Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 240/2/20
від 01.10.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДП О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/2/20 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шуляк Любов Анатоліївна Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В. 01 жовтня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Ватаманюка Р.В. суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 27 березня 2020 року (складену 01 квітня 2020 року у м. Житомир) у справі за адміністративним позовом Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод" до Офіс великих платників податків ДПС про скасування рішення, В С Т А Н О В И В : позивач 24.03.2020 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із клопотанням про скасування заходів забезпечення позову та постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову. Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 27.03.2020 відмовлено у скасуванні заходів забезпечення позову. Не погоджуючись вказаною ухвалою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати ухвалу суду першої інстанції. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що борг позивача виник з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів та обліковується ще з 2019 року, станом на 11.03.2020 обліковується заборгованість в сумі 6 273 280,89 грн, таким чином 90-денний строк сплати боргу давно пройшов. Правом подати до суду відзив на апеляційну скаргу позивач не скористався. Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Враховуючи, що сторони будучи належним чином повідомленими про розгляд справи в судове засідання не з`явились, а також те, що в матеріалах справи достатньо доказів, на підставі яких її може бути вирішено, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з таких підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом першої інстанції встановлені та неоспорені сторонами такі обставини. 05.03.2020 позивач звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із заявою Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод" про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій заявник просив вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення керівника Офісу великих платників податків Державної податкової служби від 28.02.2020 №1 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод". 06.03.2020 ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду задоволено заяву Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод" про забезпечення позову та вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення керівника Офісу великих платників податків Державної податкової служби від 28.02.2020 №1 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод". 24.03.2020 від Офісу великих платників податків Державної податкової служби надійшло клопотання про скасування заходів забезпечення позову. В обґрунтування вказаного клопотання відповідачем зазначено, що при прийняті ухвали про забезпечення позову від 06.03.2020 судом не було взято до уваги, що наведені заявником у клопотанні підстави необхідності вжиття заходів забезпечення адміністративного позову є необґрунтованими. Зокрема, зазначено, що заявником в клопотанні зазначено, що в нього відсутній борг, однак згідно інтегрованої картки ДП "Житомирський лікеро - горілчаний завод" з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів борг обліковується ще з 2019 року, станом на 11.03.2020 є заборгованість в сумі 6 266 295,77 грн. Вищенаведене може трактуватись, як вирішення спірних правовідносин по суті, що не відповідає призначенню правового інституту забезпечення адміністративного позову. А тому, просить скасувати заходи забезпечення позову. Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що наведені заявником обґрунтування не спростовують обставин, встановлення яких зумовило необхідність вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами. Статтею 157 КАС України встановлено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи (ч. 1). Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду (ч. 2). За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала (ч. 3). Ухвала про скасування заходів забезпечення позову або про відмову у скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена (ч.4). Відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову (ч. 5). У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо відмови у задоволенні позову заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним судовим рішенням (ч. 6). Примірник ухвали про скасування заходів забезпечення позову невідкладно після набрання такою ухвалою законної сили надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також державним та іншим органам, які повинні були та (або) виконували ухвалу про забезпечення позову, для здійснення ними відповідних дій щодо скасування заходів забезпечення позову (ч. 7). Заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позову, скасовуються судом також у разі: 1) неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини другої статті 153 цього Кодексу; 2) повернення позовної заяви; 3) відмови у відкритті провадження у справі (ч. 8). З наведених норм слідує, що скасування заходів забезпечення позову можливе коли відпаде потреба в ньому або в забезпеченні позову взагалі, або відпадуть підстави, які зумовили вжиття судом таких заходів. Тобто, таке клопотання має бути вмотивованим обставинами, що засвідчують припинення підстав, якими було зумовлене постановлення ухвали про вжиття заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування. Отже, скасування заходів забезпечення позову можливе коли відпаде потреба в ньому або в забезпеченні позову взагалі, або відпадуть підстави, які зумовили вжиття судом таких заходів. Обґрунтовуючи свою апеляційну скаргу відповідач вказує на те, що при прийнятті ухвали про забезпечення позову від 27.03.2020 судом не було взято до уваги, що наведені позивачем у клопотанні підстави необхідності вжиття заходів забезпечення адміністративного позову є необґрунтованими та недоведеними, оскільки, як зазначалось в ухвалі позивач визнає, що в нього є наявний борг, однак вказує, що начебто сплив 90-денний строк його сплати. Та звертає увагу на те, що борг позивача виник з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів та обліковується ще з 2019 року, станом на 11.03.2020 обліковується заборгованість в сумі 6273280,89 грн, таким чином 90-денний строк сплати боргу давно пройшов. Таким чином, вказані доводи відповідача зводяться до фактичної незгоди з ухвалою суду про вжиття заходів забезпечення позову, яка, на думку відповідача, є вирішенням спору по суті. У поданому клопотанні відповідачем не наведено жодних обставин, які б свідчили про те, що обставини, які слугували підставою для вжиття таких заходів змінились або відпали. При цьому вжиття вказаних заходів не зумовило фактичного вирішення спору по суті, а спрямовано на збереження існуючого становища до винесення остаточного рішення у справі. Таким чином, приймаючи оскаржувану ухвалу судом першої інстанції вірно враховано ефективність застосованого способу забезпечення позову для можливого запобігання порушенню або припиненню порушення прав, свобод чи інтересів позивача у майбутньому та співмірність застосованого заходу забезпечення позову з позовними вимогами та інтересами інших учасників справи. Вжиті судом заходи забезпечення позову відповідають критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову та для забезпечення збалансованості інтересів сторін. Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем не наведено обґрунтування та не надано суду доказів на підтвердження факту зміни обставин, які слугували підставою для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, як і не зазначено будь-яких нових обставин, які можуть слугувати підставами для скасування заходів забезпечення позову. Крім того, з відомостей з КП ДСС вбачається, що Державне підприємство "Житомирський лікеро-горілчаний завод" звернулось до суду з позовом, у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення №1 від 28.02.2020 Офісу великих платників податків Державної податкової служби про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод"; визнати протиправним та скасувати рішення №1 від 02.03.2020 Офісу великих платників податків Державної податкової служби про стягнення готівки у рахунок погашення податкового боргу Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод" (справа №240/3891/20). Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суд 23.03.2020 позовну заяву Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод" до Офісу великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування рішень залишено без руху. Ухвалою від 13.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за позовом Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод" до Офісу великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування рішень. Отже, з наведеного вбачається, що підстави для скасування заходів забезпечення позову встановлені ст. 157 КАС України відсутні, а тому, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у скасуванні заходів забезпечення позову. За таких обставин та враховуючи наявні у справі докази суд апеляційної інстанції вважає, що відповідач під час винесення оскаржуваної постанови діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а тому відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 27 березня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає згідно зі ст.ст. 325, 328 КАС України. Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Драчук Т. О. Полотнянко Ю.П.