Постанова 4855 № 620/2443/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/2443/20 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Непочатих В.О. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 01 жовтня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Костюк Л.О.; суддів: Бужак Н.П., Кобаля М.І.; за участю секретаря: Несін К.В., розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 липня 2020 року (прийнята в порядку письмового провадження, м. Чернігів, дата складання повного тексту рішення - відсутня) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про анулювання постанови та зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И Л А: У липні 2020 року, ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі- відповідач), в якому просить: анулювати постанову про закінчення виконавчого провадження від 19.06.2020 ВП № 62214660 головного державного виконавця Бабенко В.М. Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми); зобов`язати державного виконавця Бабенко В.М. виконати всі необхідні дії по виконанню виконавчого листа № 620/2062/19, виданого Чернігівським окружним адміністративним судом 18.05.2020. Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 липня 2020 року позовну заяву повернуто позивачеві. Не погоджуючись з постановленою ухвалою, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить дану ухвалу скасувати, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи та направити справу на продовження розгляду до суду першої інстанції. Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Згідно п.2 ч.1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. З огляду на викладене та у зв`язку із неприбуттям учасників справи у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а також враховуючи те, що справу можливо вирішити на підставі наявних у ній доказів, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а а ухвала судді - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду з наступних підстав. Повертаючи позовну заяву позивачеві, суддя суду першої інстанції виходив з того, що позивачем не виконано вимоги ухвали судді про залишення позовної заяви без руху. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.07.2020 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу 10-денний строк з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків. Так, в зазначеній вище ухвалі визначено шляхи усунення недоліків позовної заяви, а саме надати: 1) належним чином оформленої позовної заяви з додержанням вимог статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України та її копії для відповідача; 2) оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 840,80 грн.; 3) заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску. Так, 27.07.2020 від позивача до суду першої інстанції надійшла заява про усунення недоліків поданої позовної заяви до якої було додано, зокрема, квитанцію про спалу судового збору. Проте, недоліки позовної заяви усунуті не в повному обсязі, оскільки позивачем не подано до суду належним чином оформленої позовної заяви з додержанням вимог ст. 160 КАС України та її копії для відповідача. Надаючи правову оцінку зазначеним обставинам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до п.п. 3, 5 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними). Так, судом першої інстанції встановлено, що позовна заява подана з порушенням вимог статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: - в позовній заяві не зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків позивача; - в позовній заяві не зазначено власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; - в позовній заяві не конкретно викладений зміст позовних вимог. Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло. Позивач, зокрема, просить зобов`язати державного виконавця Бабенко В.М. виконати всі необхідні дії по виконанню виконавчого листа № 620/2062/19, виданого Чернігівським окружним адміністративним судом 18.05.2020, однак не вказує, які на його думку, дії повинен вчинити відповідач. Також, зазначено, що обов`язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, і вказаний обов`язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою; - до позовної заяви не додано оригіналу документа про сплату судового збору у порядку та розмірі, визначених частиною другою ст. 4 Закону України «Про судовий збір». Окрім зазначеного, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»). За таких обставин, позивачу необхідно сплатити судовий збір в розмірі 840,80 грн. на рахунок UA028999980313161206084025002, отримувач - УК у м. Чернігові /м. Чернігів/ 22030101, код ЄДРПОУ - 38054398, банк - Казначейство України (ЕАП); - до позовної заяви не додано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску. Так, приписами ч. 1 ст. 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. У відповідності до вимог ч. 1 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів (п. 1 ч. 2 ст. 287 КАС України). Позивачем оскаржується постанова про закінчення виконавчого провадження від 19.06.2020, а позовна заява подана до суду 01.07.2020 (відповідно до штампу на поштовому конверті), що свідчить про пропуск встановленого законом строку для звернення до суду. Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст.. 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В силу вимог пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). З урахуванням вищевикладеного, вказані недоліки позивач може усунути у 10-денний строк з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, з урахуванням положень пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання до суду: 1) належним чином оформленої позовної заяви з додержанням вимог ст. 160 КАС України та її копії для відповідача; 2) оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 840, 80 грн.; 3) заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску. Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Так, ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.07.2020 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу 10-денний строк з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків. Так, 27.07.2020 на виконання вимог зазначеної ухвали на адресу суду першої інстанції від позивача надійшла заява про усунення недоліків до якої додано квитанцію про спалу судового збору. На підставі зазначеного, та у зв`язку із тим, що позивачем в повному обсязі не усунуто недоліки позовної заяви, суддя суду першої інстанції ухвалою від 28 липня 2020 року позовну заяву повернув позивачеві. Аналізуючи наведені положення законодавства та обставини справи, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції інстанції про повернення апеляційної скарги, з огляду на таке. Щодо пропуску встановленого законом строку для звернення до суду, колегія суддів зазначає наступне. Так, постанова ВП №62214660 від 19.06.2020 року Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - головного державного виконавця Бабенко В.М. про закінчення виконавчого провадження від 19.06.2020 р. позивачем отримана 24.06.2020 р. Суд апеляційної інстанції вказує, що суддею суду першої інстанції не взято до уваги даний факт та зобов`язано подати заяву про поновлення пропущеного терміну. На виконання вимог ухвали в заяві про усунення недоліків було зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків, як вимагав суд першої інстанції. На виконання п. 11 ч. 5 ст. 160 КАС України було підтверджено той факт, що мною не подано іншого позову до цього самого відповідача «Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - головного державного виконавця Бабенко В.М» з. тим самим предметом та з тих самих підстав - про анулювання постанови про закінчення виконавчого провадження від 19.06.2020 р. ВП №62214660. На підстав вище зазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що при постановленні оскаржуваної ухвали про повернення позовної заяви, судом першої інстанції не було досліджено всіх обставин справи, та порушено норми процесуального права. Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини. Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. В Рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. У Рішенні від 27 вересня 2010 року по справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» зазначено, що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Таким чином, апеляційний суд вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо повернення позовної заяви. Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Отже, суддя суду першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі. За таких обставин керуючись ст.320 КАС України, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 липня 2020 року - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст.ст. 2, 10, 11, 205, 241, 242, 243, 250, 251, 271, 272, 287, 308, 311, 312, 320, 321, 322, 328, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволити. Ухвалу судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 липня 2020 року - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст. 329 КАС України. Головуючий суддя: Л.О. Костюк Судді: Н.П. Бужак, М.І. Кобаль