Постанова Харківський апеляційний суд № 953/9197/20
від 16.09.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Справа № 953/9197/20 Головуючий І інстанції - Провадження № 33/818/1017/20 Божко В.В. Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач - Кружиліна О.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 вересня 2020 року Харківський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ - Кружиліної О.А. за участю секретаря - Михайлюка А.В. захисника - Прибіткової О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Прибіткової Олени В`ячеславівни на постанову судді Київського районного суду м. Харкова від 01 липня 2020 року у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП,- в с т а н о в и в : 19 квітня 2020 року працівником поліції складено протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 371195 стосовно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП. Згідно з вказаним протоколом 19 квітня 2020 року о 1100 год. в м. Харкові по вул. Шевченка, 317/1, водій ОСОБА_1 керувала автомобілем «Chevrolet Aveo», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці. Освідоцтво на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest» та у закладі охорони здоров`я «Обласний наркологічний диспансер» (далі - КНП ХОР «ОНД») відмовилась пройти у присутності двох свідків. Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України), за що відповідальність передбачена частиною 1 статті 130 КУпАП. Постановою судді Київського районного суду м. Харкова від 01 липня 2020 року ОСОБА_1 визнано винною у здійсненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10 200 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 420,40 грн. Не погодившись з вказаною постановою судді, захисник ОСОБА_1 - адвокат Прибіткова О.В. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Київського районного суду м. Харкова від 01 липня 2020 року, провадження по справі про адміністративне правопорушення за частиною 1 статті 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги захисник зазначає, що постанова судді необґрунтована, винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Суддею неналежно оцінено докази, що містять у матеріалах справи, що потягло за собою притягнення до адміністративної відповідальності невстановленої особи. Зазначає, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення особу було встановлено за посвідченням водія, що видане на ім`я ОСОБА_1 . У зв`язку з чим всі матеріали справи про адміністративне правопорушення вказують на наявність можливого складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП. Захисник вважає, що неналежне встановлення поліцейськими особи стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення є підставою для закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП. Також як на підставу для скасування постанови захисник зазначає, що суддею проігноровано зміни до законодавства, що призвело до притягнення особи до адміністративної відповідальності після скасування акта, яким встановлювалась відповідальність. Дослідивши матеріали справи відповідно до вимог частини 7 статті 294 КУпАП, перевіривши законність і обґрунтованість захисника ОСОБА_1 - адвоката Прибитвокої О.В., яка апеляційну скаргу підтримала, просила її задовольнити, апеляційний суд приходить до наступних висновків. Накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП, суддя виходив з того, що в її діях наявний склад адміністративного правопорушення, яке виразилось у її відмові від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, чим порушено вимоги пункту 2.5 ПДР України. З зазначеним висновком судді апеляційний суд погоджується, вважає його правильним, обґрунтованим та таким, що відповідає наявним в матеріалах справи доказам. Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Стаття 251 КУпАП встановлює, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Відповідно до статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Так, пункт 2.5 ПДР України зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідальність за порушення вимог пункту 2.5 ПДР України передбачена статтею 130 КУпАП. Відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до пункту 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція) огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння, згідно з пунктом 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Інструкції, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров`я (пункт 6 розділу І Інструкції). Відповідно до пункту 7 розділу І Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров`я). У розумінні вимог статті 266 КУпАП, пункту 7 розділу І Інструкції, огляд у закладі охорони здоров`я проводиться лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейськими. Пункт 6 розділу ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395 (далі - Інструкція 2), передбачає, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Судовим розглядом встановлено, що 19 квітня 2020 року о 1100 год. в м. Харкові по вул. Шевченка, 317/1, водій ОСОБА_1 керувала автомобілем «Chevrolet Aveo», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння та в присутності двох свідків відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest», та в закладі охорони здоров`я КНП ХОР «ОНД». Внаслідок чого поліцейським складено протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 від 19 квітня 2020 року за невиконання ОСОБА_1. пункту 2.5 ПДР України. Відповідно до частини 4 статті 256 КУпАП при складанні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі. Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Інструкції 2 особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу. ОСОБА_1 таким правом скористався, надала письмові пояснення в яких зазначила «не согласна с протоколом, за рулём была без симптомов алкоголя». Заперечень, зауважень щодо порушень поліцейськими законодавства при складанні протоколу за частиною 1 статті 130 КУпАП, невідповідність внесених до протоколу даних не заявляла та на відеозаписі не зафіксовано. Матеріали справи не містять доказів про порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколів про адміністративне правопорушення, вимоги частини 2 статті 251, статей 256, 2652, 266, 268 КУпАП, Інструкції, Інструкції 2, поліцейськими дотримано. Апеляційний суд вважає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 суддею відповідно до статей 251, 252 КУпАП на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, повно і всебічно встановлено фактичні обставини адміністративного правопорушення. Постанова судді відповідає вимогам статей 245, 280, 283 КУпАП. Дослідивши зібрані докази у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 апеляційний суд визнає їх належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам статті 251 КУпАП. Доводи апеляційної скарги про неналежне встановлення поліцейськими особи стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення є безпідставними. Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 371195 від 19 квітня 2020 року вбачається, що особу водія встановлено за посвідченням водія: НОМЕР_2 від 31 травня 2006 року (а.с. 1). Згідно довідки інспектора ВАП УПП в Харківській області ОСОБА_1 12 грудня 1985 року народження отримала посвідчення водія: НОМЕР_2 від 31 травня 2006 року (а.с. 3). 17 жовтня 2008 року ОСОБА_1 уклала шлюб з ОСОБА_2 та після реєстрації шлюбу отримала прізвище ОСОБА_1 (а.с. 25). Таким чином, не обмін посвідчення водія в порядку, передбаченому «Положенням про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року № 340 (в редакції Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 511), у зв`язку зі зміною персональних даних власника посвідчення, а саме зміною прізвища після укладення шлюбу не свідчить про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. При цьому, апеляційний суд враховує, що чинне законодавство України не забороняє водієві користуватися посвідченням водія виданим на дівоче, або дошлюбне прізвище. Разом з цим, апеляційний суд не вбачає підстав для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення з підстав передбачених пунктом 6 частини 1 статті 247 КУпАП, у зв`язку з скасуванням акта, який встановлює адміністративну відповідальність з огляду на таке. 22 листопада 2018 року прийнято Закон України № 2617-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (далі Закон № 2617-VIII), яким внесено зміни до статті 130 КУпАП, та яку викладено у такій редакції: «Керування річковими, морськими або маломірними суднами судноводіями в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само передача керування судном особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також відмова осіб, які керують річковими, морськими або маломірними суднами від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Крім того, цим законом доповнено КК України статтею 2861, наступного змісту: «Керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, або відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку медичного освідування на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а так само вживання водієм транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди за його участю алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного освідування з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого медичного освідування». Закон № 2617- VIII набрав чинності 01 липня 2020 року. Разом з цим, 17 червня 2020 року Верховною Радою прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (далі - Закон № 720-IX) яким внесено зміни до Закону № 2617-VIII, відповідно до яких із Закону № 2617-VIII вилучені положення, які змінювали статтю 130 КУпАП та включали до КК України статтю 286-1. У Розділі ІІ Закону № 720-IX зазначено, що «Цей Закон набирає чинності з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII». Закон № 720-IX був підписаний Президентом України 2 липня 2020 року та 3 липня 2020 року опублікований в газеті «Голос України». Протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 371195 за частиною 1 статті 130 КУпАП поліцейським складено 19 квітня 2020 року. Таким чином, Законом України від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», криміналізовано керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до вимог частини 1 статті 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Виходячи із цих положень, до осіб, які до 01 липня 2020 року вчинили правопорушення у вигляді керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, або інші дії, має бути застосовано закон, що діяв під час і за місцем вчинення правопорушення. Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 суддя врахував положення статті 8 КУпАП, застосував редакцію частини 1 статті 130 КУпАП, яка діяла під час і за місцем вчинення правопорушення. Враховуючи вищевикладене, під час перегляду постанови судді Московського районного суду м. Харкова від 06 липня 2020 року за доводами апеляційної скарги захисника ОСОБА_1 - адвоката Прібиткової О.В. апеляційним судом не встановлено неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права або порушення норм процесуального права, та підстав для закриття провадження у справі на підставі пунктів 1,6 частини 1 статті 247 КУпАП не вбачає. Керуючись ст. ст. 8, 130, 245, 251, 252, 256, 2652, 266, 278-280, 284, 294, 295 КУпАП,- п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Прибіткової Олени В`ячеславівни - залишити без задоволення. Постанову судді Київського районного суду м. Харкова від 01 липня 2020 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Харківського апеляційного суду О.А. Кружиліна