Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/25/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 22 вересня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/25/20 Головуючий в 1 інстанції: Вовченко О.А. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Домусчі С.Д. суддів: Семенюка Г.В., Шляхтицького О.І., за участю секретаря судового засідання - Тутової Л.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Одеської митниці Держмитслужби на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 червня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови, - В С Т А Н О В И В: Позивач, ОСОБА_1 звернувся з позовом до Одеської митниці ДФС, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Державної фіскальної служби України № UA500000/2019/000481/2 від 30.08.2019 року про коригування митної вартості автомобіля та картки відмови у митному оформленні декларації № UA500650/2019/01180 від 31.08.2019 року. В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що 23.03.2019 між ним та представником компанії «E.Н.» (І Ейч) Trading Co. LTD Республіка Корея укладений договір про придбання та доставку уживаного автомобіля марки «AUDI»; Модель - «А6», ідентифікаційний №VIN: НОМЕР_1 , рік випуску-2013 (який був у користуванні). Технічний стан - автомобіль має пошкодження. Огляд автомобіля проводився без повного розбирання, можливо є приховані дефекти які неможливо встановити візуально, а також дефекти і пошкодження, які можна встановити і ідентифікувати тільки після відновлення КТЗ, в салоні утворилося пліснява. Факт стану автомобіля зафіксовано співробітником Одеської митниці 31.07.2019 р., який проводив огляд транспортного засобу та склав акт б\н про проведення фізичного огляду товарів. 30.04.2019 р. вказаний автомобіль був оформлений у митному режимі експорт, в Республіці Корея, про що свідчить експортна декларація № 13625-19-024568Х від 30.04.2019. 30.06.2019 автомобіль був доставлений морським транспортом в порт м. Одеса. 31.07.2019 з метою митного оформлення автомобіля, позивачем через уповноваженого представника (митного брокера) ОСОБА_2 ТОВ «ЮГ7» була подана митна декларація від 31.07.2019 №UA5006500.2019.037207, щодо митного оформлення автомобіля у режимі імпорту та документи, передбачені частиною другою статті 53 МК України. За результатом розгляду поданих документів 30.08.2019 інспектором відділу контролю митної вартості УАМП Одеської митниці ДФС Доброгурський В.А. було прийнято рішення про коригування митної вартості № UА500000/2019/000481/2 та на його підставі видано картку відмови у митному оформленні товарів №UА500650/2019/01180 від 31.08.2019. Позивач зазначав, що митна декларація була подана 31.07.2019, а картка відмови у митному оформленні, була оформлена та видана 31.08.2019 р. з посиланням на рішення про коригування митної вартості №UА500000/2019/000480/2 від 30.08.2019. Тобто позивач отримав відповідь від митного органу на 31 день після подачі митної декларації. Такі дії є не законними та є підставою для скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови. В експортній декларації зазначені відомості щодо оформлення автомобіля «AUDI»; Модель - «А6», ідентифікаційний №VIN: НОМЕР_1 , вартість якого складає 5119 доларів США, що повністю відповідає відомостям, які були вказані для митного оформлення на Україні. Вартість авто, зазначена в експортній декларації, не включала вартості додаткових витрат, таких як транспортування, страхування, тощо, а вказує лише вартість товару. Це є безумовним доведенням, того факту, що митна вартість товару, в розмірі 9300 доларів США, яка вказана при оформлені мого автомобіля, є реальною та фактично сплаченою. Також позивач посилався на те, що жодних консультацій не проводилось і рішення про коригування митної вартості автомобіля, було прийнято митницею в односторонньому порядку. В рішенні не наведено конкретних посилань на подібні товари та чому саме вартість товару у розмірі 17500 Євро стала визначальною для позивача. В свою чергу, при визначенні митної вартості товару за резервним методом відповідачем був проведений аналіз баз даних ЄАІС, що не відповідає зазначеній в рішенні інформації про відсутність відомостей про ідентичні товари. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11 червня 2020 року позов ОСОБА_1 - задоволений. Визнані протиправними та скасовані рішення Одеської митниці ДФС № UA500000/2019/000481/2 від 30.08.2019 року про коригування митної вартості товарів та картка відмови у митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500650/2019/01180 від 31.08.2019 року. Стягнуто з Одеської митниці ДФС за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці ДФС на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1568,25 грн., сплаченого згідно квитанції №46927712 від 26 грудня 2019 року. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Одеська митниця Держмитслужби подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначив про відсутність складової митної вартості, яка при визначенні додається до ціни і повинна бути документально підтверджена, оскільки позивач під час митного оформлення товару не надав належних доказів вартості товару відповідно до ч.10 ст. 58 МК України, а саме, надана до митного оформлення калькуляція щодо витрат на транспортування та страхування не має документального підтвердження числових значень складових митної вартості. ОСОБА_1 своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Учасники справи, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явились, у зв`язку з чим відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, справа розглянута апеляційним судом у відкритому судовому засіданні без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Суд встановив, що 21 березня 2019 року ОСОБА_1 (сторона 2) та «E. H.» Trading Co. LTD (сторона 1) уклали договір №А1 (а.с.13-15), за умовами якого сторона 1 зобов`язується надати стороні 2 за її рахунок послуги по придбанню та транспортуванню автотранспортного засобу, який відповідає параметрам, вказаним в п.1.2 даного договору на умовах даного договору, а сторона 2 зобов`язується прийняти дані послуги та оплатити їх (п.1.1). Сторона 1 зобов`язується придбати, згідно умов даного договору, автотранспортний засіб, який відповідає наступним параметр 72;м: марка: Audi; модель - А6, тип кузова: седан, колір: сірий, рік випуску: 2013, пробіг: до 80000 км. (п.1.2). В рамках даного договору сторона 1 зобов`язується надати наступні послуги: надати автомобіль, після оплати стороною 2, доставити в пункт відправки морським трансп;ортом, о;формити документи по його відправці в Україну, супроводжувати портові роботи, враховуючи навантаження автомобіля в контейнер, супровід вивантаження автомобіля та логістику в порту на території України, супровід по митному оформленню автомобіля, допомога в сертифікації автомобіля, та інші послуги згідно даного договору (п.1.3). Вартість послуг по даному договорі становить суму в розмірі 300 доларів США (п.2.3). У разі підбору авто стороноа згідно заявки, поданої в рамках даного договору, сторона 2 зобов`язана в повному обсязі сплатити вартість автомобіля, яка буде також включати: доставку до порту Республіки Корея, портові збори, стафіровку, страхування. Вартість буде визначатися в результаті домовленості сторін. Сторона 2 зобов`язується здійснити зазначений в даному пункті платіж протягом 3 днів з дати підтвердження стороною 2 придбання автомобіля (п.3.4). Після оплати стороною 2 вартості автомобіля в повному обсязі, сторона 1 протягом 5 робочих днів з дня оплати зобов`язується транспортувати автомобіль на стоянку в один з портів Республіки Корея, для подальшої відправки автомобіля морським транспортом на територію України (п.3.5). Після транспортування автомобіля на склад в порту сторона 1 зобов`язується за рахунок сторони 2 здійснити супровід навантаження автомобіля в контейнер для подальшої відправки автомобіля морським транспортом на територію України. Сторона 1 зобов`язується за рахунок сторони 2 здійснити оформлення всіх документів, необхідних для митного оформлення вантажу на території Республіки Корея і навантаження автомобіля на борт транспортного засобу. Сторона 1 несе відповідальність за правильність і повноту оформлення документі;в, необх;ідних для митного оформлення автомобіля та наступної його державної реєстрації (п.3.6). З метою здійснення митного оформлення придбаного та поставленого товару «Легковий автомобіль, з двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем), такий що використовувався - 1шт. - Марка - «AUDI»; Модель - «А6» Ідентифікаційний №(VIN) - НОМЕР_1 ; Номер шассі - немає даних; Номер двигуна - немає даних; Тип двигуна - дизельний; Робочий об`єм циліндрів - 1968см3; Колісна формула - 4x2; Тип кузова - седан; Колір - сірий; Загальна кількість місць, включаючи місце водія - 5; Календарний рік виготовлення - 2013 рік; Модельний рік виготовлення - 2014 рік; КТЗ має наступні пошкодження: Бампер передній деформований та пошкоджене ЛФЛ, двері передні праві пошкоджене ЛФП та скло, двері задні праві деформовані та пошкоджене ЛФП, крило заднє праве деформоване, ліхтар правий зовнішній, ліхтар правий внутрішній, ліхтар лівий внутрішній, кришка багажника деформована, ущільнювач кришки багажника, бампер задній деформований, посилювач заднього бампера деформований, наповнювач заднього бампера, центральна направляюча заднього бампера, нижня накладка заднього бампера, задня панель деформована, внутрішнє облицювання задньої панелі. Огляд автомобіля проводився без повного розбирання, можливо є приховані дефекти які неможливо встановити візуально, а також дефекти і пошкодження, які можна встановити і ідентифікувати тільки після відновлення КТЗ. Пробіг: 74906км. Торгівельна марка - «AUDI»; Виробник - «MFD BY AUDI AG»; Країна виробник - DE Німеччина; Вивантажено з контейнера - TGHU6304733» уповноважена особа декларанта ТОВ «ЮГ7» подала до Одеської митниці ДФС митну декларацію № UA500650/2019/037207, а також документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів: - рахунок-фактуру (інвойс) (Іnvoice) №3 від 04.05.2019 року (а.с.17); - коносамент (bill of lading) № SEL0860701 від 06.05.2019 року (а.с.38-39); - домашній коносамент (House bill of lading) №МРРООС1905004-01 від 04.05.2019 року (а.с.40); - декларація про походження товару (Declaration of origin) №960/SV/19 від 30.07.2019 року; - свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 21.05.2019 року (а.с.24-25); - висновок про вартісні характеристики товару, підго;товлений спеціалізованою експертною організацією № 960/SV/19 від 30.07.2019 року (а.с.21-23); - договір про надання послуг митного брокера №51/30079 від 30.07.2019 року (а.с.26-27); - паспорт громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні серії НОМЕР_3 від 06.08.1997 року; - квитанцію про сплату митних та інших платежів: №43228802 від 31.07.2019 року (а.с.18); - акт про проведення фізичного огляду товарів та інших предметів від 31 липня 2019 року (а.с.20); - довідку про відповідність екологічним нормам №30.07.20119-56 від 30.07.2019 року; - заяву на посвідчення від 31.07.2019 року; - картку платника податків б/н. Згідно з митною декларацією № UA500650/2019/037207 від 31.07.2019 року митну вартість товару (автомобіля) визначено за основним методом, за ціною договору (контракту) щодо товарів які імпортуються (вартість операції), а саме 9300,00 доларів США (8700,00 доларів США вартість авто та 600,00 доларів США транспортування). 01 серпня 2020 року митницею направлено позивачу повідомлення (а.с.36), у якому митний орган просив надати: 1) банківські платіжні документи, які стосуються сплати фактурної вартості КТЗ, перевезення, транспортно-експедиторських та ін. за межами митної території України; 2) калькуляцію транспортних витрат за межами митної території України з урахуванням вартості фрахту, вартості інших складових транспортування транспортного засобу, що транспортується, у тому числі територією країни експортера; 3) копію митної декларації країни відправлення; 4) якщо здійснювалось страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Сторонами у справі не оспорюється той факт, що митний брокер позивача направив апелянту повідомлення з інформацією про придбаний позивачем автомобіль із його вартістю без транспортування, страхування, тощо, а саме 5119 доларів США, про що зазначено в експортній декларації (а.с.29-32). 30 серпня 2019 року Одеською митницею ДФС на підставі митної декларації №UA500650/2019/037207 прийнято рішення №UA500000/2019/000481/2 про коригування митної вартості товарів (а.с.33) та 31 серпня 2019 року - картку відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500650/2019/01180 (а.с.35). Одеська митниця ДФС своїм рішенням від 30.08.2019 року №UA500000/2019/000481/2 здійснила коригування заявленої позивачем митної вартості товару у сторону збільшення із застосуванням резервного методу. Вказане рішення обґрунтоване таким: «Подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме: 1) відповідно до ч.10 ст.58 Митного кодексу України (далі - МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема якщо вони не включалися до ціни що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на страхування цих товарів. Пунктом 8 ч.2 ст.53 МКУ визначено якщо здійснювалося страхування, документами які підтверджують митну вартість товару, є страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Згідно статті 368 МКУ при визначенні фактурної вартості товарів, які переміщуються у несупроводжуваному багажі та вантажному відправленні, крім вартості самих товарів враховується вартість їх страхування та перевезення (фрахту) до моменту перетинання ними митного кордону України. Проте, до митного оформлення такі документи не надавались, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 2) відповідно до п 1 п,6 ч 10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов`язана з їх транспортуванням до порту ввезення на митну територію України. Проте, у наданих до митного оформлення документах (інвойсі, тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 3) для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. У наказі МФУ від 24.05.2012 № 599 наведено перелік документів, що підтверджують вартість перевезення. Проте до митного оформлення жоден з наведених у наказі документів не надано; 4) також, відсутня інформація щодо перевезення внутрішньою територією країни відправлення; 5) у поданому висновку про вартісні характеристики зазначено, що експерт здійснював огляд КТЗ. Проте, в акті фізичного огляду відсутня інформація про присутність експерта «методика товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів затвердженої наказом Мін`юсту Фонду Держмайна від 24.11.2013 № 142/5/2092»; 6) даний транспортний засіб придбано на аукціоні, це виключає відстрочення платежу. Згідно частиною 2 статті 53 Кодексу одним з основних документів, які підтверджують митну вартість товарів, є: якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Відсутня інформація щодо сплати вартості аукціонних зборів транспортування, страхування, навантаження тощо. Зазначене вище свідчить про можливо наявні ознаки підробки поданих до митного оформлення документів. Враховуючи вищезазначене, відповідно до частини 3 статті 53 МКУ декларанта було зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1. банківські платіжні документи, які стосуються сплати фактурної вартості ктз, перевезення, транспортно-експедиторських та інших послуг за межами митної території України; 2. калькуляцію транспортних витрат за межами митної території України з урахуванням вартості фрахту, вартості інших складових вартості транспортування транспортного засобу, що декларується, у тому числі територією країни експортера; 3. копію митної декларації країни відправлення; 4. якщо здійснювалось страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У визначений законом час, декларантом запитувані документи згідно переліку не надано. Отже, декларантом заявлено неповні дані про митну вартість КТЗ та заявлена митна вартість є меншою за індикатор ризику (нижньої межі діапазону вартості подібних КТЗ в країні експорту). … Відповідно до частини 3 статті 58 МКУ у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. В органу доходів і зборів відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому відповідно до статей 59, 60 МКУ неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до статей 62, 63 МКУ методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в органу доходів і зборів відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. Відповідно до п.1 статті 64 МКУ у разі, якщо митну вартість товарів не можна визначити шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (САТТ) - за резервним методом. За результатом проведеної консультації між органом доходів і зборів та декларантом було обрано метод визначення митної вартості другорядний: резервний. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України, враховано форму контролю, згенеровану АСАУР, відповідно до якої «Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов`язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення МВ за VIN-кодами: НОМЕР_4 валюта - EUR, вартість - 17500,00», та встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів є вищим і становить 17500 EUR/шт. ніж заявлено декларантом при митному оформленні - 9300 дол. США/шт. Враховуючи вищезазначене митну вартість товару № 1 скориговано до рівня 17500 ЕUR/шт. Курс валют на 31.07.2019 USD - 25.085516 грн., ЕUR - 27,980385 грн. Декларанту роз`яснено права викладені у ч.3 ст.52 МКУ на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу ' про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом, у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X МКУ в розмірі, визначеному митним органом відповідно до ч / ст.55 МКУ. Та роз`яснено права на оскарження рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 МКУ або суду». Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, не зазначив ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар. Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд дійшов такого висновку. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Спірні правовідносини, які виникли з приводу визначення митної вартості товарів регулюються Митним Кодексом України. Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (ч. 2 ст. 52 МК України). Статтями 49, 51, 52, 53, 57, 58 МК України визначено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору. Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному з продавцем покупцю. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 МК України (ч. 3 ст. 54 МК України). Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України). Суд першої інстанції встановив та матеріалами справи підтверджено, що позивач при митному оформленні товару та на вимогу митного органу надав пакет документів, які містили числові показники ціни товару, проте митний орган дійшов хибного висновку, що надані позивачем на запит додаткові документи не усувають виявлених під час перевірки недоліків та не підтверджують заявлену митну вартість товару. А ні при розгляді справи судом першої інстанції, а ні при апеляційному оскарженні судового рішення, митний орган не довів належними та допустимими доказами того факту, що позивач сплатив за товар іншу суму ніж та, яка заявлена у якості митної вартості товару. Апеляційний суд відхиляє доводи апелянта щодо не включення до митної вартості товару витрат на страхування та транспортування, які були фактично сплачені або підлягають сплаті за оцінюваний товар та не були заявлені декларантом як складова митної вартості, оскільки заявлення декларантом витрат на страхування та транспортування до складових митної вартості може мати місце лише у випадку, якщо такі витрати не були включені до ціни товару, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінюваний товар. Щодо пропозиції митного органу ОСОБА_1 надати необхідні документи протягом 10-ти днів на підтвердження митної вартості товару та ненадання, на думку апелянта, позивачем документів, апеляційний суд зазначає, що ненадання додаткових документів не є підставою для здійснення коригування митної вартості товару. Аналогічна правова позиція з даного питання викладена в постанові Верховного Суду у справі №804/16980/14, № 815/2013/15 та в інших рішеннях з цього питання. Як зазначено в оскарженому рішенні про коригування митної вартості товарів, апелянт дійшов висновку про неможливість застосування першого методу митної вартості товару у зв`язку із: неподанням усіх необхідних документів, які підтверджують миту вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу. Другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації за ціною угоди ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості - відсутність інформації щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість) - відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товару. Апеляційний суд, як і суд першої інстанції, зазначає, що перелік витрат, що одразу не включені до вартості товару, та які необхідно додати до фактурної вартості для визначення митної вартості товару зазначений у ч.10 ст. 58 МК України. Під час декларування митної вартості, відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, декларант повинен надати документи, що підтверджують розраховану митну вартість (тобто складові митної вартості). Проте, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватись як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Щодо обґрунтування правомірності прийняття оскарженого рішення про коригування митної вартості товарів митним органом в частині не включення витрат на страхування та транспортування до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінюваний товар та не заявлення декларантом як складової митної вартості, суд апеляційної інстанції зазначає наступне: Так, заявлення декларантом витрат на страхування та транспортування до складових митної вартості може мати місце лише у випадку, якщо такі витрати не були включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінюваний товар. Частиною 10 статті 58 МК України передбачено перелік витрат (складові митної вартості), які при визначенні митної вартості додаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. До вказаного переліку входять, зокрема, такі складові митної вартості, як витрати на транспортування оцінюваних товарів та витрати на страхування цих товарів. З матеріалів справи вбачається та митним органом не заперечується, що поставка імпортованого позивачем товару відбулася на умовах CIF Odessa. Згідно з офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс 2010 поставка товару на умовах CIF («вартість, страхування, фрахт») покладає на продавця обов`язок оплатити фрахт, необхідний для доставки товару в зазначений порт призначення, та обов`язок за свій рахунок здійснити витрати на страхування товару, тоді як у покупця відсутній обов`язок на укладення договору перевезення та страхування (пункти А.3, Б.3 умов поставки CIF за Інкотермс 2010). Таким чином, витрати на страхування та транспортування вже є включеними до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінюваний товар (фактурної вартості товару), у зв`язку з чим не додаються при визначенні митної вартості товару. Отже, сторони контракту, узгодивши умови поставки товару згідно з офіційними правилами Інкотермс 2010, тим самим встановили, що витрати на страхування та транспортування входять до ціни товару. За таких обставин, вимоги апелянта про необхідність надання декларантом додаткових документів на підтвердження вказаних відомостей є неправомірним, а коригування митної вартості, заявленої декларанту, на цій підставі - необґрунтованим. Інші доводи апеляційної скарги відтворюють зміст відзиву на позов (а.с. 103-110), та не спростовують висновки суду першої інстанції. Доводи апеляційної скарги не містять належних та обґрунтованих міркувань, які б спростовували висновки суду першої інстанції. У ній також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки судом першої інстанції та щодо яких не наведено мотивів відхилення наведеного аргументу. Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, внаслідок чого апеляційна скарга залишається без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 2-12, 72-77, 242, 257, 308, 310, 315, 316, 325, 328 КАС України, суд - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Одеської митниці Держмитслужби - залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 червня 2020 року у справі № 420/25/20 - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, за наявності яких постанова апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст судового рішення складено 30 вересня 2020 року. Головуючий суддя Домусчі С.Д. Судді Семенюк Г.В. Шляхтицький О.І.