Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 200/4073/20-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 жовтня 2020 року справа №200/4073/20-а приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів: Міронової Г.М., Сіваченка І.В., секретар судового засідання Мирошниченко О.Л., за участю: представника відповідача Пономарьова А.О., діючого згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань шляхом самопредставництва, розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 липня 2020 року у справі № 200/4073/20-а (головуючий І інстанції Михайлик А.С., повний текст складений у м. Слов`янську Донецької області) за позовом Державного підприємства «Дослідне господарство «Донецьке» Національного наукового центру «Інститут грунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,- В С Т А Н О В И В : Державне підприємство «Дослідне господарство «Донецьке» Національного наукового центру «Інститут грунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області (далі ГУДПС у Донецькій області, відповідач), в якому, з урахуванням уточнень, просило: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення: - № 0000160511 від 15.01.2020 року про збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 523 174,00 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 130793,50 грн.; - № 0000190511 від 15.01.2020 року про зменшення від`ємного значення суми податку на додану вартість на 680284,00 грн., - № 000272511 від 17.04.2020 року про збільшення суми грошового зобов`язання з чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань), що вилучається до державного бюджету відповідно до закону на 3631681 грн. (т. 3 а.с. 56-80). Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 16.07.2020 року позов задоволений частково: - визнано протиправним та скасувано податкове повідомлення-рішення № 0000160511 від 15.01.2020 року про збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 653967,50 грн., з яких за основним платежем - 523174 грн., штрафні санкції 130793,50 грн.; - визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000190511 від 15.01.2020 року про зменшення розміру від`ємного значення податку на додану вартість на 667906,00 грн.; - визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 000272511 від 17.04.2020 року про збільшення суми грошового зобов`язання чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх єднань), що вилучається до державного бюджету відповідно до закону на 3631681 грн.; - в задоволенні решти позовних вимог відмовлено (т. 3 а.с. 139-147). Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позову через порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, ненадання вірної оцінки обставинам справи (т. 3 а.с. 150-155). Посилався на правомірність спірних податкових повідомлень-рішень, наголошуючи на непідтвердженні господарських операцій. Представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити без задоволення апеляційну скаргу. Також, просив розглянути справу у відсутність позивача та його представника. Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, Позивач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені наступні обставини справи. Позивач Державне підприємство «Дослідне господарство «Донецьке» Національного наукового центру «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського» є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за ідентифікаційним номером 34686317 (т.1 а.с. 106-107). Згідно статуту підприємство позивача засновано на державній власності, перебуває у віданні Національної академії аграрних наук, як органу управління державним майном та є державним унітарним підприємством (т. 1 а.с. 108-133). Як платник податків позивач перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Донецькій області (Костянтинівсько-Дружківське управління). Позивач є платником податку на додану вартість та платником частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету відповідно до Закону України «Про управління об`єктами державної власності» та Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями від 23.02.2011 року №

138. На підставі наказу № 779 від 27.11.2019 про призначення перевірки та направлень, уповноваженими особами ГУ ДПС у Донецькій проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного, іншого законодавства за період з 01.10.2016 року по 30.09.2019 року, за результатами якої складено акт № 335/05-99-05-11-34686317 від 09.12.2019 року (т. 1 а.с. 39-62). Висновками акту перевірки встановлено порушення позивачем: - п. 3 Положення (стандарти) бухгалтерського обліку 1 «Загальні відомості фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 73 від 07.02.2013 року, п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 року № 246, п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 «Зобов`язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 року № 206, п. 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року № 318, ст.ст. 1, 2, 3, 4, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, п. 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, затвердженим постановою КМУ від 23.02.2011 № 138, в результаті чого занижено суму частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями на 3631 681 грн., у т.ч. за 2018 рік в сумі 1961902 грн., за 3 квартали 2019 року на 1669 779 грн.; - п. 198.1., 198.2., 198.3 ст. 198, п. 200.1 та 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, розділу 4, 5 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом МФУ від 28.01.2016 року № 21, в результаті чого занижено суми податку на додану вартість до сплати в бюджет на 523174 грн., у т.ч. за листопад 2017 року на 13665 грн., липень 2018 року на 509509 грн., завищено від`ємне значення податку, що зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду за вересень 2019 року на 680289 грн. (т. 1 а.с. 49-50). Виявлені під час перевірки порушення, що стали підставою наведених висновків описані в розділах 3.1.1. та 3.1.3. акту перевірки, додатку 11 до акту. Зі змісту додатку до акту № 11 «Зведена інформація щодо встановлених порушень вимог бухгалтерського обліку та податкового обліку по взаємовідносинах ДП «ДГ «Донецьке» ННЦ ІГА з ТОВ «БЕТА-АГРО-ІНВЕСТ» встановлено, що в ході перевірки досліджено договір № 21 від 01.02.2016 року, укладений між позивачем та ТОВ «БЕТА-АГРО-ІНВЕСТ». Відповідно до умов зазначеного договору підрядник (ТОВ «БЕТА-АГРО-ІНВЕСТ») зобов`язався надати замовнику (позивачу) послуги із застосуванням прогресивної техніки, використанням дизельного палива, необхідної сировини та матеріалів, а замовник зобов`язався прийняти та сплатити надані послуги у відповідності до актів виконаних робіт. Перелік послуг, виконання яких обумовлено договором № 21 від 01.02.2016 року визначений в пункті 1.2 договору. Згідно пункту 3.3. договору на момент його укладення сторони визначили вартість договору у розмірі 18738 230,73 грн., у т.ч. ПДВ 3123038,45 грн. Додатковою угодою до договору від 29.06.2016 року сторони узгодили надання додаткових послуг, доповнили договір № 21 від 01.02.2016 року пунктом 3.5., яким визначили приблизну вартість договору на рівні 67000000 грн. із ПДВ. В додатку № 11 до акту перевірки зазначено, що пунктом 3.10 Статуту підприємства позивача, зареєстрованого за № 12801050016000874 від 22.01.2015 року зі змінами за № 166 від 31.01.2018 року, визначено обов`язок узгодження із Національною академією аграрних наук України вчинення господарського зобов`язання підприємства, щодо якого є заінтересованість, у випадках, коли балансова вартість майна або послуг, сума коштів, що підлягають наданню, відчуженню, отриманню або передачі відповідно до господарського зобов`язання перевищує 10 % вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності підприємства. За даними звіту підприємства за формою 1 «Баланс» станом на 01.01.2016 вартість активів позивача становить 20 372 тис. грн., на 31.12.02016 24 751 тис. грн. На дату укладення договору № 21 від 01.02.2016 його вартість становила 18 738,2 тис. грн., що дорівнювало 92% активів підприємства, а з урахуванням додаткової угоди від 29.06.2016 270%, що значно перевищує 10 % вартості. Неузгодження укладення зазначених договору та угоди із Академією аграрних наук на думку відповідача свідчить про формування господарської операції лише на підставі оформлених платником документів без врахування очевидних фактів, що в сукупності свідчать про неможливість їх реального здійснення. Згідно додатку до акту, під час перевірки питання правомірності формування у бухгалтерському обліку витрат та податкового кредиту з ПДВ по операціях, пов`язаних з виконання вищенаведеного договору встановлено безпідставне формування витрат та податкового кредиту з вартості отриманих послуг ДП «ДГ «ДОНЕЦЬКЕ» ННЦ ІГА від ТОВ «БЕТА-АГРО-ІНВЕСТ» (ЄДРПОУ 30849997), які передбачені договором №21 від 01.02.2016 на загальну суму 7146513, у т.ч. ПДВ 1191085 грн. В ході дослідження актів виконаних робіт (перелік наведений в додатку 6.4. до акту перевірки), зокрема, актів від 30.11.2017 року № 1547, від 26.12.2017 № 1648, 1649, від 30.04.2018 № 437, 453, 454, 455, 456, 458, 459, від 31.05.2018 року № 591, 602, 606, від 29.06.2018 року № 676, 677, 680, від 30.07.2018 року № 833, 836, 837, 838, 840, 842, 844 та від 31.08.2018 №№ 1036, 1038, 1039, 1040, 1041, 1045, 1047, 1051, відповідачем встановлені недоліки їх оформлення. Так, в цих актах зазначено лише назву послуги без деталізації конкретного місця виконання робіт, що не дає можливості зробити висновок щодо реальності здійснення цих послуг та їх доцільності для ведення господарської діяльності ДП «ДГ «Донецьке» ННЦ ІГА. Згідно акту перевіркою встановлено невідбуття господарських операцій щодо оранки пару обсягом 42,1 га, 114,1 га та 92,3 га, прийняття яких зафіксовано актами виконаних робіт від 30.11.2017 № 1547, від 26.12.2017 № 1648, 1649, оскільки під час перевірки не встановлено ефективності здійснення таких робіт в зимову пору року та їх фактичного виконання. За змістом актів № 842 від 30.07.2018 підрядником - ТОВ «БЕТА АГРО - ІНВЕСТ» надані послуги: «Послуги допоміжні з внесення добрив під посів кукурудзи» у кількості 103 га, однак відповідно до відомості «Структура посівних площ» у 2018 році підприємством засіяно кукурудзою 68,5 га, у 2019 році не засіяно кукурудзи взагалі. В акті надання послуг №459 від 30.04.2018 зазначені послуги: «Послуги допоміжні з внесення добрив під посів кукурудзи» у кількості 68,5 га. Відповідно до акту підприємством не надано інформації щодо фактичного засіву кукурудзою поля 103 га у 2018-2019 році, яку було удобрено у липні 2018 року та не доведено необхідність отримання такої послуги, що свідчить про неможливість здійснення господарських операцій. В ході перевірки встановлено наявність в підприємства позивача трудових та інших ресурсів для виконання власними силами та засобами робіт та послуг, що придбавалися підприємством в ТОВ «БЕТА-АГРО-ІНВЕСТ». Із врахуванням встановлення списання позивачем палива у великих обсягах, відповідач вважає, що зазначені послуги та роботи виконувалися самостійно підприємством. Згідно викладеного в додатку, відображення ДП «ДГ «Донецьке» ННЦ ІГА в даних бухгалтерського обліку первинних документів, складених за відсутності в дійсності господарської операції, що не опосередковувалася будь-яким рухом активів (ані від постачальників ані від інших, у т.ч. невстановлених, осіб), є порушенням п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 року № 246, п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 «Зобов`язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 № 206 та п. 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №

318. Однак, встановлення під час перевірки факту реалізації товару ідентичного задекларованому (або якщо останній був реалізований/використаний в господарській діяльності, або результати робіт є наявності) свідчить про набуття останнього платником податків у власність за відсутності первинних документів, які опосередковують таке отримання. З огляду на таке, в додатку зазначено, що позивач допустив порушення п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 290 від 29.11.1999 року, п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 237 від 08.10.1999 року. Також, в додатку № 11 зазначено про порушення позивачем пунктів 198.2. та 198.3. статті 198 ПК України та безпідставність формування позивачем податкового кредиту за наведеними господарськими операціями. В додатку вказано, що за відсутності факту придбання товарів платника податку або відсутності всіх необхідних первинних документів, обов`язковість ведення яких передбачена чинним законодавством України, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток та складу податкового кредиту для оподаткування податком на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів. Згідно розділу 3.1.1 акту перевіркою показників відображених в рядку 01 «Чистий прибуток (дохід)» Розрахунку чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до бюджету унітарними підприємствами та їх об`єднаннями показників та задекларованого фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності за період з 01.10.2016 по 30.09.2019 встановлено їх заниження на 5 955 428 грн., у т.ч. за 2018 рік на 2 615 869 грн., 3 квартали 2019 року на 3 339 559 грн. Заниження фінансового результату до оподаткування відбулося за рахунок завищення собівартості реалізації товарів (робіт, послуг). Порушення, що встановлені під час визначення правомірності визначення позивачем собівартості продукції (товарів, робіт, послуг) описані в додатку 11 акту перевірки. Відповідно до розділу 3.1.1.1. акту перевіркою задекларованих платником податків показників та встановлених в ході проведення перевірки показників Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід, форма № 2) встановлено відхилення таких показників : по рядку 2050 «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) на 5 955 428 грн., у т.ч. за 2018 рік на 2 615 869 грн., 3 квартали 2019 року на 3 339 559 грн., по рядку 2350 «Чистий фінансовий результат (прибуток)» на суму 5 955 428 грн., у т.ч. за 2018 рік у сумі 2 615 869 гр.н, за 3 квартали 2019 року на 3 339 559 грн. Дане порушення виплинуло на визначення об`єкту оподаткування податком на додану вартість. Згідно підрозділу 3.1.1.1 акту перевіркою повноти визначення суми частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями за період з 01.10.2016 року по 30.09.2019 року встановлено його заниження всього у сумі 3631681 грн., у т.ч. за 2018 рік на 1961902 грн., за 3 квартали 2019 року 1669779 грн. В акті перевірки зазначено, що наведене порушення вплинуло на визначення об`єкту оподаткування податку на додану вартість. За змістом розряду 3.1.3.2 акту перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.10.2016 року по 30.09.2019 року встановлено його завищення у розмірі 1 203 463 грн., у т.ч. за листопад 2017 року на 13 665 грн., грудень 2017 року 69119 грн., травень 2018 року на 32696 грн., червень 2018 року на 105431 грн., липень 2018 року на 302263 грн., жовтень 2018 року на 228590 грн., листопад 2018 року на 439321 грн., лютий 2019 року на 12378 грн. Також, перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 198.1 та 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту по господарських операціях, які не підтверджені первинними документами, обов`язковість ведення яких передбачено чинним законодавством України , за послугами відсутніми в договорі № 21 від 01.02.2016 року, який був укладений без погодження з Національною академією аграрних наук України на 1191085 грн., у т.ч. у т.ч. за листопад 2017 року на 13665 грн., грудень 2017 року 69119 грн., травень 2018 року на 32696 грн., червень 2018 року на 105431 грн., липень 2018 року на 302263 грн., жовтень 2018 року на 228590 грн., листопад 2018 року на 439321 грн. Перевіркою показника рядку 16 декларації «Від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» встановлено його завищення на 12 378 грн. за лютий 2019 року. Так, за даними уточнюючого розрахунку за листопад 2018 року (№ 9027589815 від 21.02.2019) ДП «ДГ «Донецьке» ННЦ ІГА проведено коригування податкового кредиту в бік зменшення по рядку декларації на 12 378 грн., та, як наслідок, зменшено значення рядку 19 «Від`ємне значення між сумою податкових зобов`язань та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду» на 12378 грн. та рядку 21 «Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту звітного податкового періоду» на 12378 грн. В ході перевірки встановлено, що на порушення розділів 4, 5 Порядку заповнення та надання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 підприємством не уточнено показники рядку 16.2. «Від`ємне значення податку, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду (збільшено/зменшено залишок від`ємного значення за результатами подання уточнюючих розрахунків)» та рядку 21 «Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду» декларацій наступних податкових періодів. В порушення ст. 198, п. 200.1., 200.4 ст. 200 ПК України, розділу 4, 5 Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом МФУ від 28.01.2016 року № 21, завищено суму від`ємного значення податку, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на 12378 грн. , у т.ч. за лютий, березень, квітень , травень, червень, липень, серпень та вересень 2019 року. В результаті наведених порушень перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість за період з 01.10.2016 року по 30.09.2019 року встановлено його заниження по податку до сплати на 523174 грн., у т.ч. за листопад 2017 року на 13665 грн., липень 2018 року - на 509509 грн. та завищення від`ємного значення податку, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду за вересень 2019 року на 680289 грн. На акт перевірки позивач подав заперечення разом з копіями додаткових документів на підтвердження господарських операцій. За наслідком розгляду заперечень позивача, відповідачем залишено без змін висновки акту перевірки, про що позивача повідомлено листом за вих. № 1850/10/05-99-05-11-16 від 11.01.2020 року (т. 1 а.с. 71-92). На підставі висновків акту перевірки відповідачем 15.01.2020 року прийняті податкові повідомлення-рішення: - № 0000160511 про збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 653967,50 грн., з яких за основним платежем -523174 грн., штрафні санкції 130 793,50 грн.; - № 0000190511 про зменшення розміру від`ємного значення податку на додану вартість на 680284 грн.; - № 0000200511 про збільшення суми грошового зобов`язання чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх єднань), що вилучається до державного бюджету відповідно до закону на 4539601,25 грн., з яких за основним платежем - 3631 681 грн., штрафні (фінансові) санкції 907920,25 грн. (т.1 а.с. 31, 34, 37). За наслідком проведення позивачем процедури адміністративного оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень, рішенням ДПС України № 12012/6/99-00-08-05-02-06 від 02.04.2020 року скасовано податкове повідомлення-рішення від 15.01.2020 року № 0000200511 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій штрафів у сумі 907920,25 грн., в іншій частині податкові повідомлення-рішення від 15.01.2020 №№ 0000160511 та № 0000190511 залишені без змін (т. 1 а.с. 97-104). 17.04.2020 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 000272511 (замість відкликаного податкового повідомлення-рішення № 0000200511 від 15.01.2020) про збільшення суми грошового зобов`язання чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань), що вилучається до державного бюджету відповідно до закону на 3631681 грн. (т. 3 а.с. 81). Згідно ст. 11-1 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» державні унітарні підприємства та їх об`єднання зобов`язані спрямувати частину чистого прибутку (доходу) до Державного бюджету України у розмірі не менше 30 відсотків у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 року № 138 затверджено Порядок відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями (далі Порядок). Згідно п. 1 Порядку частина чистого прибутку (доходу), що відраховується державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями до державного бюджету за відповідний період, визначається виходячи з обсягу чистого прибутку (доходу), розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку як підсумок суми чистого фінансового результату (прибутку) та суми капіталу в дооцінках, яка підлягає перенесенню до нерозподіленого прибутку, з урахуванням того, що до такого підсумку також може бути включена частка нерозподіленого прибутку або невикористаних фондів, утворених внаслідок розподілу прибутку в обсязі, визначеному рішенням органу управління, за наявності фінансових ресурсів у підприємства, у розмірі 75 відсотків. Відповідно до п. 2 Порядку частина чистого прибутку (доходу) сплачується державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями до державного бюджету наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності за відповідний період у строк, встановлений для сплати податку на прибуток підприємств. Частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету, визначається державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями відповідно до форми розрахунку, встановленої Державною податковою службою, та зазначається у декларації з податку на прибуток підприємства. Розрахунок частини чистого прибутку (доходу) разом з фінансовою звітністю, складеною відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, подається державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями до органів державної податкової служби у строк, передбачений для подання декларації з податку на прибуток підприємств (п. 3 Порядку). Отже, розрахунок частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до Державного бюджету України, є обов`язковим документом, на підставі якого здійснюється нарахування та сплата вказаного платежу. Згідно п. 44.1, п. 44.2 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування. Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності визначені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року № 318, Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені (пункт 6 П(С)БО 16 «Витрати»). Платники податку на додану вартість, об`єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначені розділом 5 Податкового кодексу України. Відповідно до п. 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. Згідно п. 198.3 статті 193 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. (п. 198.2 ст. 198 ПК України). Згідно п. 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Відповідно до п. 201.1.0 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Згідно підпункту 14.1.36 пункту 14.1.1 статті 14 ПК України господарською діяльністю є діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами. Відповідно до ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі - Закон № 996) метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Згідно статті 1 Закону № 996 документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення є первинним документом. Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо (абз. 9 частини 2 статті 9 Закону № 996). Відповідно до п. 3 розділу 3 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 року № 73, фінансова звітність повинна бути достовірною (правдивою). Інформація, наведена у фінансовій звітності, є достовірною (правдивою), якщо вона не містить помилок та перекручень, які здатні вплинути на рішення користувачів звітності. Підставою прийняття спірних податкових повідомлень-рішень стали висновки контролюючого органу про безпідставність відображення позивачем в бухгалтерському та податковому обліку наслідків відбуття господарських операцій. В акті перевірки посилання на безпідставне відображення таких операцій призвело до завищення собівартості товарів (робіт, послуг), що мало своїм наслідком завищення податкового кредиту та заниження податку на додану вартість, заниження суми чистого прибутку (доходу) в розрахунку частини чистого доходу, що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями і фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності. Виявлені відповідачем порушення, якими вмотивовані висновки про завищення позивачем витрат та податкового кредиту стосуються відображення ним в обліку господарських операцій на підставі умов договору № 21 від 01.02.2016 року, укладеного між ТОВ «БЕТА-АГРО-ІНВЕСТ», підрядник, та ДП «Дослідне господарство «Донецьке» Національного наукового центру «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського». Під час розгляду справи встановлено, що сторонами не оспорюються показники, що задекларовані позивачем даних у фінансовій та податковій звітності, регістрах бухгалтерського обліку. Так само в акті відсутні зауваження з приводу податкових накладних на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит звітних податкових періодів листопада та грудень 2017 року, травень липень 2018 року, жовтень та листопад 2018 року. В додатку № 11 відповідачем зазначено про безпідставність відображення у складі витрат, запасів та зобов`язань, податкового кредиту позивача наслідків відбуття господарських операцій з придбання позивачем робіт/послуг на суму 5955428 грн., ПДВ 1191085 грн. на підставі умов договору № 21 від 01.02.2016 року, які, на думку відповідача, не мали реального характеру. Однією з підстав визнання неправомірним відображення в обліку виконання господарських операцій на підставі умов договору № 21 від 01.02.2016 року відповідач визначив неотримання позивачем згоди на укладення договору від Національної академії аграрних наук України, що суперечить п. 3.10 статуту позивача зареєстрованого за № 12801050016000874 від 22.01.2015 року зі змінами (нова редакція) зареєстровано за № 166 від 31.01.2018 року. Укладений між позивачем та ТОВ «БЕТА-АГРО ІНВЕСТ» договір № 21 від 01.02.2016 року первинно передбачав надання підрядником (ТОВ «БЕТА-АГРО-ІНВЕСТ») на користь позивача (замовника) послуг (робіт) з використанням прогресивної техніки, використання дизпалива, необхідної сировини та матеріалів у розмірі, визначеному в актах приймання-передачі. Відповідно до п. 3.3. цього договору на момент укладення договору сторони визначили його вартість на рівні 18738230,73 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 3123038,45 грн. Перелік робіт до виконання підрядником на умовах договору визначений пунктом 1.2. договору. 01.02.2016 року між сторонами за договором підписано протокол узгодження договірної ціни та калькуляцію собівартості робіт за договором, в яких визначено техніку, за допомогою якої підрядник буде виконувати визначені договором роботи (т. 1 а.с. 144-151). Додатковою угодою від 29.06.2016 року сторони за договором № 21 від 01.02.2016 року доповнили перелік робіт, що має виконуватися за цим договором та збільшили його вартість. Згідно пункту 3.5. договору вартість договору визначена сторона на рівні 67 000 000 грн. Первинно визначений термін дії договору до 31.12.2016 року був продовжений сторонами до 31.12.2018 року. Охоплені перевіркою господарські операції здійснювалися протягом листопада 2017 листопада 2018 року. Відповідно до пункту 3.10 Статуту позивача (нова редакція), затвердженого 31.01.2018 року господарське зобов`язання підприємства щодо вчинення якого є заінтересованість виноситься на розгляд Академії для надання згоди на його вчинення, якщо балансова вартість майна чи послуг, сума коштів, що підлягають наданню, відчуженню, отриманню або передачі відповідно до господарського зобов`язання перевищує 10 відсотків вартості активів за даними останньої фінансової звітності підприємства. Зазначена редакція статуту набрала чинності з 31.01.2018 року, тобто на час укладення договору № 21 від 01.02.2016 року та додаткової угоди від 29.06.2016 року діяв статут позивача, затверджений наказом Президента Національної академії аграрних наук України 26.12.2014 року, зареєстрований за № 1280105016000874 від 22.01.2015 року (т. 1 а.с. 108-121). Зазначений статут відповідачем під час проведення перевірки не досліджувалася. Пунктом 3.10 розділу 3 Статуту, затвердженого Президентом Національної академії аграрних наук України 26.12.3014 року, зареєстрованого 02.01.2015 року № 12801050016000874 встановлено, що укладення господарських договорів є обов`язковим для Господарства в разі виникнення фінансово-господарських зобов`язань між суб`єктами господарювання. Укладаючи господарський договір господарство може брати на себе тільки такі зобов`язання, виконання яких забезпечується власними доходами від його господарської діяльності. Відповідно до п, 3.9 Статуту у відповідності з чинним законодавством і в межах цього статуту Господарство з урахуванням завдань Наукової установи та за її погодженням самостійно вирішує питання своєї господарської діяльності, у тому числі вступає у господарські відносини із іншими установами. Таким чином, станом на дату укладення договору № 21 від 01.02.2016 року та додаткової угоди до нього від 29.06.2016 року обов`язкових вимог щодо отримання узгодження на укладення господарського договору Статут позивача не передбачав. Статтею 73-2 Господарського кодексу України, включеною Законом України № 1405-VIII від 02.06.2016, що набрав чинності 25.06.2016 року, передбачено погодження значного господарського зобов`язання наглядовою радою державного унітарного підприємства або, у випадках, передбачених законом, органом, до сфери управління якого відноситься державне унітарне підприємство. Значним господарським зобов`язанням державного унітарного підприємства визнається господарське зобов`язання, що вчиняється державним унітарним підприємством, якщо ринкова вартість майна, робіт, послуг, що є його предметом, становить 10 і більше відсотків вартості активів державного унітарного підприємства, за даними останньої річної фінансової звітності. Згідно частин 2, 3 статті 73-2 Господарського кодексу України рішення про надання згоди на вчинення значного господарського зобов`язання, якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг, що є його предметом, становить від 10 до 25 відсотків вартості активів державного унітарного підприємства, за даними останньої річної фінансової звітності, приймається наглядовою радою (у разі її утворення) або органом, до сфери управління якого належить державне унітарне підприємство. Рішення про надання згоди на вчинення значного господарського зобов`язання, якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг, що є його предметом, становить більше 25 відсотків вартості активів державного унітарного підприємства, за даними останньої річної фінансової звітності, приймається органом, до сфери управління якого належить державне унітарне підприємство. Частиною 5 ст. 73-2 Господарського кодексу України визначено, що зобов`язання, вчинене з порушенням порядку, передбаченого частинами першою - четвертою цієї статті, може бути визнане судом недійсним за позовом державного унітарного підприємства або органу, до сфери управління якого належить державне унітарне підприємство. Отже, неузгодження підприємством укладення господарського договору із установою, якій воно підпорядковано, може свідчити про порушення порядку укладення господарського договору та бути підставою його визнання недійсним в судовому порядку, але не може свідчити про безумовне невідбуття господарських операцій за наявності первинних документів, що підтверджують їх відбуття. Згідно листа Національного наукового центру «Інституту ґрунтознавства а агрохімії імені О.Н. Соколовського» № 01-08/227 від 28.02.2020 року Державне підприємство ДП «ДГ «Донецьке» звітувало про свою фінансово-господарську діяльність, що передбачало повідомлення про укладені господарські договори та результати їх виконання. Суд зазначає, що договір № 21 від 01.02.2016 року, укладений між позивачем та ТОВ «БЕТА-АГРО-ІНВЕСТ», не визнавався судом недійсним та є укладеним, а тому підстави вважати його недійсним на час розгляду справи відсутні, у зв`язку з чим є неприйнятними посилання відповідача на нездійснення господарських операцій, виконання яких обумовлено умовами договору № 21 від 01.02.2016 року та додатками до нього, у зв`язку з неузгодженням договору із Національною академією аграрних наук, через їх необґрунтованість. Щодо доводів відповідача про дефектність форми, наданих позивачем актів приймання-передачі, складеним яких супроводжувалося виконання умов договору № 21 від 01.02.2016 року. Відповідно до акту в ході проведення перевірки відповідачем досліджувалися наступні акти приймання-передачі виконаних робіт: № 1547 від 30.11.2017 року на надання послуг допоміжних з оранки пару на суму 68325,77 грн., ПДВ 13 665,15 грн. (обсяг 42,1 га); № 1648 від 26.12.2017 року на надання послуг допоміжних з оранки пару на суму 193 321,33 грн., ПДВ 38664,27 грн. (обсяг 111,4 га); № 1649 від 26.12.2017 року на надання послуг допоміжних з оранки пару на суму 152271,93 грн., ПДВ 30454,39 грн. (обсяг 92,3 га); № 437 від 30.04.2018 року на надання послуг допоміжних з культивації під посів ярового ячменю на суму 134448,52 грн., ПДВ 26 889,70 грн. (обсяг 211,6 га); № 453 від 30.04.2018 року на надання послуг допоміжних з обприскування озимого ріпаку на суму 148 342,92 грн., ПДВ 29668,58 грн. (обсяг 164 га); № 454 від 30.04.2018 року на надання послуг допоміжних з обприскування озимого ріпаку на суму 312 928,4 грн., ПДВ 62 585,68 грн. (обсяг 164 га); № 455 від 30.04.2018 року на надання послуг допоміжних з підживлення озимого ріпаку на суму 438973,88 грн., ПДВ 87794,78 грн. (обсяг 164 га); № 456 від 30.04.2018 на надання послуг допоміжних з обприскування озимого ріпаку на суму 74 541,19 грн., ПДВ 14908,24 грн. (обсяг 59 га); № 458 від 30.04.2018 року на надання послуг допоміжних з внесення добрив під посів з ярового ячменю на суму 217 361,87 грн., ПДВ 43472,37 грн. (обсяг 105,8 га); № 459 від 30.04.2018 року на надання послуг допоміжних з внесення добрив під посів кукурудзи на суму 184 715,73 грн., ПДВ 36943,15 грн.; № 591 від 31.05.2018 року на надання послуг допоміжних з культивації пару на суму 34638,24 грн., ПДВ 6927,65 грн. (обсяг 54,6 га); № 602 від 31.05.2018 року на надання послуг допоміжних з обприскування озимого ячменю на суму 83 673,21 грн., ПДВ 16734,64 грн. (обсяг 59 га); № 606 від 31.05.2018 року на надання послуг допоміжних з обприскування озимого ячменю на суму 45 170,40 грн., ПДВ 9 034,08 грн. (обсяг 59 га); № 676 від 29.06.2018 року на надання послуг допоміжних з культивації багаторічних трав на суму 46 928,10 грн., ПДВ 9385,62 грн. (обсяг 95 га); № 677 від 29.06.2018 на надання послуг допоміжних з обприскування озимого ріпаку на суму 138 699,72 грн., ПДВ 27 739,94 грн. (обсяг 164 га); № 680 від 29.06.2018 на надання послуг пов`язаних з підбиранням сінажної маси на суму 341 527,85 грн., ПДВ 68305,57 грн. (обсяг 95 га); № 833 від 30.07.2018 року на надання послуг допоміжних з внесення добрив під посів озимого ріпаку на суму 179 496,24 грн., ПДВ 35 899,25 грн. (обсяг 132 га); № 836 від 30.07.2018 року на надання послуг допоміжних з культивації пару на суму 223 661,39 грн., ПДВ 44 732,28 грн. (обсяг 350,1 га); № 837 від 30.07.2018 на надання послуг допоміжних з лущіння під посів озимої пшениці на суму 87 879,6 грн., ПДВ 17 575,92 грн. (обсяг 103 га); № 838 від 30.07.2018 на надання послуг допоміжних з оранки під посів соняшника на суму 276 377,27 грн., ПДВ 55 275,45 грн. (обсяг 121,5 га); № 840 від 30.07.2018 на надання послуг допоміжних з культивації під посів озимого ріпаку на суму 165 481,6 грн., ПДВ 33 096,32 грн. (обсяг 320 га); № 842 від 30.07.2018 на надання послуг допоміжних з внесення добрив під посів кукурудзи на суму 142 337,76 грн., ПДВ 28 467,55 грн. (обсяг 103 га); № 844 від 30.07.2018 на надання послуг допоміжних з культивації під посів озимого ріпаку на суму 67718,10 грн., ПДВ 13543,62 грн. (обсяг 106 га); № 1036 від 31.08.2018 на надання послуг допоміжних з обприскування озимого ріпаку на суму 267 254,40 грн., ПДВ 53 450,88 грн. (обсяг 320 га); № 1038 від 31.08.2018 на надання послуг допоміжних з обприскування озимого ріпаку на суму 364 633,60 грн., ПДВ 72 926,72 грн. (обсяг 320 га); № 1039 від 31.08.2018 на надання послуг допоміжних з оранки пару на суму 168 804,25 грн., ПДВ 33 760,85 грн. (обсяг 97 га); № 1040 від 31.08.2018 на надання послуг допоміжних з обприскування озимого ріпаку на суму 283170,16 грн., ПДВ 56634,03 грн. (обсяг 401 га); № 1041 від 31.08.2018 на надання послуг допоміжних з культивації пару на суму 14 607,00 грн., ПДВ 2 921,4 грн. (обсяг 22,5 га); № 1045 від 31.08.2018 на надання послуг допоміжних з культивації під посів озимого ріпаку на суму 277 506,88 грн., ПДВ 55 501,38 грн. (обсяг 428,9 га); № 1047 від 31.08.2018 на надання послуг допоміжних з культивації пару на суму 50 406,64 грн., ПДВ 10 081,33 грн. (обсяг 58 га); № 1051 від 31.08.2018 на надання послуг допоміжних з оранки під посів озимого ріпаку на суму 770 224,00 грн., ПДВ 154 044,8 грн. (обсяг 320 га). Копії зазначених актів є в матеріалах справи (т. 1 а.с. 152, 171, 189, 213,218, 222, 223, 228, 229, 234, 238, 247, т. 2 а.с. 1, 5, 9, 14, 25, 29, 30, 41, 48, 49, 78, 84, 88, 89, 94, 109, 114, 115, 126). За фактом виконання робіт ТОВ «БЕТА-АГРО-ІНВЕСТ» виписані податкові накладні, на підставі яких позивачем сформований податковий кредит звітних податкових періодів листопада та грудня 2017 року, квітня серпня 2018 року (т. 2 а.с. 130-191). Частиною 1 ст. 9 Закону № 996 визначені обов`язкові реквізити первинних документів. Наявні в матеріалах справи акти надання послуг мають назву, дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Згідно 2 ст. 9 Закону № 996 недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо. Оскільки акти надання послуг, копії яких наявні матеріалах справи, містять всі обов`язкові реквізити, незазначення в них конкретного місця виконання робіт (не визначено номеру поля та його локації) не перешкоджає можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, наведений недолік є неістотним та не може вважатися обґрунтованою підставою визнання господарської операції такою, що не відбулася. Також, в матеріалах справи наявні подорожні листи тракторів (форма № 68 Сільгоспоблік), виробничі довідки та акти про використання мінеральних, органічних, бактеріальних добрив та хімічного захисту рослин, складені за фактом виконання робіт. Складені ТОВ «БЕТА-АГРО-ІНВЕСТ» подорожні листи тракторів містять відомості про номери полів за внутрішнім обліком підприємств та інші додаткові відомості, що надають можливість визначити транспортні засоби, що використовувалися під час здійснення цих робіт, зокрема, номери тракторів та причепів, прізвища осіб, що виконували роботи, площі оброблених земельних ділянок, затрачені робочі години, обсяг використаного дизпалива. Як зазначив представник позивача у поясненнях від 07.07.2020 року, на підставі копій наданих підрядником дорожніх листів, агрономом та обліковцем позивача складалися виробничі довідки, щодо кожної одиниці техніки, якими підтверджувалися обсяги та види виконаних робіт по кожній одиниці сільськгосптехніки за місяць. Наведені документи надавалися позивачем до заперечень на акт перевірки та розглядались відповідачем під час їх розгляду, що підтверджується листом відповідача № 1850/10/05-99-05-11-16 від 11.01.2020 року, направленим відповідачем за наслідком розгляду заперечень на акт перевірки (т. 1 а.с. 71-92). За змістом відповіді на заперечення дорожні листи не прийняті до уваги під час розгляду заперечень через неможливість встановити належність дорожнього листа до певного акту надання послуг, оскільки акти надання послуг не містять номерів полів, крім того, відповідачем виявлено арифметичні помилки в дорожніх листах під час визначення залишку пального. Суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції щодо оцінки зазначеного обгрунтування неприйняття додатково наданих документів необґрунтованими, оскільки належність дорожнього листа до акту можна встановити шляхом співставлення переліку робіт, що виконувалися та їх обсягу. Крім цього, оскільки дорожні листи складалися контрагентом позивача ТОВ «БЕТА-АГРО-ІНВЕСТ», позивач не може відповідати за недоліки оформлення документів іншого суб`єкта господарювання. Згідно викладеного в акті під час перевірки відповідачем сформований запит на проведення зустрічної звірки ТОВ «БЕТА-АГРО-ІНВЕСТ», не дочекавшись проведення зустрічної звірки чи отримання інформації про неможливість її проведення, відповідачем складено акт перевірки із висновками про непідтвердження відбуття господарських операцій. Згідно п. 73.5. статті 73 ПК України з метою отримання податкової інформації, необхідної у зв`язку з проведенням перевірок, контролюючі органи мають право здійснювати зустрічні звірки даних суб`єктів господарювання щодо платника податків. Під час зустрічної звірки здійснюється зіставлення даних, отриманих від платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з`ясування повноти їх відображення в обліку платника податків; Враховуючи наявність у відповідача сумніву щодо правомірності відображення в обліку підприємства позивача певних господарських операцій, про що свідчить направлення ним запиту на проведення зустрічної звірки з метою отримання достовірних доказів стосовно відбуття відносин із платником податків, відповідач мав дочекатись результатів проведення зустрічної звірки чи інформації про неможливість її проведення. Натомість, незважаючи на направлення запиту на проведення зустрічної звірки та не чекаючи результатів, відповідачем складений акт із висновками щодо завищення витрат собівартості та податкового кредиту, вмотивованими невідбуттям господарських операцій з виконання ТОВ «БЕТА-АГРО-ІНВЕСТ» робіт. Наведені обставини виключають можливість визнання таких висновків податкової обґрунтованими, оскільки під час їх здійснення відповідачем не враховані всі обставини, що мають значення. В даному випадку йдеться про нездійснення відповідачем зіставлення даних, отриманих від позивача щодо прийняття робіт від контрагента, що викликали сумнів, із даними щодо відображення цих операцій в контрагентом в обліку. Щодо доводів відповідача про безпідставне відображення позивачем витрат та податкового кредиту за фактом отримання послуг з оранки пару на площах 42,1 га, 111,4 га та 92,3 га згідно актів № 1547 від 30.11.2017 року, № 1648 від 26.12.2017 року та №1649 від 26.12.2017, через недоведення ефективності здійснення цих робіт та їх фактичного виконання суд зазначає наступне. Оскільки відповідачем в акті перевірки та в ході судового розгляду справи не надавалися будь-які технічні умови, інші документи чи пояснення, якими б визначалися вимоги чи умови, дотримання яких мало б забезпечити ефективність робіт з оранки пару, не надавалося будь-яких пояснень щодо неможливості вчинення зазначених робіт у листопаді та грудні 2017 року за існуючих на той час умов, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про недоведення відповідачем обґрунтованості зауважень стосовно ефективності виконання таких робіт в зимову пору року. Щодо доводів відповідача про невстановлення факту засіву в 2018-2019 роках поля площею 103 га кукурудзою, в той час як відповідно до акту № 842 від 30.07.2018 року позивачем від ТОВ «БЕТА-АГРО-ІНВЕСТ» прийняті послуг з внесення добрив під посів кукурудзи на 103 га суд зазначає наступне. В додатку 11 відповідачем зазначено, що відповідно до відомості «Структура посівних площ» в 2018 році засіяно кукурудзою 68,5 га, у 2019 році не було засіяно кукурудзи. Відповідно до акту виконаних робіт № 459 від 30.04.2018 року позивач прийняв роботи щодо внесення добрив під посів кукурудзи у кількості 68,5 га. В акті перевірки та відповіді на заперечення на акт перевірки відповідачем зазначено про недоведення позивачем факту засіву поля площею 103 га після внесення добрив, що свідчить про невідбуття робіт з внесення добрив. Опис документів, досліджених під час проведення перевірки, що міститься в додатку 4 до акту не визначає документів, які б надавали можливість встановити факт засіву поляпозивачем. Будь-які документи, які б свідчили про витребування документів щодо засіву поля 103 га чи відмову позивача надати ці документи в матеріалах справи відсутні. До заперечень на акт перевірки позивач додав документи, які свідчать про збирання врожаю кукурудзи з поля площею 68,5 га та засіву поля площею 103 га яровим ячменем. Згідно доданих позивачем до позову документів розпорядженням № 4/1 від 18.04.2018 року по підприємству затверджено структуру посівних по площ на 2019 рік, відповідно до якого відділення 2 поля 8 площею 103 га заплановано до засіву кукурудзою (т. 2 а.с. 233-234). Згідно з актом № 842 від 30.07.2018 року ТОВ «БЕТА-АГРО-ІНВЕСТ» виконані роботи з внесення добрив під посів кукурудзи на площі 103 га. Розпорядженням № 3 від 01.03.2019 змінено структуру засіву полів, відділення 2 поля 8 визначено до засіву яровим ячменем (т. 2 а.с. 237-238). В березні 2019 відділення 2 поля 8 засобами ТОВ «БЕТА-АГРО-ІНВЕСТ» засіяно яровим ячменем, у червні 2019 року зібрано врожай ярового ячменю, що підтверджується доданими до позову дорожніми листами, актом виконаних робіт № 663 від 30.06.2019 та відомостями розділу 1.1 «Виробництво культур зернових та зернобобових» статистичного звіту № 29-сг «Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду» на 01.12.2019 (т. 2 а.с. 239-243, 244, 246-249). Дослідивши надані позивачем пояснення та додані до них документи, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про недоведення відповідачем обґрунтованості тверджень про невиконання робіт з внесення добрив, згідно акту № 842 від 30.07.2018 року, вмотивованих відсутністю необхідності таких робіт. Також, є безпідставні доводи відповідача про нездійснння господарських операцій з придбання робіт/послуг від ТОВ «БЕТА-АГРО-ІНВЕСТ» через встановлення в ході перевірки в позивача власних транспортних засобів та ресурсів задля самостійного виконання робіт. Чинним законодавством закріплено принцип свободи укладення договорів, що передбачає право будь-якого суб`єкта господарювання самостійно обирати контрагентів під час здійснення господарської діяльності. Наявність в відповідача будь-яких ресурсів задля вчинення певних робіт не обмежує право суб`єкта господарювання на укладення договорів із іншими особами. Акт перевірки не містить відомостей про встановлення під час перевірки обставин самостійного виконання позивачем робіт, які згідно актів надання послуг виконані ТОВ «БЕТА-АГРО-ІНВЕСТ» на умовах договору № 21 від 01.02.2016 року. Припущення відповідача щодо можливості виконання цих робіт позивачем без посилань на конкретні встановлені під час перевірки обставини не можуть прийматися судом як достовірний доказ невідбуття господарських зобов`язань. Згідно з актом, в ході перевірки правомірності визначення податку на додану вартість відповідачем встановлено завищення позивачем від`ємного значення податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на 12378 грн. через завищення значення рядку 16 декларації з податку на додану вартість за листопад 2018 року внаслідок нездійснення його коригування при поданні уточнюючої декларації № 9027589815 від 21.02.2019. Уточнюючою декларацією № 9027589815 від 21.02.2019 року відкориговані у бік зменшення на 12 378 грн. значення рядків 10, 19 «Від`ємне значення між сумою податкових зобов`язань та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду» декларації за листопад 2018 року. В ході перевірки встановлено, що позивачем в порушення розділів 4, 5 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 21 від 28.01.2016 року не уточнено показники рядку 16.2. «Від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду (збільшено/зменшено залишок від`ємного значення за результатами уточнюючих розрахунків» та рядок 21 «Сума від`ємного значення що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду» декларацій наступних звітних періодів. В наданому позові обґрунтування протиправності зазначених висновків відсутнє, будь-які документи стосовно цього порушення не надані. В порушення ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем не доведено протиправності податкового повідомлення-рішення № 0000190511 від 15.01.2020 в частині зменшення від`ємного значення податку на 12378 грн. за фактом виявлення цього порушення., що свідчить про відсутність підстав для визнання його протиправними та скасування в цій частині. Отже, враховуючи наведене суд дійшов висновку про недоведення відповідачем під час розгляду справи обґрунтованості доводів про відсутність господарських операцій, виконання яких передбачено умовами укладеного між позивачем та ТОВ «БЕТА-АГРО-ІНВЕСТ» договору № 21 від 01.02.2016 року, за фактом відображення яких в обліку позивачем до складу витрат собівартості включено 5955428 грн., до складу податкового кредиту 1191085 грн., що стало підставою висновку про заниження позивачем чистого доходу (прибутку) що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями сумі 3631681 грн. (у т.ч. за 2019 рік га 1961902 грн., за 3 квартали 2019 року на 1669779 грн.) та висновку про заниження податку на додану вартість до сплати на 523174 грн. та завищення суми від`ємного значення податку на 667906 грн. На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000160511 від 15.01.2020 року про збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 653967,50 грн., з яких за основним платежем - 523174 грн., штрафні санкції 130793,50 грн., № 0000190511 від 15.01.2020 року про зменшення розміру від`ємного значення податку на додану вартість на 667906,00 грн., № 000272511 від 17.04.2020 року про збільшення суми грошового зобов`язання чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх єднань), що вилучається до державного бюджету відповідно до закону на 3631681 грн. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні. Керуючись ст.ст. 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області - залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 липня 2020 року у справі № 200/4073/20-а за позовом Державного підприємства «Дослідне господарство «Донецьке» Національного наукового центру «Інститут грунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без змін. Повний текст постанови складений 5 жовтня 2020 року. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий І.В. Геращенко Судді: Г.М. Міронова І.В. Сіваченко