Постанова 4818 № 646/50/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Справа № 646/50/20 Головуючий І інстанції Провадження № 33/818/535/20 Сіренко Ю.Ю. Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач Кружиліна О.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 вересня 2020 року Харківський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ - Кружиліної О.А. за участю секретаря - Михайлюка А.В. захисника - Кулаковського О.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 18 березня 2020 року у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП,- в с т а н о в и в : 20 грудня 2019 року працівником поліції складено протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ № 157112 стосовно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП. Згідно з вказаним протоколом 20 грудня 2019 року о 2230 год. в м. Харкові, Салтівське шосе, 28, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Mercedes-Benz S 400», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, нечітка річ, тремтіння рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest 6820» та в закладі охорони здоров`я в Комунальному некомерційному підприємстві Харківської обласної ради «Обласний наркологічний диспансер» (далі - КНП ХОР «ОНД») відмовився в присутності двох свідків. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України (далі ПДР України), за що відповідальність передбачена частиною 1 статті 130 КУпАП. Постановою судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 18 березня 2020 року визнано винним ОСОБА_1 у вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10 200 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 420,40 грн. Не погодившись з вказаною постановою судді, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 18 березня 2020 року та закрити провадження за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП. В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що постанова суддею винесена з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, суддею належним чином не досліджено докази та надана неправильна оцінка обставинам справи. У зв`язку з цим постанова судді незаконна та необґрунтована. Вважає, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення не надав належної правової оцінки відеозаписам, які містяться в матеріалах справи, оскільки постанова судді не містить посилання на номера відеозаписів. Посилається, що після складання протоколу про адміністративне правопорушення він наполягав на проходженні огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці події або в закладі охорони здоров`я, на що отримав відмову від поліцейських. ОСОБА_1 не маючи можливості змусити поліцейських виконати вимоги статті 266 КУпАП поїхав до Обласного наркологічного диспансеру, де пройшов відповідний огляд на стан алкогольного сп`яніння. Згідно з випискою № 469 від 20 грудня 2019 року ОСОБА_1 пройшов о 2340 год. огляд на стан алкогольного сп`яніння, за результатами якого ознак алкогольного та наркотичного сп`яніння у нього не виявлено. На зазначені обставини суддя уваги не звернув і не врахував при винесенні постанови. Зазначає, що в протоколі про адміністративне правопорушення відсутні відмітки про те, що він відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в найближчому закладі охорони здоров`я. Зазначені обставини свідчить про те, що він був готовий пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, як на місці так і у закладі охорони здоров`я. Посилаючись на письмові пояснення свідків, суддя їх не викликав та в судовому засіданні не допитав, що ставить під сумнів їх пояснення та не можуть бути визнані належними та допустимими доказами у справі. Також в апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що в порушення вимог статті 266 КУпАП його не відсторонили від керування транспортним засобом. ОСОБА_1 вважає, що суддею порушено вимоги статті 33 КУпАП, оскільки не враховано його особу, майновий стан, пом`якшуючі обставини при обранні виду адміністративного стягнення. Одночасно з апеляційною скаргою ОСОБА_1 подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Поважність пропуску строку на апеляційне оскарження мотивована тим, що участь у розгляді справи не він приймав, повний текст оскаржуваної постанови отримано його захисником 31 березня 2020 року під час ознайомлення з матеріалами справи. Враховуючи, що доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження про поважність причин пропуску строку не спростовуються матеріалами справи, клопотання ОСОБА_1 підлягає задоволенню. Дослідивши матеріали справи відповідно до вимог частини 7 статті 294 КУпАП, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення захисника ОСОБА_1 адвоката Кулаковського О.М., який апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити, апеляційний суд приходить до наступних висновків. Накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП, суддя виходив з того, що в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, яке виразилось у його відмові від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, чим порушено вимоги пункту 2.5 ПДР України. З зазначеним висновком судді апеляційний суд погоджується, вважає його правильним, обґрунтованим та таким, що відповідає наявним в матеріалах справи доказам. Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Стаття 251 КУпАП встановлює, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Відповідно до статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Так, пункт 2.5 ПДР України зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. За невиконання вимог пункту 2.5 ПДР України, передбачена відповідальність статтею 130 КУпАП. Відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до пункту 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкція) огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння, згідно з пунктом 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Інструкції, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров`я (пункт 6 розділу І Інструкції). Відповідно до пункту 7 розділу І Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров`я). У розумінні вимог статті 266 КУпАП, пункту 7 розділу І Інструкції, огляд у закладі охорони здоров`я проводиться лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейськими. Пункт 6 розділу ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395 (далі Інструкція 2), передбачає, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Судовим розглядом встановлено, що 20 грудня 2019 року о 2230 год. в м. Харкові, Салтівське шосе, 28, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Mercedes-Benz S 400», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння та в присутності двох свідків відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатору «Drager Alcotest» та в закладі охорони здоров`я КНП ХОР «ОНД». Внаслідок чого поліцейським складено протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ № 157112 від 20 грудня 2019 року за невиконання ОСОБА_1 пункту 2.5 ПДР України. Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, крім протоколу, також підтверджується: - письмовими поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які були залучені поліцейськими в якості свідків та в своїх письмових поясненнях зазначили, що в їх присутності водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатору та в закладі охорони здоров`я (а.с. 3,4); - відеозаписом з нагрудних камер поліцейських де зафіксовано, що поліцейський в присутності двох свідків роз`яснює, що ОСОБА_1 зупинено за перетинання суцільної смуги. В подальшому поліцейський пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу або в закладі охорони здоров`я. ОСОБА_1 відмовився від будь-якого огляду та зазначив, що у нього відсутні ознаки алкогольного сп`яніння, він не вчинив ДТП, а тому відсутні підстави для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння (а.с. 7). - даними про відсторонення водія ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, яке здійснено в порядку, передбаченому статтею 2652, частиною 1 статті 266 КУпАП. Згідно рапорту поліцейського, автомобіль «Mercedes-Benz S 400», д.н.з. НОМЕР_1 залишився на місці зупинки без порушення ПДР України, що відповідає частини 3 статті 2652 КУпАП (а.с. 5). Відповідно до частини 4 статті 256 КУпАП при складанні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі. Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Інструкції 2 особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу. ОСОБА_1 таким правом не скористався, пояснень не надав. Заперечень, зауважень щодо порушень поліцейськими законодавства при складанні протоколу за частиною 1 статті 130 КУпАП, невідповідність внесених до протоколу даних не заявляв та на відеозаписі не зафіксовано. Матеріали справи не містять доказів про порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколів про адміністративне правопорушення, вимоги частини 2 статті 251, статей 256, 2652, 266, 268 КУпАП, Інструкції, Інструкції 2, поліцейськими дотримано. Апеляційний суд вважає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 суддею відповідно до статей 251, 252 КУпАП на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, повно і всебічно встановлено фактичні обставини адміністративного правопорушення. Постанова судді відповідає вимогам статей 245, 280, 283 КУпАП. Дослідивши зібрані докази у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 апеляційний суд визнає їх належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам статті 251 КУпАП. Доводи апеляційної скарги про те, що після складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 наполягав на проходженні огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці події або в закладі охорони здоров`я, на що отримав відмову від поліцейських матеріалами справи не підтверджено та не спростовують висновків суду про невиконання ним вимог пункту 2.5 ПДР України. Оскільки ОСОБА_1 виявив бажання пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я вже після оформлення поліцейськими адміністративних матеріалів за частиною 1 статті 130 КУпАП. Разом з цим, апеляційний суд не приймає до уваги виписку із медичної картки амбулаторного хворого № 469 від 20 грудня 2019 року в якій вказано, що у ОСОБА_1 ознак алкогольного та наркотичного сп`яніння не виявлено, оскільки відповідно до вимог статті 266 КУпАП огляд водія на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами такого огляду проводиться виключно в присутності поліцейського, а проведення огляду водія з порушенням вимог статті 266 КУпАП вважається недійсним. Крім того, зазначена виписка не є висновком щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння відповідно до додатку 4 до пункт16 розділу ІІІ Інструкції. Доводи апеляційної скарги щодо не зазначення в протоколі про те, що ОСОБА_1 відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в найближчому закладі охорони здоров`я є безпідставними з огляду на таке. Частиною 3 статті 266 КУпАП встановлено, що перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Разом з цим, пунктом 1 розділу ІІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі Інструкція) встановлено, що перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду на стан сп`яніння водіїв, затверджується Міністерством охорони здоров`я України, Міністерством охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, начальниками структурних підрозділів з питань охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. Наказом начальника управління охорони здоров`я Харківської обласної державної адміністрації від 13 лютого 2017 року № 47 затверджено Перелік закладів охорони здоров`я яким надається право на проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до зазначеного переліку таким закладом охорони здоров`я є Комунальний некомерційний підприємство Харківської обласної ради «Обласний наркологічний диспансер» (далі - КНП ХОР «ОНД»). Доводи апеляційної скарги щодо невідсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом після складання протоколу про адміністративне правопорушення є безпідставними, оскільки спростовуються наявними в матеріалах справи доказами. Доводи апеляційної скарги про те, що суддя не викликав та не допитав в судовому засіданні свідків, а тому їх пояснення не можуть бути визнані належними та допустимими доказами у справі, апеляційний суд до уваги не приймає та зазначає, що виходячи з вимог статті 272, пункту 5 частини 1 статті 278 КУпАП допит свідків в судовому засіданні це є правом судді який розглядає справу про адміністративне правопорушення, а не обов`язком. Письмове клопотання про допит свідків, які були присутні при відмові ОСОБА_1 від огляду на стан алкогольного сп`яніння при розгляді справи в районному суді не заявлялось. Крім того, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ОБ № 157112 від 20 грудня 2019 року свідки, зафіксовані на відеозаписі з нагрудних камер поліцейських, і їх письмові пояснення, які наявні в матеріалах справи, узгоджуються з фактичними обставинами справи події. Доводи апеляційної скарги щодо порушення суддею вимог статті 33 КУпАП не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки відповідно до частини 2 статті 33 КУпАПпри накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі. Зазначені обмеження законодавцем встановлені з урахуванням суспільної небезпеки адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП, яке відноситься до правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а тому обставини які характеризують ОСОБА_1 при накладенні адміністративного стягнення не враховуються. Враховуючи вищевикладене, під час перегляду постанови судді Червонозаводського районного суду м. Харкові від 18 березня 2020 року за доводами апеляційної скарги ОСОБА_1 апеляційним судом не встановлено неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права або порушення норм процесуального права, та підстав для скасування постанови судді Червонозаводського районного суду м. Харкові від 18 березня 2020 року не вбачає. Керуючись ст. ст. 33, 130, 245, 251, 252, 256, 2652, 266, 268, 272, 278-280, 284, 294, 295 КУпАП,- п о с т а н о в и в : Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити. Поновити ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження постанови судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 18 березня 2020 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 18 березня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Харківського апеляційного суду О.А. Кружиліна