LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4802166/539/20

від 23.09.2020 ·

Справа № 166/539/20 Провадження №33/802/643/20 Головуючий у 1 інстанції:Свистун О. М. Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач: Клок О. М. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 23 вересня 2020 року місто Луцьк Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Клок О.М., з участю секретаря Вергуна Т.С., захисника Панасюка І.І., розглянувши апеляційну скаргу на постанову судді Ратнівського районного суду Волинської області від 12 серпня 2020 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, В С Т А Н О В И В Вказаною постановою суду ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік. ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він, 17 травня 2020 року о 01 год. 45 хв. на вул.Заболоттівська у смт.Ратне Волинської області керував автомобілем марки «Вольво», номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п.2.9 «а» Правил дорожнього руху. Не погоджуючись з постановою судді першої інстанції, захисник в апеляційній скарзі вказує на невідповідність постанови вимогам законодавства, матеріалам та обставинам справи. Посилається на те, що судом неповно та необ`єктивно з`ясовано обставини справи та вирішено її всупереч вимогам законодавства. Зазначає те, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад правопорушення, оскільки в основу винуватості покладені неналежні докази, прилад «Драгер», який пропонували, не є спеціальним технічним засобом для здійснення таких вимірювань, огляд на стан сп`яніння проведено з порушеннями вимог інструкції, без присутності свідків. Просить скасувати постанову суду першої інстанції як незаконну та необґрунтовану та закрити провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП. Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши думку захисника, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, суддя приходить до наступного висновку. Згідно з протоколом, ОСОБА_2 було роз`яснено при складенні протоколу права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, останній зі змістом протоколу ознайомлений, копію отримав. Факт вчинення ОСОБА_2 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, доводиться зібраними матеріалами справи, зокрема протоколом (а.с.1), висновком алкотестера «Драгер» щодо результатів огляду (а.с.3) та актом огляду (а.с.4), складеному в присутності двох свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , останні в своїх письмових поясненнях теж підтвердили факт перебування ОСОБА_2 в стані алкогольного сп`яніння (а.с.5,6). А тому, суд критично оцінює покази свідка ОСОБА_4 дані при розгляді справи в суді першої інстанції з приводу того, що він не бачив чи хтось дихав у алкотестер, оскільки вони спростовуються письмовими поясненнями даного свідка. Більш того, ОСОБА_2 в протоколі зазначив «з порушенням згідний, вину визнаю», а тому судом першої інстанції вірно встановлено, що останній заперечив підписання ним протоколу та корінця алкотестеру, з врахуванням переглянутих відеозаписів при розгляді справи в суді першої інстанції, де останній добровільно продуває алкотестер та зобов`язується в подальшому не керувати автомобілем, з метою уникнення відповідальності, з даними доводами погоджується апеляційний суд. Окрім того, відеозаписом з бодікамер поліцейських підтверджується факт вчинення скаржником правопорушення. Твердження апелянта, що огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився за допомогою приладу газоаналізатора Драгер «Алкотест 6810», який не дозволений до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а тому результати такого тесту не можна вважати належним доказом, апеляційний суд вважає, що такі доводи апелянта не ґрунтуються на законі та були об`єктивно спростовані судом першої інстанції. Дані докази, на думку апеляційного суду, є належними та допустимими, оскільки отримані в порядку, передбаченому законом, та прямо чи непрямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, а також інших обставин, які мають значення для провадження. Враховуючи вищенаведені докази, які в своїй сукупності відповідають фактичним обставинам справи і узгоджуються між собою та відтворюють картину вчиненого правопорушення, суддя знаходить доводи захисника про те, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, безпідставними. Звертає суд увагу і на ту обставину, що в апеляційному суді скаржник будь-яких додаткових обставин, окрім викладених в скарзі, не повідомив, жодних клопотань чи доказів не подавав. У відповідності до ст.294 ч.7 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суддя суду першої інстанції при накладенні адміністративного стягнення відповідно до вимог ч.2 ст.33 КУпАП врахував характер правопорушення, дані про особу винного, які наявні в матеріалах справи, інші обставини справи, а тому призначив порушнику безальтернативне адміністративне стягнення саме у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами, з чим повністю погоджується і апеляційний суд, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги немає. Керуючись ст.294 КУпАП, суддя П О С Т А Н О В И В Апеляційну скаргу захисника Панасюка І.І. в інтересах ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Ратнівського районного суду Волинської області від 12 серпня 2020 року щодо нього без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Волинського апеляційного суду О.М.Клок

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»