Постанова 4812 № 490/2018/20

30.09.20 22-ц/812/1668/20 Єдиний унікальний номер судової справи: 490/2018/20 Номер провадження:22-ц/812/1668/20 Постанова іменем України 30 вересня 2020 року м. Миколаїв Справа № 490/2018/20 Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду у складі: головуючого: Самчишиної Н.В., суддів: Колосовського С.Ю., Серебрякової Т.В., розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 14 вересня 2020 року, постановлену під головуванням судді Нікітіна Д.Г. у приміщенні цього суду, за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Миколаївської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про скасування рішення, встановив: 25 березня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вищезазначеним позовом доВиконавчого комітету Миколаївської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , який обґрунтовувала наступним. Рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 27 грудня 1999 року №774 її взято на квартирний облік до загальної черги, а рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 26 грудня 2014 року №1280 - включено до списку на першочергове отримання жилих приміщень. Рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 12 лютого 2020 року №78 ОСОБА_2 було надано 1-кімнатну квартиру по АДРЕСА_1 на склад сім`ї із 4 осіб. Посилаючись на те, що її взято на квартирний облік раніше відповідача ОСОБА_2 , як до загальної черги, так і на першочергове надання житла, у зв`язку з чим, відповідачу було надано житло з порушенням черговості, ОСОБА_1 просила визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради №78 від 12 лютого 2020 року. Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєві від 12 травня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, а наступною ухвалою від 14 вересня 2020 року повернуто як неподану. Ухвала суду мотивована тим, що ОСОБА_1 , подавши 10 серпня 2020 року позовну заяву у новій редакції, не виконала вимоги ухвали суду від 12 травня 2020 року. В апеляційній скарзі позивачка, посилаючись на незаконність оскаржуваної ухвали, просила ухвалу суду від 14 вересня 2020 року скасувати. Апеляційна скарга мотивована тим, що в наданій новій редакції позовної заяви нею чітко визначено зміст позовних вимог, викладено обставин на їх обґрунтування, зокрема щодо кожного з відповідачів, зазначено докази, що підтверджують вказані обставини, а тому повернення позовної заяви, в даному випадку, є ухиленням судді від здійснення правосуддя. Відповідно до ч.13 ст.7 та ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційна скарга розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню із таких підстав. У пункті 6 частини першої статті 374 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, в тому числі, скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції в силу положень статті 379 ЦПК України є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі. Ключовими принципами статті 6 є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд. Право на суд включає, насамперед, принцип доступу до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Залишаючи ухвалою від 12 травня 2020 року позовну заяву без руху, суд вважав її такою, що не відповідає положенням статей 175, 177 ЦПК України, оскільки позивачем не зазначено змісту позовних вимог, а саме способу (способів) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або іншого способу (способів) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні та зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; а також невикладені обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та не зазначено доказів, що підтверджують вказані обставини. 10 серпня 2020 року на виконання цієї ухвали позивачем подана позовна заява у новій редакції, в якій ОСОБА_1 виклала обставини, якими обґрунтовувала свої вимоги, із зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини та вказала спосіб захисту прав та інтересів. Посилаючись на невиконання вимог щодо усунення недоліків позовної заяви, суд, ухвалою від 14 вересня 2020 року, повернув позовну заяву позивачу. Колегія суддів дійшла висновку про помилковість такого висновку суду. Вимоги щодо форми та змісту позовної заяви, передбачені положеннями статей 175, 177 ЦПК України. Якщо позов за формою і змістом не відповідає таким вимогам, то застосовуються положення ст. 185 ЦПК. Відповідно до частини першої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В силу частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Відповідно до змісту статей 12, 13, 81, 175 ЦПК України позивач самостійно визначає зміст позовних вимог, зазначає сторони та інших учасників спору, викладає зміст обставин, якими обґрунтовуються вимоги, та зазначає докази на підтвердження цих обставин. Суддя згідно статей 175, 177, 185-187 ЦПК України перевіряє, чи має особа відповідно до статті 4 ЦПК України право на звернення до суду за захистом відповідного права чи інтересу, чи відповідає форма та зміст заяви вимогам закону, чи дотримані правила підсудності та чи немає інших установлених законом перешкод для відкриття провадження у справі. Виходячи з аналізу наведених норм процесуального права, суддя при вирішенні питання щодо прийняття позовної заяви не має права давати оцінку наведеним позивачем доказам, їх достатності, вимагати надання доказів, встановлювати наявність чи відсутність обставин, якими обґрунтовуються вимоги, і ставити залежно від цього вирішення питання про прийняття позовної заяви. Згідно із частиною третьою статті 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 в позовній заяві, яка подана 10 серпня 2020 року на виконання ухвали суду, зазначила зміст позовних вимог та просила визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради №78 від 12 лютого 2020 року, визнати недійсним ордер №21 серії 009677 на квартиру АДРЕСА_2 , виданий на ім`я ОСОБА_2 . Позивачем було викладено зміст обставин, якими вона обґрунтовувала позовні вимоги, у тому числі і щодо кожного з відповідачів, та зазначено докази, що підтверджують вказані обставини. Повертаючи позовну заяву як неподану, суд виходив з того, що заявником не виконані вимоги щодо усунення недоліків позовної заяви зазначені в ухвалі від 12 травня 2020 року, тобто в порушення наведених положень процесуального права суд вдався до оцінки, як обставин, якими обґрунтовувались вимоги позову, так і наведеним позивачем доказам, їх достатності. За такого подана ОСОБА_1 позовна заява відповідала вимогам статті 175 ЦПК України, а тому підстав для її повернення позивачу не було. Враховуючи наведене, оскаржувана ухвала судді є помилковою, оскільки суд припустився порушення норм процесуального права, й підлягає відповідно до вимог пункту частини першої статті 379 ЦПК України скасуванню, а справа - поверненню до суду для продовження розгляду. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381, 382 ЦПК України, суд постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 14 вересня 2020 року скасувати, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту. Головуючий Н.В. Самчишина Судді: С.Ю. Колосовський Т.В. Серебрякова Повний текст постанови виготовлений 30 вересня 2020 року.