Ухвала КАС ВС № 640/18036/19

УХВАЛА 02 жовтня 2020 року м. Київ справа № 640/18036/19 адміністративне провадження № К/9901/24340/20 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Шишова О.О., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 березня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року у справі №640/18036/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " Колумбус Хендлінг" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,- УСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Колумбус Хендлінг" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 березня 2020 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 25 червня 2019 року №00008391402. 24.09.2020 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 березня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року у справі №640/18036/19. Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою Суд виходить з такого. Податковий орган у касаційній скарзі посилався на пункт 3 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, зазначаючи, що наразі відсутній правовий висновок Верховного Суду. Також, ГУ ДПС у м, Києві зазначає, що підставами на яких подається дана касаційна скарга є те, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 березня 2020 та постановою Шостого апеляційного адміністративним суду, не застосовані висновки Верховного суду щодо питань застосування норми права у подібних правовідносин. Проте, скаржник чітко не вказав, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було неправильно застосовано, а також не обґрунтував у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися. Відповідно до пункту третього частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Отже, системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно , а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися. Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції. Заявником викладено обставини справи, процитовано норми Податкового кодексу України з абстрактним зазначенням, що судом першої та апеляційної інстанції рішення ухвалене з порушенням норм матеріального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України. Одні лише посилання скаржника щодо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах є недостатнім для відкриття касаційного провадження у справі, оскільки у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо формально зазначити, скаржник має чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися. Суд зазначає, що перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній формально наведено підставу для касаційного оскарження судового рішення - пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Скаржник також у касаційній скарзі посилається на те, що судами не застосовані висновки Верховного суду щодо питань застосування норми права у подібних правовідносин. Однак, скаржником на зазначено, які саме постанови Верховного Суду ( нмер спави та дата), в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах. Суд звертає увагу скаржника, що перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній формально наведено підстави для касаційного оскарження судового рішення. Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини п`ятої цієї статті). Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо належного оформлення касаційної скарги. Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. У касаційній скарзі скаржник повинен зазначити мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351 - 354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку. При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України. Також слід зауважити, що з урахуванням внесених до КАС України змін, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження. Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. За таких обставин, касаційна скарга Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 березня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року у справі №640/18036/19. На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України, УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 березня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року у справі №640/18036/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " Колумбус Хендлінг" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення- повернути скаржнику. Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України. Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає. Суддя О. О. Шишов