Постанова Чернігівський апеляційний суд № 749/1212/18

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А іменем України 22 вересня 2020 року м. Чернігів Унікальний номер справи № 749/1212/18 Головуючий у першій інстанції - Шаповал З. О. Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1100/20 Чернігівський апеляційний суд у складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючої - судді - Бобрової І.О., суддів - Мамонової О.Є., Шитченко Н.В., за участю секретаря - Зіньковець О.О., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідачі - Сновська міська рада Сновського району Чернігівської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_4 , розглянув у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Щорського районного суду Чернігівської області від 19 червня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Сновської міської ради Сновського району Чернігівської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання незаконними та скасування рішень органу місцевого самоврядування, державного акту на земельну ділянку, місце постановлення рішення судом першої інстанції - м. Сновськ, дата складання повного тексту рішення суду першої інстанції - 30.06.2020, У С Т А Н О В И В: В жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Сновської міської ради Сновського району, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в якому просив, уточнивши позовні вимоги заявою від 21.03.2019: - визнати недійсним та скасувати рішення Великощимельської сільської ради Щорського району від 28.09.2015 про вилучення земельної ділянки з користування ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 та внесення змін у рішення 13-ї сесії 24 скликання Великощимельської сільської ради Щорського району Чернігівської області від 30.09.2004; - визнати недійсним та скасувати рішення Великощимельської сільської ради Щорського району Чернігівської області б/н від 21.11.2016 про безоплатну передачу у власність ОСОБА_3 та ОСОБА_2 земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 ; - скасувати рішення про державну реєстрацію, індексний номер 33137713 від 23.12.2016, права власності на земельну ділянку площею 0,1 га, кадастровий номер 7425880500:01:000:0653, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Позов мотивовано тим, що рішенням 13-ї сесії двадцять четвертого скликання Великощимельської сільської ради Щорського району Чернігівської області від 30.09.2004, правонаступником якої є Сновська міська рада, дружині позивача ОСОБА_5 та її брату ОСОБА_4 передано у власність земельну ділянку площею по 1250 м2 кожному для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану в АДРЕСА_1 , в тому числі подвір`я загальною площею 740 кв.м., яке залишилося у їх спільній власності (по 370 кв.м кожному) без виділення в натурі, решту земельної ділянки загальною площею 1760 кв.м. розділили порівну між третьою собою ОСОБА_4 і дружиною позивача по 880 кв.м. 22.06.2015 ОСОБА_5 (дружина позивача) та ОСОБА_4 відчужили на користь позивача ОСОБА_1 житловий будинок з господарськими спорудами за адресою АДРЕСА_1 . Вказаний житловий будинок знаходиться на земельній ділянці площею 0,0740 га, кадастровий номер земельної ділянки 74258805000:01:000:0032 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧН №027709, який виданий Щорським районним відділом земельних ресурсів Чернігівської області 22.04.2005. 22.06.2015 ОСОБА_5 та ОСОБА_4 відчужили на користь позивача земельну ділянку площею 0,0740 га, кадастровий номер земельної ділянки 74258805000:01:000:0032 розташовану в АДРЕСА_1 . План меж даної земельної ділянки, зокрема від точки Б до точки В відповідав плану меж в державному акті на право власності на земельну ділянку. Станом на день звернення позивача з вказаним позовом державний акт на право власності на земельну ділянку не визнавався недійсним. Станом на дату виготовлення Технічного звіту на отримання державного акту на належну позивачу земельну ділянку на ній вже був розташований належний відповідачам житловий будинок, який відповідно до меж земельної ділянки позивача розташований за адресою АДРЕСА_1 . Після перевірки стану належної позивачу на праві власності земельної ділянки з`ясувалось, що у 2014 році план меж земельної ділянки, зокрема від точки Б до точки В змінився і частина земельної ділянки у розмірі 0,0066 кв.м., розташованої по АДРЕСА_1 , що входить до складу земельної ділянки площею 0,0740 га, кадастровий номер 74258805000:01:000:0032, вже належить відповідачам. Вказана ситуація виникла виключно з тих підстав, що рішенням 41-ї сесії шостого скликання Великощимельської сільської ради Щорського району Чернігівської області від 08.10.2015, правонаступником якої є Сновська міська рада, відповідачем надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у спільну часткову власність площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 , за рахунок земель сільської ради, із них за рахунок земель, що знаходились у них у користуванні площею 0,07 га, а також за рахунок земельної ділянки площею 0,03 га що знаходилась у користуванні ОСОБА_4 , яка рішенням Великощимельської сільської ради Щорського району від 28.09.2015 була вилучена з користування ОСОБА_4 , загальною площею 0,0880 га. Як наслідок, на підставі заяв відповідачів від 14.09.2015 рішенням Великощимельської сільської ради Щорського району Чернігівської області від 28.09.2015 року вилучено з користування ОСОБА_4 вказану земельну ділянку та внесено зміни у рішення 13-ї сесії двадцять четвертого скликання Великощимельської сільської ради Щорського району Чернігівської області від 30.09.2004 та 08.10.2015 надано дозвіл відповідачам на розроблення проекту землеустрою щодо відведення їм земельної ділянки, який був затверджений рішенням сільської ради та виданий державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,1000 га, розташовану за адресою АДРЕСА_1 . Позивач вважає, що будь-яких правових підстав для переходу до Великощимельської сільської ради права на земельну ділянку, що належала ОСОБА_4 , сільська рада не мала. Зміни, що внесені у рішення Тринадцятої сесії двадцять четвертого скликання Великощимельської сільської ради Щорського району від 30.09.2004 не ґрунтуються на законі, зокрема остання не врахувала підстави та порядок припинення права на землю, визначені в главі 22 ЗК України, а позбавити цього права ОСОБА_4 сільська рада могла з підстав передбачених ст.ст.140-149 ЗК України. Ухвалою Щорського районного суду Чернігівської області від 21 грудня 2018 року до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, залучено ОСОБА_4 . Рішенням Щорського районного суду Чернігівської області від 19 червня 2020 року в задоволенні позову відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо визнання недійсним та скасування рішення Великощимельської сільської ради Щорського району Чернігівської області б/н від 21.11.2016 про безоплатну передачу у власність ОСОБА_3 та ОСОБА_2 земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 ; та щодо скасування рішення про державну реєстрацію, індексний номер 33137713 від 23.12.2016, права власності на земельну ділянку площею 0,1 га, кадастровий номер 7425880500:01:000:0653, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , посилаючись на порушення норм матеріального права (наказу МЮУ №296/5 від 22.02.2012 «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», ст. 152,155,186 ЗК України, ст. 55 Закону України «Про землеустрій», ч.1 ст.378 ЦК України, ч.1 ст.8, ч.4 ст.41, ч.1 ст.129 Конституції України) та процесуального права (ч.5 ст.12, ст.89,110,263-265 ЦПК України). Скаржник вказує, що посилаючись на п.1.1 договору купівлі-продажу спірної земельної ділянки, суд не звернув увагу на те, що в ньому міститься інформація з Державного земельного кадастру лише щодо площі земельної ділянки та опису її меж. Вказаний пункт не містить інформації про зміну в 2014 році ПП «Азимут-Л» її кадастрового плану (меж земельної ділянки), в тому числі і з графічним її зображенням. При цьому суд залишив поза увагою наказ МЮУ №296/5 від 22.02.2012 «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України». Тому скаржник вважає, що посилання суду на твердження продавців в п.1.4 договору про те, що на момент укладення цього договору нерухоме майно незастережних недоліків, що значно знижують цінність або можливість використовувати за цільовим призначенням нерухоме майно, не має та від покупця не приховано обставини, які мають істотне значення - треба розуміти виключно в контексті зазначеного вище. Безпідставним, на думку скаржника, є і посилання суду на технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що виготовлена в 2014 році ПП «Азимут-Л» на замовлення продавців спірної земельної ділянки. Не взято до уваги висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 17.09.2019 у справі №710/2564/2012. Не взяті до уваги показання свідка ОСОБА_6 . Суд не мав брати до уваги судові рішення у справі №749/323/16, оскільки заперечення відповідачів у цій справі ґрунтувалися зовсім на інших підставах, будь-яких земельно-технічних експертиз у ній не призначалося. Суд врахував висновки основної і додаткової експертиз без надання їм оцінки у взаємному їх зв`язку, у їх сукупності. Не надав належної правової оцінки відповідям експерта у висновку експертизи від 30.10.2019 №2625/2626/19-24, а висновок додаткової експертизи від 30.03.2020 №641/20-24 є поверхневим. Суд не викликав експерта в судове засідання для надання останнім роз`яснень стосовно наданого ним висновку. Станом на дату укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки, спірна її частина в установленому законом порядку: не вилучалася органом місцевого самоврядування з користування попередніх її власників; її конфігурація, площа, межі органом місцевого самоврядування не змінювалися; перенесення її частини на землі органу місцевого самоврядування за рішенням останнього не здійснювалося. Отже, частина спірної земельної ділянки, яка надавалася Великощимельською сільською радою Щорського району її попереднім власникам, не була вільною, у зв`язку з чим, скаржник вважає, що є всі підстави для висновку про те, що рішення б/н від 21.11.2016 підлягає скасуванню і з скасуванням рішення про державну реєстрацію, індексний номер 33137713 від 23.12.2016. Крім того, скаржник зазначає, що ухвалюючи рішення, судом першої інстанції був порушений принцип правової визначеності, не були враховані позиції Європейського суду з прав людини (рішення ЄСПЛ у справах «C.G. та інші проти Болгарії», «Олександр Волков проти України», «Голдер проти Сполученого Королівства»), не були враховані положення ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не були враховані висновки, викладені в п.50 рішення ЄСПЛ у справі «Чуйкіна проти України». У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 відповідач ОСОБА_3 просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Щорського районного суду від 19.06.2020 - без змін, вважаючи його законним і обґрунтованим, прийнятим з додержанням норм матеріального і процесуального права. ОСОБА_3 зазначає, що позивач, купуючи земельну ділянку у своєї дружини та її брата, був повністю ознайомлений з інформацією про земельну ділянку, яка і була зазначена в договорі купівлі-продажу земельної ділянки від 22.06.2015 та витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 11.06.2015, зокрема з її межами, конфігурацією, площею, суміжними землевласниками та землекористувачами. Тому будь-які претензії позивач має адресувати своїй дружині та її брату, тобто продавцям. До встановлених меж земельної ділянки по АДРЕСА_1 в 2014 році відповідачі не мали жодного відношення. Посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 17.09.2019 у справі №710/2564/2012 не заслуговує на увагу, оскільки обставини вказаної справи не є тотожними із справою, яка переглядається. Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що земельна ділянка позивача зменшилася внаслідок приватизації відповідачами земельної ділянки по АДРЕСА_1 . Експерт у висновках експертизи також про це не вказував. Судом першої інстанції вірно зазначено, що накладення земельних ділянок між собою не існує, оскільки обидві земельні ділянки зміщені, і дана обставина виправляється шляхом внесення змін в ДЗК. Усунення недоліків можливе на підставі ст.37 Закону України «Про Державний земельний кадастр». Отже для того щоб виправити зміщення земельних ділянок достатньо внести зміни до технічної документації та ДЗК щодо координат ділянок і не має необхідності скасовувати набуте правомірно право власності. Відповідач ОСОБА_2 та третя особа своїм правом на подачу відзиву не скористалися. Заслухавши суддю - доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку. Відповідно до ч. 2,5 ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду в частині відмови у задоволені позовних вимог про визнання недійсним та скасування рішення Великощимельської сільської ради Щорського району від 28.09.2015 про вилучення земельної ділянки з користування ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 та внесення змін у рішення 13-ї сесії 24 скликання Великощимельської сільської ради Щорського району Чернігівської області від 30.09.2004 не оскаржується, тому, відповідно до положень ст. 367 ЦПК України, апеляційним судом в цій частині не переглядається. Судове рішення в частині, що оскаржується, вимогам ст.263 ЦПК України відповідає. Відмовляючи у задоволенні позову в частині, що оскаржується, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача щодо визнання недійсним, скасування рішення Великощимельської сільської ради Щорського району Чернігівської області від 21.11.2016 року про безоплатну передачу у власність ОСОБА_3 та ОСОБА_2 земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , є необґрунтованими. Підстави для скасування рішення про державну реєстрацію, індексний номер 33137713 від 23.12.2016 - відсутні. Колегія суддів погоджується із зазначеними висновками. За змістом ч.2 ст.77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Бочаров проти України" (остаточне рішення від 17 червня 2011 року) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних не спростованих презумпцій щодо фактів. По справі встановлено, що рішенням тринадцятої сесії двадцять четвертого скликання Великощимельської сільської ради Щорського району чернігівської області від 30.09.2004 передано ОСОБА_5 безоплатно у власність земельні ділянки та затверджена технічна документація по видачі державного акта на право власності на земельну ділянку, видано державний акт на право власності на землю: для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 , загальною площею 2500 кв.м., в т.ч. подвір`я - загальною площею 740 кв.м. залишено у спільній власності ОСОБА_5 та ОСОБА_4 по 370 кв.м. кожному, без виділення земельної ділянки в натурі, остачу земельної ділянки загальною площею 1760 кв.м розділено порівну між братом та сестрою по 880 кв.м, площа земельних ділянок переданих безкоштовно у власність складатиме: ОСОБА_5 - 1250 кв.м., ОСОБА_4 - 1250 кв.м.; для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 , загальною площею 4209 кв.м. ОСОБА_5 (а.с.44,124 т.1). Відповідно до договору купівлі-продажу від 22.06.2015 житлового будинку з господарськими спорудами, витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, ОСОБА_5 , ОСОБА_4 передали, а ОСОБА_1 прийняв у власність будинок з господарськими спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що знаходиться на земельній ділянці площею 0,0740, кадастровий номер 7425880500:01:000:0032 (а.с.5, 6-8 т.1). Відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 22.06.2015, Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, ОСОБА_5 , ОСОБА_4 передали, а ОСОБА_1 прийняв у власність земельну ділянку площею 0,0740 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7425880500:01:000:0032 (а.с.136-137, 138 т.1). Рішенням сорок першої сесії шостого скликання Великощимельської сільської ради від 28.09.2015 вилучено з користування ОСОБА_4 земельну ділянку загальною площею 0,0880 га. Внесено зміни до рішення тринадцятої сесії двадцять четвертого скликання Великощимельської сільської ради Щорського району чернігівської області від 30.09.2004 «Про надання у власність земельної ділянки ОСОБА_5 » в п.2 замість слів загальною площею 2500 кв.м. читати загальною площею 1620 кв.м., замість слів ОСОБА_4 читати ОСОБА_4 - 370 кв.м. (а.с.45 т.1). Вилучену земельну ділянку передано в резервний земельний фонд Великощимельської сільської ради для подальшого надання для ведення особистого селянського господарства (а.с.97 т.1). Рішенням сорок першої сесії шостого скликання Великощимельської сільської ради від 08.10.2015 відмовлено ОСОБА_5 в наданні дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 0,0880 га що була в користуванні ОСОБА_4 і від якої він відмовився на її користь так як ОСОБА_5 використала право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд і для ведення особистого селянського господарства (а.с.43 т.1). Рішенням сорок першої сесії шостого скликання Великощимельської сільської ради від 08.10.2015 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у спільну часткову власність ОСОБА_3 (1/2 частина), ОСОБА_2 (1/2 частина) загальною площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 за рахунок земель сільської ради, із них за рахунок земель, що знаходились в них в користуванні площею 0,07 га, та за рахунок земельної ділянки, що знаходилася в користуванні ОСОБА_4 площею 0,03 га (а.с.14 т.1). Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є власниками по 1/2 частині кожний земельної ділянки площею 0,1 га, кадастровий номер 7425880500:01:000:0653, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.116 т.1). Згідно з висновками судової земельно-технічної експертизи №2625/2626/19-24 від 30.10.2019, площа, межі, а також конфігурація земельної ділянки, що розташована у АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7425880500:01:000:0032, станом на дату проведення експертизи, не відповідає площі, межі та конфігурації, визначеним у державному акті на право власності і на земельну ділянку від 22.04.2005 серії ЧН №027709. Порівнявши за допомогою програмного забезпечення для цифрової картографії та землеустрою Digitals/Delta XE Version 5.0 Professionalнаявні в матеріалах справи каталоги координат технічної документації із землеустрою земельних ділянок по АДРЕСА_1 та земельної ділянки по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7425880500:01:000:0032 накладання земельних ділянок не виявлено. При співставленні координат технічної документації земельної ділянки по АДРЕСА_1 з фактичним користуванням земельної ділянки по АДРЕСА_1 , виявлено зміщення координат технічної документації земельної ділянки по АДРЕСА_1 на захід в сторону межі земельної ділянки по АДРЕСА_1 , що призвело до накладання. Площа накладання становить 0,0022 га. Встановлення межі земельної ділянки площею 0,0740 га кадастровий номер 7425880500:01:000:0032, згідно з координатами технічного звіту по виготовленню Державного акту на право приватної власності на землю гр. ОСОБА_5 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та ведення особистого господарства в АДРЕСА_1 , не виявляється за можливе. Можливо встановити межі згідно з каталогом координат наявних в матеріалах справи. Згідно з цими координатами виявлено зміщення на захід. Земельна ділянка площею 0,0740 га кадастровий номер 7425880500:01:000:0032 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 згідно з координатами встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що виготовлена ПП «Азимут» у 2014 році на земельну ділянку ОСОБА_2 , ОСОБА_3 площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд, що розташована за адресою по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7425880500:01:000:0653, згідно проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у спільну часткову власність ОСОБА_3 (1/2 частину) та ОСОБА_2 , що виготовлена ФОП ОСОБА_6 у 2016 році не накладається (а.с.10-19 т.2). Висновком судової додаткової земельно-технічної експертизи №641/20-24 від 30.03.2020 імовірна розбіжність площі земельної ділянки, що розташована у АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7425880500:01:000:0032, власником якої є позивач ОСОБА_1 згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку від 22.04.2005 серії ЧН №027709 в порівнянні з фактичним користуванням названою земельною ділянкою, становить 0,0548 га (а.с.66-71 т.2). Зі змісту позовної заяви вбачається, що метою позову є відновлення меж земельної ділянки позивача, які, на думку останього, порушені відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 через прийняття Великощимельською сільською радою рішення від 21.11.2016 про безоплатну передачу у власність відповідачам земельної ділянки, що розташована у АДРЕСА_1 . Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України). Відповідно до частин першої, другої статті 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Статтею 321 ЦК України встановлено непорушність права власності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Відповідно до пункту 10 частини другої статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. За змістом статті 391 ЦК України та статті 155 ЗК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним. Частиною першою статті 21 ЦК України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства та порушує цивільні права або інтереси. Порушення, невизнання або оспорювання права власності особи на земельну ділянку є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Суд повинен установити: чи були порушені, не визнані, обмежені або оспорені права, свободи чи інтереси цієї особи; у чому полягає таке порушення прав; якими доказами воно підтверджується. Залежно від установленого суд повинен вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. Вказане відповідає правовому висновку Верховного Суду, що викладений в постанові від 05.02.2020 при розгляді справи № 607/7432/17 . Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Положеннями статті 41 Конституції України гарантовано кожному право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Ухвалюючи рішення районний суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, встановивши, що купуючи земельну ділянку позивач ОСОБА_1 був повністю ознайомлений з інформацією про земельну ділянку, яка була зазначена в договорі купівлі-продажу земельної ділянки від 22 червня 2015 року , зокрема з її межами, конфігурацією та площею. Вказане слідує з того, що укладенню правочину купівлі-продажу передувало виготовлення технічної документації (а.с.160 - 179 т.1) та внесення інформації до Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с.157 т.1). Процедура виготовлення нової технічної документації передбачає встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі. Відповідно до статті 55 Закону України «Про землеустрій» у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон), встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів, здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Документація із землеустрою щодо встановлення меж житлової та громадської забудови розробляється у складі генерального плану населеного пункту, проектів розподілу територій і є основою для встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості). Власники та землекористувачі, у тому числі орендарі, зобов`язані дотримуватися меж земельної ділянки, закріпленої в натурі (на місцевості) межовими знаками встановленого зразка. Механізм встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками визначено Інструкцією про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18 травня 2010 року № 376, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 червня 2010 року за № 391/17686 (далі - Інструкція). Відповідно до пункту 3.12 Інструкції закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем у присутності власника(користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок або уповноваженою ним (ними) особою. Згідно з пунктом 1.3 Інструкції виконавець - юридична особа, що володіє необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі якої працює не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників або фізична особа-підприємець, яка володіє необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованим інженером - землевпорядником. Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 дозвіл на розроблення проекту землеустрою отримали 08.10.2015, тобто після внесення інформації до Державного земельного кадастру про земельну ділянку позивача. ФОП ОСОБА_6 за заявою відповідачів провела комплекс землевпорядних робіт та склала кадастровий план із зазначенням суміжних землекористувачів. Згідно з цим відповідачі по справі звернулись до суміжних землевласників ОСОБА_1 та ОСОБА_5 з проханням узгодити суміжні межі земельної ділянки та підписати акт про це. Однак останні відмовились підписувати зазначений акт погодження меж. Вважаючи таку відмову безпідставною, ОСОБА_3 і ОСОБА_2 за захистом свого порушеного права звернулися з позовом до ОСОБА_1 і ОСОБА_5 про визнання права на приватизацію земельної ділянки без погодження меж із суміжними землевласниками. Рішенням Апеляційного суду Чернігівської області від 07 вересня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_7 , ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 про визнання права на приватизацію земельної ділянки без погодження меж із суміжними землевласниками задоволено. Визнано за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 право на приватизацію земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованої по АДРЕСА_1 без погодження меж ділянки від точки В до точки Г і від точки Д до точки А на кадастровому плані земельної ділянки з суміжними землевласниками ОСОБА_5 та ОСОБА_1 . Постановою Верховного Суду від 10.04.2019 касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Чернігівської області від 07.09.2016 залишено без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін (а.с. 264-275 т.1). Отримавши можливість приватизувати земельну ділянку без погодження із суміжними землекористувачами, відповідачі виготовили технічну документацію на земельну ділянку по АДРЕСА_1 , зареєструвавши в подальшому своє право власності у встановленому законом порядку, як зазначено в Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 (далі - Порядок), зокрема відповідно до пункту 107, державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку відповідно до пунктів 49, 54 цього Порядку. Після прийняття органом державної влади чи органом місцевого самоврядування рішення про затвердження документації із землеустрою, яка є підставою для державної реєстрації земельної ділянки, та надання Держгеокадастру або його територіальному органові відповідно до компетенції засвідченої копії такого рішення Державний кадастровий реєстратор протягом двох робочих днів з моменту її отримання вносить відповідні відомості до Поземельної книги в електронній (цифровій) та паперовій формі (пункт 112 Порядку). Оскільки земельна ділянка позивача ОСОБА_1 мала визначені межі під час розробки технічної документації із землеустрою відповідачам землевпорядник не міг допустити невідповідність чи накладення меж земельної ділянки ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на земельну ділянку позивача. Вказане узгоджується з висновком земельно-технічної експертизи від 30.10.2019 №2625/2626/19-24 (а.с.10 т.2). За таких обставин, земельна ділянка площею 0,0740 га., яку придбав в 2015 році ОСОБА_1 не могла зменшитися через приватизацію ОСОБА_3 та ОСОБА_2 своєї земельної ділянки в 2016 році, оскільки ще 2015 році дані про земельну ділянку, яку придбав позивач, зокрема опис меж, були внесені до Державного земельного кадастру, а документи відповідачів на приватизацію земельної ділянки були виготовлені в 2016 році землевпорядником з урахуванням вже існуючої межі між позивачем та відповідачами. Такі висновки суду першої інстанції є правильними, відповідають обставинам справи та ґрунтуються на вимогах закону. Зміщення координат технічної документації земельних ділянок сторін, як вірно зазначив суд першої інстанції, можливо відкоригувати шляхом звернення до компетентних органів з відповідною заявою. Вказане відповідає пункт 4.1 Інструкції, згідно з яким: відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється при повній (частковій) втраті в натурі (на місцевості) межових знаків, їх пошкодженні, яке унеможливлює використання межових знаків, а також при розгляді земельних спорів між власниками (користувачами) суміжних земельних ділянок . Доводи апеляційної скарги, що судом не надано належної оцінки висновкам експерта від 30.10.2019 та від 30.03.2020, є необґрунтованими. Судові експертизи проведені відповідно до вимог Закону України «Про судову експертизу» і положень Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, висновки є належними і допустимими доказами, що обґрунтовано покладені в основу судового рішення. Посилання скаржника на висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 31.07.2020 у справі №301/2534/16, від 17.09.2019 у справі №710/2564/2012, не заслуговують на увагу, оскільки вони ухвалені не у подібних правовідносинах. Колегія суддів апеляційного суду вважає, що вирішуючи даний спір, суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, дав належну оцінку правовим підставам заявленого позову та зібраним у справі доказам з урахуванням принципу диспозитивності цивільного процесу та засад змагальності сторін (відповідно до яких позивач зобов`язаний був довести обставини, на які посилався на підтвердження позову), у зв`язку з чим дійшов обґрунтованого висновку про безпідставність позовних вимог, та правильно відмовив у позові в частині, що оскаржується. Розглядаючи справу відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України, тобто в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що доводи викладені в апеляційній скарзі обґрунтованості судових висновків не спростовують, тому підстави для її задоволення відсутні. Судове рішення постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Підстави для його скасування відсутні. Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Щорського районного суду Чернігівської області від 19 червня 2020 року - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення Судді Чернігівського апеляційного суду І.О.Боброва О.Є. Мамонова Н.В.Шитченко Повний текст постанови суду складений 25.09.2020.