Ухвала КЦС ВС № 459/3054/18

Ухвала 05 жовтня 2020 року м. Київ справа № 459/3054/18 провадження № 61-14276ск20 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Фаловської І. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Пащук Артем Ігорович, на рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 02 грудня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 01 вересня 2020 року у справі за позовом Виконавчого комітету Червоноградської міської ради Львівської області до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , третя особи: Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області, ОСОБА_7 , про зобов`язання осіб знести самочинно збудовані балкони, ВСТАНОВИВ: У вересні 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Пащук А. І., на рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 02 грудня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 01 вересня 2020 року. Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі відповідно до закону. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання касаційної скарги на рішення суду справляється судовий збір, що становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми. Отже, скаржнику слід сплатити суму судового збору у розмірі 3 524 грн за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, який має бути перераховано або внесено за наступними реквізитами: отримувач коштів ? УК у Печерському район/Печерський район/22030102; код ЄДРПОУ - 38004897; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007; призначення платежу - «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату. Разом з тим, до касаційної скарги додано клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання вказаної касаційної скарги. Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_1 не працює та посилається на скрутний матеріальний стан у зв`язку з чим не має можливості сплатити судовий збір у розмірі, визначеному Законом України «Про судовий збір». Разом з тим, на обліку, як одержувач допомог та компенсації, не перебуває; за період за 1 квартал по 2 квартал 2020 року інформація про доходи ОСОБА_1 відсутня; на обліку зі статусом безробітного остання не перебуває. Відповідно до статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у зв`язку з із цим обставини, зазначені вище, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору, що відповідає статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу, а тому у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору слід відмовити. Згідно з частинами першою, третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати. Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці;б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннями статті 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду, який, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, що є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується клопотання. Звільнення від сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин, враховуючи, що статтею 129 Конституції України закріплено один із основоположних принципів правосуддя - рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Європейський суд з прав людини також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (рішення у справі «Креуз проти Польщі», від 19 червня 2001 року). Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення у справах «Княт проти Польщі», «Єдамскі та Єдамска проти Польщі», від 26 липня 2005 року). Надані заявником довідки Управління праці та соціального захисту населення від 18 вересня 2020 року та Червоноградської міської філії Львівського обласного центру зайнятості від 17 вересня 2020 року, відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 21 вересня 2020 року за період за 1 квартал по 2 квартал 2020 року, індивідуальні відомості про застраховану особу за Формою ОК-5 не є беззаперечними і достатніми доказами її скрутного майнового стану та не підтверджує з достовірністю тієї обставини, що вона не може сплатити судовий збір, оскільки заявник не надав доказів про наявність чи відсутність інших доходів, рухомого або нерухомого майна та їх обсягу, цінних паперів, можливості розпоряджатися ними. Тому скаржнику необхідно надати належні докази, що можуть бути підставою для перевірки обставин, зазначених у клопотанні про звільнення від сплати судового збору (зокрема, довідку органу фіскальної служби про доходи за 2019 рік). Враховуючи встановлений законом обов`язок сплатити судовий збір та відсутність у ОСОБА_1 пільг щодо його оплати, можна зробити висновок про те, що належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справи та інтересами заявника щодо можливості звернення до суду касаційної інстанції (за умови виконання вимог закону щодо оплати касаційної скарги судовим збором) у цій справі дотримано. Таким чином, заявнику необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду. Разом з цим, відмова у задоволенні клопотанні про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору не позбавляє можливості останньої звернутися до суду з клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення, або зменшення його розміру. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, -

УХВАЛИВ: У задоволенні клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Пащук Артем Ігорович, про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги відмовити. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Пащук Артем Ігорович, на рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 02 грудня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 01 вересня 2020 року залишити без руху. Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя І. М. Фаловська