Постанова 4811 № 461/6121/20

Справа № 461/6121/20 Головуючий у 1 інстанції: Волоско І.Р. Провадження № 33/811/1284/20 Доповідач: Головатий В. Я. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 вересня 2020 року Львівський апеляційний суд у складі судді апеляційного суду Головатого В.Я., за участю представника Галицької митниці Держмитслужби Дунаса М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові справу за апеляційною скаргою представника Галицької митниці Держмитслужби Васецького Є.І. на постанову Галицького районного суду м. Львова від 27 серпня 2020 року, встановив: постановою Галицького районного суду м. Львова від 27 серпня 2020 року, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки Російської Федерації, громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 Закордонний паспорт НОМЕР_1 від 16.04.2014 виданий 1801 до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 481 закрито у зв`язку із відсутністю події і складу правопорушення. Відповідно до постанови суду, та як вбачається із протоколу про порушення митних правил №1405/20900/20 від 30 липня 2020 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ввезла на територію України в митному режимі «Тимчасове ввезення до 1 року» через митний пост "Північний" Житомирської митниці ДФС транспортний засіб марки «AUDI», модель «A4», VIN № НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_3 , який зареєстрований на території Німеччини. Даний факт встановлено 30.07.2020, близько 21 год. 04 хв., шляхом здійснення оперативного запиту до єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС) та на підставі аналізу переміщень за даними "Диспетчера зони митного контролю" та "Пасажирського пункту пропуску" та "Журналу пункту пропуску»" АСМО «Інспектор» та спрацювання в АСМО «Інспектор» АСАУР (коди: 401-1, 801-1 «По даній особі наявна інформація про ввезення у попередній періодах інших ТЗ, по яких відсутні відомості щодо подальшого вивезення» в процесі здійснення митних формальностей під час переміщення ОСОБА_1 через митний кордон України, яка в якості пасажира слідувала в напрямку «в`їзд в Україну» смугою руху «зелений коридор» транспортним засобом д.н.з. НОМЕР_4 . Згідно даних програмно-інформаційного комплексу «Інспектор» та єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), транспортний засіб марки «AUDI», модель «A4», VIN № НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_3 з митної території України станом на 30.07.2020 гр. України ОСОБА_1 не вивозився та у інший митний режим, згідно законодавства не поміщений. На момент перетину кордону, будь-яких відповідних документів, що підтверджують факт аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, визначених статтею 460 Митного кодексу України, зазначеною особою подано не було. Митний орган зазначає, що ОСОБА_1 перевищила строк тимчасового ввезення транспортного засобу марки «AUDI», модель «A4», VIN № НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_3 більше ніж на тридцять діб. Не погоджуючись із постановою суду, представник Галицької митниці Держмитслужби Васецький Є.І. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, постановити нову постанову, якою визнати громадянку України ОСОБА_1 винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.6 ст. 481 МК України, та накласти на неї стягнення, передбачене санкцією даної статті в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що висновок суду першої інстанції помилковий та необґрунтований, а постанова необ`єктивна, невмотивована та безпідставна. Зазначає, що ОСОБА_1 свідомо ввезла автомобіль марки «AUDI», модель «A4», VIN № НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_3 , який було ввезено з метою особистого користування, в митному режимі «Тимчасове ввезення до 1 року» 19.11.2017, та усвідомлюючи необхідність вивезення транспортного засобу вчасно за межі митної території України не вивезла та в інший митний режим поміщено не було. Тобто ОСОБА_1 умисно вчинила дане правопорушення знаючи або передбачаючи настання неправомірних наслідків. Звертає увагу на те, що правопорушення, вчинене ОСОБА_1 носить характер триваючого, оскільки нею не було виконано припис митного органу щодо своєчасного вивезення транспортного засобу «AUDI», модель «A4», VIN № НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_3 на протягом наданого строку (до 19.11.2018), ні після спливу цього строку. Порушення тривало на час, коли його було зафіксовано (30.07.2020). На апеляційну скаргу представника Галицької митниці Держмитслужби захисник Гапоненко Р.І. подав заперечення, в якому просить відмовити повністю у задоволенні апеляційної скарги представника Галицької митниці Держмитслужби, а постанову Галицького районного суду м. Львова від 27 серпня 2020 року залишити без змін. Заперечення мотивують тим, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим. Заслухавши думку представника Галицької митниці Держмитслужби Дунаса М.О., який підтримав апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, приходжу до переконання, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з наступного. Відповідно до ст. 486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону. Статтею 487 МК України, передбачено, що провадження у справі про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення. Відповідно до ст. 489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Вищевказані вимоги закону судом першої інстанції було дотримано в повному обсязі. Диспозицією ч. 6 ст. 481 МК України передбачено відповідальність за перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування. За вчинення правопорушення передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України передбачено адміністративне стягнення у вигляді накладення штрафу в розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або конфіскацію таких транспортних засобів. Відповідно до Закону України № 2725-VIII від 16 травня 2019 року, редакція ч. 6 ст. 481МК України набула чинності 22 серпня 2019 року. Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ввезла на територію України в митному режимі «Тимчасове ввезення до 1 року» через митний пост "Північний" Житомирської митниці ДФС транспортний засіб марки «AUDI», модель «A4», VIN № НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_3 , який зареєстрований на території Німеччини. Вказаний транспортний засіб був ввезений на митну територію України в режимі тимчасового ввезення терміном до одного року і після сплину річного терміну в термін більше ніж тридцять днів не вивезений за митну територію України. Натомість, станом на листопад 2017 року (момент ввезення транспортного засобу) та станом на листопад 2018 року (необхідність вивезення транспортного засобу) диспозиція ст. 481 МК України передбачала відповідальність за перевищення, відповідно до цього Кодексу, строку тимчасового ввезення товарів на митну територію України або строку тимчасового вивезення товарів за межі митної території України. Вказана стаття Митного кодексу України складалась із трьох частин і санкція будь-якої із її частин не передбачала додаткового виду стягнення у вигляді конфіскації транспортних засобів чи товарів. Однак, Законом України № 2612-VIII від 08.11.2018 року внесено зміни до ст. 481 МК України. Вказані зміни повинні були набрати чинності через 180 днів з дня, наступного за днем опублікування цього Закону. Відповідно до вказаних змін, стаття 481 МК України містить у собі 6 частин. В подальшому, Законом України № 2725-VIII від 16.05.2019 року строк набрання чинності таких змін збільшено зі 180 до 270 днів, у результаті чого редакція ч. 6 ст. 481 МК України набула чинності 22.08.2019 року. Таким чином, на момент вчинення дій зазначених у протоколі про порушення митних правил диспозицією ст. 470 МК України не було передбачено, як об`єкт порушення митних правил транспортний засіб особистого користування, а відтак вважаю, що у діях ОСОБА_1 відсутні подія і склад адміністративного правопорушення. Відповідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом, як правопорушення. Згідно із положеннями ч. 1 ст. 3 МК України при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно норми законів України та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, чинні на день прийняття митної декларації органом доходів і зборів України. Частиною 3 статті 3 МК України передбачено, що норми законів України, які пом`якшують або скасовують відповідальність особи за порушення митних правил, передбачені цим Кодексом, мають зворотну дію в часі, тобто їх норми поширюються і на правопорушення, вчинені до прийняття цих законів. Норми законів України, які встановлюють або посилюють відповідальність за такі правопорушення, зворотної дії в часі не мають. Окрім того, ст. 8 КУпАП передбачено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення. У Рішенні Конституційного Суду України №1-рп/99 від 09.02.1999 року у справі про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів наголошується, що до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Акти адміністративного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ним чинності. Вважаю, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що з урахуванням того, що ч. 6 ст.481 МК України набула чинності 22 серпня 2019 року, ОСОБА_1 не може бути притягнута за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення, оскільки у відповідності до вимог ст. 58 Конституції України ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення. Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП- провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку про те, висновок суду першої інстанції про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст. 481 МК України, є обґрунтованим. Керуючись ст.ст.530 МК України, ст. 294 КпАП України, постановив: постанову Галицького районного суду м. Львова від 27 серпня 2020 року залишити без змін, а апеляційну скаргу представника Галицької митниці ДМС України Васецького Є.І. без задоволення. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Львівського апеляційного суду Головатий В. Я.