Ухвала КАС ВС № 240/186/20

УХВАЛА про відкриття касаційного провадження 02 жовтня 2020 року м. Київ справа №240/186/20 провадження №К/9901/23130/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Єзерова А.А., суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 23.04.2020 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.08.2020 у справі № 240/186/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, у с т а н о в и в: У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просив: визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, яка призвела до ненарахування та невиплати за період із 19.06.2008 по 16.04.2019 компенсації втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків виплати частини пенсії, донарахованої на виконання постанови Овруцького районного суду Житомирської області з урахуванням постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду у справі № 286/5988/13-а, відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строку їх виплати» та постанови КМУ № 159 від 21.02.2001; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести позивачу відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строку їх виплати» та постанови КМУ № 159 від 21.02.2001, нарахувати та виплатити за період із 19.06.2008 по 16.04.2019 компенсації втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків виплати частини пенсії, донарахованої на виконання постанови Овруцького районного суду Житомирської області з урахуванням постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду у справі № 286/5988/13-а. Житомирський окружний адміністративний суд ухвалою від 23.04.2020, яка була залишена без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.08.2020, залишив позовну заяву ОСОБА_1 без розгляду на підставі частини третьої статті 123 КАС України (якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду). Не погодившись з такими судовими рішеннями, ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 23.04.2020 й постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.08.2020 та скерувати справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Дослідивши зміст касаційної скарги ОСОБА_1 , колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі. Приписами пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України передбачено, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Цей принцип конкретизований у положеннях частини першої статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України, у редакції, чинній з 08.02.2020), згідно з якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках. Логіко-граматичне тлумачення положень частини другої статті 328 КАС України у їхньому взаємозв`язку з приписами частини першої статті 294 КАС України свідчить про те, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції (після їхнього перегляду в апеляційному порядку) щодо: забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову; повернення заяви позивачеві (заявникові); відмови у відкритті провадження у справі; залишення позову (заяви) без розгляду; закриття провадження у справі; відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження. Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо вони не погоджуються, зокрема з ухвалою суду першої інстанції про залишення позову без розгляду (після її перегляду в апеляційному порядку), можуть реалізувати право на оскарження такої ухвали до суду касаційної інстанції. За змістом абзацу другого пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень) (абзац четвертий пункту 4 частини другої статті 330 КАС України). Заявник мотивує вимоги своєї касаційної скарги тим, що суди першої та апеляційної інстанцій під час ухвалення оскаржених судових рішення порушили норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень. Згідно з вимогами частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, з-поміж іншого, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження. Аналіз аргументів касаційної скарги в їхньому логічному взаємозв`язку з висвітленими в судовому рішенні суду апеляційної інстанції обставинами справи вказує на наявність у цій ситуації підстав для відкриття касаційного провадження, наведених у абзаці другому пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України. Отже, Верховний Суд дійшов висновку, що підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження у цій справі немає. З огляду на наведене колегія суддів вважає, що слід відкрити касаційне провадження за поданою касаційною скаргою на підставі абзацу другого пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України. Керуючись положеннями абзацу другого пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України, Верховний Суд у х в а л и в:

1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 23.04.2020 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.08.2020 у справі № 240/186/20.

2. Витребувати з Житомирського окружного адміністративного суду справу № 240/186/20.

3. Надіслати особам, які беруть участь у справі, копії ухвали про відкриття касаційного провадження разом з копією касаційної скарги.

4. Установити десятиденний строк з моменту отримання учасниками справи цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу. Роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та долучених до нього документів іншим учасникам справи. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена. Суддя-доповідач А.А. Єзеров Суддя В.М. Кравчук Суддя О.П. Стародуб