Постанова 4851 № 520/4827/2020

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 вересня 2020 р.Справа № 520/4827/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Чалого І.С., Суддів: Подобайло З.Г. , Бартош Н.С. , за участю секретаря судового засідання - Олійник А.А., за участю представників сторін: позивача - Басула Б.І., відповідача - Красников В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції Бідонько А.В., м. Харків) від 27.05.2020 (повний текст рішення складено 03.06.2020 р.) по справі № 520/4827/2020 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,- ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд: визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 06.04.2020 року №0038827-5606-2030; визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області № 0156399-5606-2030 від 12.11.2019 року В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що отримав від Головного управління ДПС у Харківській області податкові повідомлення-рішення від 12 листопада 2019 року №0156399-5606-2030 та від 06 квітня 2020 року №0038827-5606-2030, якими позивачу нараховано податкові зобов`язання з транспортного податку. Позивач вважає зазначені податкові повідомлення-рішення протиправним, посилаючись на те, що транспортний засіб BMW X5, 2019 року випуску, з об`ємом двигуна 4395 куб. см., тип пального бензин - не є об`єктом оподаткування транспортним податком. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.05.2020 було відмовлено у задоволенні позову. Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції та порушення норм матеріального, процесуального права, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.05.2020 р. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач зазначає, що автомобіль BMW X5, 2019 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 з об`ємом двигуна 4395 куб. см. тип пального бензин, власником якого є позивач, не входить до переліків автомобілів, з року випуску яких минуло не більше 5 років(включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня 2019 звітного року та на 1 січня 2020 звітного року. Підстави застосування приблизного (заокругленого) показника об`єму циліндрів двигунів автомобілів, чинним нормами закону не передбачені. В судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити. Представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував та виклав свій погляд на обставини справи, в зв`язку з чим просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення суду першої інстанції залишити без змін. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що позивач, ОСОБА_1 , є власником автомобіля BMW X5, 2019 року випуску, з об`ємом двигуна 4395 куб. см., тип пального - бензин, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, копія якого міститься в матеріалах справи (а.с. 13). Головним управлінням ДПС у Харківській області на підставі ст. 267 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010р. зі змінами та доповненнями було прийняті податкове повідомлення-рішення від 12 листопада 2019 року №0156399-5606-2030, яким позивачу визначено суму грошового зобов`язання з транспортного податку з фізичних осіб у розмірі 25 000 грн. та від 06 квітня 2020 року №0038827-5606-2030, яким позивачу визначено суму грошового зобов`язання з транспортного податку з фізичних осіб у розмірі 8 333,33 грн. Не погодившись із прийнятими податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду із означеним позовом. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої виходив з того, що відповідачем правомірно віднесений до об`єкта оподаткування транспортним податком у 2019 і 2020 роках автомобіль, що належить позивачу - BMW X5, 2019 року випуску, з об`ємом двигуна 4395 куб. см., тип пального - бензин, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне. Відносно правомірності нарахування контролюючим органом транспортного податку за 2019, 2020 роки, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (стаття 1 Податкового кодексу України). Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (стаття 1 Податкового кодексу України). Відповідно до пп. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПК України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об`єктами оподаткування. Згідно з пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПК України об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об`єму циліндрів двигуна, типу пального. Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об`єм циліндрів двигуна, тип пального. Відповідно до пп. 267.3.1 п. 267.3 ст. 267 ПК України базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті. За змістом пункту 267.4 статті 267 ПК України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000,00 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті. В силу приписів пп. 267.6.6 п. 267.6 ст. 267 ПК України за об`єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу. Механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів для цілей віднесення таких автомобілів до об`єктів оподаткування транспортним податком встановлюється Методикою визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 № 66 (далі Методика). Відповідно до пунктів 2-4 Методики середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за такою формулою: Сср = Цн х (Г / 100), де Цн- ціна нового транспортного засобу в Україні з урахуванням марки, моделі, об`єму циліндрів двигуна, типу пального; Г -коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів з урахуванням строку експлуатації транспортних засобів у роках згідно з додатком 1 до Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.2013 №

403. Джерелом інформації для визначення ціни нового автомобіля є офіційні прайс-листи виробників (дилерів). Інформація про ціни нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, об`єму циліндрів двигуна, типу пального подається до 10 січня базового податкового (звітного) періоду (року) державним підприємством "Держзовнішінформ" до Мінекономіки. Відповідно до п. 14 Методики Мінекономіки забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, об`єм циліндрів двигуна та тип пального. Системний аналіз наведених положень ПК України, Методики та Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів свідчить про те, що для визнання автомобіля об`єктом оподаткування транспортним податком з фізичних осіб до уваги береться, зокрема, середньоринкова вартість такого автомобіля, яка визначається статистичними методами з урахуванням певних ознак, параметрів і характеристик транспортного засобу та встановлюється виключно Мінекономіки. Відтак перелік легкових автомобілів, які є об`єктом оподаткування у 2019 та 2010 році (з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року), із зазначенням марки, моделі, року випуску, об`єму циліндрів двигуна, типу пального, розміщується на офіційному веб-сайті центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі. Водночас обов`язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу законодавцем покладено саме на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, тобто на Мінекономіки. Натомість межі повноважень податкового органу полягають у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі інформації про автомобілі, що є об`єктом оподаткування транспортним податком, розміщеної на офіційному веб-сайті Мінекономіки. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі № 813/3965/17 та від 05 листопада 2018 року № 822/2687/17 Судом апеляційної інстанції встановлено, що до Переліку легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше 5 років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2019 (звітного) року, який розміщено на сайті Мінекономіки, включено транспортний засіб марки " BMW", моделі X5, з об`ємом циліндрів двигуна 4,4 літрів тобто 4400 куб. см, бензин, до 1 року. Також до Переліку легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше 5 років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2020 (звітного) року, який розміщено на сайті Мінекономіки, включено транспортний засіб марки " BMW", моделі X5, з об`ємом циліндрів двигуна 4,4 літрів, тобто 4400 куб. см, бензин, до 1 року. Однак транспортний засіб, що належить праві власності позивачці, а саме автомобіль марки "BMW", модель X5, 2019 року випуску, бензин, має об`єм циліндрів двигуна 4395 куб. см. Ця обставина є безспірною та підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (а.с.13-14). Таким чином, автомобіль марки "BMW X5", з об`ємом циліндрів двигуна 4395 куб. см, відповідно до вимог чинного законодавства не є об`єктом оподаткування у 2019 та 2020 роках, адже об`єм циліндрів двигуна такого автомобіля є меншим, ніж визначений Мінекономіки у відповідному переліку. Враховуючи, що об`єм двигуна автомобіля, що належить позивачу, за даними техпаспорту, зазначений у куб. см. та дорівнює 4395 см. куб., а об`єм двигуна автомобіля, який за середньоринковою вартістю віднесений до об`єкта оподаткування транспортним податком у 2019 та 2020 роках, визначений у літрах та дорівнює 4,4 літра, суд приходить до висновку, що прирівняння вказаних технічних характеристик відповідачем є неправомірним, як еквівалентних величин. Колегія суддів зазначає, що підстави застосування приблизного (заокругленого) показника об`єму циліндрів двигунів автомобілів, нормами закону не обґрунтовані. Відповідач не зазначив норми закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, згідно з якими допускається можливість приблизного (заокругленого) показника об`єму циліндрів двигунів автомобілів, які визначені в переліку, затвердженому Мінекономіки. Водночас аналіз положень ПК України, Методики та Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів однозначно вказує на те, що об`єм циліндрів двигуна є однією з обов`язкових технічних характеристик автомобіля, яка безпосередньо впливає на визначення його вартості в цілях віднесення транспортного засобу до об`єкта оподаткування відповідно до пп. 267.2.1 п. 277.2 ст. 267 ПК України. Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У справі "Новік проти України" (18.12.2008) Суд зробив висновок, що "надзвичайно важливою умовою є забезпечення загального принципу юридичної визначеності. Вимога "якості закону" у розумінні пункту 1 статті 5 Конвенції означає, що закон має бути достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні для того, щоб виключити будь-який ризик свавілля". У справі "Щокін проти України" Суд дійшов висновку про порушення прав заявника, гарантованих статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, по-перше, в зв`язку з тим, що відповідне національне законодавство не було чітким і узгодженим, та, відповідно, не відповідало вимозі "якості" закону і не забезпечувало адекватність захисту від свавільного втручання у майнові права заявника; по-друге, національними органами не була дотримана вимога законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника - платника податку, коли у його справі національне законодавство припускало неоднозначне трактування. В даному випадку, судова колегія вважає, що у відповідача були відсутні будь-які підстави для додаткового трактування критеріїв необхідних для визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, оскільки щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщує Перелік автомобілів, з року випуску яких минуло не більше року та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який містить такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об`єм циліндрів двигуна, тип пального. Тобто, податковий орган, отримавши від законодавця вичерпний перелік технічних характеристик, необхідних для надання автомобілю статусу об`єкта оподаткування, був позбавлений необхідності в більш ширшому його тлумаченні. В даному випадку, фактично здійснивши округлення об`єму двигуна автомобіля позивача до іншого показника, податковий орган допустив фактично свавільне втручання у майнові права позивача. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки у переліку легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2019 та 2020 роках автомобіль марки "BMW X5" 2019 року випуску, з об`ємом циліндрів двигуна 4395 куб. см. не вказаний, то транспортний засіб який зареєстрований на позивача не може вважатися об`єктом оподаткування транспортним податком в розумінні пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПК України. Колегія суддів зазначає, що положення статті 4 Податкового кодексу України закріплюють низку принципів, які повинні застосовуватися як на стадії встановлення податків, їх основних елементів, при внесенні змін до окремих елементів податку, так і на стадії застосування норм, якими визначений обов`язок сплати податку. Серед принципів, проголошених у вказаній нормі, є, зокрема, презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу (підпункт 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Податкового кодексу України). Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.11. 2018 року у справі № 822/2687/17. Верховний Суд в даному рішенні прийшов до висновку, що вирішення спору у цій справі на користь платника податків обумовлено як прогалиною у нормативному регулюванні вказаних правовідносин, так і положеннями податкового принципу презумпції правомірності платника податків. Верховний Суд в даному рішенні прийшов до висновку, що вирішення спору у цій справі на користь платника податків обумовлено як прогалиною у нормативному регулюванні вказаних правовідносин, так і положеннями податкового принципу презумпції правомірності платника податків. Згідно із ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Враховуючи вищенаведене, висновки податкового органу про наявність у позивача сплачувати транспортний податок у 2019 та 2020 роках є помилковими. Таким чином, контролюючим органом не доведено, що належний позивачу транспортний засіб є об`єктом оподаткування транспортним податком у та 2020 роках у розумінні підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України. На підставі цього, колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції про обґрунтованість та законність податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС у Харківській області від 06.04.2020 року №0038827-5606-2030, № 0156399-5606-2030 від 12.11.2019 року, в зв`язку з тим, що оскаржувані рішення винесені відповідачем не обґрунтовано та без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Відповідно до ч. 1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Враховуючи вищевказане доводи апеляційної скарги позивача спростовують висновки суду першої інстанції, а відтак апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції - скасуванню з прийняттям постанови про задоволення позовних вимог. Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 317, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.05.2020 року по справі № 520/4827/2020 скасувати. Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити в повному обсязі. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 06.04.2020 року №0038827-5606-2030. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області № 0156399-5606-2030 від 12.11.2019 року. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя І.С. Чалий Судді З.Г. Подобайло Н.С. Бартош Повний текст постанови складено 29.09.2020 року