Постанова КАС ВС № 367/8720/16-а

ПОСТАНОВА Іменем України 30 вересня 2020 року Київ справа №367/8720/16-а адміністративне провадження №К/9901/46016/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Стрелець Т.Г., суддів: Рибачука А.І., Тацій Л.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу №367/8720/16-а за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 до Бучанської міської ради Київської області, третя особа - Кабінет Міністрів України про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 на постанову Ірпінського міського суду Київської області від 22 травня 2017 року (суд у складі головуючого судді - Карабаза Н.Ф.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2018 року (суд у складі колегії суддів: головуючого судді - Кобаля М.І., суддів: Епель О.В., Карпушової О.В) ІСТОРІЯ СПРАВИ Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 звернулися до суду із адміністративним позовом до Бучанської міської ради Київської області, у якому просили: 1.1. визнати незаконним та скасувати рішення Бучанської міської ради Київської області № 810/80-18-VII від 06.10.2016 року в частині відмови у наданні позивачам дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,10 га у місті Буча Київської області; 1.2. зобов`язати Бучанську міську раду Київської області надати позивачам дозволи на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,10 га, в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок громадянам, що розташовані у місті Буча Київської області.

2. Позовна заява мотивована тим, що відповідач, вирішуючи питання про надання позивачам дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, діяв у порушення приписів чинного законодавства України, неналежно виконав рішення Ірпінського міського суду Київської області від 06 вересня 2016 року у справі № 367/5445/16-а та необґрунтовано відмовив їм в наданні таких дозволів. Короткий зміст рішення суду І інстанції

3. Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 22 травня 2017 року зазначений адміністративний позов задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано рішення Бучанської міської ради Київської області від 06 жовтня 2016 року 810/80-18-VII в частині відмови у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,10 га по АДРЕСА_1 . Визнано незаконним та скасовано рішення Бучанської міської ради Київської області від 06 жовтня 2016 року 810/81-18-VII в частині відмови у наданні ОСОБА_3 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,10 га по АДРЕСА_1 . Визнано незаконним та скасовано рішення Бучанської міської ради Київської області від 06 жовтня 2016 року 810/82-18-VII в частині відмови у наданні ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,10 га по АДРЕСА_1 . Визнано незаконним та скасовано рішення Бучанської міської ради Київської області від 06 жовтня 2016 року 810/83-18-VII в частині відмови у наданні ОСОБА_6 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,10 га по АДРЕСА_1 . Визнано незаконним та скасовано рішення Бучанської міської ради Київської області від 06 жовтня 2016 року 810/84-18-VII в частині відмови у наданні ОСОБА_4 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,10 га по АДРЕСА_1 . Визнано незаконним та скасовано рішення Бучанської міської ради Київської області від 06 жовтня 2016 року 810/85-18-VII в частині відмови у наданні ОСОБА_5 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,10 га по АДРЕСА_1 . Визнано незаконним та скасовано рішення Бучанської міської ради Київської області від 06 жовтня 2016 року 810/86-18-VII в частині відмови у наданні ОСОБА_9 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,10 га по АДРЕСА_1 . Визнано незаконним та скасовано рішення Бучанської міської ради Київської області від 06 жовтня 2016 року 810/87-18-VII в частині відмови у наданні ОСОБА_8 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,10 га по АДРЕСА_1 . Визнано незаконним та скасовано рішення Бучанської міської ради Київської області від 06 жовтня 2016 року 810/88-18-VII в частині відмови у наданні ОСОБА_7 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,10 га по АДРЕСА_1 . В іншій частині позовних вимог відмовлено.

4. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що Бучанська міська рада Київської області, відмовляючи позивачам у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність в м. Буча, не навела належних обґрунтувань відмови останнім у наданні дозволів з підстав, які визначені ст. 118 ЗК України, а тому оскаржувані рішення є протиправними і підлягають скасуванню. Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

5. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2018 року скасовано постанову Ірпінського міського суду Київської області від 22 травня 2017 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог. Ухвалено в цій частині нове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 до Бучанської міської ради Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Кабінет Міністрів України про визнання незаконними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії - задоволено частково. Зобов`язано Бучанську міську раду Київської області повторно розглянути заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про надання дозволів на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), орієнтовною площею 0,10 га. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

6. Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що зобов`язання Бучанської міської ради Київської області повторно розглянути заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про надання дозволів на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), орієнтовною площею 0,10 га, з урахуванням правової оцінки, наданої судом в даному рішенні, є належним способом захисту порушених прав позивачів Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 звернулися до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просять змінити оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій, задовольнивши позов в повному обсязі.

8. Касаційна скарга мотивована тим, що відновлення порушених прав позивачів можливе лише шляхом зобов`язання відповідача надати їм дозволи на розробку проектів землеустрою, оскільки Бучанська міська рада Київської області вже вдруге ігнорує висновки судів щодо незаконності відмови позивачам у наданні дозволів на розробку проектів землеустрою. Касатори вказують, що подали всі необхідні документи, а, відтак, підстави для відмови у наданні зазначених вище дозволів - відсутні.

9. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: cудді-доповідача - Анцупової Т. О., суддів - Коваленко Н. В., Кравчука В. М. відкрив провадження у справі за вказаною касаційною скаргою.

10. У зв`язку із обранням до складу Великої Палати Верховного Суду судді-доповідача Анцупової Т.О. (відповідно до рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 14, розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду призначено повторний автоматизований розподіл касаційних скарг, зокрема, касаційної скарги у справі №367/8720/16-а.

11. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 червня 2019 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стрелець Т.Г., судді: Рибачук А.І., Тацій Л.В., справу передано головуючому судді.

12. Відповідач відзиву на касаційну скаргу не надавав. ОБСТАВИНИ СПРАВИ 13. 14 та 15 червня 2016 року позивачі (одноособово) зверталися до Бучанської міської ради Київської області із заявами (клопотаннями) про надання їм дозволів на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), орієнтовною площею 0,10 гектара, в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок громадянам гарантованих Конституцією України, що розташовані у місті Буча Київської області. Згідно посвідчень, копії яких містяться в матеріалах справи, позивачі мають право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій.

14. Рішеннями Бучанської міської ради Київської області № 590-12-VII, № 591-12-VII, № 592-12-VII, № 593-12-VII, № 594-12-VII, № 595-12-VII, № 596-12-VII, № 597-12-VII, № 598-12-VII від 23.06.2016 року позивачам було відмовлено у задоволенні заяв щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у зв`язку з тим, що сама схема земельної ділянки не відображає населеного пункту, вулицю і не є графічним матеріалом в розумінні ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України.

15. Відповідно до постанови Ірпінського міського суду Київської області від 06.09.2016 року, що набрала законної сили 27.09.2016 року, вищезазначені рішення Бучанської міської ради були визнані незаконними та скасовані, а Бучанську міську ради Київської області зобов`язано повторно розглянути клопотання позивачів.

16. На виконання рішення суду, 06.10.2016 року Бучанською міською радою Київської області було повторно розглянуто клопотання позивачів та відмовлено в їх задоволенні рішеннями 810/80-18-VII, 810/81-18-VII, 810/82-18-VII, 810/83-18-VII, 810/84-18-VII, 810/85-18-VII, 810/86-18-VII, 810/87-18-VII, 810/88-18-VII, у зв`язку з тим, що бажані до відведення земельні ділянки в місті Буча, враховуючи рішення Ірпінського міського суду Київської області від 17.10.2014 року у справі №367/4187/14-ц, залишеного в силі ухвалами судів апеляційної та касаційної інстанції, постановою Верховного Суду України від 16.12.2015 року, умовною площею 890 га відноситься до земель лісового фонду, знаходиться за межами населеного пункту та перебувають у власності держави в особі Кабінету Міністрів України. Зважаючи, що бажані до відведення земельні ділянки в м. Буча знаходяться в межах умовної площі 890 га, з огляду на висновки, які містяться у мотивувальних частинах судових рішень та на інформацію органу досудового розслідування, Бучанська міська рада Київської області не має повноважень розпоряджатися землями в межах умовної площі 890 га. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

17. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

18. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. 19. 8 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

20. За правилом пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

21. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.

22. Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів Верховного Суду дійшла наступних висновків.

23. Відповідно до ч.1 і 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) розпорядження землями територіальних громад, а також передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу відноситься до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст. Пунктом 34 ч.1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин. Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (ч. 2 ст. 116 ЗК України). Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (ч. 3 ст. 116 ЗК України). Відповідно до ч. 6 і 7 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Таким чином, Земельним кодексом України визначені вичерпні підстави відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Бучанською міською радою не надано жодних належних доказів на підтвердження перебування бажаних позивачами земельних ділянок у власності держави, що стало підставою для відмови у наданні дозволів на розроблення проектів землеустрою. Як вбачається з рішення Ірпінського міського суду Київської області від 17.10.2014 року у справі №367/4187/14-ц, на яке посилається відповідач, спір розглядався стосовно 97 та 44 земельних ділянок, які знаходяться у кадастровому кварталі

059. Відповідно до вказаного судового рішення 97 земельних ділянок були об`єднані в одну земельну ділянку кадастровий номер 3210800000:01:059:0293, а потім зазначену ділянку було об`єднано із 44 земельними ділянками в одну земельну ділянку, кадастровий номер 3210800000:01:059:0321. Бажані до відведення земельні ділянки, вказані позивачами у клопотаннях, знаходяться у кадастровому кварталі 087 і межують із земельними ділянками кадастрові номери: 3210800000:01:087:0123, 3210800000:01:087:0122, 3210800000:01:087:0040, 3210945300:01:088:0049, 3210945300:01:088:0064, 3210945300:01:088:0073, які належать на праві приватної власності іншим особам. Відповідно до Генерального плану м. Буча, затвердженого рішенням Бучанської міської ради від 17 березня 2015 року №2124 «Про затвердження генерального плану міста Буча Київської області», зазначені земельні ділянки знаходяться у межах м. Буча Київської області, а бажане цільове використання земельних ділянок відповідає Генеральному плану м. Буча. Згідно із п. «а» ч. 2. ст. 83 Земельного кодексу України в комунальній власності перебувають: усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності. Згідно із ч. 1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. З аналізу наведених норм вбачається, що відповідача - Бучанську міську раду Київської області наділено повноваженнями розпоряджатися землями комунальної власності та передавати їх у власність або користування громадянам для всіх потреб. Суд першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованих висновків, що оскільки відповідач, відмовляючи позивачам у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність в м. Буча, в оскаржуваних рішеннях не навів належних обґрунтувань відмови позивачам у наданні таких дозволів з підстав, які визначені ст. 118 ЗК України, зазначені рішення є протиправними і підлягають скасуванню. Вказані обставини сторонами не оспорюються.

24. Натомість, у касаційній скарзі заявники стверджують про те, що суди першої та апеляційної інстанцій, відмовляючи у задоволенні позовних вимог про зобов`язання відповідача надати позивачам дозволи на розробку проектів землеустрою та зобов`язуючи Бучанську міську раду Київської області повторно розглянути їх клопотання, не відновили належним чином порушені права позивачів. З цього приводу колегія суддів Верховного Суду зазначає наступне. Частиною четвертою статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. Частиною 6 статті 118 Земельного кодексу України визначений перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, який є вичерпним, а саме: невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Аналіз цієї норми дає підстави для висновку, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. З іншого боку, подання зацікавленою особою документів, необхідних для розгляду клопотання, не в повному обсязі або виявлення у документах, поданих замовником, недостовірних відомостей об`єктивно перешкоджають розгляду та винесенню законного рішення про надання дозволу/вмотивованої відмови на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. У разі надання особою пакету документів, необхідних для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з недоліками щодо комплектності, форми чи змісту, відповідний орган має право звернутися до заявника з пропозицією усунути виявлені недоліки. Така дія є правомірним способом поведінки органу і має на меті створення громадянам умов для реалізації їх прав на землю. Зазначена пропозиція щодо усунення недоліків не може вважатися "відмовою у наданні дозволу" у розумінні частини 6 статті 118 Земельного кодексу України. Проте, звернення з такою пропозицією не звільняє відповідний орган від обов`язку прийняти рішення щодо надання дозволу (або відмову) в межах встановленого законом місячного строку. При цьому відмовляючи у наданні дозволу, відповідний орган повинен навести усі підстави відмови. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта. У разі наявності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження. Відповідно до пунктів 2, 4 та 10 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт чи окремі його положення; визнати бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язати вчинити певні дії; визначити інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні. Надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є адміністративним актом, прийняттю якого повинна передувати визначена законом адміністративна процедура. Видача такого дозволу без необхідних дій суб`єкта владних повноважень в межах адміністративної процедури не гарантує забезпечення прав позивача у передбачений законом спосіб. Така правова позиція узгоджується з практикою Верховного Суду, викладеною у постановах Верховного Суду від 19 червня 2018 року, 24 січня 2019 року, 15 серпня 2019 року у справах №№ 806/2687/17, 806/2981/17, 806/3097/17. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06 листопада 2019 року у справі № 509/1350/17 зазначила, що суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. При цьому, застосування такого способу захисту у цій справі вимагає з`ясування судом, чи виконано позивачем усі визначені законом умови, необхідні для одержання дозволу на розробку проекту землеустрою.

25. У справі, що розглядається, суди встановили, що позивачам неодноразово відмовляли у наданні дозволів на розробку проектів землеустрою у зв`язку з тим, що подані ними схеми земельних ділянок не відображали населеного пункту, вулицю, а тому не могли вважатися графічними матеріалами в розумінні ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України. Відповідно до постанови Ірпінського міського суду Київської області від 06.09.2016 року по справі №367/5445/16-а, що набрала законної сили 27.09.2016 року, вищезазначені рішення Бучанської міської ради були визнані незаконними та скасовані, а Бучанську міську ради Київської області зобов`язано повторно розглянути клопотання позивачів. У справі №367/5445/16-а суд зазначив, що у поданих позивачами клопотаннях чітко вказано населений пункт, вулицю на якій розташовані бажані до відведення земельні ділянки, вказані суміжні власники земельних ділянок, а на графічних матеріалах вказане місце розташування бажаних до відведення земельних ділянок та містяться назви вулиць, будинки, плани земельних ділянок, які зареєстровані у Державному земельному кадастрі на день подання клопотання, що дозволяє встановити місцезнаходження бажаних до відведення земельних ділянок. Відтак, судом у вказаній вище справі встановлено належність поданих позивачами документів, що виключає в подальшому можливість повторно відмовити у наданні дозволів на розробку проектів землеустрою з підстав неналежності чи неповноти наданих заявниками документів. Таким чином, за наявності належним чином поданих ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 до Бучанської міської ради Київської області документів та з урахуванням позиції суду про необґрунтованість причин відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою, є підстави вважати, що у суб`єкта владних повноважень відсутні перешкоди у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою. Відтак, позовні вимоги в частині зобов`язання Бучанської міської ради Київської надати позивачам дозволи на виготовлення проектів землеустрою є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

26. Частиною першою статті 351 КАС України передбачено, що суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне скасувати рішення суду апеляційної інстанцій повністю. Рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про зобов`язання Бучанську міську раду Київської області надати позивачам дозволи на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,10 га, в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок громадянам, що розташовані у місті Буча Київської області та ухвалити в цій частині нове рішення, яким вказані позовні вимоги задовольнити.

27. Зважаючи на відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

28. Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 - задовольнити частково.

2. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2018 року по справі №367/8720/16-а - скасувати.

3. Постанову Ірпінського міського суду Київської області від 22 травня 2017 року по справі №367/8720/16-а - скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про зобов`язання Бучанської міської ради Київської області надати позивачам дозволи на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,10 га, в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок громадянам, що розташовані у місті Буча Київської області, та прийняти у цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

4. Зобов`язати Бучанську міську раду Київської області надати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 дозволи на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,10 га, в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок громадянам, що розташовані у місті Буча Київської області.

5. В решті постанову Ірпінського міського суду Київської області від 22 травня 2017 року по справі №367/8720/16-а - залишити без змін.

6. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Т.Г.Стрелець Судді А.І. Рибачук Л.В. Тацій