Постанова Київський апеляційний суд № 369/158/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД вул. Солом`янська, 2-а, м. Київ, 03110 факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua Унікальний номер справи № 369/158/20 Апеляційне провадження № 22-ц/824/10787/2020Головуючий у суді першої інстанції - Дубас Т.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Нежура В.А. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 29 вересня 2020 року Київський апеляційний суд у складі: суддя-доповідач Нежура В.А., судді Березовенко Р.В., Лівінський С.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 лютого 2020 року про повернення позовної заяви по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, В С Т А Н О В И В: У січні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до досягнення ними повноліття, та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 до досягнення нею 23-річного віку, в розмірі 25 000,00 грн., щомісячно починаючи з червня 2019 року (а.с. 1-3). Ухвалою Києво-Святошинського районного суду від 19.02.2020 позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачу (а.с. 27-27зв.) В апеляційній скарзі, ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Вказує, що вона працює на декількох роботах, а тому не отримувала ні ухвали про залишення позовної заяви від 11.01.2020 без руху, ні ухвали від 19.02.2020 про повернення позовної заяви. Зазначає, що суд першої інстанції формально поставився до її позову та безпідставно повернув його, оскільки, вимога суду про надання довідки на підтвердження проживання дітей з нею є незаконною та такою, що суперечить ст.ст. 175, 177 ЦПК України (а.с. 31-34). Справу розглянуто в порядку ч. 2 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи. Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав. Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що на час постановлення оскаржуваної ухвали ОСОБА_1 не виконані вимоги ухвали суду від 11.01.2020 про залишення позовної заяви без руху, які є передумовою відкриття провадження у справі. Але погодитись з такими висновками в повному обсязі не можливо з огляду на таке. Як вбачається з матеріалів справи, у січні 2020 року позивач звернулась до суду з позовом. Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11.01.2020 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк тривалістю 10 днів з дня отримання даної ухвали на усунення недоліків, а саме: позивачу необхідно було надати довідку про те, що діти проживають разом з нею та на її утриманні (а.с. 24). В той же день, належним чином завірену копію було направлено на адресу позивача, яка була зазначена у позовній заяві: АДРЕСА_1 (а.с. 25). На поштовій відмітці конверта, який повернувся на адресу суду, зазначено причини повернення: «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 26). Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Нормами ЦПК України не встановлено окремого порядку вручення позивачу ухвали про залишення позовної заяви без руху. Разом з цим, частиною 1 статті 258 ЦПК України визначено, що ухвала є судовим рішенням. Порядок вручення судового рішення визначений у статті 272 ЦПК України, частина 11 якої встановлює, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Відповідно до ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є: день вручення судового рішення під розписку; день проставлення у поштовому відділенні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому відділенні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункти 1, 3, 4, 5). Крім того, матеріали справи не містять доказів повторного направлення позивачу копії ухвали судді від 11.01.2020. За змістом ч. 6 ст. 272 ЦПК України наявність поштової відмітки «повернення за закінченням терміну зберігання» не є підтвердженням вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху та не вважається належним повідомленням учасника справи про процесуальні дії суду. Таким чином, на день постановлення ухвали про повернення позовної заяви суддя першої інстанції не мав доказів належного вручення позивачу копії ухвали про залишення позовної заяви без руху та надання позивачу строку для усунення її недоліків, а відтак судом безпідставно зроблено висновок, що строк для усунення недоліків закінчився, а позивач не виконала ухвалу суду. Твердження апелянта про те, що суд першої інстанції безпідставно залишив її позовну заяву без руху, оскільки статтями 175, 177 ЦПК України не передбачено надання позивачем довідки на підтвердження проживання дітей разом з нею, колегія суддів оцінює критично. Оскільки, відповідно до ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Умовою стягнення аліментів із одного з батьків на користь іншого, є проживання дитини разом з особою, яка просить присудити їй аліменти. Якщо ця умова не дотримана, то відповідно в особи немає права на стягнення аліментів. Такий документ може бути видано від житлово-експлуатаційної організації, об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, виконкому місцевої ради, будинкового комітету, служби у справах дітей тощо. Тому у суду першої інстанції були законні підстави для залишення позову без руху. Відповідно до ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що ухвала судді першої інстанції про повернення позовної заяви постановлена з порушенням норм процесуального права, тому вона підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Вимоги апеляційної скарги про скасування ухвали судді першої інстанції про залишення позовної заяви без руху від 11.01.2020 не ґрунтуються на положеннях цивільно-процесуального закону, а саме ч. 2 ст. 353 ЦПК України, в якій зазначено, що заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду, оскільки позовні вимоги по суті не розглядались, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави вирішення такого питання, тому в цій частині апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 367, 369, 374, 379, 381-384 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу ОСОБА_1 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 лютого 2020 року про повернення позовної заяви по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів скасувати, асправу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України. Суддя-доповідач В.А. Нежура Судді Р.В. Березовенко С.В. Лівінський