Ухвала КЦС ВС № 489/6029/17

Ухвала 02 жовтня 2020 року м. Київ справа № 489/6029/17 провадження № 61-10919св20 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Фаловської І. М., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - ОСОБА_2 , розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Ленінського районного суду міста Миколаєва, у складі судді Рум`янцевої Н. О., від 17 лютого 2020 року та постанову Миколаївського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Лисенка П. П., Самчишиної Н. В., Серебрякової Т. В., від 06 липня 2020 року, ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА Короткий зміст позовних вимог У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 , яку у жовтні 2019 року було замінено на ОСОБА_2 , про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самовільної будівлі. Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що йому належить 67/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 , власником 43/100 частин житлового будинку, якому надано нову адресу: АДРЕСА_2 є ОСОБА_3 ОСОБА_3 , разом з чоловіком своєї доньки, у 2007 році, на території земельної ділянки, яка належить позивачу та з використанням стіни належного йому гаража, без його згоди і дозвільних документів, самовільно почали будівництво гаража. Для встановлення даху, відповідач врізав балки в стіну його гаража, чим порушив конструкцію споруди. Більше того, примикання гаража відповідача до гаража позивача призводить до неможливості обслуговування позивачем стіни свого гаража та його своєчасного ремонту. Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_1 просила суд зобов`язати ОСОБА_3 усунути перешкоди у користуванні його власністю, шляхом знесення гаража літера «Г», який розташований за адресою: АДРЕСА_2 . Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції Заочним рішенням Ленінського районного суду міста Миколаєва від 10 грудня 2018 року частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 . Зобов`язано ОСОБА_3 усунути перешкоди у користуванні власністю ОСОБА_1 шляхом знесення гаража літери «Г», який розташований за адресою: АДРЕСА_2 та належить ОСОБА_3 . Вирішено питання про розподіл судових витрат. Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 05 червня 2019 року задоволено заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 10 грудня 2018 року. Скасовано заочне рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 10 грудня 2018 року, справу призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 21 жовтня 2019 року замінено неналежного відповідача - ОСОБА_3 , на належного - ОСОБА_2 , оскільки ОСОБА_3 подарувала свою частину будинку дочці ( ОСОБА_2 ). Справу призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Заочним рішенням Ленінського районного суду міста Миколаєва від 17 лютого 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов`язано ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні власністю ОСОБА_1 шляхом знесення самочинно зведеного гаража літера «Г», який розташований за адресою: АДРЕСА_2 . Вирішено питання судових витрат. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та доведеними належними доказами. Місцевий суд, ухвалюючи рішення у справі, врахував висновки судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 125-063, проведеної судовим експертом Лесків С. А., де встановлено, що будівля гаража літ. «Г» - 2017 року побудови, яка належить ОСОБА_3 , збудована самочинно на земельній ділянці АДРЕСА_2 , на час дослідження має - 100 % ступінь готовності та експлуатується. При будівлі гаража літ. «Г» була порушена межа земельної ділянки АДРЕСА_1 у фасадній частині вздовж правої бокової зовнішньої стіни гаража літ. «З» загальною площею - 2,6 кв. м, розміром 0,3х8,27 м, як вказано на геодезичній зйомці ТП-№244.07.2018, виконаній ФОП ОСОБА_4 - липень 2018 року. Дослідивши зовнішнім оглядом фасадну та задню торцеву частини будівлі гаража літ. «Г», яка розташована на земельній ділянці АДРЕСА_2 , встановлено: земельна ділянка довжиною - 0,3 м, яка прилягає до правої зовнішньої стіни будівлі гаража літ. «З» забудована кладкою з силікатної цегли та пиляного каменю, що є фасадною та задньою стінами будівлі гаража літ. «Г», але встановити чи використовувалася частина будівлі гаража літ. «З», а саме права бокова стіна та чи є вона загальною стіною з гаражем літ. «Г», а також чи має факт пошкодження ОСОБА_3 при будівлі гаража за адресою: АДРЕСА_2 , будівлі гаража літ. «З», що належить ОСОБА_1 не надається можливим, у зв`язку з відсутністю доступу на земельну ділянку № НОМЕР_1 та дослідження будівлі гаража літ. «Г». Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції Постановою Миколаївського апеляційного суду від 06 липня 2020 року рішення суду першої інстанції залишено без змін. Апеляційний суд, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, виходив із того, що суд першої інстанції правильно визначився з правовідносинами, які виникли між сторонами, та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню при вирішенні спору. Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених ОСОБА_1 позовних вимог. Апеляційний суд, переглядаючи справу, не погодився із доводами заявника про необхідність проведення повторної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи, а також про необхідність витребування для дослідження матеріалів цивільних справ № 2-189/2007 та № 2-62/2009 з архіву Ленінського районного суду міста Миколаєва. Короткий зміст вимог касаційної скарги У липні 2020 року ОСОБА_2 подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати заочне рішення Ленінського районного суду міста Миколаєва від 17 лютого 2020 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 06 липня 2020 року, а справу передати на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу Касаційна скарга обґрунтована тим, що місцевим судом справу було розглянуто за її відсутності, належним чином про дату, час і місце судового засідання її повідомлено не було. Апеляційний суд необґрунтовано відхилив клопотання щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, відмовив у витребуванні для дослідження матеріалів цивільних справ № 2-189/2007 та № 2-62/2009 з архіву Ленінського районного суду міста Миколаєва, а також відмовив у проведенні повторної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи. Рішення у справі ухвалено без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду України від 06 вересня 2017 року у справі № 6-1721цс16, постановах Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 458/1173/14-ц, від 22 квітня 2019 року у справі № 396/724/16-ц. Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції 05 серпня 2020 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою. У задоволенні клопотання ОСОБА_2 про зупинення виконання заочного рішення Ленінського районного суду міста Миколаєва від 17 лютого 2020 року відмовлено. Доводи відзиву на касаційну скаргу Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_5 у відзиві на касаційну скаргу вказує на правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій, просить касаційну скаргу залишити без задоволення. Позиція та висновки Верховного Суду Відповідно до положень частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Згідно із частиною п`ятою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду. Заслухавши доповідь судді-доповідача про проведення підготовчих дій та обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, колегія суддів встановила відсутність підстав, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, а тому призначає справу до судового розгляду. Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. Керуючись статтями 34, 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самовільної будівлі за касаційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Ленінського районного суду міста Миколаєва від 17 лютого 2020 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 06 липня 2020 року призначити до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами. Інформацію про дату розгляду справи і персональний склад колегії суддів оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді А. І. Грушицький В. С. Висоцька І. М. Фаловська