Постанова 4855 № 620/986/20
від 28.09.2020 ·ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/986/20 Суддя (судді) першої інстанції: Житняк Л.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 вересня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Земляної Г.В., Файдюка В.В., при секретарі Войтковській Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби України у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 травня 2020 року у справі за адміністративним позовом Обслуговуючого кооперативу "Автогаражний кооператив "Свіча" до Головного управління Державної податкової служби України у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ : Обслуговуючий кооператив "Автогаражний кооператив "Свіча" звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби України у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.03.2020 №00003383306, №00003403306, №00003393306. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 травня 2020 року адміністративний позов задоволено. В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Представником позивача було подано відзив на апеляційну скаргу, за змістом якої зазначено, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому відсутні підстави для його скасування. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку. Судом першої інстанції встановлено, що позивачем було отримано запит № 2795/10/25-01-33-06-09 від 25.11.2019 (далі - Запит) про надання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та їх документального підтвердження. За змістом вказаного Запиту вимагалось надати протягом 15 робочих днів пояснення та документальні підтвердження з приводу "отримання від членів кооперативу готівкових коштів та оприбуткування готівкових коштів в касу підприємства". На даний Запит була надана відповідь (лист від 20.12.2019) щодо неможливості надання копій документів, оскільки Запитом не встановлено вичерпний перелік запитуваної інформації, запитується дуже значна за обсягом кількість документів та що запит складений із порушенням норм ПК України. В подальшому, на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20; п.п.78.1.7 п.78.1 ст.78; ст.82 Податкового кодексу України від 02 12.2010 №2755-VI, ст.13 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", наказу ГУ ДПС у Чернігівській області №218 від 27.01.2020, була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ОБСЛУГОВУЮЧОГО КООПЕРАТИВУ "АВТОГАРАЖНИЙ КООПЕРАТИВ "СВІЧА", код 36214048 з питань дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2017 по 31.12.2019, повноти нарахування, утримання та сплати до бюджету військового збору за період з 01.01.2017 по 31.12.2019, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 по 31.12.2019, відповідно до переліку питань, затверджених планом перевірки. Копія наказу про проведення документальної позапланової перевірки була вручена голові правління ОСОБА_1 , а направлення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 27.01.2020 №217 та №218 на проведення документальної позапланової виїзної перевірки та службові посвідчення було пред`явлено. Документальна позапланова виїзна перевірка проводилась головним державним ревізор-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи юридичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб - Кувшиновою Ольгою Володимирівною та головним державним ревізор-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи юридичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб - Філь Юлією Ігорівною. За результатами перевірки складено Акт від 10.02.2020 №184/33-06/36214048 про результати документальної позапланової виїзної перевірки. Згідно Акту від 10.02.2020 в ході проведення перевірки було встановлено порушення: - Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку" зі змінами та доповненнями, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 30.01.2015 №111/26556; - п.п.14.1.180 п. 14.1 ст.14; п.п 164.2.17 п.164.2 ст.164; п.п.168.1.1 п. 168.1 ст.168; абзац "а" п.176.2 ст.176 ПК України, в результаті чого визначено суму податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб на суму - 50407,38 грн., в тому числі за 2017 рік - 13220,62 грн., за 2018 рік - 18728,12 грн., за 2019 рік - 18458,64 грн - п.п 164.2.17 п.164.2 ст.164; п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168; абзац "а" п.176.2 ст.176; п.161 підрозділу 10 розділу XX ПК України, в результаті чого визначено суму податкових зобов`язань з військового збору при виплаті платникам податків доходів за період, що перевірявся на суму - 4200,62 грн., в тому числі за 2017 рік - 1101,72 грн., за 2018 рік - 1560,62 грн., за 2019 рік - 1538,28 грн. Так, перевіркою дотримання обов`язків щодо подання Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1 ДФ) встановлено, що за перевірений період, Податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1 ДФ) до податкових органів не подавались. Підприємством порушено п. II "Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку", який затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за №111/26556. При перевірці достовірності та повноти включення доходів (як у грошовій, так і не грошовій формах) до складу загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податків встановлено, що підприємством не утримувався та не перераховувався до бюджету податок на доходи фізичних осіб з доходів, винагород виплачених фізичним особам за виконані роботи за перевірений період. В порушення п.п.14.1.180 п.14.1 ст.14; п.п 164.2.17 п.164.2 ст.164; п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168; абзац "а" п.176.2 ст.176 ПК України підприємством не оподатковано податком на доходи фізичних осіб суми виплачених доходів фізичним особам за виконані роботи на загальну суму 280041,0 грн, в результаті чого підприємством не нараховано та не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб у розмірі 50407,38 грн. В результаті наведеного донараховано військового збору в сумі - 4 200,62 грн. За результатами перевірки винесено податкові повідомлення - рішення, а саме: - від 03.03.2020 №00003383306 на суму штрафу 510,00 грн. - від 03.03.2020 №00003403306, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податків і зборів , у тому числі військового збору, пені на суму 7282,92 грн. - від 03.03.2020 №00003393306, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податків і зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені на суму 87 394,78 грн. Не погоджуючись з вказаними рішеннями, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України). Отримання податкової інформації контролюючими органами унормовано в ст.73 ПК України та Порядком періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.10.2010 №1245 (далі - Порядок №1245). Зокрема у п.73.3 ст.73 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити: підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; печатку контролюючого органу. Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, як визначено у запиті (п.1,3 абз.3 п.73.3 ст.73 ПК України): за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; Запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному ст.42 цього Кодексу. Платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим - п`ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит. Як вбачається з запиту від 25.11.2019, останній відповідає визначеним вимогам, а тому посилання позивача на його невідповідність оцінюються судом критично. Крім того, недоліки до запиту, на які посилається позивач не можуть спростовувати встановлені актом порушення. Так, відповідно до п.78.1.1 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту. При цьому, п.78.8 ст.78 ПК України визначено, що порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено ст.86 цього Кодексу. Пунктом 86.1 ст.86 ПК України встановлено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати. Як визначено п.86.3 ст.86 ПК України - Акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п`яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів). Пунктом 2 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 №727 (далі - Порядок) визначено, що акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. За приписами пунктів 1 та 2 розділу ІІ вказаного Порядку результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки документальної перевірки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт документальної перевірки, а у разі відсутності порушень - довідка документальної перевірки. Акт (довідка) документальної перевірки складається у двох примірниках та підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, а також посадовими особами платника податків (керівником платника податків або уповноваженою ним особою). Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку № 727, акт (довідка) документальної перевірки складається з чотирьох частин: вступної, загальних положень, описової частини та висновку. До акта (довідки) документальної перевірки додаються інформативні додатки. Згідно пункту 2 розділу V Порядку № 727, акт (довідка) документальної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється в контролюючому органі протягом 5 робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або застосовують консолідовану сплату та у випадках проведення документальних перевірок дотримання законодавства з питань державної митної справи, - протягом 10 робочих днів), з дотриманням визначених у пункті 5 цього розділу вимог щодо реєстрації актів документальних перевірок. При цьому строк складення акта (довідки) документальної перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого Податковим кодексом та Митним кодексом. Пунктом 1.1 ДСТУ 4163-2003 (Уніфікована система Організаційно-розпорядчої документації Вимоги до оформлювання документів) (далі - ДСТУ 4163-2003) передбачено, що цей стандарт поширюється на організаційно-розпорядчі документи постанови, розпорядження, накази, положення, рішення, протоколи, акти, листи тощо, створювані в результаті діяльності: органів державної влади України, органів місцевого самоврядування; підприємств, установ, організацій та їх об`єднань усіх форм власності (далі - організацій). Відповідно до пункту 1.2 ДСТУ 4163-2003 цей стандарт установлює: склад реквізитів документів; вимоги до змісту і розташовування реквізитів документів; вимоги до бланків та оформлювання документів; вимоги до документів, що їх виготовляють за допомогою друкувальних засобів. Згідно з пунктом 3.12 Національного стандарту України ДСТУ 2732:2004 "Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять", затвердженого наказом від 28 травня 2004 року №97 Держспоживстандарту України (далі - ДСТУ 2732:2004), юридична сила (службового документа) - властивість службового документа, надана чинним законодавством, яка є підставою для вирішення правових питань, здійснювати правове регулювання і (або) управлінські функції. Підпунктом 4.1.7 пункту 4.1 ДСТУ 2732:2004 визначено, що підпис службового документа - реквізит службового документа, який свідчить про відповідальність особи за його зміст та є єдиний чи один з реквізитів, що надають документові юридичної сили. Таким чином, враховуючи наведені вимоги ПК України та Порядку № 727, а також приписи ДСТУ 4163-2003 та 2732:2004, підписання Акту перевірки посадовими особами контролюючого органу є основною умовою дійсності такого акту. Отже, допустимість як властивість доказів поєднує в собі декілька вимог. Доказ вважається допустимим, якщо він отриманий уповноваженим суб`єктом, з дотриманням належної правової процедури та є закріпленим у відповідному джерелі. Втім, Акт від 10.02.2020 №184/33-06/36214048 не відповідає зазначеним вище вимогам щодо оформлення, адже не містить підпису головного державного ревізора-інспектора відділу контрольно-перевірочної роботи юридичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб - Філь Ю. І., замість якого стоїть відмітка "відрядження". Таким чином, в акті, складеному за наслідками перевірки позивача відсутній підпис посадової особи, яка була зазначена у вступній частині акту та проводила перевірку дотримання позивачем вимог податкового законодавства, зокрема, підпис головного державного ревізора-інспектора відділу контрольно-перевірочної роботи юридичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб - Філь Ю. І та наявна відмітка про перебування її у відпустці на час складення даного акта. Отже, за таких обставин акт перевірки, на підставі якого були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення у даному випадку, є недопустимим доказом. Відсутність підпису посадової особи контролюючого органу у Акті перевірки, яка її проводила, робить такий акт нечинним, а тому останній не може слугувати підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень щодо нарахування платнику податків податкових зобов`язань, а отже позовні вимоги щодо скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Верховний Суд у постанові від 03.12.2019 (справа №1440/1965/18) дійшов висновку, що акт документальної перевірки як службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Він складається у двох примірниках та підписується посадовими особами контролюючого органу, який проводив перевірку, а також посадовими особами платника податків. Безпосередньо підпис службового документа є реквізитом службового документа, який свідчить про відповідальність особи за його зміст та є єдиним чи одним із реквізитів, що надають документові юридичної сили. Тому Верховний Суд дійшов висновку, що підписання акта перевірки посадовими особами контролюючого органу є основною умовою дійсності такого акта. Відсутність підпису посадової особи контролюючого органу в Акті перевірки, яка її проводила, робить такий акт нечинним, тому останній не може слугувати підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень щодо нарахування платнику податків податкових зобов`язань. Наведене дає підстави для висновку про безпідставність винесених податкових повідомлень-рішень, оскільки останні винесені на підставі Акту, який не може вважатися носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства. Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Згідно з частиною першої статті 17 Закону України "Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права. Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 20.10.2011 у справі "Рисовський проти України" (заява №29979/04) підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Також Європейський суд з прав людини у справі "Лелас проти Хорватії" зазначив, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати своєчасного виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки", "Ґаші проти Хорватії", "Трґо проти Хорватії"). Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. За наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 03.03.2020 №00003383306, №00003403306 та №00003393306 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи. За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби України у Чернігівській області залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 травня 2020 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев cуддя Г.В.Земляна суддя В.В.Файдюк