Постанова 4850 № 200/3079/20-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 вересня 2020 року справа №200/3079/20-а приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Сіваченко І.В., секретар судового засідання Антонюк А.С., за участю представника відповідача Гетьманенко О.П., розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01 липня 2020 року (повний текст складено 01 липня 2020 року в м. Слов`янськ) у справі № 200/3079/20-а (суддя І інстанції - Кошкош О.О.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В: 18 березня 2020 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення за період з листопада 2015 року по серпень 2016 року та несплати середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні; зобов`язання нарахувати та сплатити індексацію грошового забезпечення за період листопад 2015 року - серпень 2016 року; зобов`язання нарахувати та виплатити суму середнього заробітку за весь час затримки невиплати індексації грошового забезпечення по день ухвалення рішення з урахуванням середньоденного заробітку у сумі 336,20 грн. Позов вмотивовано тим, що 30.08.2016 позивача звільнено з Національної поліції України. 25.11.2019 листом ГУНП в Донецькій області повідомило, що у період з грудня 2015 року по серпень 2016 року не здійснена індексація сум отриманого доходу у вигляді грошового забезпечення. Вважає наявним право на проведення індексації грошового забезпечення та підстав для виплати сум середнього заробітку за весь час затримки невиплати індексації грошового забезпечення. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 01 липня 2020 року у справі № 200/3079/20-а позов задоволено частково, внаслідок чого визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції України в Донецькій області щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення за період з листопада 2015 року по серпень 2016 року. Зобов`язано Головне управління Національної поліції України в Донецькій області нарахувати та сплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період листопад 2015 року - серпень 2016 року. У задоволенні позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Національної поліції України в Донецькій області щодо несплати середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні відмовлено. У задоволенні позовної вимоги про зобов`язання Головного управління Національної поліції України в Донецькій області нарахувати та виплатити суму середнього заробітку за весь час затримки невиплати індексації грошового забезпечення по день ухвалення рішення з урахуванням середньоденного заробітку у сумі 336,20 грн. відмовлено. Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення в цій частині про відмову у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права. В судовому засіданні в режимі відеоконференції представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги. Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла наступного. Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 у період з 18.03.1996 по 06.11.2015 проходив службу в органах внутрішніх справ, з 07.11.2015 по 31.08.2016 в Національній поліції Україні, про що свідчить трудова книжка серії НОМЕР_1 . Під час проходження служби та на час звільнення з неї йому не нараховувалася та не виплачувалася індексація грошового забезпечення за період з 07 листопада 2015 року по 31 серпня 2016 року. 25 листопада 2019 року ОСОБА_1 звернувся до ГУНП України в Донецькій області, Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Донецькій області з запитом на інформацію, в якому просив надати розрахункові листи по грошовому забезпеченню за період з 01.09.2014 по 31.08.2016; витяги з наказів про надання чергових оплачуваних відпусток та відпусток у відповідності п.12 ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" за 2015-2016 роки. 03 грудня 2019 року листом ГУМВС України у Донецькій області №184зі105/26-2019 повідомлено позивача, що на підставі рішення комісії про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України від 13.05.2015 №19/І/V/91 ОСОБА_1 надано статус учасника бойових дій, ГУМВС України в Донецькій області видано посвідчення учасника бойових дій від 20.10.2015 серії НОМЕР_2 . Крім того, зазначено, що додаткову відпустку, як учасник бойових дій протягом 2015-2016 років позивач не використовував. До відповіді додано розрахункові листки за період з жовтня 2014 року по серпень 2016 року, витяги з наказів про надання щорічної чергової оплачуваної відпустки за період з 2015 по 2016 рік. На звернення до відповідача від 17 грудня 2019 року щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за вказаний період, отримав відповідь від 23 грудня 2019 року №1523/26/01-2019, в якій відповідач послався на те, що індексація грошового забезпечення такій категорії службовців як позивач повинна здійснюватися лише з 01 листопада 2017 року - після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2017 року №782 "Про внесення зміни до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення", якою абз. 5 п. 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003року №1078, після слова "військовослужбовців" доповнено словом "поліцейських". Також, повідомлено, що за період проходження позивачем служби в Головному управлінні Національної поліції в Донецькій області за період з листопада 2015 року по жовтень 2017 року індексація грошового забезпечення не проводилась. Крім того, на запит позивача від 27 березня 2020 року №504/23/01-2020 відповідачем надано відповідь від 02 квітня 2020 року №406/26/03-2020, в якій зокрема зазначено, що за час проходження служби з 07 листопада 2015 року по 31 серпня 2016 року індексація ОСОБА_1 не нараховувалась та не виплачувалась. Відповідно до довідок про розмір грошового забезпечення, індексація грошового забезпечення позивача нараховувалася та виплачувалася з листопада 2015 року по серпень 2016 року; до цього періоду індексація не нараховувалася та, відповідно, не виплачувалася. Фактично позивачу відмовлено у нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення за спірний період. Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне. Пунктом 4 ч. 10 ст. 62 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліцейський своєчасно і в повному обсязі отримує грошове забезпечення та інші компенсаційні виплати відповідно до закону та інших нормативно-правових актів України. Відповідно до ч.ч. 1, 2 та 5 ст. 94 вказаного Закону, яка регулює питання грошового забезпечення поліцейських, поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України. Грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг; поріг індексації - це величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення. Статтею 2 вказаного Закону визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення). У частині 5 ст. 2 вказаного Закону вказано, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Згідно зі ст. 4 цього Закону індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (до 01 січня 2016 року - 101 відсоток). Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. Згідно з ч.ч. 1 та 2 ст. 5 вказаного Закону підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України. З метою реалізації цих положень Закону Кабінет Міністрів України постановою від 17 липня 2003 року № 1078 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення. Згідно з п. 11 вказаного Порядку підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (до 01 січня 2016 року - 101 відсоток). Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту. У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства (абз. 8 п. 4 Порядку). Відповідно до п. 6 Порядку виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету. Конституційний Суд України в рішенні від 15 жовтня 2013 року у справі № 9-рп/2013 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначив, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. На підставі системного аналізу наведених положень законодавства Конституційний Суд України дійшов висновку, що працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем. Це право працівника відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим конституційного принципу верховенства права та не порушує балансу прав і законних інтересів працівників і роботодавців. Отже, індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення поліцейських, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті. Звільнення особи із служби в поліції жодним чином не позбавляє її права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала їх під час проходження служби за незалежних від неї обставин. При цьому обмежене фінансування державного органу чи установи, де особа проходила службу, жодним чином не впливає на право особи отримати індексацію грошового забезпечення. Посилання відповідача на те, що індексація грошового забезпечення позивача повинна здійснюватися лише з 01 листопада 2017 року - після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2017 року № 782 "Про внесення зміни до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення", якою абз. 5 п. 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, після слова "військовослужбовців" доповнено словом "поліцейських", є неприйнятними, оскільки така індексація прямо передбачена положеннями Закону України "Про Національну поліцію" та Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". Оскільки право на індексацію грошового забезпечення позивача порушено, тому воно підлягає відновленню в судовому порядку. Разом з тим, нарахування індексації належить до безпосередніх повноважень відповідача як роботодавця. І оскільки така індексація позивачу не нараховувалася, тому суд позбавлений можливості стягнути на користь позивача її суму. З огляду на наведене, з метою ефективного захисту та відновлення порушених прав позивача основні позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за спірний період, а похідні позовні вимоги (задоволення яких відповідно до п. 23 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України залежить від задоволення основної вимоги) - задоволенню іншим шляхом - шляхом зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за спірний період (п. 10 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України). Вирішуючи спір в частині індексації грошового забезпечення судом враховані правові висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, що викладені в постанові Верховного Суду від 31 січня 2019 року в справі №823/2249/18. Щодо клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку із пропущенням строку звернення до суду з позовом суд першої інстанції дійшов наступного висновку. Оскільки даний спір стосується порушення законодавства про оплату праці, адже кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати, мають компенсаторний характер і є складовими належної працівникові заробітної плати, посилання відповідача на пропущення строку звернення до суду з позовом є неприйнятним. Відповідно до ст. 233 Кодексу законів про працю України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Отже, звернення до суду з позовними вимогами про стягнення суми індексації заробітної плати строком звернення не обмежуються. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 28 листопада 2019 року в справі №803/1937/17. Рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог позивачем не оскаржується. При викладених обставинах, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позову. Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01 липня 2020 року у справі № 200/3079/20-а - залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01 липня 2020 року у справі № 200/3079/20-а - залишити без змін. Повне судове рішення складено 05 жовтня 2020 року. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя А.А. Блохін Судді Т.Г. Гаврищук І.В. Сіваченко