Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 826/17878/18
від 23.09.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/17878/18 Суддя (судді) першої інстанції: Келеберда В.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 вересня 2020 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - судді Земляної Г.В. суддів: Мєзєнцева Є.І., Файдюка В.В. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Магнат» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 червня 2020 року у справі № 826/17878/18 (розглянуто у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Магнат» до відповідача Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення №0050971409 (форма «С») від 05 жовтня 2018 року, В С Т А Н О В И Л А : У жовтні 2018 року до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Магнат (надалі - позивач, товариство, ТОВ «ФК Магнат») з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (надалі - відповідач), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05 жовтня 2018 року № 0050971409 (форма «С») на суму 1700,00 грн. - штрафу за порушення законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. В обґрунтування позову позивачем зазначено, що після проведення фактичної перевірки ТОВ "Фінансова компанія Магнат" Головним управлінням Державної фіскальної служби у Київській області складено Акт № 189/05/99/14/05/39307260 від 24 вересня 2018 року, відповідно до висновків якого виявлено порушення пунктів 2 та 5 статті 4 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". На підставі зазначених висновків відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0050971409 (форма "С") від 05 жовтня 2018 року та застосовано штрафні санкції на суму 1700, 00 грн. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 червня 2020 року в задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Магнат» - відмовлено. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивачем (надалі - апелянт) подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог у повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального, що призвело до неправильного вирішення справи. Крім того, апелянт зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Магнат" не відноситься до кола суб`єктів, на яких розповсюджуються положення статті 4 та відповідно статті 18 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", оскільки Позивач є небанківською фінансовою установою, яка діє на підставі ліцензії Національного банку України. ГУ ДПС у м Києві заперечує проти задоволення апеляційної скарги в повному обсязі, з підстав викладених у письмовому відзиві та просив суд апеляційної інстанції залишити рішення суду першої інстанції без зміню Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). З огляду на викладене, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Відповідно до положень статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 315, статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального права або порушено норми процесуального права. Відповідно до частини четвертої ст. 323 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає скаргу, зазначену в частині першій цієї статті, в межах доводів, які не розглядалися під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга апелянта підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції - скасуванню, з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що співробітниками головного управлінням ДФС у Донецькій області 20 вересня 2018 року проведено фактичну перевірку Донецького відділення №92 (пункт обміну валют) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Магнат", розташованого за адресою: м. Маріуполь, провулок Нахімова,
9. За результатом перевірки контролюючим органом складено Акт фактичної перевірки № 189/05/99/14/05/39307260 від 24 вересня 2018 року (надалі - Акт перевірки). В Акті перевірки контролюючим органом встановлено порушення ТОВ "ФК Магнат" Закону №265/95-ВР пунктів 2 та 5 статті 4 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та згідно з пунктом 1 статті 18 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". На підставі висновків акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0050971409 (форма «С») від 05 жовтня 2018 року, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Магнат" за порушення п. 2, п. 5 статті 4 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 1700,00 грн. Позивач вважаючи, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем з порушенням норм права, звернувся з даним позовом до суду за захистом порушених прав. Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не заперечує допущених порушень порядку оприбуткування готівки, наявності у касі надлишку готівкових коштів (українських гривень) над сумою, яка зазначена у фіскальному звіті, проте обґрунтовує позовні вимоги лише тим, що товариство не належить до уповноважених банків або їх агентів, а здійснює операції з купівлі-продажу іноземної валюти на підставі генеральної ліцензії НБУ №168 від 20 листопада 2015 року, через що вважає неможливим застосовування до нього положень пункту 7 статті 4 Закону № 265/95. Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне. Згідно із частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 року № 265/95-ВР. Відповідно до положень пунктів 1-5 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" Суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані: 1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; 2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; 3) застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування; 4) забезпечувати цілісність пломб реєстратора розрахункових операцій та незмінність його конструкції та програмного забезпечення; 5) у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. У той же час, відповідно до приписів частини 1 статті 4 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" уповноважені банки, що здійснюють операції з купівлі - продажу іноземної валюти, а також суб`єкти господарювання, які здійснюють ці операції на підставі агентських угод з уповноваженими банками, зобов`язані, зокрема, проводити операції з купівлі - продажу іноземної валюти через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням у двох примірниках розрахункових документів, що підтверджують виконання цих операцій. Відповідно до пунктів 1, 2 ст. 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються: при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту) підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку; при виконанні банківських операцій, крім: операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, якщо такі операції виконуються не в касах уповноважених банків; операцій комерційних агентів банків та небанківських фінансових установ з приймання готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування, за винятком програмно-технічних комплексів самообслуговування, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів. Статтею 18 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" визначено, що у разі порушення встановленого цим Законом порядку виконання операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, до уповноважених банків та суб`єктів господарювання, що здійснюють свою діяльність на підставі агентських угод з уповноваженими банками, за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції. Так, до відповідальності за порушення встановленого Законом порядку виконання операцій з купівлі-продажу іноземної валюти може бути притягнуто лише уповноважений банк або його агентів. На виконання приписів Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" розроблено Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, який затверджено наказом Міністерства фінансів України № 547 від 14.06.2016 року (надалі - Порядок). Згідно із ч. 1 Розділу 2 Порядку уповноважені банки, уповноважені фінансові установи, національний оператор поштового зв`язку та їх агенти, що здійснюють операції з купівлі - продажу іноземної валюти у пунктах обміну іноземної валюти, касах фінансових установ, касах відокремлених підрозділів фінансових установ, касах відділень поштового зв`язку національного оператора поштового зв`язку, для здійснення операцій з купівлі - продажу валюти зобов`язані зареєструвати РРО відповідно до положень цього Порядку, виконати його персоналізацію, опломбувати та перевести у фіскальний режим роботи. Слід зазначити, що пункт обміну іноземної валюти є структурною одиницею, яка відкривається банком (фінансовою установою), у порядку, встановленому Національним банком України, у тому числі на підставі агентських договорів з юридичними особами - резидентами, а також національним оператором поштового зв`язку, де здійснюються валютно-обмінні операції для фізичних осіб - резидентів і нерезидентів, та розташована поза межами операційного залу. Згідно п. 1 Розділу І Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України, затвердженої Постановою Правління НБУ від 12.12.2002 року № 502 (що діяла на час прийняття оскаржуваного рішення, надалі по тексту також - Інструкція № 502), вказана Інструкція встановлює порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій з готівковою іноземною валютою на території України для уповноважених банків, а також для уповноважених фінансових установ та національного оператора поштового зв`язку, їх кас, пунктів обміну іноземної валюти та пунктів обміну іноземної валюти, що відкриваються банком, фінансовою установою на підставі укладених агентських договорів з юридичною особою-резидентом. Банки, фінансові установи здійснюють операції з готівковою іноземною валютою на підставі генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій. Як зазначалося вище, відповідно до пункту 2 статті 4 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", уповноважені банки, що здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти, а також суб`єкти господарювання, які здійснюють ці операції на підставі агентських угод з уповноваженими банками, зобов`язані проводити операції з купівлі-продажу іноземної валюти через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням у двох примірниках розрахункових документів, що підтверджують виконання цих операцій. Колегія суддів звертає увагу на те, що дана стаття визначає обов`язки уповноважених банків, що здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти, а також суб`єктів господарювання, які здійснюють ці операції на підставі агентських угод з уповноваженими банками. Як вбачається із матеріалів справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Магнат" не належить до повноважених банків або його агентів, є небанківською фінансовою установою і здійснює свою діяльність відповідно до Генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій від 20 листопада 2015 року № 168, виданої Національним Банком України (стор. 12 том І). Таким чином, Позивач не є уповноваженим банком, що здійснює операції з купівлі-продажу іноземної валюти та суб`єктом господарювання, який здійснює ці операції на підставі агентської угоди з уповноваженим банком, а діє на підставі Генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, підстави для притягнення його до відповідальності за порушення пункту 2 статті 4 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" відсутні. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 13.06.2018 року по справі № 826/15581/16 (провадження № К/9901/41394/18) та відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що контролюючим орган протиправно застосував до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія магнат" штрафні санкції, передбаченні статтею 18 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", оскільки позивач не відноситься до кола суб`єктів, на яких поширюються дія зазначеної статті, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню, шляхом визнання протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05 жовтня 2018 року № 0050971409 (форма «С») на суму 1700,00 грн. - штрафу за порушення законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що аналогічний спір розглянуто Верховним Судом за результатами, якого прийнято постанову 16 липня 2020 року по справі № 826/9164/17, в якій зазначено, що фінансові санкції, передбачені статею18 Закону № 265/95-ВР, застосовуються виключно до уповноважених банків та суб`єктів господарювання, що здійснюють свою діяльність на підставі агентських угод з уповноваженими банками, а не до позивача. На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права, призвели до неправильного вирішення справи, у зв`язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з ухваленням нової постанови про задоволення позовних вимог у повному обсязі. Колегією суддів враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Приписи пункту 1 частин 1, 2 статті 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи. У зв`язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - задовольнити, а рішення суду першої інстанції - скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних повністю, оскільки прийнято з порушенням норм матеріального права. На підставі викладеного, керуючись 34, 242, 243, 246, 308, 311, 316, 321,322, 323, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Магнат» - задовольнити. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 червня 2020року - скасувати та прийняти нове рішення. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Магнат» (адреса: вул. Є. Коновальця, буд. 36-В, м. Київ, 01133; код ЄДРПОУ 39307260) - задовольнити повністю. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05 жовтня 2018 року № 0050971409 (форма «С») на суму 1700,00 грн. - штрафу за порушення законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку з підстав, зазначених у ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя Г. В. Земляна Судді: Є. І. Мєзєнцев В. В. Файдюк