Постанова 4852 № 160/3801/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 23 вересня 2020 року м. Дніпросправа № 160/3801/19 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Прокопчук Т.С. (доповідач), суддів: Шлай А.В., Кругового О.О., за участю секретаря судового засідання Іотової А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Прокуратури Дніпропетровської області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 липня 2019 року (головуючий суддя: Бондар М.В) по адміністративній справі №160/3801/19 за позовом керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави до Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради, Дніпровської міської ради, 3 особи Комунального закладу освіти "ДОШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД (ЯСЛА-САДОК) №265" Дніпровської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: 24.04.2019 року керівник Дніпропетровської місцевої прокуратура №1 Халін О.В. в інтересах держави звернувся до суду з позовом до відповідачів Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради, Дніпровської міської ради, 3 особа Комунальний заклад освіти "ДОШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД (ЯСЛА-САДОК) №265" Дніпровської міської ради (далі КЗО ДОШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД (ЯСЛА-САДОК) №265" ДМР), в якому просив визнати протиправною бездіяльність та зобов`язати відповідачів вжити в межах повноважень заходи щодо оформлення правовстановлюючих документів та здійснення державної реєстрації речових прав на земельну ділянку, загальною орієнтовною площею 0,7788 га, що знаходиться за адресою: м. Дніпро, просп. П. Калнишевського, 63, та на розташовані на ній будівлі та споруди КЗО "ДОШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД (ЯСЛА-САДОК) №265" ДМР. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відсутність правовстановлюючих документів створює передумови для зловживань щодо розпорядження зазначеною земельною ділянкою, ризики для нормального функціонування закладу та здійснення навчально-виховного процесу, що може призвести до негативних наслідків та порушення прав дітей. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.07.2019 року у задоволенні позовних вимог відмовлено. Рішення обґрунтовано тим, що прокурор не є належним позивачем, оскільки КЗО ДОШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД (ЯСЛА-САДОК) №265" ДМР є юридичною особою, має адміністративну процесуальну правосуб`єктність та може самостійно здійснювати захист своїх прав, якщо вважає їх порушеними. Крім того прокурором не доведено в чому саме полягає порушення інтересів КЗО ДОШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД (ЯСЛА-САДОК) №265" ДМР. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Прокуратурою Дніпропетровської області подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення скасувати та прийняти постанову, якою позовні вимоги задовольнити. Апеляційна скарга ґрунтується на доводах, викладених у позовній заяві. Частиною 1,2 ст. 308 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ч.1,2,3 ст.242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Крім того, ст.2 та ч.4 ст. 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.07.2019 року відповідає, в зв`язку з чим вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з огляду на наступне. Завданням адміністративного судочинства згідно ч.1 ст.2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. За приписами ч1,4 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкту владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною, та зобов`язання вчинити певні дії; суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, визначених Конституцією та законами України. Статтею 15, ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що прокурори в Україні мають єдиний статус незалежно від місця прокуратури в системі прокуратури України чи адміністративної посади, яку прокурор обіймає у прокуратурі. Прокурором органу прокуратури є, серед інших керівник місцевої прокуратури. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Частиною 4 ст. 53 КАС України визначено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених ст. 169 цього Кодексу. Отже виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави». У рішенні Конституційного Суду України № 3-рп/99 від 08.04.1999 року визначено, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини). Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини). При цьому «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Вказане узгоджується з висновком Касаційного адміністративного суду Верховного Суду, викладеним в постановах від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 (К/9901/2562/17), від 18.09.2018 року у справі №826/7910/17(К/9901/55358/18). Звертаючись до суду з позовом в інтересах держави керівник Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області Халін О.В. вказує на відсутність правовстановлюючих документів на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: м. Дніпро, просп. П. Калнишевського, 63 та на розташовані на ній будівлі та споруди КЗО "ДОШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД (ЯСЛА-САДОК) №265" ДМР, що на його думку, створює передумови для зловживань зазначеним майном, формує ризики для нормального функціонування навчального закладу та учбового процесу, що може в майбутньому призвести до негативних наслідків та порушення прав дітей та інтересів держави у сфері охорони дитинства. Матеріали справи свідчать про відсутність доказів порушення прав 3 особи відповідачами, звернення з позовом фактично спрямоване на захист прав та інтересів 3 особи КЗО "ДОШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД (ЯСЛА-САДОК) №265" ДМР на майбутнє, що протирічить завданням адміністративного судочинства. Викладене свідчить, що позивач звертаючись 24.04.2019 року до суду з позовом в інтересах держави, належним чином не обґрунтував - в чому саме полягає порушення інтересів держави, та яка існує необхідність захисту інтересів держави в цьому випадку. Доводами апеляційної скарги зазначені обставини не спростовано. Оскільки судом першої інстанції у повному обсязі встановлено обставини, що мають значення для справи та прийнято рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні. Керуючись ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Прокуратури Дніпропетровської області залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 липня 2019 року по адміністративній справі №160/3801/19 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 23 вересня 2020 року, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Повний текст постанови складено 28 вересня 2020 року. Головуючий - суддя Т.С. Прокопчук суддя А.В. Шлай суддя О.О. Круговий