Постанова Східний апеляційний господарський суд № 922/6026/15

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "22" вересня 2020 р. Справа № 922/6026/15 Колегія суддів у складі: головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Зубченко І.В., суддя Радіонова О.О., за участі секретаря судового засідання Пляс Л.Ф., за участі представників: позивача - Клюшник О.В., паспорт серія НОМЕР_1 виданий Комінтернівським РВ ХМУ УМВС України в Харківської області 10.11.2005; Витяг з ЄДРПОУ № 06.03-11/2166 від 21.05.2014; відповідача - Лавошник О.М., витяг з наказу № 288-к від 04.11.2016 "з особового складу"; посадова інструкція начальника юридичного відділу; довіреність б/н від 02.01.2019, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача, Комунального спеціалізованого підприємства "Харківгорліфт", м. Харків, (вх. №385Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 27.02.2017 (головуючий суддя Калантай М.В., судді: Суслова В.В., Аюпова Р.М., повний текст рішення складено 06.03.2017) у справі № 922/6026/15 за позовом Приватного підприємства "Ліфт електро-виробництво", м. Харків, до Комунального спеціалізованого підприємства "Харківгорліфт", м. Харків, про стягнення 3 897 228,07 грн, - ВСТАНОВИЛА: У листопаді 2015 року позивач, Приватне підприємство "Ліфт електро-виробництво", м. Харків, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Комунального спеціалізованого підприємства "Харківгорліфт", м. Харків про стягнення 2 509 468,20 грн основного боргу, 1 272 461,89 грн інфляційних, 115 297,98 грн 3% річних. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договорами підряду №451 від 12.05.2014, №500 від 19.07.2014, №499 від 28.08.2014, №498 від 23.07.2014, №515 від 04.09.2014 в частині оплати виконаних підрядних робіт. Рішенням господарського суду Харківської області від 27.02.2017 у справі №922/6026/15 позов задоволено. Стягнуто з Комунального спеціалізованого підприємства "Харківгорліфт" на користь Приватного підприємства "Ліфт електро-виробництво" 2 509 468,20 грн основного боргу, 1 272 461,89 грн інфляційних, 115 297,98 грн 3% річних, 58 458,43 грн судового збору. Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що відповідальним за виконання зобов`язання з оплати виконаних робіт за договорами підряду №№451, 500, 499, 498, 515 є саме відповідач, а факт отримання чи неотримання коштів з бюджету не є підставою для відмови від виконання зобов`язань за договорами підряду. Комунальне спеціалізоване підприємство "Харківгорліфт", м. Харків, з рішенням суду першої інстанції не погодилося та звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 27.02.2017 у справі №922/6026/15 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. В обґрунтування доводів, викладених в апеляційній скарзі, відповідач, зокрема, посилається на: - місцевий господарський суд, прийнявши рішення про задоволення позову безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про призначення у справі повторної судової будівельної експертизи, тим самим неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи; - за результатами перевірок комісією апелянта виявлено невідповідність відображених в актах виконаних робіт обладнання за якістю, заявленого як поставки виконавця - організації ПП "Ліфт електро-виробництво", тобто роботи виконано неналежної якості; - отже, перевіркою підтверджено факт порушення договірних зобов`язань по договорам №500 від 19.07.2014, №499 від 28.08.2014, №498 від 23.07.2014, №515 від 04.09.2014, №451Від 12.04.2014, а саме зафіксовано невідповідність актів виконаних робіт самим таким роботам, тобто їх якість не відповідає тій, що заявлено договорами. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.04.2017, суддею-доповідачем у справі №922/6026/15 визначено суддю Терещенко О.І. та сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В.І., суддя Тихий П.В. Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 10.04.2017 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В.І., суддя Тихий П.В.) апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 11.05.2017. 10.05.2017 на адресу суду від апелянта надійшло клопотання про призначення експертизи (вх.№4797), в якому останній просив призначити у справі інженерно технічну (будівельно технічну) експертизу, проведення якої доручити Харківському науково дослідному інституту імені засл. проф. Бокаріуса М.С., на вирішення експерта поставити наступні питання: Чи відповідає розроблена проектно-кошторисна документація вимогам нормативно правових актів (ДБН, СНиП тощо)? Якщо не відповідає, то в чому полягають невідповідності?; Чи відповідають виконані роботи проектно-кошторисній документації та вимогам нормативно правових актів? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності?; Чи відповідають виконані роботи (або окремі елементи обєкти, конструкції, вироби, матеріали тощо проектно-кошторисній документації та вимогам нормативно-правових актів (ДБН, СНиП, стандартам, технічним умовам тощо)? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності?; Чи відповідають обсяги та вартість фактично виконаних робіт та встановленого (заміненого) обладнання, матеріалів, обсягам та вартості, визначеним проектно-кошторисною та іншою звітною документацією (в т.ч. актам прийомки виконаних робіт, актам вартості обладнання, довідкам, відомостям)?; Чи відповідає звітна документація (форми КБ-2в, КБ-3 тощо) за порядком складання і наведеними розрахунками вимогам нормативно-правових актів? Якщо не відповідає, то в чому полягають невідповідності?. Також, апелянт просив зупинити провадження у справі до одержання висновку експерта та зазначає, що зобов`язується забезпечити доступ експерта до об`єктів експертного дослідження та сплатити грошові витрати, пов`язані з проведенням експертизи. У судовому засіданні 11.05.2017 року оголошено перерву до 23.05.2017 року. Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 23.05.2017 клопотання Комунального спеціалізованого підприємства "Харківгорліфт", м. Харків про призначення судової будівельно-технічної експертизи задоволено; призначено у справі №922/6026/15 судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса та на вирішення експерта поставлено відповідні питання; надіслано Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса справу в 5-ти томах; зобов`язано Комунальне спеціалізоване підприємство "Харківгорліфт", м. Харків провести оплату судової будівельно-технічної експертизи, докази оплати надати експерту та суду; провадження зупинено до одержання висновку судової експертизи. Постановою Вищого господарського суду України від 25.10.2017 ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 23.05.2017 залишено без змін. 20.03.2018 на адресу суду від Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса, супровідним листом від 28.02.2018 року за вих. № 2/711скс, надійшла справа в 5-ти томах з клопотанням про забезпечення обстеження №23417/23418, в якому судові експерти Мельтешинов К.В. та Башкіров Г.Б. просять забезпечити прибуття експертів та безперешкодне обстеження об`єктів нерухомості та ліфтового устаткування за адресами: м. Харків, пр. Перемоги, 64; м. Харків, в-д Достоєвського, 3; м. Харків, пр. Перемоги, 70; м. Харків, пр. Перемоги, 78-А; м. Харків, вул. Героїв Праці, 17; у присутності сторін за справою, яке може відбутись у червні 2018 року (вх.№2352). Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 21.03.2018 поновлено провадження по розгляду апеляційної скарги Комунального спеціалізованого підприємства "Харківгорліфт" на рішення господарського суду Полтавської області від 27.02.2017 у справі №922/6026/17, розгляд скарги призначено на 26.03.2018. Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 26.03.2018 року задоволено клопотання судових експертів Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса Мельтешинова К.В. та Башкірова Г.Б. про забезпечення обстеження, зобов`язавши сторони у справі забезпечити прибуття експертів та безперешкодне обстеження об`єктів нерухомості та ліфтового устаткування за адресами: м. Харків, пр. Перемоги,64; м. Харків, в-д Достоєвського,3; м. Харків, пр. Перемоги,70; м. Харків, пр. Перемоги,78-А; м. Харків, вул. Героїв Праці,17; у присутності сторін за справою, яке може відбутись у червні 2018 року. Надіслано Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса (вул. Золочівська, 8а, м. Харків, 61177) справу в 5-ти томах для проведення судової будівельно-технічної експертизи, призначеної ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 23.05.2017. Провадження у справі №922/6026/15 зупинено до одержання висновку судової експертизи. 27.12.2018 на адресу суду від Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса надійшло клопотання про надання додаткових вихідних даних, а саме, експерт просить організувати проведення 31.01.2019 натурного огляду об`єктів експертного дослідження за місцем його перебування: м. Харків, пр. Перемоги,64; м. Харків, в-д Достоєвського,3; м. Харків, пр. Перемоги,70; м. Харків, пр. Перемоги,78-А; м. Харків, вул. Героїв Праці,17, та забезпечити доставку експерта до місця проведення досліджень та належні умови роботи експерта у присутності сторін за справою. 14.01.2019 до Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса з Східного апеляційного господарського суду надійшов лист № 13-50/000409 від 08.01.2019 щодо повернення матеріалів господарської справи № 922/6026/15 для розгляду клопотання. 31.01.2019 на адресу Східного апеляційного господарського суду від Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса, супровідним листом від 24.01.2019 за вих. № 70/05-19/19-10, надійшла справа № 922/6026/15 в 5-ти томах. Поряд із цим, на підставі Указу Президента України "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах" від 29.12.2017 № 454/2017 ліквідовано Харківський апеляційний господарський суд та утворено Східний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Донецьку, Луганську, Полтавську та Харківську області, з місцезнаходженням у місті Харкові. Згідно з підпункту 8 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їх повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується. Згідно частини шостої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду. Згідно Указу Президента України "Про переведення суддів" від 28.09.2018 № 295/2018 суддів Харківського апеляційного господарського суду переведено на роботу на посадах суддів Східного апеляційного господарського суду. У відповідності до частини шостої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" в газеті "Голос України" (№ 185 (6940) від 03.10.2018) розміщено повідомлення про початок роботи Східного апеляційного господарського суду з 03.10.2018. Частинами п`ятою та сьомою статті 31 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана. На виконання розпорядження керівника апарату суду Харківського апеляційного господарського суду від 03.10.2018 "Про передачу судових справ до Східного та Північного апеляційного господарських судів" відділом документального забезпечення та контролю здійснено передачу судової справи №922/6026/15, що перебувала у провадженні Харківського апеляційного господарського суду, за відповідним актом до Східного апеляційного господарського суду. На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.01.2019 для здійснення апеляційного розгляду справи №922/6026/15 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді (доповідача) Гребенюк Н.В., судді Зубченко І.В., судді Стойки О.В. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.02.2019 прийнято справу №922/6026/15 до провадження Східного апеляційного господарського суду. Поновлено провадження у справі. Призначено справу № 922/6026/15 до розгляду на 20.02.2019 о 10:00 год. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.02.2019 відкладено розгляд справи на 28.02.2019 року об 11:00 год. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.08.2020 визначено склад колегії суддів: Гребенюк Н.В. - головуючий суддя (суддя-доповідач), судді: Зубченко І.В., Радіонова О.О. 06.08.2020 на адресу суду від Харківського НДІ судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса надійшов висновок комплексної судової будівельно-технічної експертизи № 23417/23418/22572-22691 від 16.06.2020, в якому експертом зроблені наступні висновки:

1. Відповідність проектно-кошторисної документації вимогам нормативно- правових актів не встановлювалась, оскільки проектно-кошторисна документація на дослідження не надана або не складалась. 2,3. Визначити, чи відповідають виконані роботи за договорами підряду №451 від 12.05.2014року, №500 від 19.07.2014року, №499 від 28.08.2014року, №498 від 23.07.2014 року, №575 від 04.09.2014 року проектно-кошторисній документації та вимогам нормативно - правових актів, не надається можливим з причини, зазначеній в дослідницькій частині.

4. Встановити, чи відповідають обсяги фактично виконаних робіт та встановленого (заміненого) обладнання, матеріалів за договорами підряду №451 від 12.05.2014року, №500 від 19.07.2014року, №499 від 28.08.2014року, №498 від 23.07.2014 року, №515 від 04.09.2014 року, обсягам та вартості, визначеним проектно-кошторисною та іншою звітною документацією (в т.ч. актам приймання виконаних робіт, актам вартості обладнання, довідкам, відомостям), в основному, не надається можливим з причин, зазначених у дослідницькій частині висновку. Обсяги фактично виконаних робіт та встановленого (заміненого) обладнання, матеріалів за договорами підряду №451 від 12.05.2014 року, №500 від 19.07.2014 року, №499 від 28.08.2014 року, №498 від 23.07.2014 року, №515 від 04.09.2014 року частково відповідають обсягам, визначеним звітною документацією, а саме актам приймання виконаних робіт, відомостям, ресурсів. Обсяги фактично виконаних робіт та встановленого (заміненого) обладнання, матеріалів за договорами підряду №499 від 28.08.2014 року, №498 від 23.07.2014 року, №515 від 04.09.2014 року за окремими видами робіт не відповідають обсягам, визначеним звітною документацією, а саме актам приймання виконаних робіт, відомостям ресурсів. Визначити, чи відповідає вартість фактично виконаних робіт та встановленого (заміненого) обладнання, матеріалів за договорами підряду №457 від 12.05.2014 року, №500 від 19.07.2014 року, вартості, визначеній проектно-кошторисною та звітною документацією, в т.ч. актам приймання виконаних робіт, актам вартості обладнання, довідкам про вартість виконаних робіт та витратах, не надається можливим з причин, зазначених в дослідницькій частині. Вартість фактично виконаних робіт за договорами підряду №499 від 28.08.2014 року, №498 від 23.07.2014 року, №515 від 04.09.2014 року не відповідає вартості, визначеній звітною документацією, а саме актам приймання виконаних робіт, відомостям ресурсів. Загальна вартість фактично невиконаних робіт за договорами підряду №499 від 28.08.2014 року, №498 від 23.07.2014 року, №515 від 04.09.2014 року з капітального ремонту ліфтів, з урахуванням вартості робіт та матеріалів, складає 30 112,90 грн. (тридцять тисяч сто дванадцять грн. 90 коп.), в тому числі: за договором підряду №499 від 28.08.2014 року - 14 907,90 грн. (чотирнадцять тисяч дев`ятсот сім грн. 90 коп.); за договором підряду №498 від 23.07.2014 року - 5 030,71 грн. (п`ять тисяч тридцять грн. 71 коп.); за договором підряду №515 від 04.09.2014 року - 10 1 74,29 грн. (десять тисяч сто сімдесят чотири грн. 29 коп.)

5. Звітна документація з капітального ремонту ліфтів житлових будинків, складена до договорів підряду №451 від 12.05.2014 року, №500 від 19.07.2014 року, №499 від 28.08.2014 року, №498 від 23.07.2014 року, №515 від 04.09.2014 року, за порядком складання відповідає вимогам нормативно - правових актів. Звітна документація з капітального ремонту ліфтів житлових будинків, складена до договорів підряду №498 від 23.07.2014 року, №499 від 28.08.2014 року, №515 від 04.09.2014 року, за наведеними розрахунками не відповідає вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва, а саме п. 6.4.4.1 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, в частині визначення обсягів та вартості робіт. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.08.2020 поновлено провадження у справі № 922/6026/15. Розгляд справи призначено на "08" вересня 2020 р. об 11:30 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду, за адресою: 61058, м. Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, зал засідань №

117. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.09.2020 розгляд справи відкладено на 15 вересня 2020 року о 09:30 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, м. Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, зал засідань №

117. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.09.2020 оголошено перерву до 22 вересня 2020 року о 09:00 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, м. Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, зал засідань №

117. Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив оскаржуване рішення суду скасувати та задовольнити апеляційну скаргу у повному обсязі; 22.09.2020 відповідач звернувся до суду з клопотанням (вх. № 8982) про виклик експертів Мельтешинова К.В., Радченко С.В. для надання роз`яснень висновку і надання відповідей на питання суду та учасників справи, вважає, що до висновку комплексної судової будівельно-технічної експертизи №23417/23418/22572-22691 від 16.06.2020 необхідні додаткові роз`яснення стосовно того, яким чином судовий експерт дійшов відповідних висновків, а також його уточнення і доповнення. Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти наданого відповідачем клопотання про виклик експертів Мельтешинова К.В., Радченко С.В., просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, розглянувши клопотання відповідача, Комунального спеціалізованого підприємства "Харківгорліфт", м. Харків, про виклик в судове засідання судових експертів, дослідивши матеріали справи та заслухавши думку учасників справи дійшла до висновку про відмову в його задоволенні, виходячи з наступного. Згідно з статтею 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду. Згідно із ст. 4 Закону України "Про судову експертизу" незалежність судового експерта та правильність його висновку забезпечуються визначеним законом порядком призначення судового експерта; забороною під загрозою передбаченої законом відповідальності втручатися будь-кому в проведення судової експертизи; існуванням установ судових експертиз, незалежних від органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування та суду; створенням необхідних умов для діяльності судового експерта, його матеріальним і соціальним забезпеченням; кримінальною відповідальністю судового експерта за дачу свідомо неправдивого висновку та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків; можливістю призначення повторної судової експертизи; присутністю учасників процесу в передбачених законом випадках під час проведення судової експертизи. Відповідно до ч.ч. 4-5 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України експерт зобов`язаний з`явитися до суду за його викликом та роз`яснити свій висновок і відповісти на питання суду та учасників справи. За відсутності заперечень учасників справи експерт може брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку. Відповідно до ч. 1 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Згідно з ч. 5 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України передбачено право суду за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку. Крім того, враховуючи положення ст. 98 Господарського процесуального кодексу України виклик судового експерта може бути лише стосовно надання усних пояснень щодо його висновку, а не для встановлення невідповідності між мотивами прийняття оскаржуваного судового рішення та змістом дослідження. У клопотанні Комунального спеціалізованого підприємства "Харківгорліфт", м. Харків, не міститься обґрунтування того, що висновок експерта є незрозумілим, необґрунтованим, містить будь-які розбіжності чи суперечить матеріалам справи, не наведено питань, які потребують роз`яснення експерта у судовому засіданні. Колегія суддів зазначає, що подане Комунального спеціалізованого підприємства "Харківгорліфт", м. Харків, клопотання про виклик експерта не містить обґрунтованих підстав виклику експерта в судове засідання, оскільки оцінка експертного висновку на його відповідність, відноситься до компетенції суду у відповідності до положень чинного Господарського процесуального кодексу України. Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне. Як вбачається з матеріалів справи, 12 травня 2014 року між відповідачем, як замовником, та позивачем, як підрядником, укладено договір підряду №451 (далі за текстом - Договір №451), за умовами якого підрядник зобовязався виконати капітальний ремонт ліфтів житлового будинку №17, по вул. Героїв Праці, під`їзди - № 6, 7, 9, 10, 11, а замовник здійснити оплату підряднику за виконані роботи. Термін виконання робіт за Договором №451 між сторонами не узгоджено (п.2.1 Договору №451). Загальна сума договору зазначена у договірній ціні (Додаток №2), та складає 742437,23грн. (п. 4.1 Договору №451). Розрахунок здійснюється протягом 90 календарних днів після надходження бюджетних коштів на розрахунковий рахунок позивача за дані роботи (п. 4.3 Договору №451). Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2014 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами, взятих на себе зобовязань (п.9.5 Договору №451). На виконання умов вказаного договору позивачем було виконано підрядні роботи по капітальному ремонту ліфтів житлового будинку, що підтверджується довідками про вартість виконаних робіт та актами приймання виконаних робіт, актами вартості обладнання за серпень, жовтень та грудень 2014 року, які підписані обома сторонами та скріплені печатками. Всього роботи виконані на суму 713029,38грн. Вказана заборгованість за Договором №451 відповідачем не сплачена. 19 липня 2014 року між відповідачем, як замовником, та позивачем, як підрядником, укладено договір підряду №500 (далі за текстом - Договір №500), за умовами якого підрядник зобовязався виконати капітальний ремонт ліфтів житлового будинку №64, по пр.Перемоги, підїзди - 2, 6, а замовник здійснити оплату підряднику за виконані роботи. Термін виконання робіт за Договором між сторонами не узгоджено (п.2.1 Договору №500). Загальна сума договору зазначена у договірній ціні (Додаток №2), та складає 313656,57грн. (п. 4.1 Договору №500). Остаточний розрахунок за договором здійснюється після повного закінчення робіт, підписання сторонами довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (КБ-3), акту приймання виконаних робіт (КБ-2в) замовником (п. 4.3 Договору №500). Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2014 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами, взятих на себе зобовязань (п.9.5 Договору №500). На виконання умов вказаного договору позивачем було виконано підрядні роботи по капітальному ремонту ліфтів житлового будинку, що підтверджується довідкою про вартість виконаних робіт та актом приймання виконаних робіт за листопад 2014 року, які підписані обома сторонами та скріплені печатками. Всього роботи виконані на суму 309991,72грн. Вказана заборгованість за Договором №451 відповідачем не сплачена. 28 серпня 2014 року між відповідачем, як замовником, та позивачем, як підрядником, укладено договір підряду №499 (далі за текстом - Договір №499), за умовами якого підрядник зобовязався виконати капітальний ремонт ліфтів житлового будинку №3, по вїзду Достоєвського, а замовник здійснити оплату підряднику за виконані роботи. Термін виконання робіт за Договором між сторонами не узгоджено (п.2.1 Договору №499). Загальна сума договору зазначена у договірній ціні (Додаток №2), та складає 336919,92грн. (п. 4.1 Договору №499). Остаточний розрахунок за договором здійснюється після повного закінчення робіт, підписання сторонами довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (КБ-3), акту приймання виконаних робіт (КБ-2в) замовником (п. 4.3 Договору №499). Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2014 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами, взятих на себе зобовязань (п.9.5 Договору №499). На виконання умов вказаного договору позивачем було виконано підрядні роботи по капітальному ремонту ліфтів житлового будинку, що підтверджується довідкою про вартість виконаних робіт та актом приймання виконаних робіт за грудень 2014 року, які підписані обома сторонами та скріплені печатками. Всього роботи виконані на суму 244302,30грн. Як значає позивач та це не заперечується відповідачем, 22.10.2014 останній сплатив 114000,00грн. за договором №499. Інша частина заборгованості в розмірі 130302,30грн. відповідачем не погашена. 23 липня 2014 року між відповідачем, як замовником, та позивачем, як підрядником, укладено договір підряду №498 (далі за текстом - Договір №498), за умовами якого підрядник зобовязався виконати капітальний ремонт ліфтів житлового будинку №70, по пр.Перемоги, підїзди - 9, 10, 11, 12, а замовник здійснити оплату підряднику за виконані роботи. Термін виконання робіт за Договором між сторонами не узгоджено (п.2.1 Договору №498). Загальна сума договору зазначена у договірній ціні (Додаток №2), та складає 702729,50грн. (п. 4.1 Договору №498). Остаточний розрахунок за договором здійснюється після повного закінчення робіт, підписання сторонами довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (КБ-3), акту приймання виконаних робіт (КБ-2в) замовником (п. 4.3 Договору №498). Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2014 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами, взятих на себе зобовязань (п.9.5 Договору №498). На виконання умов вказаного договору позивачем було виконано підрядні роботи по капітальному ремонту ліфтів житлового будинку, що підтверджується довідками про вартість виконаних робіт та актами приймання виконаних робіт за листопад та грудень 2014 року, які підписані обома сторонами та скріплені печатками. Всього роботи виконані на суму 610753,84грн. Вказана заборгованість за Договором №498 відповідачем не сплачена. 04 вересня 2014 року між відповідачем, як замовником, та позивачем, як підрядником, укладено договір підряду №515 (далі за текстом - Договір №515), за умовами якого підрядник зобовязався виконати капітальний ремонт ліфтів житлового будинку №78-а, по пр.Перемоги, підїзди - 1, 2, 4, 6, а замовник здійснити оплату підряднику за виконані роботи. Термін виконання робіт за Договором між сторонами не узгоджено (п.2.1 Договору №515). Загальна сума договору зазначена у договірній ціні (Додаток №2), та складає 758899,46грн. (п. 4.1 Договору №515). Остаточний розрахунок за договором здійснюється після повного закінчення робіт, підписання сторонами довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (КБ-3), акту приймання виконаних робіт (КБ-2в) замовником (п. 4.3 Договору №515). Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2014 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами, взятих на себе зобовязань (п.9.5 Договору №515). На виконання умов вказаного договору позивачем було виконано підрядні роботи по капітальному ремонту ліфтів житлового будинку, що підтверджується довідками про вартість виконаних робіт та актами приймання виконаних робіт за листопад та грудень 2014 року, які підписані обома сторонами та скріплені печатками. Всього роботи виконані на суму 745390,96грн. Вказана заборгованість за Договором №515 відповідачем не сплачена. Загальна сума заборгованості за вищевказаними договорами підряду склала 2509468,20грн. Позивач направив 08.09.2015 відповідачу вимогу щодо сплати коштів за виконані будівельні роботи, яка отримана відповідачем 09.09.2015. Відповідач вказану заборгованість не погасив, у звязку з чим позивач у листопаді 2015 року звернувся до господарського суду Харківської області з даним позовом, в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, яку було прийнято судом першої інстанції у відповідності до вимог статті 22 ГПК України, та просив стягнути з відповідача на свою користь - за договором №451 від 12.05.2014 - 713029,38грн. основного боргу, 361551,93грн. інфляційних збитків, 32760,28грн. 3% річних; - за договором №500 від 19.07.2014 - 309991,72грн. основного боргу, 157185,82грн. інфляційних збитків, 14242,63грн. 3% річних; - за договором №499 від 28.08.2014 - 130302,30грн. основного боргу, 66071,68грн. інфляційних збитків, 5986,77грн. 3% річних; - за договором №498 від 23.07.2014 - 610753,84грн. основного боргу, 309691,12грн. інфляційних збитків, 28061,16грн. 3% річних; - за договором №515 від 04.09.2014 - 745390,96грн. основного боргу, 377961,34грн. інфляційних збитків, 34247,14грн. 3% річних. Відповідач заперечував проти даного позову та зазначав, що якість виконаних позивачем підрядних робіт не відповідає умовам договорів підряду, що підтверджується висновками перевірки, проведеної комісією у складі працівників відповідача. Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з такого. Так, згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. В ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Частиною 4 ст. 882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. Відповідно до ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, якщо роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Матеріалами справи підтверджується, що позивач, своєчасно та в повному обсязі виконав прийняті на себе за договорами підряду №№451, 500, 499, 498, 515 від 22.04.2014 роботи на загальну суму 2509468,20грн., про що свідчать складені та підписані уповноваженими представниками сторін відповідні акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в). Акти приймання виконаних будівельних робіт підписані відповідачем без жодних зауважень та претензій щодо об`єму, якості та строків виконання робіт. Належне виконання позивачем підрядних робіт за укладеними договорами №№451, 500, 499, 498, 515 також підтверджується складеними та підписаними сторонами відповідними Довідками про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3). Колегія суддів зазначає, що під час розгляду справи в суді першої інстанції 12 січня 2016 року відповідач звернувся з клопотанням про призначення судової будівельно-технічної експертизи, посилаючись на те, що позивачем не виконані свої зобов`язання за договорами підряду, оскільки якість проведених робіт (капітальних ремонтів ліфтів) не відповідає умовам зазначених договорів. Також, відповідач повідомив суд про готовність оплатити проведення даної експертизи, з подальшим розподілом цих витрат у встановленому законом порядку. Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.07.2016 клопотання відповідача про призначення судової будівельно-технічної експертизи було задоволено. Призначено судову будівельно-технічну експертизу, доручивши її проведення Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України (61177, м.Харків, вул. Золочівська, 8а). На розгляд та вирішення експерта поставлено наступні питання: 1) Чи відповідають обсяг та вартість виконаних робіт по капітальному ремонту ліфтів даним проектно-кошторисної документації і даним актів виконаних робіт за Договорами підряду №451 від 12.05.2014, №500 від 19.07.2014, №499 від 28.08.2014, №498 від 23.07.2014, №515 від 04.09.2014? 2) Чи відповідає якість виконаних робіт та використаних матеріалів і обладнання вимогам проектно-кошторисної документації і даним актів виконаних робіт за Договорами підряду №451 від 12.05.2014, №500 від 19.07.2014, №499 від 28.08.2014, №498 від 23.07.2014, №515 від 04.09.2014? 3) Визначити вартість фактично виконаних робіт за Договорами підряду №451 від 12.05.2014, №500 від 19.07.2014, №499 від 28.08.2014, №498 від 23.07.2014, №515 від 04.09.2014. Судовий експерт Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім.Засл.проф.М.С.Бокаріуса направив до господарського суду Харківської області повідомлення про неможливість надання висновку експертизи №8376 у справі №922/6026/15 через незабезпечення відповідачем доступу до машинного забезпечення ліфтів та належних умов роботи, тобто вказана судова експертиза, на проведенні якої наполягав відповідач, не була проведена саме з його вини. 13.02.2017 до суду першої інстанції звернувся відповідач з клопотанням про призначення повторної експертизи, яке мотивоване допущенням судовим експертом істотних порушень норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. При цьому, відповідач зазначив, що він створив належні умови для проведення обстеження об`єктів, що були предметом експертного дослідження. Зазначив, що судовим експертом та позивачем не доведено будь-якими доказами факту ухилення відповідача від забезпечення належних умов проведення дослідження об`єктів згідно попередньої експертизи. Суд першої інстанції відмовив в задоволенні клопотання відповідача про призначення повторної експертизи за її недоцільністю та в своєму рішенні вказав, що відповідач фактично зловживає наданими йому процесуальними правами з метою затягування судового процесу у даній справі, що є неправомірним. Колегія суддів звертає увагу на те, що судова будівельно-технічна експертизи, яка була призначена судом апеляційної інстанції, здійснювалась Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса майже 3 роки. Відповідно до ст.ст. 7, 8 Закону України "Про судову експертизу" з метою забезпечення єдиного підходу при проведенні судових експертиз і підвищення якості проведення судових експертиз наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 затверджено Інструкцію про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень (далі Інструкція). Пунктом 1.13 вказаної Інструкції передбачено, що строк проведення експертизи встановлюється залежно від складності дослідження з урахуванням експертного навантаження фахівців керівником експертної установи (або заступником керівника чи керівником структурного підрозділу) у межах: 10 календарних днів - щодо матеріалів з невеликою кількістю об`єктів та вирішуваних питань і простих за характером досліджень; 30 календарних днів - щодо матеріалів із середньою кількістю об`єктів та вирішуваних питань або середньої складності за характером досліджень; 60 календарних днів - щодо матеріалів з великою кількістю об`єктів та вирішуваних питань або складних за характером досліджень; понад 60 календарних днів - щодо матеріалів із великою кількістю об`єктів та вирішуваних питань (більше десяти), виходячи з фактично необхідного для експерта часу або особливо складних за характером досліджень (досліджень з використанням криміналістичного обладнання (лазерного, оптичного, електронного), проведення експериментальних досліджень, застосування декількох методів); понад 90 календарних днів - якщо експертиза є особливо складною чи багато об`єктною, потребує вирішення більше десяти питань або вирішення питань, які потребують декількох досліджень, чи налічує понад п`ять томів матеріалів справи або є комплексною чи потребує залучення фахівців з інших установ (у тому числі судово-медичних), підприємств, організацій і не може бути виконана в зазначені строки. Більший розумний строк установлюється за письмовою домовленістю з органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), після попереднього вивчення експертом наданих матеріалів. Виходячи зі змісту частин 2, 3 наведеного пункту вищезазначеної Інструкції, строк проведення експертизи має бути розумним та враховувати реально необхідний експертові час для виконання експертизи. Господарський суд апеляційної інстанції звертає увагу на положення пункту 1.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень щодо строку проведення експертизи та зауважує, що судову будівельно-технічну експертизу у даній справі призначено ще у травні 2017 року. Поруч із цим, колегія суддів наголошує, що за приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). В силу статті 104 Господарського процесуального кодексу України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні. Отже, висновок експерта є рівноцінним з іншими видами доказів. Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 108 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта у галузі права не може містити оцінки доказів, вказівок про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яке рішення має бути прийнято за результатами розгляду справи. Як вбачається з висновку комплексної судової будівельно-технічної експертизи № 23417/23418/22572-22691 від 16.06.2020 Харківського НДІ судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса, в більшості питань надати відповідь експеротом не надалося можливим. Що стосується висновку експерта в частині встановлення ним вартості фактично невиконаних робіт за договорами підряду №499 від 28.08.2014 року, №498 від 23.07.2014 року, №515 від 04.09.2014 року з капітального ремонту ліфтів, з урахуванням вартості робіт та матеріалів, яка складає 30 112,90 грн, в тому числі: за договором підряду №499 від 28.08.2014 року - 14 907,90 грн; за договором підряду №498 від 23.07.2014 року - 5 030,71 грн; за договором підряду №515 від 04.09.2014 року - 10 1 74,29 грн, то колегія суддів зазначає наступне. У дослідницький частині стосовно даного питання експертом зазначено розрухунок вартості фактично невиконаних робіт з посиланням на те, що у зведений кошторисний розрахунок включені встановлені чинним законодавством податки, збори, обов`язкові платежі, а також інші передбачені витрати, розмір цих витрат визначається виходячи з норм і бази для їх нарахування, встановлених відповідними ухвалами Уряду (ПДВ і т.п.). Разом з тим, експерт зазначив, що в цілому, при складанні кошторису, характер та перелік робіт прийнято за актами приймання виконаних робіт. Чеки, квитанції, видаткові накладні чи інша документація, що підтверджує вартість виробів, конструкцій, будівельних матеріалів та обладнання, застосованих при проведенні ремонтних робіт, на дослідження не надані. Ціни на матеріали у даному висновку прийняті за показниками, вказаними у підсумкових відомостях ресурсів до актів приймання виконаних робіт. Результати розрахунків зведено експертом в таблицю, в якій фактично вказано номери зведених кошторисних розрахунків, номери договорів, найменування актів та вартість невиконаних робіт, тобто, з даної таблиці не вбачається обгрунтування саме цих сум, які на думку експерта є такими, що фактично невиконані позивачем. Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що у перевірці й оцінці експертного висновку господарським судам слід з`ясовувати: чи було додержано вимоги законодавства при проведенні судової експертизи; чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі; повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком судової експертизи. Враховуючи викладене, колегія суддів ретельно дослідивши висновок комплексної судової будівельно-технічної експертизи № 23417/23418/22572-22691 від 16.06.2020, приймаючи до уваги те, що результати розрахунків зведено експертом в таблицю, з якої не вбачається обгрунтування вартості невиконаних позивачем робіт в розмірі 30 112,90 грн, а також те, що суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу відповідно до ст. 86 ГПК України, колегія суддів вважає, що акти приймання виконаних будівельних робіт, які складені та підписані уповноваженими представниками обох сторін без жодних зауважень та претензій, є належними доказами, які підтверджують заявлені позивачем вимоги. Господарський суд повинен реалізовувати своє основне завдання (стаття 2 ГПК України), а саме справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спорів на засадах верховенства права з метою ефективного забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року). Питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року). Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України). Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України"). У частині 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначені як основні засади (принципи) господарського судочинства, зокрема рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та розумність строків розгляду справи судом (пункти 2 і 10 частини 3 зазначеної статті). На підставі викладеного, беручи до уваги всі обставини справи в їх сукупності, наведені норми законодавства, а також враховуючи строки розгляду даної справи, заборгованість відповідача перед позивачем ще з 2014 року, звернення позивача у 2015 році, проведення експертизи майже 3 років, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем доведено та підтверджено належними доказами заборгованість відповідача перед ним на суму 2 509 468,20 грн основного боргу за договорами підряду №№451, 500, 499, 498, 515, роботи по якім були виконані позивачем. Проте, відповідач виконані роботи у вказані в договорах підряду строки не оплатив, чим порушив взяті на себе зобов`язання. Так, у відповідності до п. 4.3 договору №451 розрахунок за договором здійснюється протягом 90 календарних днів після надходження бюджетних коштів на розрахунковий рахунок Замовника за дані роботи. Пунктами 4.3 інших договорів - №№500, 499, 498, 515 визначено, що остаточний розрахунок за договором здійснюється після повного закінчення робіт, підписання сторонами довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (КБ-3), акту приймання виконаних робіт (КБ-2в) замовником. При цьому, пунктом 4.5 договорів підряду №№451, 500, 499, 498, 515 розрахунок за виконані роботи здійснюється Замовником по мірі надходження грошових коштів з бюджету на розрахунковий рахунок Замовника за роботи, вказані в п. 1.1 цього договору. Такі умови фінансування виключають пред`явлення штрафних санкцій, які відносяться до оплати робіт. Доводи відповідача на те, що роботи відповідача були виконані неякісно та не в повному обсязі колегією суддів не приймаються з огляду на таке. Відповідач зазначає, що наприкінці 2014 року ним створено комісію по перевірці виконання капітальних ремонтів ліфтів відповідно до наказу директора №425 від 31.12.2014 та про даний факт направлено листи-повідомлення на адресу позивача. Крім того, вказує, що за результатами перевірки виявлені відступи від умов договору і в березні 2015 року він направляв повідомлення-претензії до позивача про виявлені недоліки з посиланням на ст.853 ЦК України. Частинами 1-3 статті 853 ЦК України передбачено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника. Відповідач не довів суду факту негайного повідомлення підрядника про виявлені недоліки, акти приймання виконаних робіт за спірними договорами підписані обома сторонами без будь-яких зауважень та скріплені печатками обох сторін. Отже, відповідач не виконав умови статті 853 ЦК України щодо негайного повідомлення підрядника про виявлені недоліки. Листи-повідомлення, на які посилається відповідач, були складені відповідачем та направлені позивачу вже після порушення провадження у даній справі та майже через рік після прийняття виконаних робіт за договорами. Колегія суддів також враховує, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав. Під час вирішення спору, суди повинні надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи забезпечить обраний спосіб захисту порушеного права відновленню цього порушеного права. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Судам необхідно зважати на ефективність обраного зацікавленою особою способу захисту з точки зору статті 13 Конвенції. Так, у рішенні від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголосив, що зазначена норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, передбачених Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені у правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дали би змогу компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції та надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, ЄСПЛ акцентував, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, передбачених національним правом. Як ефективний необхідно розуміти такий спосіб, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам. Таким чином, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення 2 509 468,20 грн основного боргу є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. На підставі вказаної норми позивач здійснив нарахування відповідачу інфляційних за період з січня 2015 року по травень 2016 року на загальну суму 1 272 461,89 грн, а також 3% річних за період з 01.01.2015 по 12.07.2016 на загальну суму 115 297,98 грн. Перевіривши розрахунки вищевказаних сум, колегія суддів визнає їх такими, що відповідають обставинам справи та вимогам законодавства, а тому погоджуєтьсґя з судом першої інстанції про задоволення позову в частині стягнення 1 272 461,89 грн інфляційних та 115 297,98 грн 3% річних. Враховуючи викладене, доводи скаржника в апеляційній скарзі, спростовуються наведеним вище, матеріалами справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства і висновків суду першої інстанції не спростовують, не можуть бути підставою для скасування спірного рішення. З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а також те, що доводи апелянта не є підставою для скасування рішення суду, ухваленого з дотриманням норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення господарського суду Харківської області від 27.02.2017 у справі № 922/6026/15 слід залишити без змін. Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта. Керуючись статтями 129, 269, п.1 ч.1 ст. 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу відповідача, Комунального спеціалізованого підприємства "Харківгорліфт", м. Харків, на рішення господарського суду Харківської області від 27.02.2017 у справі № 922/6026/15 залишити без задоволення. Рішення господарського суду Харківської області від 27.02.2017 у справі № 922/6026/15 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 286-289 ГПК України. Повний текст постанови складено 24.09.2020. Головуючий суддя Н.В. Гребенюк Суддя І.В. Зубченко Суддя О.О. Радіонова