Постанова 4811 № 463/9302/19

Справа № 463/9302/19 Головуючий у 1 інстанції: Жовнір Г.Б. Провадження № 22-ц/811/660/20 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В. Категорія:76 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 вересня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі: головуючого судді: Савуляка Р.В., суддів: Мікуш Ю.Р., Шандри М.М., за участі секретаря: Фейір К.О. з участю: представника ДП «Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької» - Коропецької Н.В., ОСОБА_1 та його представника - ОСОБА_13,розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства «Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької» на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 15 січня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької» про скасування наказу в частині оголошення догани позивачу,- ВСТАНОВИЛА: У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся із зазначеним позовом до відповідача мотивуючи свої вимоги тим, що у відповідності до Контракту укладеного з Державним підприємством «Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької» він працює на посаді артиста - провідного майстра сцени. Згідно додатку до Контракту від 30 серпня 2019 року трудові відносини з ним продовжені по 15 вересня 2022 року. У відповідності до п.1 Наказу Державного підприємства «Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької» від 18 жовтня 2019 року №189-к його притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено догану. Підставою для оголошення догани, було те, що він як провідний майстер сцени, 28 вересня 2019 року під час вистави «ІНФОРМАЦІЯ_1» ОСОБА_14, за відкритої куліси під час поклону звернувся зі сцени у театральному костюмі та гримі до глядачів, з особистими вимогами соціального характеру, вийшовши за межі дорученої ролі у виставі. Позивач вважав, що не порушував трудову дисципліну, в повній мірі виконав доручену йому роль у виставі без будь-яких відступів та недоліків. Оголошення перед глядачами реального стану взаємовідносин між адміністрацією підприємства та трудовим колективом не є порушенням трудової дисципліни. Крім того, ні власник ні уповноважений ним орган не вимагали від нього жодних письмових пояснень, що свідчить про незаконність та безпідставність застосування до нього дисциплінарного стягнення у формі догани. Крім того, у відповідності до протоколу №1 від 30 серпня 2016 року він є обраним членом виборного профспілкового органу (профспілкового комітету) Первинної профспілкової організації працівників «Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької» професійної спілки працівників культури України. Відповідач не звертався з поданням до профспілкового комітету про надання згоди на застосування дисциплінарного стягнення щодо нього. З урахуванням зазначених обставин позивач просив: визнати незаконним та скасувати п.1 Наказу Державного підприємства «Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької» від 18 жовтня 2019 року №189-к «Про догану ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 » в частині оголошення догани провідному майстру сцени ОСОБА_1 . Оскаржуваним рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 15 січня 2020 року позов ОСОБА_1 - задоволено. Визнано незаконним та скасовано п.1 Наказу Державного підприємства «Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької» від 18.10.2019р. №189-к «Про догану ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 » в частині оголошення догани провідному майстру сцени ОСОБА_1 . Стягнуто з Державного підприємства «Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької» на користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір у розмірі 768, 40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок). Рішення суду оскаржило ДП «Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької». В апеляційній скарзі посилається на те, що до матеріалів справи долучено Акт від 15 жовтня 2019 року, який складено та підписано ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у якому зазначено, що 08 жовтня 2019 року було вручене письмове розпорядження генерального директора-художнього керівника завідувачу трупи ОСОБА_12 , яким зобов`язано до 10 жовтня 2019 року в межах посадових обов`язків отримати пояснення у ОСОБА_1 з приводу дій з 27 вересня 2019 року по 06 жовтня 2019 року. 10 жовтня 2019 року завідувач трупи усно повідомив, що зміст розпорядження доведено до відома названих працівників, але вони відмовилися від надання письмових пояснень, не вбачаючи у власних діях складу правопорушень. Матеріали справи не містять інформації про членство ОСОБА_1 у виборному профспілковому органі - первинної профспілкової організації працівників ДП «Національний академічний український драматичний театр ім. М. Заньковецької» професійної спілки працівників культури України. У процесі судового розгляду представником Відповідача було заявлене клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку із відсутністю предмету спору на підставі п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України, оскільки п.1 Наказу №1 від 02 січня 2020 року було достроково знято догану ОСОБА_1 . Просить рішення Личаківського районного суду м. Львова від 15 січня 2020 року скасувати та закрити провадження за відсутності предмету спору підставі п. 2 ч.І ст. 255 ЦПК України. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ДП «Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької» - Коропецької Н.В. на підтримання апеляційної скарги, ОСОБА_1 та його представника - ОСОБА_13 на її заперечення, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав. Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Як вірно встановлено судом першої інстанції, у відповідності до Контракту укладеного з Державним підприємством «Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької» від 15вересня 2016 р. ОСОБА_1 працює на посаді артиста - провідного майстра сцени (а.с.9-13). 30 серпня 2019 року між позивачем та відповідачем було продовжено дію Контракту на строк на який він було укладений, а саме з 16 вересня 2019 року по 15 вересня 2022 року, що підтверджується Додатком до Контракту. Наказом №189-к від 18 жовтня 2019 року позивачу було оголошено догану (а.с.15) Зокрема в абзаці 1 Наказу Державного підприємства «Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької» від 18.10.2019р. №189-к «Про догану ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 » зазначено "28.09.2019 р. під час вистави "ІНФОРМАЦІЯ_1" М.Старицького, за відкритої куліси під час поклону, провідний майстер сцени ОСОБА_1 звернувся зі сцени у театральному костюмі та гримі до глядачів, з особистими вимогами соціального характеру, вийшовши за межі дорученої йому ролі у виставі. Це підтверджується відеозаписами у відкритому доступі в мережі інтернет." Наказом генерального директора-художнього керівника ДП «Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької» №01-к від 02 січня 2020 року було знято дисциплінарне стягнення з ОСОБА_1 (а.с.115). Положеннями статті 3 КЗпП України визначено, що трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулюються законодавством про працю. Законодавство (ст.150 КЗпП) передбачає можливість оскарження працівником накладеного на нього дисциплінарного стягнення. Відповідно до положень ст. 147 КЗпП України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Догана є дисциплінарним заходом особистого немайнового характеру, який полягає у негативній оцінці і засудженні поведінки працівника у трудовому колективі. У трудовому законодавстві немає обмежень щодо підстав та періодичності застосування догани як дисциплінарного стягнення. Згідно з частинами першою та другою статті 147-1 КЗпП України, дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника. Порушенням трудової дисципліни є невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов`язків, що проявилися в порушенні: правил внутрішнього трудового розпорядку; посадових інструкцій; положень, наказів та розпоряджень власника, якщо вони мають законний характер. До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, а також обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку (ст. 149 КЗпП України). Таким чином, в силу ст.ст. 147-149 КЗпП України роботодавець має право застосовувати до працівника дисциплінарне стягнення за винне невиконання або неналежне виконання працівником покладених на нього трудових обов`язків. До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення (ч. 1 ст. 149 КЗпП України). Якщо працівник відмовився від цього, власник повинен скласти акт про відмову від дачі пояснень і провести дисциплінарне розслідування порушення трудової дисципліни. Відмова працівника дати письмові пояснення не перешкоджає накладенню на працівника відповідного стягнення. Згідно правової позиції, викладеної Верховним Судом України в Постанові від 19 жовтня 2016 року № 6-2801 цс 15, пояснення порушника трудової дисципліни є однією з важливих форм гарантії, наданих порушнику для захисту своїх законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення. До матеріалів справи долучено Акт від 15 жовтня 2019 року, який складено та підписано ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 (а.с.17) у якому зазначено, що 08 жовтня 2019 р. було вручене письмове розпорядження генерального директора - художнього керівника завідувачу трупи ОСОБА_12 , яким зобов`язано в межах посадових обов`язків отримати пояснення у ОСОБА_1 з приводу дій з 27 вересня 2019 р. по 06.10.2019 р. до 10 жовтня 2019 року. 10 жовтня 2019 року завідувач трупи усно повідомив, що зміст розпорядження доведено до відома названих працівників, але вони відмовилися від надання письмових пояснень, не вбачаючи у власних діях складу порушень. Станом на 15 жовтня 2019 року жодні пояснення до Адміністрації не надходили. З доповідної записки завідувача трупою ОСОБА_12 від 21 листопада 2019 р..(а.с.46) вбачається, що в розпорядженні генерального директора- художнього керівника від 08 жовтня 2019 р. не ставилась вимога до нього витребувати від працівників театру письмові пояснення з метою виконання вимог ч.1 ст.149 КЗпП України. У той же час невиконання власником або уповноваженим ним органом обов`язку зажадати письмове пояснення від працівника та неодержання такого пояснення не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджений представленими суду доказами. Матеріали справи не містять доказів порушення трудової дисципліни ОСОБА_1 при зверненні до глядачів 28 вересня 2019 року після закінчення вистави «ІНФОРМАЦІЯ_1» ОСОБА_14, за відкритої куліси під час поклону. На відеозаписі звернення ОСОБА_1 до глядацької аудиторії театру видно, що останній не звертався з особистими вимогами соціального характеру. Це було звернення актора до Президента України, Прем`єр міністра, міністра культури і до всіх небайдужих про допомогу і не стосувалося особисто ОСОБА_1 . Суть звернення зводилася до того, що контрактна система, на його думку, дає необмежені повноваження директору - художньому керівнику самостійно приймати рішення продовжувати чи не продовжувати контракти з акторами театру. З тих причин у вересні 2019 року не було продовжено контракти з двома акторами театру, а іншу акторку переведено на 50% заробітної плати. Позивач зазначав, що неугодних керівництву акторів які висловлюють свою думку з приводу подальшої роботи театру звільняють без законних на це підстав. Просив глядачів театру висловити свою думку з цього питання своїми відгуками в соціальних мережах. Виступ ОСОБА_1 перед глядачами по закінченню вистави, беззаперечно містить емоційні оціночні судження на адресу директора - художнього керівника театру, як-от: «ця людина думає, що взяла бога за бороду, що в нього зазвучали мідні труби», однак це не можна розцінювати як порушення трудової дисципліни. Крім того, на час притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності останній був членом первинної профспілкової організації працівників ДП «Національний академічний український театр ім. М. Заньковецької» професійної спілки працівників культури України. Частина перша статті 252 КЗпП України формулює загальне положення, яке покладає на власника або уповноважений ним орган обов`язок створення для працівників підприємства, установи, організації обраних до складу виборної профспілкової організації, можливості для здійснення їхніх повноважень. Частиною другою статті 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» і частиною другою статті 252 КЗпП України передбачено, що однією з гарантій можливості здійснення такими особами своїх повноважень є заборона притягнення їх до дисциплінарної відповідальності без попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є. Згідно із частиною шостою статті 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» рішення профспілки про ненадання згоди на розірвання трудового договору, з працівником має бути обґрунтованим. У разі якщо в рішенні не має обґрунтування відмови у такій згоді, роботодавець має право звільнити працівника без згоди виборного органу профспілки. Аналіз зазначеної норми права дає підстави для висновку про те, що власник має право звільняти працівника без згоди профспілкового органу за відсутності обґрунтування профспілковим органом такої відмови, а не з мотивів її відмови. За аналогією правило частини шостої статті 39 Закону України «Про професій спілки, їх права та гарантії діяльності» слід застосувати й до передбачених частиною другою статті 252 КЗпП України, частиною другою статті 41 цього Закону випадків отримання згоди профспілкового органу на притягнення працівників - членів виборних профспілкових органів до дисциплінарної відповідальності. Згідно витягу з протоколу №1 від 30 серпня 2016 року звітно-виборних профспілкових зборів (конференції) первинної профспілкової організації працівників ДП «Національний академічний український театр ім. М. Заньковецької» професійної спілки працівників культури України - ОСОБА_1 обраний в склад профкому (а.с.58). Адміністрація театру не зверталася до виборного профспілкового органу - первинної профспілкової організації працівників ДП «Національний академічний український театр ім. М. Заньковецької» професійної спілки працівників культури України про надання попередньої згоди на притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 . Згідно ухвали судового засідання від 06 серпня 2020 року Львівський апеляційний суду звернувся із запитам до первинної профспілкової організації працівників ДП «Національний академічний український театр ім. М. Заньковецької» професійної спілки працівників культури України про згоду на притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 . Згідно протоколу №6 від 04 вересня 2020 року засідання профкому первинної профспілкової організації працівників ДП «Національний академічний український театр ім. М. Заньковецької» професійної спілки працівників культури України не надано згоду на притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 із відповідними мотивами. Таким чином відсутні правові підстави для притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 . Доводи апеляційної скарги про необхідність закриття провадження по справі на підставі п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України у зв`язку з втратою чинності наказу №189-к від 18 жовтня 2019 року не знайшли свого підтвердження. Дострокове зняття догани з ОСОБА_1 згідно п.1 Наказу №1 від 02 січня 2020 року не позбавляє права останнього в судовому порядку перевірити законність притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Задовольняючи позов, суд першої інстанції по суті дійшов правильного висновку щодо визнання незаконним та скасування п.1 Наказу Державного підприємства «Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької» від 18 жовтня 2019 року №189-к «Про догану ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 » в частині оголошення догани провідному майстру сцени ОСОБА_1 , однак в мотивувальній частині зазначив, що «звернення позивача, за своїм змістом, не містило жодних образ чи зневажливого ставлення, як до глядачів так і до працівників театру, і на думку суду являється допустимим в демократичному суспільстві». Колегія суддів не погоджується з такими висновками, оскільки такі виступи акторів перед глядачами не є законним способом вирішення трудових спорів. Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Судом правильно встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримано процедуру розгляду справи, встановлену ЦПК України, ухвалено справедливе рішення, тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає. Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ст.374 ст.ст.375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Державного підприємства «Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької» - залишити без задоволення. Рішення Личаківського районного суду м. Львова від 15 січня 2020 року - залишити без змін. Виключити з мотивувальної частини рішення суду першої інстанції висновок про те, що «звернення позивача, за своїм змістом, не містило жодних образ чи зневажливого ставлення, як до глядачів так і до працівників театру, і на думку суду являється допустимим в демократичному суспільстві». Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Повний текст постанови складено 22 вересня 2020 року. Головуючий: Савуляк Р.В. Судді: Мікуш Ю.Р. Шандра М.М.