Ухвала КЦС ВС № 201/11767/18

Ухвала 01 жовтня 2020 року м. Київ справа № 201/11767/18 провадження № 61-4947св20 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротенка Є. В., розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Соборна районна в м. Дніпрі рада управління-служба в справах дітей, Виконавчий комітет Соборної районної в м. Дніпрі ради, Виконавчий комітет Шевченківської районної в м. Дніпрі ради, про усунення перешкод в спілкуванні з дітьми, їх вихованні та визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з дітьми за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 листопада 2019 року у складі судді Антонюка О. А. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 19 лютого 2020 року у складі колегії суддів: Пищиди М. М., Ткаченко І. Ю., Каратаєвою Л. О., ВСТАНОВИВ: У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, в якому просив зобов`язати відповідача усунути перешкоди у спілкуванні його з синами ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визначивши наступні способи його участі у вихованні дітей і спілкуванні з ними таким чином: кожного вівторка з 18.00 год. до 09.00 год. середи без присутності матері дітей та третіх осіб зі сторони матері; кожного четверга з 18.00 год. до 09.00 год. середи без присутності матері дітей та третіх осіб зі сторони матері; кожної першої та третьої суботи щомісяця з 09.00 год. до 20.00 год. неділі без присутності матері дітей та третіх осіб зі сторони матері. Жовтневий районний суд Дніпропетровської області рішенням від 13 листопада 2019 року позов задовольнив частково. Усунув перешкоди для ОСОБА_1 з боку ОСОБА_2 у спілкуванні його, як батька, з їх малолітніми дітьми: сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зобов`язав ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 в його спілкуванні з дітьми, шляхом визначення наступного способу участі ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні малолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 : кожної суботи місяця з 09.00 год. до 13.00 год. за місцем мешкання дітей у присутності матері цих дітей та кожної першої та третьої неділі місяця з 11.00 год. до 17.00 год. в присутності матері цих дітей. В решті позову відмовив. Дніпровський апеляційний суд постановою від 19 лютого 2020 року рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13листопада 2019 року в частині визначення способу участі ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні малолітніх дітей змінив. Визначив наступний спосіб участі ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні малолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наступним чином: кожного вівторка з 18.00 год. до 09.00 год. середи без присутності матері дітей та третіх осіб зі сторони матері; кожної першої та третьої суботи місяця з 09.00 год. до 20.00 год. неділі без присутності матері дітей та третіх осіб зі сторони матері. У касаційній скарзі, поданій 10 березня 2020 року до Верховного Суду, ОСОБА_2 просить скасувати рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 листопада 2019 року в частині в частині зобов`язання ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 в його спілкуванні з дітьми шляхом визначення наступного способу участі ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні малолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 : кожної першої та третьої неділі місяця з 11.00 до 17.00 години в присутності матері цих дітей та постанову Дніпровського апеляційного суду від 19 лютого 2020 року. Ухвалою Верховного Суду від 20 березня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано її матеріали з Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська. 27 березня 2020 року справа надійшла до Верховного Суду. Частиною другою статті 389 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Заслухавши доповідь судді-доповідача, ураховуючи категорію та складність справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки правильного застосування судами норм процесуального права. Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. Згідно з частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Оскільки колегією суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 272 ЦПК України. Ураховуючи, що згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України. Відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, з урахуванням категорії і складності справи, справу розглянути колегією у складі п`яти суддів. Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною одинадцятою статті 34, частиною першою статті 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Соборна районна в м. Дніпрі рада управління-служба в справах дітей, Виконавчий комітет Соборної районної в м. Дніпрі ради, Виконавчий комітет Шевченківської районної в м. Дніпрі ради, про усунення перешкод в спілкуванні з дітьми, їх вихованні та визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з дітьми, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 листопада 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 19 лютого 2020 року призначити до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії із п`яти суддів. Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: А. Ю. Зайцев С. Ю. Бурлаков Є. В. Коротенко