Ухвала КГС ВС № 916/643/19

УХВАЛА 05 жовтня 2020 року м. Київ Справа № 916/643/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснов Є. В.- головуючий, Мачульський Г. М., Пільков К. М., розглянувши матеріали касаційної скарги Державного реєстратора Комунального підприємства Новоселівської сільської ради „Регіональне бюро державної реєстрації" Бондар Олексія Миколайовича на ухвалу Південно - західного апеляційного господарського суду від 08.09.2020 про повернення апеляційної скарги у справі за позовом Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області та Знам`янської сільської ради Іванівського району Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю „КУЯЛЬНИК", треті особи, які не заявляють самостійний вимог на предмет спору на стороні відповідача:1) Державний реєстратор Комунального підприємства Новоселівської сільської ради „Регіональне бюро державної реєстрації" Корсун Олег Валерійович; 2) Державний реєстратор Комунального підприємства Новоселівської сільської ради „Регіональне бюро державної реєстрації" Алексєєва Юлія Сергіївна про визнання недійсним та скасування акту на право колективної власності на землю, припинення права власності скасування записів щодо держаної реєстрації земельної ділянки, визнання права власності та зобов`язання повернення земельної ділянки; визнання незаконними та скасування рішень державних реєстраторів про державну реєстрацію права власності ТОВ „Куяльник" на земельні ділянки, ВСТАНОВИВ: Державний реєстратор Комунального підприємства Новоселівської сільської ради „Регіональне бюро державної реєстрації" Бондар Олексій Миколайович звернувся 10.09.2020 до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Південно - західного апеляційного господарського суду від 08.09.2020 (колегія суддів Колоколов С. І., Головей В. М., Принцевська Н. М.) Також, аналогічна касаційна скарга 10.09.2020 подана через Південно - західний апеляційний господарський суд. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.09.2020 справу передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Краснов Є. В. - головуючий, Мачульський Г. М., Кушнір І. В. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 16.09.2020 у зв`язку з прийняттям Вищою радою правосуддя рішення від 15.09.2020 про відставку судді Кушніра І. В. здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи № 916/643/19, за результатами якого вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Краснов Є. В.-головуючий (доповідач), Мачульський Г. М., Пільков К. М. Перевіривши матеріали касаційної скарги Державного реєстратора Комунального підприємства Новоселівської сільської ради „Регіональне бюро державної реєстрації" Бондар Олексія Миколайовича, Суд дійшов висновку, що слід відмовити у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне. Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала про повернення апеляційної скарги прийнята з порушенням статті 129 Конституції України, в якій визначено, що в тому числі основною засадою судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими, ніж для звичайної заяви (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23.10.1996; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19.12.1997). Відповідно до частини 2 статті 293 ГПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Отже, закон надає Верховному Суду право використовувати процесуальні фільтри, закріплені в частині 2 статті 293 ГПК України, що повністю узгоджується з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, положеннями статті 129 Конституції України, завданнями і принципами господарського судочинства. Як вбачається із змісту ухвали Південно - західного апеляційного господарського суду від 08.09.2020 апеляційну скаргу Державного реєстратора Комунального підприємства Новоселівської сільської ради „Регіональне бюро державної реєстрації" Бондар Олексія Миколайовича повернуто на підставі пункту 1 частини 5 статті 260 ГПК України. Суд апеляційної інстанції зазначив, що апеляційна скарга Державного реєстратора Комунального підприємства Новоселівської сільської ради „Регіональне бюро державної реєстрації" Бондар Олексія Миколайовича на рішення Господарського суду Одеської області від 23.03.2020 року у справі №916/643/19 не містила підпису уповноваженої особи представника скаржника, про що було складено акт від 04.09.2020 року Відділом документообігу (канцелярія) Південно-західного апеляційного господарського суду. Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що до апеляційної скарги не було надано доказів сплати судового збору в порядку визначеним положенням Закону України "Про судовий збір" за апеляційний перегляд рішення суду, надсилання копії апеляційної скарги з додатками учасникам справи не надано та клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги, у зв`язку з пропуском встановленого статтею 256 ГПК України 20-денного процесуального строку на її подання. Відповідно до частини 3 статті 125 Конституції України Верховний Суд є найвищим судовим органом, виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави. Тим самим Верховний Суд за допомогою загальної правозастосовчої діяльності дозволяє досягнути індивідуального блага. Згідно з імперативними вимогами статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та статті 236 ГПК України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання. Таким чином, призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз`яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах з вказівкою на обставини, що потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, але не нав`язуючи, при цьому, нижчестоящим судам результат вирішення конкретної судової справи. Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб. Згідно пункту 1 частини 5 статті 260 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено. Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України (PelevinvUkraine)", № 24402/02, § 27), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28.05.1985 у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства", (Ashingdane v. The United Kingdom), § 57, Series A № 93). Посилання скаржника на правові позиції викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 у справі № П/9901/736/18 та Верховного Суду від 14.11.2019 у справі № 910/1669/19 про те, що повернення апеляційної скарги з формальних підстав унеможливлює доступ скаржника до правосуддя для повного захисту та інтересів шляхом судового розгляду справи, не беруться до уваги колегією суддів, оскільки висновки зроблені у зазначених справах стосуються питання порядку оформлення ордеру та відповідні висновки, зроблено щодо правовідносин, які не є подібними до правовідносин у справі № 916/643/19, вони відрізняються як предметом спору, так підставами позову, змістом позовних вимог та встановленими фактичними обставинами У той же час доводи касаційної скарги Державного реєстратора Комунального підприємства Новоселівської сільської ради „Регіональне бюро державної реєстрації" Бондар Олексія Миколайовича спрямовують суд касаційної інстанції до втручання у фактичну складову судового рішення, яке прийняте судом апеляційної інстанції. Доводи, які викладені у касаційній скарзі, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та не викликають сумнівів щодо правомірності застосування норми процесуального права - пункту 1 частини 5 статті 260 ГПК України. Отже, правильне застосування судом апеляційної інстанції зазначеної норми процесуального права є очевидним та не викликає розумних сумнівів. Виходячи з наведеного, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Державного реєстратора Комунального підприємства Новоселівської сільської ради „Регіональне бюро державної реєстрації" Бондар Олексія Миколайовича на ухвалу Південно - західного апеляційного господарського суду від 08.09.2020. Разом з тим, Верховний Суд враховує недоліки поданої касаційної скарги (відсутність доказів надсилання копії касаційної скарги з додатками учасникам справ та доказів сплати судового збору), у зв`язку з чим вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що відповідно до статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається; залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема, подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення. Отже, Верховний Суд звертає увагу скаржника на необхідність дотримання вимог процесуального законодавства при зверненні з апеляційними та касаційними скаргами, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Керуючись статтями 234, 235, 287 - 292, 293 ГПК України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 916/643/19 за касаційною скаргою Державного реєстратора Комунального підприємства Новоселівської сільської ради „Регіональне бюро державної реєстрації" Бондар Олексія Миколайовича на ухвалу Південно - західного апеляційного господарського суду від 08.09.2020 про повернення апеляційної скарги.

2. Копію цієї ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити заявнику, а іншим учасникам справи - копію ухвали.

3. Копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню. Суддя Є. Краснов Суддя Г. Мачульський Суддя К. Пільков