Ухвала КЦС ВС № 330/1621/16-ц

Ухвала 28 вересня 2020 року м. Київ справа № 330/1621/16-ц провадження № 61-13633ск20 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Зайцева А. Ю., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 25 листопада 2019 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 12 серпня 2020 року в справі за позовом керівника Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області до Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення сесії Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області від 16 грудня 2008 року № 84, визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, витребування земельної ділянки, ВСТАНОВИВ: У серпні 2016 року керівник Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області звернувся до суду з указаним позовом, в якому просив: визнати незаконним та скасувати п. 1.13 рішення сесії Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області від 16 грудня 2008 року № 84; визнати незаконним та скасувати п. 2 рішення сесії Кирилівської селищної ради від 16 грудня 2008 року № 84 в частині передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0, 0800 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 258322, виданий 08 квітня 2009 року ОСОБА_1 ; зобов`язати ОСОБА_1 повернути територіальній громаді смт. Кирилівка в особі Кирилівської селищної ради, земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Якимівський районний суд Запорізької області рішенням від 25 листопада 2019 року поновив керівнику Мелітопольської місцевої прокуратури строк позовної давності для звернення з позовом. Позов задовольнив. Визнав незаконним та скасував п. 1.13 рішення сесії Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області від 16 грудня 2008 року № 84 «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва і обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд та надання їх у власність». Визнав незаконним та скасував п. 2 рішення сесії Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області від 16 грудня 2008 року № 84 «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва і обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд та надання їх у власність» в частині передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0, 0800 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Визнав недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 258322, виданий 08 квітня 2009 року ОСОБА_1 та зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010926400142. Зобов`язав ОСОБА_1 повернути територіальній громаді смт. Кирилівка в особі Кирилівської селищної ради земельну ділянку кадастровий номер 2320355400:04:002:0139, площею 0,08 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Вирішив питання про розподіл судових витрат. Запорізький апеляційний суд постановою від 12 серпня 2020 року рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 25 листопада 2019 року залишив без змін. Стягнув з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 9 399,52 грн. 08 вересня 2020 року ОСОБА_1 подав засобами поштового зв`язку касаційну скаргу на рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 25 листопада 2019 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 12 серпня 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки в порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. ОСОБА_1 звернувся з клопотанням про відстрочення сплати судового збору, яке обґрунтовано тим, що він є приватним підприємцем. У зв`язку із введеним в Україні карантину внаслідок короновірусного захворювання СОVID-19, він вимушений припинити підприємницьку діяльність, тому не отримує прибуток, має двох неповнолітніх дітей на утриманні, та наразі його майновий стан не дозволяє йому сплатити судовий збір. У задоволенні клопотання слід відмовити з таких підстав. Відповідно до частин першої та третьої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати. Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, відстрочення або розстрочення його сплати, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі на час звернення з касаційною скаргою. Наведені у клопотанні доводи не дають підстав для його задоволення, оскільки заявником не надано жодних належних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 дійсно позбавлений можливості сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у встановленому законом розмірі, зокрема, довідки про доходи чи їх відсутність у 2019 році. Зазначене відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливими для всіх учасників процесу. Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. За таких обставин, заявнику необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги. Ставка судового збору, чинна на час подання касаційної скарги на рішення суду, встановлена підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» та визначена у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми. Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» заявнику необхідно сплатити судовий збір за ставками, встановленими за подання касаційної скарги на рішення суду, яким вирішено позовну заяву майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. Позовну заяву подано у серпні 2016 року, ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру юридичною особою становила 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, позовної заяви немайнового характеру юридичною особою - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (прожитковий мінімум для працездатних осіб - 1 378 грн, підпункти 1, 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, чинній станом на час подання позовної заяви у даній справі). Судовий збір за подання касаційної скарги за три вимоги немайнового характеру (визнання незаконними та скасування п. 1.13 та п. 2 рішення сесії Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області від 16 грудня 2008 року № 84, визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку) становить 8 268 грн (1 378 грн х 3 х 200 %). Судовий збір за подання касаційної скарги за вимогу майнового характеру (витребування земельної ділянки) з урахування вартості спірної земельної ділянки в розмірі 96 223,23 грн становить 2 886,70 грн (96 223,23 грн х 1,5 % х 200 %). Враховуючи наведене, судовий збір за подання касаційної скарги в даному випадку становить 11 154,70 грн (8 268 грн + 2 886,70 грн). Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в розмірі 11 154,70 грн має бути перераховано або внесено за наступними реквізитами: номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007; отримувач коштів - УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; код класифікації доходів бюджету -22030102; найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055); Символ звітності банку -

207. У графі «Призначення платежу» обов`язково необхідно вказати: *;101;__________ (реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи); судовий збір за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний цивільний суд). Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження оплати судового збору необхідно надати Верховному Суду квитанцію (платіжне доручення) або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Крім того, в порушення пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, заявником у касаційній скарзі не вказано підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У касаційній скарзі ОСОБА_1 , узагальнено посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює вирішення питання про відкриття касаційного провадження Враховуючи викладене, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій повинно бути зазначено конкретну обов`язкову підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав), та надати копії скарги відповідно до кількості учасників справи. Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Отже, касаційну скаргу слід залишити без руху з наданням можливості усунути вищевказані недоліки. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 25 листопада 2019 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 12 серпня 2020 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя А. Ю. Зайцев