Постанова 4872 № 923/600/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _____________________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 вересня 2020 року м. ОдесаСправа № 923/600/19 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Аленіна О.Ю. суддів: Лавриненко Л.В., Філінюка І.Г. секретар судового засідання: Діхтяренко О.Б. за участю представників учасників справи: від АТ "Херсонобленерго" - Литовський І.С. від ДУ "Дар`ївська виправна колонія №10" адвокат Душенко В.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Херсонобленерго" на рішення Господарського суду Херсонської області від 15.10.2019 по справі №923/600/19 за позовом Акціонерного товариства "Херсонобленерго" до Державної установи "Дар`ївська виправна колонія №10" про стягнення 1 248 427,03 грн. ВСТАНОВИВ: У липні 2019 Акціонерне товариство "Херсонобленерго" (далі АТ "Херсонобленерго") звернулося до Господарського суду Херсонської області із позовом до Державної установи "Дар`ївська виправна колонія №10" (далі ДУ "Дар`ївська виправна колонія №10") в якому просило стягнути з відповідача на свою користь вартість недорахованої електричної енергії в сумі 1 248 427,03 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем пункту 10.2.26. Правил користування електроенергією, у вигляді пошкодження корпусу розрахункового засобу обліку електроенергії, що зафіксовано в акті про порушення. Рішенням Господарського суду Херсонської області від 15.10.2019 у задоволенні позову відмовлено. В мотивах оскаржуваного суд першої інстанції зазначив, що поданими позивачем доказами не доведено явного характеру пошкодження корпусу приладу обліку. Тобто, можливості виявлення такого пошкодження внаслідок проведення відповідачем повсякденного огляду приладу обліку, без застосування спеціальних засобів дослідження. Також, поданими позивачем доказами не доведено того, що виявлене пошкодження забезпечувало доступ до розрахункового механізму. Не погодившись із даним рішенням до Південно-західного апеляційного господарського суду звернулося АТ "Херсонобленерго" з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення Господарського суду Херсонської області від 15.10.2019 по справі №923/600/19 та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги. Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм процесуального права, не правильним застосуванням норм матеріального права та є таким, що ґрунтується на неповному з`ясуванні судом всіх обставин справи. Посилаючись на положення Господарського кодексу, Методику та ПРРЕЕ апелянт зазначає, що для застосування оперативно-господарських санкцій достатнім є наявність усіченого складу правопорушення, який не включає суб`єктивну сторону у вигляді вини. При цьому, відсутність у п.п. 3) 2.1 Методики додаткових вимог, окрім безпосередньо встановлення факту пошкодження приладу обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), свідчить про формальний склад об`єктивної сторони правопорушення. Тобто, як вважає апелянт, для застосування п.п. 3) п. 2.1 Методики достатньо наявності самого факту пошкодження приладу обліку, при цьому обов`язку доводити шкідливі наслідки та причинно-наслідковий зв`язок між ними (факт втручання в роботу приладу обліку) положеннями п.п. 3) п. 2.1 Методики в частині виявлення пошкодження приладу обліку не ставиться. З огляду на що, апелянт вважає, що для застосування п.п. 3) п.п. 2.1 Методики (пошкодження приладу обліку) жодних додаткових умов окрім безпосередньо встановлення факту пошкодження не передбачено. На думку апелянта, висновок суду першої інстанції про не доведення явного характеру пошкодження корпусу приладу обліку та можливості виявлення такого пошкодження внаслідок проведення відповідачем повсякденного огляду приладу обліку, без застосування спеціальних засобів дослідження, як підстава для відмови у позові, суперечить як положенням Методики, так і безпосередньо матеріалам справи, оскільки в Акті про порушення було зазначено як характер виявленого порушення так і на схемі було позначено місця виявлених пошкоджень. У подальшому вказані факти знайшли своє підтвердження у висновку експертного дослідження. Крім того, як вважає апелянт, констатація судом першої інстанції наявності та цілісності на зовнішніх поверхнях приладу обліку усіх пломбувальних елементів, як додаткової обставини для відмови у позові суперечить положенням Методики, оскільки вид порушення зазначений в п.п. 3 п. 2.1 Методики, а саме пошкодження приладів обліку, є самостійним видом порушення, відмінним та не пов`язаним із п.п. 1, 2 п. 2.1 Методики, які стосуються пошкодження або відсутності (зриву) пломб. Скаржник також відзначає, що судом першої інстанції не було враховано тієї обставини, що пошкодження на денних поверхнях двох гнізд та внутрішніх торцевих поверхнях трьох гіль пломбувальних гвинтів здебільшого завдаються не у випадку впливу природних чинників (низька чи висока температура) або у разі експлуатаційного зносу, а задля отримання прихованого доступу до внутрішніх поверхонь лічильника без пошкодження та зняття пломбувального матеріалу шляхом відокремлення гільзи разом з пломбувальним гвинтом від гнізда на цоколі. У свою чергу, даний вид пошкоджень здійснюється для приховування доступу та унеможливлення виявлення таких пошкоджень при побіжному поверхневому огляді лічильника. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.12.2019 відкрито апеляційне провадження у справі №923/600/19 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Херсонобленерго" на рішення Господарського суду Херсонської області від 15.10.2019. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.12.2019 призначено справу до розгляду на 21.01.2020. 02.01.2020 судом апеляційної інстанції отримано відзив на апеляційну скаргу в якому відповідач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначає, що виходячи із змісту положення пп.3 п. 2.1 Методики, за яким позивач кваліфікував вчинене відповідачем порушення ПКЕЕ, необхідною умовою її застосування є наявність зв`язку між виявленим фактом пошкодженням приладу обліку чи фактом втручання у роботу лічильника та наявністю зміни показів прилад обліку. Тобто, предметом доказування у даній справі є встановлення факт вчинення позивачем зазначеного в акті порушення ПКЕЕ, а саме таких його дій, що призвели до зміни показників приладів обліку електричної енергії. Проте, при дослідженні електричних параметрів лічильника електричної енергії встановлено, що він здійснює облік спожитої електроенергії згідно свого класу точності, придатний до експлуатації згідно з ГОСТом. Відповідач також посилаючись на Правила користування електричною енергією зазначає, що комісією АТ «Херсонобленерго» була проведена експертиза лічильника електроенергії, за наслідками якої складено акт. Зі змісту даного акту вбачається, що упаковка лічильника, пломби лічильника не пошкоджені. Також відповідно до висновку держповірника ДП «Херсонстандартметрологія» лічильник електричної енергії, встановлений у відповідача, придатний, зовнішній вигляд є задовільним, за результатами проведених випробувань лічильник придатний до експлуатації згідно ГОСТу. З урахуванням наведеного відповідач вважає, що розрахунок на підставі акта про порушення вартості необлікованої електричної енергії є необґрунтованим та безпідставним за недоведеністю факту порушення споживачем Правил користування електричною енергією, та обставини втручання у роботу приладу обліку, яка призвела до зміни його показів, або пошкодження приладу з такими ж наслідками. Відповідач також зазначає, що зі змісту висновку експертного дослідження вбачається, що експертами не встановлено обставин втручання в засіб обліку та, відповідно, вчинення відповідачем дій, які призвели до зміни показників лічильника. Висновок експерта про виявлені пошкодження не може свідчити про безумовне втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів або про вчинення відповідачем інших дій, які призвели до зміни показів приладів обліку (фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів), наявність яких відповідно до пункту 6.40 ПКЕЕ є підставою для застосування Методики. Твердження апелянта щодо отримання прихованого доступу до внутрішніх поверхонь лічильника, як вважає відповідач, містить лише припущення, а не констатацію факту втручання в засіб обліку. У судовому засіданні від 21.01.2020 було оголошено перерву до 27.01.2020. У судовому засіданні від 27.01.2020 оголошено перерву до 03.02.2020. Позивачем 03.02.2020 надано до суду апеляційної інстанції пояснення в яких останній зазначає, що в липні 2018 р. ним отримано Висновок за результатами дослідження приладу обліку тип НІК2303 АРК1, №0037382, проведеного Херсонським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром, у відповідності до якого наданий на дослідження лічильник споживаної електроенергії НІК 2303 АРК1, №0037382 містить механічні пошкодження, а саме тріщини полімеру цоколя лічильника на денних поверхнях двох гнізд (розташованих на задній стінці цоколю) стяжних гвинтів кожуху лічильника (верхнього та правого нижнього); тріщини полімеру цоколя лічильника внутрішніх торцевих поверхнях трьох гільз стяжних гвинтів кожуху лічильника (верхнього, правого та лівого нижніх). Описані механічні пошкодження досліджуваного лічильника утворені внаслідок прикладення на вказані ділянки лічильника (котрі містять пошкодження) механічного зусилля, яке перевищує максимальну опірність полімерного матеріалу лічильника до руйнування. Отже, позивач вважає, що експертним висновком з огляду на вимоги п. 2.1 Методики було належним чином доведено факт пошкодження приладу обліку. В той же час позивач зазначив, що у разі, якщо відповідачем буде подано клопотання про призначення експертизи та суд прийде до висновку щодо необхідності проведення судової експертизи у даній справі, вважає, що питання які можуть бути поставлені експерту мають стосуватись наступного: Чи наявні механічні пошкодження на лічильнику електроенергії НІК 2303 АРК1, №0037382?, За умови наявних на лічильнику НІК 2303 АРК1, №0037382 пошкоджень полімеру чи забезпечується належне утримання гільз пломбувальних гвинтів передбачене заводом виробником?, Чи наявні на лічильнику електроенергії НІК 2303 АРК1, №0037382 сліди клею чи клейкої речовини не передбачені заводом виробником, які могли б свідчити про повторне склеювання, чи склеювання з метою приховування пошкоджень місяць навколо пломбувальних гвинтів з обох боків лічильника чи будь-яких інших частин вказаного приладу обліку? Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.02.2020 клопотання Державної установи "Дар`ївська виправна колонія №10" про призначення судової експертизи задоволено, призначено у справі №923/600/19 судову експертизу, проведення якої доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, апеляційне провадження у справі №923/600/19 зупинено до закінчення проведення судової економічної експертизи та/або повернення матеріалів справи до Південно-західного апеляційного господарського суду. У зв`язку з отримання висновку експерта, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.07.2020 поновлено апеляційне провадження у справі №923/600/19 та призначено справу до розгляду на 28.09.2020. У судовому засіданні від 28.09.2020 представник апелянта підтримував доводи за апеляційною скаргою та наполягав на її задоволенні. Представник відповідача надав пояснення відповідно до яких просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Херсонської області та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга АТ "Херсонобленерго" підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Як вбачається з наявних матеріалів справи, 23.07.2003 між ПАТ "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" (постачальник) та Дар`ївською виправною колонією Державної пенітенціарної служби в Україні №10 (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії №20054 у відповідності до п.1.1. якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 1305,70 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Сторонами у п.2.1. договору визначено, що під час виконання умов договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені договором, сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією. Споживач зобов`язаний сплачувати вартість недоврахованої електричної енергії внаслідок пошкодження засобів обліку електроенергії (пункт 4.2.3.). Пунктом 4.4. договору визначено, що у разі виявлення однією з сторін порушень умов договору іншою стороною, за які законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень, що складається у присутності представників обох сторін договору в двох примірниках, а сторона чиї дії або бездіяльність стали причиною складання акту, має право внести до акту свої зауваження. У відповідності до п. 9.4. договору, він набирає чинності з дня його підписання та вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною з сторін не заявить про припинення його дії або перегляд його умов. Згідно додатку №5 до вказаного договору одним з об`єктів споживача, на які здійснюється постачання електроенергії, є об`єкт "Житлові будинки (Берегова КТП 517Ф551)", облік активної електроенергії по якому здійснюється лічильником електроенергії тип НІК 2303 АРК1, № 0037382. За актом про заміну приладів обліку і про опломбування від 11.03.2010 №008227 відповідачу передано на збереження лічильник електроенергії тип НІК 2303 АРК1, №0037382 та пломби, зокрема, № ВАТХОЕ26309703, що встановлена на клемній кришці. Наведений акт підписаний відповідачем без будь-яких зауважень та заперечень, відповідача повідомлено про відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електроенергії та пломб на них, а також, що у встановленого лічильника не пошкоджені скло та корпус, встановлені пломби пошкоджень не мають, лічильник закріплено на три гвинти. Працівниками позивача 01.11.2017 здійснено перевірку електрообладнання та засобу обліку електричної енергії відповідача, за результатами якої складено Акт про порушення №131211, за яким зафіксовано порушення пункту 10.2.26. Правил користування електричною енергією, у вигляді пошкодження приладу обліку тип НІК2303 АРК1 380В, 5(10)А №0037382, 2009 IVкв., а саме, пошкодження герметичності корпусу в місцях кріплення гайок пломбувальних гвинтів, явні ознаки втручання в параметри розрахункового засобу обліку, та зазначено, що відповідач з приводу пошкодження приладу обліку до позивача не звертався. Присутній при складанні даного акту представник відповідача підписав цей акт, з зауваженнями, зазначивши, що з боку споживача втручання в роботу приладу обліку не проводилося, ознаки втручання не явні, пошкодження виникли з невідомої причини. У пункті 9 даного акту про порушення від 01.11.2017 вказано, що прилад обліку знятий та укладений у пакет, який опломбований пломбою №СЗ5748558, після чого вилучений працівниками позивача. Вподальшому, 16.11.2017 комісією у складі зокрема, працівників метрологічної служби позивача, за участі державного повірника, було проведено дослідження вказаного приладу обліку, шляхом огляду його зовнішніх поверхонь, результати якої оформлено актом проведення експертизи лічильника електроенергії № 25/11 від 16.11.2017. У даному акті зазначено, зокрема, що корпус лічильника пошкоджений, в трьох гніздах кріплення пломбувальних гвинтів є тріщини, клемна колодка в корпусі має люфт до 1 мм. На з`єднанні прозорої кришки та цоколі по периметру є сліди білої речовини. При встановленні лічильника на стенд метрологічні характеристики відповідають вимогам стандарту. Струм споживання лічильником по кожній фазі складає 7,8 mA. Пломби лічильника завода-виробника та держповірника не пошкоджені. Лічильник не відкривався і цілісність корпусу та пломб не порушувалась. Лічильник не придатний для подальшої експлуатації. Згідно з протоколом повірки даного лічильника, що містить висновок держповірника, що брав участь у експертизі лічильника, лічильник за результатами повірки є придатним до експлуатації. Згідно з висновком державного повірника ОСОБА_1 , який брав участь у зазначеному дослідженні лічильника, та проводив його повірку (дата проведення повірки 16.11.2017) лічильник електричної енергії типу НІК 2303 АРК 1 придатний до експлуатації згідно з ГОСТ 30207:2007. В подальшому, листом від 03.07.2018 №23/17-037551 позивач направив прилад обліку тип НІК2303 АРК1 380В, 5(10)А №0037382, 2009 IVкв. на експертне дослідження до Херсонського НДЕКЦ МВС України, поставивши на вирішення експертизи питанням "Чи містить лічильник НІК 2303 АРК 1 зав.№ 0037382 механічні пошкодження та який механізм їх утворення ?". У відповідності до отримано висновку від 18.07.2018 №4-ТР/Д експертного дослідження лічильник споживаної електроенергії НІК 2303 АРК1, №0037382 містить наступні механічні пошкодження: 1) тріщини полімеру цоколя лічильника на денних поверхнях двох гнізд (розташованих на задній стінці цоколя) стяжних гвинтів кожуху лічильника (верхнього та правого нижнього), 2) тріщини полімеру цоколя лічильника на внутрішніх торцевих поверхнях трьох гільз стяжних гвинтів кожуху лічильника верхнього, правого та лівого нижніх). Описані механічні пошкодження досліджуваного лічильника утворені внаслідок прикладення на вказані ділянки лічильника (котрі містять пошкодження) механічного зусилля, яке перевищує максимальну опірність полімерного матеріалу лічильника до руйнування. Згідно з рішенням, що оформлене протоколом № 93 від 21.08.2018, комісією позивача по розгляду актів про порушення та спірних питань по споживачам вирішено провести по акту про порушення від 01.11.2017 №131211 розрахунок недоврахованої електроенергії 612973 кВт/год. на загальну суму 1248427,03 грн та виставлено відповідачу додатковий рахунок на оплату за серпень 2018. Відповідачем даний рахунок у законодавчо визначений тридцятиденний строк сплачено не було, що стало підставою для звернення АТ "Херсонобленерго" із відповідним позовом до суду першої інстанції. Приймаючи оскаржуване рішення місцевий господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог та відмовив у їй задоволенні. Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав. За положеннями ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою ст.16 Цивільного кодексу України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом. Статтями 525, 526 і 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України). За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується; окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу (ч. 1 ст. 275 ГК України). Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії споживачу встановлюється Законом України «Про ринок електричної енергії». Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії", учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. За змістом ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами. Умови постачання електричної енергії, права та обов`язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу. У договорі постачання електричної енергії споживачу визначаються, зокрема, строк дії договору, умови припинення, пролонгації та розірвання договору, зокрема в односторонньому порядку споживачем у разі зміни електропостачальника, а також умови дострокового розірвання договору із зазначенням наявності чи відсутності санкції (штрафу) за дострокове розірвання договору. Жодне положення договору постачання електричної енергії споживачу не має створювати обмежень права споживача на зміну електропостачальника. Крім того, договір не може містити положення, що накладають додаткові фінансові зобов`язання на споживача, який здійснює зазначене право. В іншому разі таке положення вважається недійсним з моменту укладення договору. Відповідно до ч. 3 ст. 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач зобов`язаний: 1) сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; 2) надавати постачальникам послуг комерційного обліку, з якими він уклав договір, доступ до своїх електроустановок для здійснення монтажу, технічного обслуговування та зняття показників з приладів обліку споживання електричної енергії; 3) дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; 4) врегулювати у порядку, визначеному кодексом систем розподілу, відносини щодо технічного забезпечення розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу. Згідно зі ст. 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії, зокрема, є: недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії; крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку тощо. Частиною 3 ст. 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що у разі скоєння правопорушення на ринку електричної енергії до відповідних учасників ринку можуть застосовуватися санкції у виді: 1) попередження про необхідність усунення порушень; 2) штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії. Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ), чинними на час виникнення спірних правовідносин (втратили чинність на підставі постанови НКРЕКП "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" від 14 березня 2018 року № 312) врегульовано взаємовідносини, які виникають у процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії), і дія цих Правил поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб (крім населення). Відповідно до пункту 1.3 ПКЕЕ постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом. За умовами пункту 3.3 ПКЕЕ відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені. Згідно з пп. 4, 26, 27 пункту 10.2 ПКЕЕ споживач електричної енергії зобов`язаний, зокрема, додержуватись вимог нормативно-технічних документів та умов договорів, забезпечувати збереження і цілісність встановлених на його території (у його приміщенні) розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування, не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані постачальнику електричної енергії, у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача. У відповідності до пп. 1 п. 10.3 ПКЕЕ споживач зобов`язаний оперативно повідомляти органи Держенергонагляду, Держнаглядохоронпраці України, постачальника електричної енергії та електропередавальну організацію відповідно до їх повноважень про порушення схеми розрахункового обліку електричної енергії, несправності в роботі автоматизованих систем обліку і розрахункових засобів обліку, що належать споживачу за ознакою права власності, користування, повного господарського відання або встановлені на території споживача. Згідно з пунктом 6.40 ПКЕЕ у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 №562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за № 782/12656. Відповідно до п.п.6.41 ПКЕЕ, який кореспондується з розділом 4 Методики, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. На підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії. Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків. Споживач має право оскаржити рішення комісії в суді. У разі звернення до суду впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу останній має право не оплачувати виставлені рахунки до вирішення спірних питань у судовому порядку. (п.6.42. ПКЕЕ). Статтею 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання. Відповідно до ст. 235 ГК України, за порушення господарських зобов`язань до суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень господарських зобов`язання, що використовуються самими сторонами зобов`язання в односторонньому порядку. До суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором. Оперативно-господарські санкції застосовуються незалежно від вини суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання. Статтею 237 ГК України визначено, що підставою для застосування оперативно - господарських санкцій є факт порушення господарського зобов`язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред`явлення претензії порушнику зобов`язання. Порядок застосування сторонами конкретних оперативно - господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно - господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням. Таким чином, за приписами ст. 235-237 ГК України оперативно - господарські санкції застосовують безпосередньо самі суб`єкти господарських відносин в оперативному порядку, тобто без звернення до судових або інших уповноважених органів, і без згоди іншої сторони зобов`язання. Крім того, до суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором. Так, як вбачається з наявних матеріалів справи, 23.07.2003 між сторонами був укладений договір про постачання електричної енергії за умова п.1.1. якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 1305,70 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Згідно додатку №5 до вказаного договору одним з об`єктів споживача, на які здійснюється постачання електроенергії, є об`єкт "Житлові будинки (Берегова КТП 517Ф551)", облік активної електроенергії по якому здійснюється лічильником електроенергії тип НІК 2303 АРК1, № 0037382. За актом про заміну приладів обліку і про опломбування від 11.03.2010 №008227 відповідачу передано на збереження лічильник електроенергії тип НІК 2303 АРК1, №0037382 та пломби, зокрема, № ВАТХОЕ26309703, що встановлена на клемній кришці. За текстом цього акту, що підписаний відповідачем без будь-яких зауважень та заперечень, зазначено, що відповідача повідомлено про відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електроенергії та пломб на них, а також, що у встановленого лічильника не пошкоджені скло та корпус, встановлені пломби пошкоджень не мають, лічильник закріплено на три гвинти. Отже, з огляду на вищевикладені приписи ПКЕЕ, узгоджені сторонами умови договору та положення актів про заміну приладів обліку і про опломбування, саме на відповідача покладено відповідальність за технічний стан, охорону та збереження розрахункового приладу тип НІК2303 АРК1 380В, 5(10)А №0037382, 2009 IVкв. 01.11.2017 в ході проведення працівниками AT "Херсонобленерго" перевірки на об`єкті відповідача було зафіксовано порушення п.п. 10.2.26 ПКЕЕ, що полягає у наступному: "пошкодження приладу обліку тип НІК2303 АРК1 380В, 5(10)А №0037382, 2009 IVкв., а саме, пошкодження герметичності корпусу в місцях кріплення гайок пломбувальних гвинтів, явні ознаки втручання в параметри розрахункового засобу обліку, та зазначено, що відповідач з приводу пошкодження приладу обліку до позивача не звертався". Присутній при складанні даного акту представник відповідача підписав цей акт, з зауваженнями, зазначивши, що з боку споживача втручання в роботу приладу обліку не проводилося, ознаки втручання не явні, пошкодження виникли з невідомої причини. Херсонським НДЕКЦ МВС України було проведено експертне дослідження лічильнику споживаної електроенергії НІК 2303 АРК1, №0037382, у відповідності до отриманого висновку від 18.07.2018 №4-ТР/Д містить наступні механічні пошкодження: 1) тріщини полімеру цоколя лічильника на денних поверхнях двох гнізд (розташованих на задній стінці цоколя) стяжних гвинтів кожуху лічильника (верхнього та правого нижнього), 2) тріщини полімеру цоколя лічильника на внутрішніх торцевих поверхнях трьох гільз стяжних гвинтів кожуху лічильника верхнього, правого та лівого нижніх). Описані механічні пошкодження досліджуваного лічильника утворені внаслідок прикладення на вказані ділянки лічильника (котрі містять пошкодження) механічного зусилля, яке перевищує максимальну опірність полімерного матеріалу лічильника до руйнування. Відповідно до рішення, що оформлене протоколом № 93 від 21.08.2018, комісією позивача по розгляду актів про порушення та спірних питань по споживачам вирішено провести по акту про порушення від 01.11.2017 №131211 розрахунок недоврахованої електроенергії 612973 кВт/год. на загальну суму 1248427,03грн. та виставлено відповідачу додатковий рахунок на оплату за серпень 2018. При цьому, зі змісту витягу з протоколу №93 від 21.08.2018 слідує, що даний розрахунок виконаний виходячи з таких вихідних даних: період нарахування з 01.05.2017 по 01.11.2017 (шість місяців, що передували дню виявлення порушення), тривалість роботи обладнання протягом доби становить 24 години; Кв (коефіцієнт використання струмоприймачів) = 0,5 та величина розрахункового добового обсягу споживання електроенергії визначена виходячи з дозволеної потужності відповідно до умов договору. Під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції, за клопотанням відповідача, було призначено судову експертизу на вирішення якої поставлено наступні питання: 1) чи наявні ознаки конструктивних змін електронної схеми, її компонентів, друкованої плати, навісних елементів друкованої плати, конструктивних елементів, які розташовані всередині корпусу лічильника НІК 2303 АРК1, №0037382? 2) чи наявні ознаки пайки на внутрішніх елементах лічильника НІК 2303 АРК1, №0037382, виконаних не фабричним способом та/або не в заводських умовах? 3) у разі наявності ознак конструктивних змін у відповідності до питання № 1 та/або наявності пайок, виконаних не фабричним способом у відповідності до питання № 2, визначити чи можливо було внесення зазначених змін у конструкцію лічильника, в тому числі і в електронні компоненти (друкована плата, навісні елементи встановлені на друкованій платі тощо) без зняття верхньої кришки кожуху приладу обліку та пошкодження пломб повірника та ВТК виробника, встановлених на стяжних гвинтах корпусу лічильника НІК 2303 АРК1, №0037382? 4) чи наявні механічні пошкодження на лічильнику електроенергії НІК 2303 АРК1, №0037382? 5) за умови наявних на лічильнику НІК 2303 АРК1, №0037382 пошкоджень полімеру чи забезпечується належне утримання гільз пломбувальних гвинтів передбачене заводом виробником? 6) чи наявні на лічильнику електроенергії НІК 2303 АРК1, №0037382 сліди клею чи клейкої речовини не передбачені заводом виробником, які могли б свідчити про повторне склеювання, чи склеювання з метою приховування пошкоджень місць навколо пломбувальних гвинтів з обох боків лічильника чи будь-яких інших частин вказаного приладу обліку? 7) чи отримано споживачем прихований доступ до внутрішніх поверхонь лічильника НІК 2303 АРК1, №0037382 без пошкодження та зняття пломбувального матеріалу шляхом відокремлення гільзи разом з пломбувальним гвинтом від гнізда на цоколі? За результатами проведеного експертного дослідження, судом апеляційної інстанції отримано висновок експерта №20-1077 судово-трасологічної експертизи від 26.06.2020 у відповідності до якого: наявні механічні пошкодження лічильника НІК 2303 АРК1 заводський №0037382 (тріщини на донних поверхнях, на задній стінці його цоколя, а також тріщини на зовнішніх та торцевих поверхнях трьох втулок цоколя, гільзами стяжних пломбувальних гвинтів) утворені внаслідок прикладання на вказані ділянки лічильника спрямованого зовнішнього механічного зусилля, яке перевищує максимальну опірну міцність матеріалу, з якого виготовлений цоколь втулками кріплення стяжних пломбувальних гвинтів, до руйнування. В місцях нашарування припою і флюсу на електронній друкованій платі NIK2303 v6 ААШХ.758712.007 лічильника електроенергії НІК2303 АРК1 зав.№0037382 є наявні ознаки додаткової пайки. Виходячи з конструктивних особливостей лічильника електричної енергії НІК2303 АРК1 зав.№0037382, виникнення слідів пошкодження схеми електронної друкованої печатної плати, наявних ознак додаткової пайки на друкованій платі і пошкодження ізоляції дроту, без зняття кожуха лічильника електроенергії, неможливе. Механічні пошкодження втулок на цоколі лічильника електроенергії НІК2303 АРК1 зав.№0037382, в наданому на дослідження вигляді, не можуть забезпечувати належне утримання гільз стяжних пломбувальник гвинтів, передбачене заводом виробником і дозволяють зняття кожуха лічильника електроенергії без пошкодження пломб повірника та ВТК виробника шляхом відокремлення гільз разом з стяжними пломбувальними гвинтами та надають можливість несанкціонованому доступу до внутрішніх поверхонь лічильника електроенергії. Наявні сліди в місцях сполучення цоколя з знімним кожухом та на внутрішніх поверхнях правої розламаної втулки на цоколі лічильника електроенергії НІК2303 АРК1 зав.№0037382 у вигляді нашарувань засохлої речовини зовні схожої на клей, не є передбаченими заводом виробником і свідчать про їх склеювання з метою приховування отриманого несанкціонованого доступу до внутрішніх поверхонь лічильника та механічних пошкоджень втулок на цоколі лічильника електроенергії навколо пломбувальних гвинтів. Також, судом апеляційної інстанції отримано висновок експерта №20-1502 від 03.07.2020 електротехнічної експертизи у відповідності до якого початкова електронна схема лічильника електроенергії НІК2303 АРК1 №0037382 змінена шляхом перерізання доріжки друкованої лати та встановлення двох додаткових елементів, що вплинуло на його метрологічні характеристики. Підставою для застосування порядку визначення вартості не облікованої електричної енергії, врегульованого пунктом 2.5. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ (далі Методика), є вчинення порушень, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2.1 Методики. Такими порушеннями є: 1) порушення цілісності пломб, цілісності пломбувального матеріалу, на якому встановлені пломби (дріт, кордова нитка тощо), порушення цілісності гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал (далі - порушення пломб), або відсутності на приладах обліку пломб з відбитками тавр про повірку приладів обліку (за умови наявності акта про збереження пломб, складеного в порядку, установленому Правил, або іншого документа, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження приладів обліку, установлених пломб, та за умови втручання споживача в роботу приладів обліку); 2) пошкодження або відсутності пломб з відбитками тавр енергопостачальника чи інших заінтересованих сторін, індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, визначеному Правил, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження приладів обліку, установлених пломб та індикаторів; 3) пошкодження приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку (фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів (у разі підтвердження факту встановлення та передачі на збереження споживачу цього індикатора), використання фазозсувного трансформатора тощо). Пунктом 2.5. Методики визначено, що, у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2.1. цієї Методики, крім випадків фіксації індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії протягом робочого часу (Wдоб кВт*год) визначається за формулою: Wдоб = Р (потужність електроустановок) * t (час роботи електроустановок) * 0,5 (коефіцієнт, зазначений у Методиці). Колегія суддів відзначає, що відповідно до п. 1.2 Методики у разі своєчасного (до виявлення порушення представниками енергопостачальника) письмового повідомлення споживачем енергопостачальника про виявлені ним пошкодження приладів облікуй пошкодження або зриву пломб та за відсутності явних ознак втручання в роботу приладів обліку Методика не застосовується. Тобто, виходячи зі змісту вищезазначеного пункту обов`язковими підставами для того щоб енергопостачальник не застосовував Методику та не проводив відповідні нарахування є наявність одночасного існування двох обставин, а саме: 1) своєчасного (до виявлення порушення представниками енергопостачальника) письмового повідомлення про зрив пломби; 2) відсутності явних ознак втручання в роботу приладів обліку. Між тим наявні матеріали справи не містять, а відповідачем не надано доказів на підтвердження повідомлення позивача про виявлені ним пошкодження приладів (систем) обліку, з огляду на що відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин положень п. 1.2. Методики. Таким чином, відповідно до зафіксованого в акті №131211 від 01.11.2017 порушення правил ПКЕЕ та згідно з наведеними вище положеннями Методики розрахунок вартості недоврахованої електричної енергії за порушення, зазначене в цьому акті, підлягає проведенню на підставі пункту 2.5 Методики, про що вірно зазначено у протоколі №93 засідання комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ. Судова колегія відзначає, що відповідачем ані під час засідання комісії з розгляду акту про порушення, ані під час розгляду справи в суді першої інстанції, ані під час апеляційного перегляду справи не спростовано факту порушення ним Правил, зафіксованого в акті про порушення №131211 від 01.11.2017. Враховуючи вищевказане, колегія суддів вважає, що факт вчинення правопорушення відповідачем доводиться матеріалами справи, з урахуванням експертного дослідження. Саме наявність такого факту є порушенням умов укладеного з позивачем договору та положень ПКЕЕ, у зв`язку із чим позивач обґрунтовано застосував до відповідача оперативно-господарську санкцію у вигляді нарахування вартості необлікованої внаслідок порушення електричної енергії. Колегія суддів вважає помилковим висновок місцевого господарського суду з приводу того, що поданими позивачем доказами не доведено явного характеру пошкодження корпусу приладу обліку, зокрема, можливості виявлення такого пошкодження внаслідок проведення відповідачем повсякденного огляду приладу обліку, без застосування спеціальних засобів дослідження (щонайменше, лупи), з огляду на наступне. Так, законодавство у сфері елекроенергетики не зобов`язує постачальника електричної енергії доводити факт можливості вчинення чи у який спосіб вчинено порушення. Постачальник має довести лише факт встановлення та передачі на збереження споживачу засобу обліку та, власне, сам факт виявлення порушення у вигляді неправильної роботи приладу обліку. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 20.02.2019 у справі № 916/1375/18. Відтак, висновок суду першої інстанції про доведення відповідачем своєї неможливості виявлення пошкодження корпусу приладу обліку внаслідок проведення повсякденного огляду приладу обліку та неможливості свого доступу до приладу обліку, як підстава для відмову у позові, суперечить як положенням Методики, так і безпосередньо матеріалам справи, оскільки в акті про порушення було чітко зазначено місце та характер виявленого порушення. У подальшому вказані факти знайшли своє підтвердження у висновку експертного дослідження. До того ж, відповідно до п.п. 3 п. 2.1. Методики передбачено, що Методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕ: пошкодження приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку (фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів (у разі підтвердження факту встановлення та передачі на збереження споживачу цього індикатора), використання фазозсувного трансформатора тощо). При цьому, виходячи з приписів положень п. 2.1. Методики, факт втручання у роботу засобу обліку підлягає доведенню лише у випадках виявлення у споживача порушень, визначених в п.п. 1 п. 2.1. Методики. Проте, порушення, яке було виявлено у відповідача відноситься до порушень, які визначені у п.п. 3 п. 2.1. Методики, що не передбачають необхідність доводити факт втручання споживача в роботу засобу обліку. З урахування наведеного позивачем обґрунтовано застосовано Методику при розгляді акту про порушення №131211 від 01.11.2017. Колегія суддів відзначає, положення Правил користування електричною енергією та Методики також не містять обов`язку постачальника електричної енергії доводити вину споживача у вчиненні порушення Правил. З огляду на що, сам факт виявлення у споживача порушення Правил є підставою для застосування до нього оперативно господарської-санкції на підставі Методики, незалежно від наявності вини споживача у вчиненні такого порушення. Крім того, констатація судом першої інстанції наявності та цілісності усіх пломбувальних елементів (пломбувального дроту та пломб), які вказано у актах про опломбування, як додаткової обставини для відмови у задоволенні позову суперечить положенням Методики. Так, пошкодження або відсутність (зрив) пломб є окремим видом порушення, яке передбачене п.п.1,2 п.2.1. Методики, у той час як у відповідача зафіксовано порушення передбачене п.п.3 п. 2.1. Методики (пошкодження приладів обліку), яке є самостійним видом порушення та жодним чином не пов`язано з наявністю/відсутністю та цілісністю усіх пломбувальних елементів. Відповідно до п.2 ч.1 ст.275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга АТ "Херсонобленерго" підлягає задоволенню, оскаржуване рішення скасуванню із прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі. Розподіл судових витрат понесених сторонами під час розгляду справи у суді першої та апеляційної інстанцій здійснено на підставі ст. 129 ГПК України. Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу задовольнити. Рішення Господарського суду Херсонської області від 15.10.2019 у справі №923/600/19 скасувати. Позов задовольнити. Стягнути з Державної установи "Дар`ївська виправна колонія №10" на користь Акціонерного товариства "Херсонобленерго" 1 248 427,03 грн вартості недорахованої електричної енергії та 18 726,40 грн судового збору за подання позовної заяви. Стягнути з Державної установи "Дар`ївська виправна колонія №10" на користь Акціонерного товариства "Херсонобленерго" 28090,50 грн судового збору за подання апеляційної скарги та 6276,10 грн за проведення судової експертизи. Доручити Господарському суду Херсонської області видати відповідні накази із зазначенням необхідних реквізитів. Постанова, згідно ст. 284 ГПК України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України. Повний текст постанови складено та підписано 29.09.2020. Головуючий суддя Аленін О.Ю. Суддя Лавриненко Л.В. Суддя Філінюк І.Г.