LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС640/7239/19

від 24.09.2020 · Адміністративна
Резолютивна:Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 березня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року у спр…

УХВАЛА 24 вересня 2020 року Київ справа №640/7239/19 адміністративне провадження №К/9901/23957/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Ханової Р.Ф., суддів: Гончарової І.А, Олендера І.Я., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 березня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року у справі № 640/7239/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень форм «Р», «ПС», - ВСТАНОВИВ: 21 вересня 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 березня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року у справі № 640/7239/19. Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Підставами касаційного оскарження заявник зазначає пункти 3, 4 частини четвертої статті 328 КАС України. Посилаючись на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України податковий орган зазначає, що суд першої інстанції розглянув у порядку спрощеного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального провадження (пункт 2 частини 2 статт 353 КАС України). В той же час частина 2 статті 353 КАС України передбачає, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, якщо суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження. Касаційна скарга не містить обґрунтування стосовного того, яким саме чином порушення норм процесуального права унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України передбачає, що скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно , а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися. Касаційна скарга не містить обґрунтування щодо наявності підстав касаційного оскарження судових рішень на підставі пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України. Таким чином, відповідно до частин 1 та 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку для усунення недоліків, а саме навести підстави, на яких подається касаційна скарга, з обґрунтуванням наявності підстав касаційного оскарження судових рішень на підставі пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України та зазначенням того, яким саме чином порушення норм процесуального права унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Керуючись статями 248, 332, пунктом 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 березня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року у справі № 640/7239/19 залишити без руху. Установити для усунення зазначених в ухвалі недоліків десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Після усунення недоліків касаційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду. Роз`яснити заявнику касаційної скарги, що у разі невиконанні вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач Р.Ф. Ханова Судді: І.А. Гончарова І.Я. Олендер

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»