Рішення КАС ВС № 9901/416/19

РІШЕННЯ Іменем України 21 вересня 2020 року Київ справа №9901/416/19 адміністративне провадження №П/9901/416/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого судді Желєзного І.В., суддів Берназюка Я.О., Мороз Л.Л., Бучик А.Ю., Рибачука А.І. за участю секретаря судового засідання Зейфман І.М. позивача ОСОБА_1 , розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження адміністративну справу №9901/416/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування рішення в частині, визнання завершеною процедури кваліфікаційного оцінювання, УСТАНОВИВ: І. ПРОЦЕДУРА 1. 05.08.2019 до Верховного Суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі також - позивач) до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі також - ВККС, відповідач), в якому позивач просила: визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України №573/ко-19 від 04.07.2019 у частині абзацу 3 резолютивної частини рішення щодо визначення порядку набрання чинності цим рішення; визнати завершеною процедуру кваліфікаційного оцінювання щодо неї як судді Господарського суду міста Києва на відповідність займаній посаді, яке було призначено рішенням Вищої кваліфікаційної комісії України від 01.02.2018 №8/зп-18.

2. Ухвалою Верховного Суду від 09.08.2019 у зазначеній справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін. 3. 29.08.2019 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. 4. 13.09.2019 та 28.10.2019 від позивача надійшла відповідь на відзив та пояснення відповідно. 5. 04.11.2019 від відповідача надійшли пояснення у справі. ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. Оцінивши аргументи сторін, дослідивши наявні у справі докази, Суд установив наступні фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи.

7. Відповідно до Указу Президента України «Про призначення суддів» від 23.05.2013 №302/2013 ОСОБА_1 призначено на посаду судді Господарського суду Луганської області строком на п`ять років.

8. Згідно з Указом Президента України «Про переведення суддів» від 06.09.2013 №503/2013 переведено у межах п`ятирічного строку суддю Господарського суду Луганської області ОСОБА_1 на роботу на посаду судді Господарського суду міста Києва. 9. 01.02.2018 Вищою кваліфікаційною комісією суддів України прийнято рішення №8/зп-18, згідно з яким призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді за списком згідно із додатком №1, в тому числі судді ОСОБА_1 ; встановлено черговість етапів проведення кваліфікаційного оцінювання: перший етап - складення іспиту; другий етап - дослідження досьє та проведення співбесіди.

10. Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02.03.2018 №33/зп-18, зокрема, визначено графік проведення іспиту в межах кваліфікаційного оцінювання стосовно 1673 суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, призначеного рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 01.02.2018 №8/зп-18, і, відповідно до витягу з додатка 15 до вказаного рішення стосовно судді Господарського суду міста Києва ОСОБА_1 , призначено іспит під час кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді на 13.04.2018.

11. Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 07.06.2018 №129/зп-18, зокрема, ОСОБА_1 допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді «Дослідження досьє та проведення співбесіди». 12. 12.07.2018 з позивачем проведена співбесіда за результатами дослідження її досьє як судді Господарського суду міста Києва, за наслідками якої оголошено перерву. 13. 02.07.2019 на офіційному сайті ВККС опубліковано оголошення про призначення співбесіди за результатами дослідження досьє ОСОБА_1 на 04.07.2019. 14. 03.07.2019 о 23 год. 35 хв. на адресу ВККС надійшов висновок ГРД про невідповідність судді Господарського суду міста Києва ОСОБА_1 критеріям доброчесності та професійної етики. 15. 03.07.2019 Громадською радою доброчесності затверджено висновок про невідповідність судді Господарського суду міста Києва ОСОБА_1 критеріям доброчесності та професійної етики, згідно з яким виявлено наступні дані, які дають підстави для такого висновку: суддя використовувала родинні та інші неформальні зв`язки для здійснення кар`єри чи отримання невиправданих преференцій; суддя або пов`язана з нею особа отримали майно, дохід або вигоду, легальність походження яких, на думку спостерігача, викликає обґрунтовані сумніви (отримання у подарунок, отримання ліквідного майна від власника, щодо якого немає підтверджень легальності доходу для придбавання такого майна тощо); суддя відмовилася пояснити, ухилилася від відповіді, щоб спростувати інформацію, яка стосується її, має значний суспільний інтерес та істотно впливає на авторитет правосуддя, вчинила інші дії, які негативно впливають на авторитет правосуддя та не доклала зусиль для усунення негативних наслідків цих дій. Суддя допускала порушення правил етики у професійній діяльності чи в особистому житті (ображала інших осіб, порушувала права журналістів, допускала неетичне спілкування з ними). Окрім цього, у висновку надано інформацію, яка може вплинути на оцінку судді за показниками доброчесності та професійної етики, однак Громадська рада доброчесності не змогла перевірити таку, а тому така потребує пояснення судді.

16. Відповідно до витягу із протоколу №294 засідання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у складі колегії від 04.07.2019 затверджено порядок денний проведення співбесіди за результатами дослідження досьє суддів у межах кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема ОСОБА_1 .

17. Відповідно до вищевказаного протоколу до зали засідання запрошено суддю ОСОБА_1 , роз`яснено їй права та обов`язки, передбачені Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, з`ясовано наявність у неї відводів членам Комісії (відсутні), повідомлено про неявку представника Громадської ради доброчесності на засідання Комісії. ОСОБА_1 звернулась до Комісії з клопотанням про залишення висновку Громадської ради доброчесності про її невідповідність критеріям доброчесності та професійної етики без розгляду у зв`язку з тим, що такий надійшов із порушенням норм Регламенту Комісії члени Комісії. Колегія Комісії, порадившись на місці, ухвалила протокольне рішення: «Відмовити у задоволенні клопотання щодо залишення без розгляду висновку Громадської ради доброчесності про невідповідність судді Господарського суду міста Києва ОСОБА_1 критеріям доброчесності та професійної етики». У подальшому член ВККС України Заріцька А.О. доповіла результати дослідження досьє судді Господарського суду міста Києва ОСОБА_1 , а також зазначила, що до Комісії надійшов висновок Громадської ради доброчесності, який врахований як інформація; члени Комісії поставили запитання ОСОБА_1 , на які остання надала відповіді, а також надала роз`яснення щодо відомостей, наявних у матеріалах досьє та викладених у висновку Громадської ради доброчесності. Після чого головуючий оголосив про завершення співбесіди та видалення до нарадчої кімнати для прийняття рішення. Після обговорення питань головуючий оголосив рішення та повідомив про закриття засідання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

18. Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 04.07.2019 №573/ко-19, ухваленим колегією у складі: головуючого Тітова Ю.Г. , членів комісії: Заріцької А.О. , Мішиної М.І. , визначено, що суддя Господарського суду міста Києва ОСОБА_1 за результатами кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді набрала 740,375 бала. Визнано суддю Господарського суду міста Києва ОСОБА_1 такою, що відповідає займаній посаді. Зазначено, що рішення набирає чинності відповідно до підпункту 4.10.8 пункту 4.10 розділу IV Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України».

19. Не погоджуючись із абзацом 3 резолютивної частини рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 04.07.2019 №573/ко-19 щодо визначення порядку набрання чинності цим рішенням, позивач звернулася до Верховного Суду із цим позовом. ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

20. У якості правового обґрунтування позовних вимог позивач наводить наступні аргументи: - засідання з проведення співбесіди, яке призначене Комісією на 04.07.2019 у межах кваліфікаційного оцінювання її на відповідність займаній посаді, є за своєю правовою суттю продовженням співбесіди, яка розпочалась 12.07.2018 та в якій було оголошено перерву. Регламентом ВККС встановлений строк для подачі до Комісії ГРД висновку про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності, а саме не пізніше, ніж за 10 днів до визначеної Комісією дати засідання з проведення співбесіди стосовно такого судді. Регламент ВККС передбачає імперативний припис щодо наслідків подання Громадською радою доброчесності (далі також - ГРД) негативного висновку після початку проведення співбесіди - такий висновок не приймається Комісією до розгляду. Натомість висновок ГРД відносно неї надійшов на електронну пошту ВККС 03.07.2019 о 23 год. 35 хв., а, отже, із порушенням строку. Зміна складу колегії Комісії з проведення співбесіди та у зв`язку із цим проведення співбесіди спочатку не змінює строків подання висновків ГРД. З огляду на викладене, застосування абзацу 2 частини першої статті 88 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та пункту 4.10.8 Регламенту (у попередній редакції, аналогічні положення викладені у пункті 4.10.5 Регламенту у чинній редакції) можливе виключно щодо висновків ГРД, які подані у визначений строк та правомірно прийняті комісією. Натомість поданий стосовно неї висновок ГРД не підлягав прийняттю Комісією до розгляду та не міг жодним чином вплинути на порядок набрання чинності рішенням ВККС від 04.07.2019 про її відповідність займаній посаді; - копію висновку ГРД про її невідповідність критеріям доброчесності та професійної етики їй було вручено лише 04.07.2019 о 09 год. 35 хв., натомість на її адресу такий не надходив; - Комісією порушено принцип правової визначеності, належного врядування та передбачуваності дій державного органу, оскільки відповідач не дотримався визначеного у Регламенті порядку проведення кваліфікаційного оцінювання та засобів встановлення результатів оцінювання, адже прийняв до розгляду висновок ГРД, поданий з порушенням строку, а не залишив такий без розгляду; - рішення Комісії №573/ко-19 в частині прийняття до розгляду висновку ГРД та визначення порядку набрання таким рішенням чинності є невмотивованим; - порядок, встановлений щодо прийняття рішень ВККС у разі наявності негативного висновку ГРД стосується виключно кваліфікаційного оцінювання, яке проводиться для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному судді (проведення конкурсу на зайняття вакантної посади та у випадку дисциплінарного стягнення) та за результатами якого ухвалюється рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.

21. Відповідач в обґрунтування своєї позиції зазначив наступне: - під час проведення кваліфікаційного оцінювання позивача та при прийнятті рішення колегії ВККС діяла в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; мотив Комісії у складі колегії - це усвідомлення прагнення колегії до здійснення кваліфікаційного оцінювання; - положення частини першої статті 88 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» застосовується у випадку наявності висновку ГРД про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності незалежно від дотримання ГРД строків подачі висновку до Комісії; - оскаржуване рішення набирає чинності в порядку, визначеному підпунктом 4.10.5 пункту 4.10 розділу IV Регламенту ВККС України, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 13.10.2016 №81/зп-16 (далі також - Регламент), що узгоджується з нормами Закону. Так, проведення пленарного засідання Комісії передбачене саме для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за наявності негативного висновку Громадської ради доброчесності. IV. ВИСНОВКИ СУДУ

22. Оцінюючи наведені сторонами аргументи на обґрунтування позову та заперечень, Суд дійшов таких висновків.

23. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

24. Статус ВККС визначений статтею 92 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VІІІ (далі також - Закон №1402-VІІІ, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), відповідно до якої Комісія є державним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України. Порядок роботи Комісії визначається вказаним Законом.

25. Відповідно до частин першої, другої статті 83 Закону № 1402-VІІІ кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); професійна етика; доброчесність.

26. Згідно зі статтею 85 Закону № 1402-VІІІ кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: складення іспиту; дослідження досьє та проведення співбесіди.

27. Повноваження ВККС передбачені у статті 93 Закону № 1402-VІІІ, відповідно до якої ВККС: 1) веде облік даних про кількість посад суддів у судах, у тому числі вакантних; 2) проводить добір кандидатів для призначення на посаду судді, у тому числі організовує проведення щодо них спеціальної перевірки відповідно до закону та приймає кваліфікаційний іспит; 3) вносить до Вищої ради правосуддя рекомендацію про призначення кандидата на посаду судді; 4) вносить рекомендацію про переведення судді відповідно до цього Закону, крім переведення як дисциплінарної санкції; 5) визначає потреби у державному замовленні на професійну підготовку кандидатів на посаду судді у Національній школі суддів України; 6) затверджує форму і зміст заяви про участь у доборі кандидатів на посаду судді, анкети кандидата на посаду судді, порядок складення відбіркового іспиту та методику оцінювання його результатів, порядок проходження спеціальної підготовки кандидатів на посаду судді, порядок складення кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, порядок формування і ведення суддівського досьє (досьє кандидата на посаду судді) та інші процедури виконання Комісією її функцій; 7) проводить кваліфікаційне оцінювання; 8) забезпечує ведення суддівського досьє, досьє кандидата на посаду судді; 9) бере у межах компетенції участь у міжнародному співробітництві, у тому числі встановлює зв`язки з іноземними закладами, установами та організаціями, проектами міжнародної технічної допомоги, є бенефіціаром, реципієнтом міжнародної технічної допомоги, головним розпорядником міжнародної допомоги від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій; 10) здійснює інші повноваження, визначені законом.

28. Відповідно до частин першої, шостої статті 87 Закону № 1402-VІІІ громадська рада доброчесності утворюється з метою сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання. Громадська рада доброчесності: збирає, перевіряє та аналізує інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді); надає Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді); надає, за наявності відповідних підстав, Вищій кваліфікаційній комісії суддів України висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності, який додається до досьє кандидата на посаду судді або до суддівського досьє; делегує уповноваженого представника для участі у засіданні Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді); має право створити інформаційний портал для збору інформації щодо професійної етики та доброчесності суддів, кандидатів на посаду судді.

29. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач, зокрема, зазначає, що їй 04.07.2019 о 09 год. 35 хв. у приміщенні Комісії працівниками апарату було надано копію висновку ГРД про її невідповідність критеріям доброчесності та професійної етики. Натомість на її адресу такий не надходив.

30. Суд вважає безпідставними такі доводи позивача, оскільки чинним законодавством у даному випадку не передбачено обов`язку ГРД скеровувати відповідний висновок особі, якої він стосується. Окрім цього, ані в положеннях Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ані в положеннях прийнятого відповідачем Регламенту, не передбачено обов`язок судді надати контактні дані для ГРД, за допомогою яких така могла б встановити зв`язок з відповідною особою та отримати від неї пояснення, у ГРД відсутні повноваження на отримання контактних даних, що унеможливлює налагодження зв`язку ГРД з ними та, відповідно, ознайомлення їх з висновком/інформацією.

31. Водночас висновок, який наданий ГРД, є предметом оцінки Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та суддя має право надати будь-які пояснення щодо матеріалів, які містяться в суддівському досьє під час співбесіди з відповідачем, оскільки у відповідності до частини девятої статті 85 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» співбесіда полягає в обговоренні результатів дослідження досьє. Законом визначено, що суддя (кандидат на посаду судді) надає пояснення з приводу фактів, викладених в інформації/висновку ГРД, безпосередньо відповідачу.

32. Водночас Суд зауважує, що рішенням Верховного Суду від 18.09.2018 у справі №9901/460/18, залишеним без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019, визнано протиправним та скасовано рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29.12.2017 №140/зп-17 щодо внесення змін до Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 13.10.2016 № 81/зп-16, зокрема, у частині підпункту 4.10.2 пункту 4.10 з моменту набрання рішенням суду законної сили, яким було передбачено, що суддя (кандидат на посаду судді) має бути ознайомлений Громадською радою доброчесності з інформацією, що може свідчити про невідповідність його критеріям професійної етики та доброчесності (далі - інформація негативного характеру) або висновком та має право надати Громадській раді доброчесності відповідні пояснення.

33. Відповідно до пункту 4.8 Порядку формування і ведення досьє кандидата на посаду судді та пункту 4.20 Порядку формування і ведення суддівського досьє, затверджених рішенням ВККС від 15.11.2016 № 150/зп-16, висновок ГРД долучається до відповідного досьє без проведення жодної перевірки, а тому як складова частина досьє відповідно до положень пункту 16 частини четвертої, пункту 4 частини п`ятої, частини дев`ятої статті 85 Закону № 1402-VІІІ підлягає обов`язковому дослідженню, тобто розгляду відповідачем разом з іншими документами, які містяться в суддівському досьє (досьє кандидата на посаду судді).

34. Відповідно до частини першої статті 88 Закону № 1402-VІІІ ВККС ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді. Якщо Громадська рада доброчесності у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, то Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане не менше ніж одинадцятьма її членами.

35. Колегія суддів відхиляє доводи позивача про порушення Комісією принципу правової визначеності, належного врядування та передбачуваності дій державного органу шляхом прийняття до розгляду висновку ГРД, оскільки системний аналіз наведених положень дає змогу дійти висновку, що ними не передбачено право ВККС приймати рішення про залишення без розгляду інформації або висновку, які були надані ГРД, як і не передбачено право не досліджувати відповідні документи.

36. Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №9901/460/18.

37. З огляду на наведене, дане положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначає процедуру прийняття відповідачем рішення про підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя за наявності Висновку ГРД про невідповідність такого судді критеріям професійної етики та доброчесності. Водночас, колегія суддів звертає увагу, що положення вказаної статті застосовуються у випадку наявності висновку ГРД про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності незалежно від дотримання ГРД строків подачі висновку до ВККС.

38. Відповідно до пункту 4.10.1 Регламенту (далі також - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) інформація щодо судді (кандидата на посаду судді) (далі - інформація) або висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності (далі - висновок) надається до Комісії Громадською радою доброчесності не пізніше ніж за 10 робочих днів до визначеної Комісією дати засідання з проведення співбесіди стосовно такого судді (кандидата на посаду судді) (далі - співбесіда). Інформація або висновок подаються до Комісії у паперовій або електронній формі безпосередньо чи за допомогою засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію подання документів. Приймання Комісією інформації або висновку завершується о 18 год. 00 хв. (о 24 год 00 хв у разі відравлення електронною поштою) дня, який передує першому з 10 робочих днів до визначеної Комісією дати проведення співбесіди. Інформація або висновок вважаються поданими, якщо отримані Комісією у строк, визначений абзацом третім цього пункту. У разі недотримання Громадською радою доброчесності строку, визначеного абзацом третім цього пункту, питання щодо розгляду матеріалів, вирішується Комісією у складі колегії під час проведення засідання, про що ухвалюється протокольне рішення. Висновок, що надійшов після початку засідання з проведення співбесіди, Комісією не розглядається.

39. Аналогічне положення міститься у Регламенті ВККС із змінами, внесеними рішенням ВККС України в редакції від 29.12.2017 №140/зп-17.

40. Під час розгляду Верховним Судом справи №9901/460/18 Суд, зокрема, дослідив питання протиправності рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29.12.2017 №140/зп-17 щодо внесення змін до Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 13.10.2016 № 81/зп-16, та дійшов висновку, що внесення змін підпунктом 4.10.1 пункту 4.10 до Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України є пропорційним, із збереженням розумного балансу між публічними інтересами, на забезпечення яких спрямовані рішення або дії суб`єкта владних повноважень, та інтересами конкретної особи. Внесення змін до Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України здійснено з метою нівелювання ризиків підриву авторитету до системи правосуддя загалом, з урахуванням права особи (судді або кандидата на посаду судді) на захист своїх прав у професійній діяльності у випадку негативного висновку Громадської ради доброчесності, відтак таке не підлягає скасуванню.

41. Пунктом 4.9 Регламенту встановлено порядок розгляду питань по суті. Так, головуючий на засіданні Комісії перед початком розгляду кожного питання оголошує учасникам засідання склад присутніх на засіданні членів Комісії або з`ясовує їх думку про необхідність такого оголошення, роз`яснює учасникам засідання їх права та обов`язки, з`ясовує питання щодо відводів (самовідводів), називає доповідача з кожного питання порядку денного засідання та надає йому слово. Розгляд матеріалів на засіданні розпочинається з доповіді члена Комісії щодо питання порядку денного, оголошення та внесення на розгляд Комісії поданих клопотань та заяв. Матеріали, для подання яких до Комісії встановлено певний строк, розглядаються, якщо їх було подано до Комісії до закінчення цього строку. Матеріали, для подання яких до Комісії встановлено певний строк, можуть бути розглянуті, якщо їх було подано до Комісії після закінчення цього строку, за умови, що відповідні обставини не були предметом розгляду по суті, та у разі, якщо з поданих матеріалів вбачаються обставини, що не могли бути відомі протягом строку або виникли після закінчення строку, встановленого для їх подання до Комісії, і які мають істотне значення для ухвалення рішення, зокрема: а) рішенням суду, що набрало законної сили, встановлено вину або невинуватість особи, щодо якої розглядається питання, у вчиненні кримінального злочину або корупційного правопорушення; б) рішенням суду, що набрало законної сили, встановлено завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправдивий висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що могли підтверджувати або спростувати обставини, які мають істотне значення для ухвалення рішення; в) було ухвалено судове рішення або нормативно-правовий акт, що підлягає врахуванню під час ухвалення рішення Комісії. Матеріали, для подання яких до Комісії не встановлено певного строку, можуть бути розглянуті, якщо їх було подано до Комісії не пізніше ніж за 3 дні до проведення відповідного засідання, за умови, що відповідні обставини не були предметом розгляду по суті, та з підстав, зазначених в абзаці третьому цього підпункту. Питання щодо розгляду матеріалів, зазначених в абзацах третьому та четвертому цього підпункту, вирішується Комісією у відповідному складі під час проведення засідання, про що ухвалюється протокольне рішення. Учасник засідання з дозволу головуючого надає пояснення по суті питання, що розглядається. Після пояснень учасників засідання їм можуть ставити запитання члени Комісії та з дозволу головуючого, інші учасники засідання. У разі необхідності дослідження обставин, пов`язаних із вирішенням питання, заслуховуються особи, запрошені Комісією на засідання.

42. Пунктом 4.10.5 Регламенту передбачено, що за результатами співбесіди Комісія у складі колегії ухвалює рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді. У разі ухвалення рішення про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за наявності висновку ухвалюється протокольне рішення про винесення на розгляд Комісії у пленарному складі питання щодо підтримки зазначеного рішення відповідно до вимог абзацу другого частини першої статті 88 Закону. Рішення про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді набирає чинності з дня ухвалення цього рішення у разі, якщо воно буде підтримане не менше ніж одинадцятьма членами Комісії згідно з абзацом другим частини першої статті 88 Закону або у разі надходження до Комісії рішення Громадської ради доброчесності про скасування відповідного висновку до моменту його розгляду Комісією у пленарному складі. У разі надання Громадською радою доброчесності до Комісії рішення про скасування висновку до моменту його розгляду Комісією у пленарному складі питання щодо набрання чинності рішенням про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді розглядається Комісією відповідно до абзацу першого підпункту 4.13.3 пункту 4.13 цього Регламенту. Рішення про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді набирає чинності з дня його ухвалення.

43. Системний аналіз положень частини першої статті 88 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і підпункту 4.10.5 пункту 4.10 Регламенту дає змогу дійти висновку, що рішення Комісії у складі колегії про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді набирає чинності з дня його ухвалення, проте за наявності негативного висновку Громадської ради доброчесності (незалежно від того, чи був він предметом розгляду на засіданні Комісії у складі колегії) необхідно, щоб це рішення було підтримане не менше ніж одинадцятьма членами Комісії у пленарному складі.

44. Велика Палата Верховного Суду у постановах від 01.07.2020 у справах №9901/381/19 та №9901/489/19, вирішуючи питання про те, чи документ, який за формою, зовнішнім текстуальним вираженням називається висновок ГРД, а зміст містить відомості, що стосуються предмета кваліфікаційного оцінювання, але при цьому поданий до колегії ВККС поза строком, встановленим підпунктом 4.10.1 пункту 4.10 Регламенту (не пізніше ніж за 10 днів до визначеної Комісією дати засідання з проведення співбесіди) й щодо якого колегія ВККС ухвалила рішення його не розглядати, є тим актом, який колегія Комісії має оцінити з юридичної та фактичної сторони та за наслідками такої оцінки ігнорувати, не зважати на нього настільки, щоб ухвалити рішення про підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді (частина перша статті 88 Закону № 1402-VІІІ), і водночас не виконувати абзац другий цієї частини про підтвердження здатності такого судді здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане не менше ніж одинадцятьма її членами, дійшла наступних висновків: у випадку якщо ГРД у висновку встановила, що суддя не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, ВККС може ухвалити рішення про підтвердження здатності такого судді здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане не менше ніж одинадцятьма її членами. Якщо у процесі кваліфікаційного оцінювання з`являється таке правове явище чи обставина як висновок ГРД, то тоді закон імперативно й безальтернативно визначає, коли рішення колегії ВККС про здатність судді здійснювати правосуддя у відповідному судді набирає сили остаточного, а також хто, яким чином й якою кількістю голосів має підтримати таке рішення. Саме ВККС у пленарному складі на своєму засіданні може оцінити слушність висновку ГРД й дати відповідь на інші питання, пов`язані з цим висновком, серед іншого й на ті, що стосуються не тільки змісту (суті), але й стосовно його дійсності, достовірності, об`єктивності, правдивості, дотримання форми, строку та порядку затвердження і подання. Необхідність підтвердження рішення колегії ВККС про здатність судді здійснювати правосуддя у відповідному суді цей Закон пов`язує із самим тільки фактом негативного висновку ГРД, який у часі був поданий до моменту ухвалення колегією ВККС позитивного для судді рішення».

45. З огляду на викладене, враховуючи положення частини першої статті 88 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», який визначає єдиний порядок ухвалення рішень ВККС у випадку наявності висновку ГРД, колегія суддів відхиляє доводи позивача щодо відсутності правових підстав для застосування відповідачем положення підпункту 4.10.5 пункту 4.10. Регламенту ВККС, оскільки висновок ГРД через порушення строків його направлення до ВККС вважається неподаним, та що порядок, встановлений щодо прийняття рішень ВККС у разі наявності негативного висновку ГРД стосується виключно кваліфікаційного оцінювання, яке проводиться для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному судді (проведення конкурсу на зайняття вакантної посади та у випадку дисциплінарного стягнення) та за результатами якого ухвалюється рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.

46. Частиною третьою статті 88 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, ухвалене за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання, може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав: склад членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, який провів кваліфікаційне оцінювання, не мав повноважень його проводити; рішення не підписано будь-ким зі складу членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, який провів кваліфікаційне оцінювання; суддя (кандидат на посаду судді) не був належним чином повідомлений про проведення кваліфікаційного оцінювання - якщо було ухвалено рішення про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді з підстав неявки для проходження кваліфікаційного оцінювання; рішення не містить посилання на визначені законом підстави його ухвалення або мотивів, з яких Комісія дійшла відповідних висновків.

47. Як встановлено Судом, висновок ГРД на адресу ВККС України надійшов 03.07.2019 о 23 год 35 хв.

48. З витягу із протоколу №294 засідання ВККС України від 04.07.2019 вбачається, що ОСОБА_1 звернулась із клопотанням про залишення висновку ГРД відносно неї без розгляду та колегія Комісії, порадившись на місці, ухвалила протокольне рішення: відмовити у задоволенні клопотання щодо залишення без розгляду висновку Громадської ради доброчесності про невідповідність судді господарського суду міста Києва ОСОБА_1 критеріям доброчесності та професійної етики. Окрім цього, з зазначеного витягу вбачається, що Комісією вчинені усі дії, необхідні під час розгляду питання про відповідність ОСОБА_1 займаній посаді по суті. Доповідач Заріцька А.О. повідомила, що висновок ГРД врахований як інформація.

49. Окрім цього, з пояснень учасників справи судом встановлено, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення допущено описку, а саме вказано, що рішення набирає чинності відповідно до підпункту 4.10.8 пункту 4.10 розділу IV Регламенту ВККС замість підпункту 4.10.5 пункту 4.10 вказаного розділу.

50. Суд вважає, що, враховуючи надання Громадською радою доброчесності висновку про невідповідність судді ОСОБА_1 критеріям професійної етики та доброчесності, Комісія у складі колегії правомірно винесла питання щодо підтримки прийнятого нею рішення про відповідність судді займаній посаді на розгляд Комісії у пленарному складі, відтак відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України та з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

51. З урахуванням вищевикладеного, доводи позивача щодо невмотивованості рішення Комісії №573/ко-19 в частині прийняття до розгляду висновку ГРД та визначення порядку набрання таким рішенням чинності не спростовують правомірності відповідних дій та рішень Комісії.

52. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Ruiz Torija v. Spain», № 18390/91; пункт 29).

53. З огляду на вищенаведене, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України №573/ко-19 від 04.07.2019 у частині абзацу 3 резолютивної частини рішення щодо визначення порядку набрання чинності цим рішення не підлягає скасуванню, відтак не підлягає задоволенню і похідна вимога про визнання завершеною процедури кваліфікаційного оцінювання щодо позивача як судді Господарського суду міста Києва на відповідність займаній посаді, яке було призначено рішенням Вищої кваліфікаційної комісії України від 01.02.2018 №8/зп-18.

54. Згідно з положеннями статті 139 КАС України понесені позивачем витрати у виді судового збору за подання цього позову відшкодуванню не підлягають. Керуючись статтями 241-246, 262, 266, 295 КАС України, Верховний Суд ВИРІШИВ: У задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (місцезнаходження: 04050, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 81-б, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 41356563) про визнання протиправним та скасування рішення в частині, визнання завершеною процедури кваліфікаційного оцінювання відмовити повністю. Апеляційна скарга на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду може бути подана до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Рішення Верховного Суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Повний текст судового рішення складено 24.09.2020. Головуючий суддя: І.В. Желєзний Судді: Я.О. Берназюк Л.Л. Мороз А.Ю. Бучик А.І. Рибачук