Ухвала КЦС ВС № 127/18036/15-ц

Ухвала 14 вересня 2020 року м. Київ справа № 127/18036/15-ц провадження № 61-44376сво18 Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду: судді-доповідача - Висоцької В. С. суддів: Гулька Б. І., Крата В. І., Луспеника Д. Д.. Синельникова Є. В., Сімоненко В. М., Червинської М. Є., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргуСлужби автомобільних доріг у Вінницькій області на постанову апеляційного суду Вінницької області від 14 серпня 2018 року у складі колегії суддів: Сала Т. Б., Копаничука С. Г., Оніщука В. В., та додаткову постанову апеляційного суду Вінницької області від 03 вересня 2018 року у складі колегії суддів: Сала Т. Б., Копаничука С. Г., Оніщука В. В., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідачі: Служба автомобільних доріг у Вінницькій області, Дочірнє підприємство «Вінницький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», ОПИСОВА ЧАСТИНА Короткий зміст позовних вимог У серпні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Служби автомобільних доріг у Вінницькій області дочірнього підприємства «Вінницький облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (далі - ДП «Вінницький облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України») з позовом, у якому просив стягнути 345 616,50 грн на відшкодування майнової шкоди та 200 000 грн моральної шкоди, завданих у результаті дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП). Позовна заява мотивована тим, що 11 січня 2015 року близько 09 год. 00 хв. позивач керував автомобілем Toyota Yaris, державний номер НОМЕР_1 , рухаючись автодорогою Вінниця Житомир в Калинівському районі Вінницької області в напрямку м. Житомир із середньою швидкістю 70 км/год і потрапив в ДТП зіткнувшись із автомобілем «ГАЗ 3302», державний номерний знак НОМЕР_2 , що стояв на узбіччі. У результаті ДТП загинула мати позивача - ОСОБА_2 , та було пошкоджено автомобіль Toyota Yaris, державний номер НОМЕР_1 , і автомобіль «ГАЗ 3302», державний номерний знак НОМЕР_2 . Причиною ДТП стала саме не усунута ожеледиця та неправильна вигнутість автодороги. Крім того, позивач зазначав, що з вини відповідачів йому завдано моральної шкоди, яка полягає в душевних стражданнях, пов`язаних із втратою матері. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 15 лютого 2017 року позов задоволено частково. Стягнуто з ДП «Вінницький облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» на користь ОСОБА_1 майнову шкоду в сумі 345 616,50 грн та моральну шкоду в розмірі 30 000 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що невиконання ДП «Вінницький облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» своїх обов`язків перебуває у причинному зв`язку з настанням вказаного пошкодження автомобіля позивачем внаслідок його заїжджання на узбіччя, тому вказані збитки, з огляду на вказані положення Закону України «Про дорожній рух» та умови договору, мають бути відшкодовані саме даною юридичною особою. Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції Постановою апеляційного суду Вінницької області від 14 серпня 2018 року апеляційну скаргу ДП «Вінницький облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» задоволено частково. Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 15 лютого 2017 року скасовано, у справі ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково. Стягнуто зі Служби автомобільних доріг у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 майнову шкоду в сумі 345 616,50 грн та моральну шкоду в розмірі 30 000 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що вини позивача у скоєнні ДТП немає, а ДТП настала внаслідок невиконання Службою автомобільних доріг у Вінницькій області своїх прямих обов`язків з утримання в належному стані, безпечному для руху автомобільної дороги. Службою не виконано вимоги пунктом 11 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінетом Міністрів України від 30 березня 1994 року №198, в тому числі, щодо контролювання експлуатаційного стану усіх елементів дорожнього об`єкту та усунення виявлених пошкоджень, щодо вирішення питання забезпечення експлуатації дорожніх об`єктів за несприятливих погодно-кліматичних умов, оскільки було встановлено наявність ожеледиці. Додатковою постановою апеляційного суду Вінницької області від 03 вересня 2018 року проведено розподіл судових витрат. Стягнуто зі Служби автомобільних доріг у Вінницькій області на користь ДП «Вінницький облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» судові витрати, а саме 6 000, 83 грн сплачений судовий збір при подачі апеляційної скарги та 22 320 грн вартість проведеної комплексної судової дорожньо-технічної та авто-технічної експертизи. Короткий зміст вимог касаційної скарги У касаційній скарзі, поданій у вересні 2018 року, Служба автомобільних доріг у Вінницькій області просить скасувати судові рішення суду апеляційної інстанції і залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції дійшов неправильного висновку, що винною у вчиненні ДТП є Служба автомобільних доріг у Вінницькій області, а не ДП «Вінницький облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України». Судом не прийнято до уваги, що позивачем не надано доказів того, що він є власником транспортного засобу та не отримав страхове відшкодування. Аргументом касаційної скарги також указано те, що суд апеляційної інстанції вийшов за межі вимог апеляційної скарги і помилково стягнув зі Служби автомобільних доріг у Вінницькій області на користь ДП «Вінницький облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» витрати на проведення експертизи, яка була критично оцінена судом і не прийнята до уваги. Доводи інших учасників справи Відзив ДП «Вінницький облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» на касаційну скаргу мотивовано тим, що суди взагалі не прийняли до уваги те, що в матеріалах справи відсутні докази неналежного утримання відрізку автомобільної дороги, на якій сталась ДТП, а також судами зроблено хибні висновки, що причиною ДТП є неналежне утримання автомобільної дороги. Судами вибірково приймались тільки ті висновки експертизи, які тлумачились на користь позивача. Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу. Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції Ухвалою Верховного Суду від 26 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження та витребувано з Вінницького міського суду Вінницької області цивільну справу № 127/18036/15-ц. Зупинено виконання постанови Апеляційного суду Вінницької області від 14 серпня 2018 року та постанови Апеляційного суду Вінницької області від 03 вересня 2018 року до закінчення касаційного провадження. У листопаді 2018 року справа надійшла до Верховного Суду. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 червня 2020 року справу передано на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду. Ухвалою Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 02 липня 2020 року справу за позовом ОСОБА_1 до Служби автомобільних доріг у Вінницькій області, ДП «Вінницький облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» про відшкодування майнової і моральної шкоди прийнято до розгляду. Мотиви передачі справи на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Передаючи справу на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду виходила із того, що відповідно до частин першої-третьої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (частини перша та друга статті 1166 ЦК України). З урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (стаття 1192 ЦК України). Відповідно до частини третьої статті 14, частини першої статті 16 Закону України «Про дорожній рух» у редакції Закону, чинній на час дорожньо-транспортної пригоди, учасники дорожнього руху мають право на безпечні умови дорожнього руху, на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху. Водій має право на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху. Відповідно до статі 10 Закону України «Про автомобільні дороги» у редакції Закону, чинній на час дорожньо-транспортної пригоди, державне управління автомобільними дорогами загального користування здійснює Державна служба автомобільних доріг України (правонаступником якої відповідно до Указу Президента України № 456/2011 «Про Положення про Державне агентство автомобільних доріг України» є Державне агентство автомобільних доріг України), що є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через керівника центрального органу виконавчої влади у галузі транспорту і який має свої органи управління на місцях. Згідно статті 1 Закону України «Про автомобільні дороги» у тій же редакції Закону, органом управління є орган, призначений для управління автомобільними дорогами (вулицями), забезпечення їх функціонування, розвитку та фінансування. Державне управління автомобільними дорогами загального користування здійснює Державне агентство автомобільних доріг України, що є центральним органом виконавчої влади, який має свої органи управління на місцях. Відповідно до організаційної структури Державного агентства автомобільних доріг України органом управління автомобільними дорогами у Вінницькій області є Служба автомобільних доріг у Вінницькій області. Пунктом 1.1 Положення про Службу автомобільних доріг у Вінницькій області (далі - Положення) передбачено, що така є державною організацією, яка належить до сфери управління Державного агентства автомобільних доріг України. Відповідно до пункту 2.1 Положення метою діяльності служби є організація утримання в належному технічному стані та розвиток мережі автомобільних доріг загального користування, мостів та штучних споруд, створення умов для безперервного та безпечного руху транспорту на них, задоволення потреб народного господарства та населення України в удосконаленні і раціональному розвитку дорожньої інфраструктури, що обслуговується. Згідно із пунктом 3.2 Положення служба зобов`язана організовувати належне утримання та розвиток автомобільних доріг загального користування, що обліковуються на її балансі, та підтримувати безпечні та безперебійні умови руху на них. Положеннями статей 11, 13 Закону України «Про автомобільні дороги» у редакції Закону, чинній на час дорожньо-транспортної пригоди, визначено основні обов`язки та відповідальність цього органу за стан автомобільних доріг, якість робіт з ремонту та утримання автомобільних доріг. Таким чином, Служба автомобільних доріг у Вінницькій області є підприємством, на яке державою покладено обов`язок утримувати у належному стані та ремонтувати автомобільні дороги у Вінницькій області, у тому числі і автодорогу Вінниця-Житомир в Калинівському районі Вінницької області. Уклавши договір про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти на виконання послуг з експлуатаційного утримання та поточного ремонту автомобільних доріг загального користування у Вінницькій області від 19 серпня 2014 року з ДП «Вінницький облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», Служба автомобільних доріг у Вінницькій області зобов`язана була , як замовник робіт з поточного ремонту доріг у Вінницькій області, контролювати та перевіряти якість роботи підрядника. Таким чином, Служба автомобільних доріг у Вінницькій області несе відповідальність перед учасниками дорожнього руху за шкоду, заподіяну користувачам автодоріг внаслідок неналежного утримання автомобільних доріг у Вінницькій області. Окрім того, перебуваючи у договірних відносинах з ДП «Вінницький облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», Служба автомобільних доріг у Вінницькій області не позбавлена можливості захистити своє порушене право, як замовника послуг, спричинене їх неякісним виконанням. Вказаний висновок відповідає правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року справа № 192/2529/16-ц (провадження № 61-27659св18), а також у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 вересня 2019 року у справі № 335/8271/16-ц (провадження №61-32626св18). Разом з тим, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 вересня 2019 року справа № 369/4095/16-ц (провадження № 61-27894св18), у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 липня 2019 року у справі № 137/1428/16-ц (провадження №61-29121св18), прийнятих за наслідками розгляду справ з аналогічних правовідносин з посиланням на укладений між Службою автомобільних доріг у відповідній області та підрядником Дочірнім підприємством певного облавтодору тощо, договору на виконання послуг з експлуатаційного утримання та поточного ремонту автомобільних доріг загального користування у відповідній області, колегія суддів дійшла висновку, що відповідальність за неналежний стан автодороги та неналежне виконання своїх обов`язків, що призвело до ДТП, має покладатись на Державне підприємство. Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду прийшов до висновку, що Служба автомобільних доріг у Вінницькій області несе відповідальність перед учасниками дорожнього руху за шкоду, заподіяну користувачам автодоріг внаслідок неналежного утримання автомобільних доріг у Вінницькій області, а тому вважав, що є підстави для відходу від позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, викладеної у постанові від 02 вересня 2019 року справа № 369/4095/16-ц (провадження № 61-27894св18), та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 липня 2019 року у справі № 137/1428/16-ц (провадження №61-29121св18).

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Позиція Верховного Суду Перевіривши підстави для передання справи на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, остання звертає увагу на таке. Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. У частині другій статті 403 ЦПК України встановлено, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати. Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду вважає, що позиція, наведена в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 червня 2020 року щодо наявності підстав для передачі справи на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду фактично зводиться до незгоди із висновком щодо покладення відповідальності відшкодування шкоди користувачам автомобільних доріг через незадовільне утримання доріг на відповідне Державне підприємство, викладеного у постановах Верховного Суду у складі колегії судів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 вересня 2019 року справа № 369/4095/16-ц (провадження № 61-27894св18) та від 22 липня 2019 року у справі № 137/1428/16-ц (провадження №61-29121св18). Разом із тим, у силу закону у разі заподіяння власникам транспортних засобів збитків внаслідок ДТП, яка сталася через незадовільне утримання доріг, такі збитки має бути відшкодовано власниками доріг або уповноваженими ними органами. У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16 квітня 2020 року у справі № 904/5489/18 зроблено висновок про те, що якщо шкоду завдано підрядником, який діяв за завданням замовника та під його контролем за безпечним виконанням робіт, то відповідно до частини другої статті 1172 ЦК України відшкодувати її повинен замовник. При розгляді даної категорії спорів підлягає з`ясуванню, чи було заподіяно таку шкоду внаслідок самостійних дій відповідного Державного підприємства, або внаслідок виконання ним зобов`язань за договором завданням Служби автомобільних доріг. Крім того, у справі, яка переглядається, шкода позивачу була завдана внаслідок взаємодії двох джерел підвищеної небезпеки, а тому правовідносини сторін урегульовані правилами частини першої статті 1188 ЦК України. Тобто характер правовідносин у цій справі є різним у порівнянні зі справами, від висновку яких просить відступити Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в ухвалі від 03 червня 2020 року. Відповідно до частини четвертої статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі. Компетенційна складова цього поняття пов`язана із наявністю юрисдикції для розгляду справ і правильним використанням судами функціональних повноважень за результатами розгляду справи. Ураховуючи наведене, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду вважає, що вирішення питання про відступлення від висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, яке порушено в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 червня 2020 року, не відноситься до компетенції об`єднаної палати, тому справа підлягає поверненню на розгляд колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у зв`язку з відсутністю предмета (об`єкта) перегляду. Керуючись статтею 403 ЦПК України, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Справу 127/18036/15-ц за позовом ОСОБА_1 до Служби автомобільних доріг у Вінницькій області дочірнього підприємства «Вінницький облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про відшкодування майнової і моральної шкоди за касаційною скаргою Служби автомобільних доріг у Вінницькій області на постанову апеляційного суду Вінницької області від 14 серпня 2018 року та додаткову постанову апеляційного суду Вінницької області від 03 вересня 2018 року повернути Верховному Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий В. С. Висоцька Судді: Б. І. Гулько В. І. Крат Д. Д. Луспеник Є. В. Синельников В. М. Сімоненко М. Є. Червинська