Постанова Дніпровський апеляційний суд № 205/6119/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/1165/20 Справа № 205/6119/20 Суддя у 1-й інстанції - Скрипник К. О. Суддя у 2-й інстанції - Калініч Н. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 вересня 2020 року м. Дніпро 28 вересня 2020 року суддя Дніпровського апеляційного суду Калініч Н.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро, за участю Вельк Л.Е. та її захисника Рижик Р.О., потерпілої ОСОБА_1 та її представника Пойди-Семенюк Є.В., апеляційну скаргу захисника Рижик Романа Олександровича в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 на постанову судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 03 вересня 2020 року у справі про адміністративне правопорушення, якою: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , - визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, - В С Т А Н О В И Л А : Постановою суду від 03 вересня 2020 року ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 грн, на користь держави. Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір в сумі 420 грн 40 коп. на користь держави. Судом зазначено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, 04 червня 2020 року о 13.00 годині, ОСОБА_2 знаходячись біля під`їзду № 8 по АДРЕСА_1 ображала ОСОБА_3 , чим вчинила дрібне хуліганство. Не погоджуючись з вищевказаною постановою, захисник Рижик Р.О. в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі, за відсутністю складу адміністративного правопорушення за ст. 173 КУпАП. В обґрунтування апеляційної скарги захисник зазначає, що в діях ОСОБА_2 немає складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, а інкриміноване їй діяння не відповідає фактичним обставинам поведінки. Зазначає, що свідки які були допитані в судовому засіданні не зазначені в протоколі, тобто це свідчить про те, що вони взагалі не були присутні, як під час складання протоколу, та виникають сумніви, щодо їх присутності під час обставин зазначених в протоколі. Вказує, що інкриміноване ОСОБА_2 діяння відбувалось 04.06.2020 року, заява про адміністративне правопорушення зареєстрована 09.07.2020 року, а протокол про адміністративне правопорушення складений 03.08.2020 року, хоча відповідно до вимог ч. 2 ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, а тому даний протокол є недопустимим доказом. В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 та її захисник Рижик Р.О. підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити, потерпіла ОСОБА_3 та її представник заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили залишити оскаржувану постанову без змін. Вивчивши матеріали справи, вислухавши сторін у справі, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, співставивши їх з наявними в матеріалах справи доказами, апеляційний суд приходить до наступного висновку. Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Дані вимоги судом першої інстанції не були виконані в повному обсязі. Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Як встановлено в ході апеляційного розгляду справи, на обґрунтування винуватості ОСОБА_2 , в матеріалах справи наявні протокол у справі про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 681390 від 03.08.2020 року, заява про вчинене правопорушення від 09.07.2020 року, письмові пояснення потерпілої ОСОБА_3 від 09.07.2020 року. Апеляційним переглядом постанови місцевого суду встановлено, що суд першої інстанції дослідивши протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 належним чином не встановив усіх обставин правопорушення, зокрема його об`єктивну сторону, а лише зазначив посилання на протокол про адміністративне правопорушення, тобто судом взагалі не встановлено фактичні обставини адміністративного правопорушення. Приймаючи рішення про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, місцевий суд не в повному обсязі врахував вимоги ст.ст. 245, 280 КУпАП, які встановлюють завдання у справах про адміністративні правопорушення. Між тим, відповідно до диспозиції ст. 173 КУпАП, адміністративна відповідальність настає у разі вчинення дрібного хуліганства, тобто нецензурної лайки в громадських місцях, образливого чіпляння до громадян та інших подібних речей, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку. Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій. Об`єктивна сторона правопорушення визначається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, "04 червня 2020 року о 13.00 годині, ОСОБА_2 знаходячись біля під`їзду № 8 по АДРЕСА_1 ображала ОСОБА_3 , чим вчинила дрібне хуліганство тобто взагалі не розкрито об`єктивну сторону правопорушення. Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища,адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Складений протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки в ньому не зазначена суть адміністративного правопорушення(чи було порушено громадський порядок і спокій громадян). При цьому в протоколі не вказано, хто є свідками правопорушення,хоча при наявності свідків, уповноважена особа повинна зазначити про це у протоколі. Суд першої інстанції не звернув уваги на невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам ст. 256 КУпАП, в якому не викладено всіх обставин, в тому числі всіх ознак об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, взагалі не встановив складу адміністративного правопорушення, а лише обмежився посиланням на протокол, не звернувши уваги на те, чи був спрямованим умисел ОСОБА_2 саме на порушення громадського порядку, оскільки за встановлених судом першої інстанції обставин, у особи, яку суд притягнув до відповідальності, та потерпілої склалися взаємні неприязні стосунки протягом тривалого часу. Зазначене свідчить про помилковість висновку суду першої інстанції про наявність складу в діях ОСОБА_2 правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП. Об`єктивна сторона правопорушення, належним чином не була зазначена, ані в протоколі про адміністративне правопорушення, ані в оскаржуваній постанові суду, що не позбавляло суд першої інстанції направити протокол про адміністративне правопорушення до Новокадацького ВП, для усунення недоліків, однак суд першої інстанції вказаних вимог закону не виконав та не звернув уваги на недоліки протоколу, сам припустився помилок. Слушними є доводи апеляційної скарги захисника Рижик Р.О. про те, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки в ньому не вказано свідків, в свою чергу в суді першої інстанції ОСОБА_4 та ОСОБА_5 були допитані в якості свідків та їх покази були покладені в основу обґрунтування винуватості ОСОБА_2 . Апеляційний суд вказує, що такі пояснення свідків не містяться в матеріалах справи, що ставить під сумнів їх допустимість. Крім того, як вбачається із заяви потерпілої ОСОБА_1 від 09.07.2020 року наданої до поліції, між нею та ОСОБА_2 склалися взаємні неприязні стосунки протягом тривалого часу з приводу управління та обслуговування будинку, в якому вони проживають, зазначено про неодноразові її образи зі сторони ОСОБА_2 та між іншим вказано про події від 04.06.2020 року(а.с. 3), тобто не має заяви потерпілої щодо вчинення правопорушення та її пояснень з приводу подій. З письмових пояснень ОСОБА_1 не вбачається будь-яких пояснень щодо подій 04.06.2020 року, лише в загальному вигляді описані неприязні стосунки, які склалися у неї з ОСОБА_2 (а.с.4). Таким чином, сукупністю досліджених доказів по даній справі про адміністративне правопорушення не доведено винуватості ОСОБА_2 за ст. 173 КУпАП поза розумним сумнівом, а тому провадження слід закрити за відсутністю в діях ОСОБА_2 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП. Враховуючи, що провадження в справі про адміністративне правопорушення здійснюється судом в межах фактичних обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 , апеляційний суд приходить до висновку, що зібрані по даній справі докази : а саме протокол про адміністративне правопорушення, показання свідків не можна визнати допустимими доказами, тоді як наявні пояснення потерпілої не можуть бути достатніми для визнання винуватості ОСОБА_2 . Враховуючи вимоги ч.2 ст.62 Конституції України про те, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, апеляційний суд вважає необхідним постанову судді скасувати, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч .1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу даного адміністративного правопорушення. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,- П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу захисника Рижик Романа Олександровича в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 задовольнити частково. Постанову судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 03 вересня 2020 року у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП , скасувати та постановити нову, якою адміністративне провадження щодо ОСОБА_2 за ст. 173 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Н.І. Калініч