Ухвала КЦС ВС № 761/4933/15-ц

Ухвала 14 вересня 2020 року м. Київ справа № 761/4933/15-ц провадження № 61-12089ск20 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Крата В. І., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 07 липня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів, ВСТАНОВИВ: У лютому 2015 року ОСОБА_3 звернулася до суду з вищезазначеним позовом та з урахуванням заяви про зміну предмета позову від 25 липня 2018 року просила стягнути з ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 132 200 грн, що еквівалентно 5 000 доларів США та судові витрати по сплаті судового збору. Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 07 липня 2020 року, позов ОСОБА_3 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 132 000 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат. У серпні 2020 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргуна рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 07 липня 2020 року. Посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржені судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України). Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України. Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України). Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» установлено, що з 01 січня 2020 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 2 102 грн. У цій справі ціна позову становить 132 200 грн яка станом на 01 січня 2020 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102 грн ? ? 100 = 210 200 грн), а тому справа є малозначною. Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 07 липня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді: Є. В. Краснощоков І. О. Дундар В. І. Крат