Ухвала КЦС ВС № 208/357/16-ц

Ухвала 28 вересня 2020 року м. Київ справа № 208/357/16-ц провадження № 61-13486ск20 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Литвиненко І. В. вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 07 вересня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 25 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, приватний нотаріус Дніпродзержинського міського нотаріального округу Кудрявцева В.А., ОСОБА_6 , про встановлення факту спільного проживання, визнання права власності, визнання свідоцтва про право на спадщину частково недійсним, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Перша Кам`янська державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування за законом, ВСТАНОВИВ: У серпні 2020 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 07 вересня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 25 лютого 2020 року у вказаній вище справі. Ухвалою Верховного Суду від 11 серпня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 07 вересня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 25 лютого 2020 року повернуто заявникові. 03 вересня 2020 року ОСОБА_1 повторно засобами поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 07 вересня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 25 лютого 2020 року у вказаній вище справі. У прохальній частині касаційної скарги заявник просить поновити строк на касаційне оскарження посилаючись на те, що ухвалою Верховною Суду від 11 серпня 2020 року її касаційну скаргу було повернуто, а тому заявник звертається повторно з касаційною скаргою, посилаючись при цьому на карантинні обмеження. Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третійстатті 394 цього Кодексу. 17 липня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню короновірусної хвороби (COVID-19)» від 18 червня 2020 року № 731-IX, яким внесено зміни до пункту 3 розділу XII «Прикінцевих положень» Цивільного процесуального кодексу України та викладено в новій редакції, а саме: « Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином». Процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу XII «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України, у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом». Зазначена касаційна скарга не може бути прийнята судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки наведені заявником підстави пропуску строку касаційного оскарження судових рішень не можна визнати поважними, з огляду на те, що заявником пропущено цей строк унаслідок власних дій шляхом не підписанням касаційної скарги. Заявник дійсно в силу норм ЦПК України має право на повторне звернення до суду касаційної інстанції, але це не означає безумовне поновлення строку касаційного оскарження. Отже, заявник зобов`язана довести, що перешкоджало вчасно, ураховуючи продовження Законом № 731-IX процесуальних строків до 06 серпня 2020 року, подати належним чином оформлену касаційну скаргу. Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України). Отже, безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність. Таким чином, заявнику слід надіслати на адресу суду належні докази на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень. Крім цього, подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду, а отже, питання про відкриття касаційного провадження не може бути вирішене, оскільки в порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України заявником сплачено судовий збір не в повному обсязі. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Як вбачається із змісту оскаржуваних судових рішень позивач, з урахуванням уточнень, просила суд встановити факт її проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_7 з листопада 1996 року до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнати квартиру АДРЕСА_1 ; гараж на АДРЕСА_2 , що належить їй та ОСОБА_7 на праві спільної часткової власності; визнати договір дарування квартири АДРЕСА_3 , укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 18 жовтня 2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Кудрявцевим В. А., удаваною угодою, що приховує договір купівлі-продажу зазначеної квартири; визнати квартиру АДРЕСА_3 , що належить їй з ОСОБА_7 на праві спільної власності; визнати недійсними договори дарування укладені між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , посвідчений нотаріусом Першої Кам`янської державної нотаріальної контори 11 квітня 2017 року; укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , посвідчений нотаріусом Першої Кам`янської державної нотаріальної контори 17 травня 2017 року; зобов`язати сторін в договорах дарування все майно повернути в первинний стан, тобто повернути все отримане згідно договорам дарування квартири ОСОБА_2 ; визнати свідоцтво на право на спадщину, яке було видане відповідачу ОСОБА_2 недійсним в частині, що включає її частку в спільному майні тобто 1/2 частини; визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_4 та на 1/2 частину гаражу на АДРЕСА_2 . Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір». Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми. Враховуючи, що із поданої касаційної скарги та доданих до неї матеріалів не вбачається ціни позову щодо вимог майнового характеру, неможливо розрахувати розмір судового збору. У зв`язку з чим, заявнику необхідно самостійно визначити розмір судового збору за подання касаційної скарги, підтвердивши його розмір належними доказами (зокрема, позовна заява з визначеною ціною позову станом на день її подання, експертний висновок) та сплатити його у розмірі 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви з урахуванням вартості спірного майна. Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102, ЄДРПОУ - 38004897, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), МФО-899998, номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007, ККДБ - 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», символ звітності банку -

207. На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Крім цього, у поданій касаційній скарзі заявник як на підставу касаційного оскарження посилається на частину третю статті 411 ЦПК України. Однак, заявником не обґрунтовано належним чином підстави касаційного оскарження, визначені пунктами 1-3 частини другої статті 389 ЦПК України, а без виконання цієї вимоги посилання на частину третю статті 411 ЦПК України як на підставу касаційного оскарження не є належним виконанням вимог процесуального закону щодо оформлення касаційної скарги. Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Даний перелік є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає. З метою усунення даного недоліку, а також з метою недопущення подвійного тлумачення змісту касаційної скарги, необхідно надати до суду уточнену касаційну скаргу, в якій згрупувати, систематизувати та чітко зазначити підстави касаційного оскарження судових рішень у відповідності до визначеного статтею 389 ЦПК України переліку підстав для касаційного оскарження судових рішень та їх відповідне мотивування. Тобто, заявнику слід чітко зазначити конкретний (конкретні) пункт (пункти) частини другої статті 389 ЦПК України, який (які) відповідно до змісту касаційної скарги є підставою (підставами) для подачі даної касаційної скарги та відповідне його мотивування. Суд касаційної інстанції роз`яснює скаржнику положення статті 400 ЦПК України, відповідно до якої переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими За правилами частини восьмої статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, зокрема, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження. Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що зазначення скаржником підстав для касаційного оскарження є обов`язковою умовою щодо оформлення касаційної скарги, яка необхідна для подальшого вирішення питання про відкриття касаційного провадження та для подальшого розгляду касаційної скарги. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Ураховуючи наведене, касаційну скаргу слід залишити без руху та встановити заявникові строк для усунення вказаних недоліків. На підставі наведеного, керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 07 вересня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 25 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, приватний нотаріус Дніпродзержинського міського нотаріального округу Кудрявцева В.А., ОСОБА_6 , про встановлення факту спільного проживання, визнання права власності, визнання свідоцтва про право на спадщину частково недійсним, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Перша Кам`янська державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування за законом залишити без руху. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настають наслідки, передбачені процесуальним законом. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя І. В. Литвиненко