Постанова Київський апеляційний суд № 372/147/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 вересня 2020 року місто Київ єдиний унікальний номер справи: 372/147/20 номер провадження: 22-ц/824/6013/2020 Київський апеляційний суд у складі колегії судів судової палати у цивільних справах: головуючого - Верланова С.М. (суддя - доповідач), суддів: Мережко М.В., Савченка С.І., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Центренерго» в особі відокремленого структурного підрозділу Трипільської теплової електростанції на ухвалу судді Обухівського районного суду Київської області від 07 лютого 2020 року Потабенко Л.В., у справі за заявою публічного акціонерного товариства «Центренерго» в особі відокремленого структурного підрозділу Трипільської теплової електростанції про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію (централізоване гаряче опалення), інфляційних втрат та трьох процентів річних з ОСОБА_1 , В С Т А Н О В И В: У грудні 2019 року публічне акціонерне товариство «Центренерго» в особі відокремленого структурного підрозділу Трипільської теплової електростанції (далі - ПАТ «Центренерго» в особі Трипільської ТЕС)звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію (централізоване гаряче опалення), інфляційних втрат та трьох відсотків річних з ОСОБА_1 . Заява мотивована тим, що ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1 та користується послугами з централізованого опалення і гарячого водопостачання, які надає ПАТ «Центренерго» в особі Трипільської ТЕС на підставі договору №22/4920 від 20 березня 2007 року, укладеного з боржником. Заявник зазначав, що ОСОБА_1 належним чином не виконував свій обов`язок по оплаті наданих послуг уперіод з листопада 2012 року по жовтень 2019 року, внаслідок чого виникла заборгованість за централізоване гаряче водопостачання та центральне опалення у розмірі 14 555 грн 87 коп., яка підлягає стягненню з боржника, а також підлягає стягненню з боржника сума індексу інфляції у розмірі 7 151 грн 66 коп. та три проценти річних у розмірі 1 128 грн 00 коп. відповідно до положень ч.2 ст.625 ЦК України. З урахуванням наведеного, ПАТ «Центренерго» в особі Трипільської ТЕС просило стягнути з боржника ОСОБА_3 на свою користь заборгованість за спожиту теплову енергію (централізоване гаряче опалення), яка станом на 31 жовтня 2019 року складає 14 555 грн 87 коп., нарахований індекс інфляції у розмірі 7 151 грн 66 коп., три проценти річних у розмірі 1 128 грн 00 коп., а всього - 22 835 грн 53 коп. Ухвалою судді Обухівського районного суду Київської області від 07 лютого 2020 року у видачі судового наказу за заявою ПАТ «Центренерго» в особі Трипільської ТЕС про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту теплову енергію - відмовлено. Не погоджуючись з ухвалою судді першої інстанції, ПАТ «Центренерго» в особі Трипільської ТЕС подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та направити справу до суду першої інстанції для розгляду по суті, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не враховано, що у ОСОБА_1 борг почав формуватися з 31 жовтня 2012 року, однак здійснення боржником часткових оплат боргу у січні 2015 року, серпні 2015 року, березні 2016 року, липні 2018 року та листопаді 2018 року переривало перебіг позовної давності. Відповідно до наданого заявником розрахунку заборгованості остання оплата була здійснена боржником у листопаді 2018 року, а відтак початком перебігу строку позовної давності є 25 грудня 2018 року. Тому вважає, що заява на видачу судового наказу подана заявником в межах строку позовної давності. Учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду відзиву на апеляційну скаргу, своїх заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги до апеляційного суду не направили. Згідно з ч.3 ст.360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції. Відповідно до ч.2 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37- 40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. За таких обставин, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якими передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, враховуючи доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав. Постановляючи ухвалу про відмову у видачі судового наказу, суд першої інстанції виходив з того, що заявником заявлено вимогу про стягнення заборгованості за період, що перевищує строк позовної давності. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону. З матеріалів справи вбачається, що у грудні 2019 року ПАТ «Центренерго» в особі Трипільської ТЕС в порядку наказного провадження звернулося до суду із заявою, в якій просило видати судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту теплову енергію (централізоване гаряче опалення)разом з інфляційними втратами та трьома процентами річних у загальному розмірі 22 835 грн 53 коп., яка утворилась за період з листопада 2012 року по жовтень 2019 року. Наказне провадження - це самостійний і спрощений вид судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою про видачу судового наказу особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення. Порядок вирішення справ в наказаному провадженні законодавцем визначено в Розділі ІІ «Наказне провадження» ЦПК України (ст.ст.160-173). Відповідно до ч. 1 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом (ч.3 ст.160 ЦПК України). У ч.1 ст.161 ЦПК України передбачено вимоги, за якими може бути видано судовий наказ. Зокрема, згідно з п.3 цієї частини судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості. Згідно з п. 5 ч.1 ст.165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред`явлення позову в суд з такою вимогою. Наявність обставин, які вказують на перевищення позовної давності, що є підставою для відмови у видачі судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із обґрунтованості заявленої вимоги і документів, доданих до заяви. Судом першої інстанції встановлено, що згідно розрахунку заборгованості, наданого заявником на підтвердження заявлених вимог, основний розмір заборгованості за спожиту теплову енергію (централізоване гаряче опалення)нараховано заявником у сумі 14 555 грн 87 коп. за період з 30 листопада 2012 року по 31 жовтня 2019, тобто за 6 років 11 місяців. Відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за вказаний вище період ПАТ «Центренерго» в особі Трипільської ТЕС звернулося 24 грудня 2019 року (а.с.6). Установивши, що заявником заявлено вимогу про стягнення заборгованості за період, що перевищує строк позовної давності, встановлену законом для такої вимоги, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для відмови у видачі судового наказу відповідно до п.5 ч.1 ст.165 ЦПК України. Таким чином ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і не свідчить про порушення судом норм матеріального та процесуального права. Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що заява на видачу судового наказу подана заявником в межах строку позовної давності, так як здійснення боржником часткових оплат боргу у січні 2015 року, серпні 2015 року, березні 2016 року, липні 2018 року та листопаді 2018 року переривало перебіг позовної давності, з таких підстав. ЦК України містить положення щодо переривання перебігу строків позовної давності та можливості її застосування. Однак, встановлення даних обставин виходить за межі інституту наказаного провадження, оскільки, ст.165 ЦПК України не містить вимог щодо з`ясування судом обставин переривання строку позовної давності. Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що пропуск строку позовної давності свідчить про наявність спору між заявником та боржником, а тому підлягає вирішенню в порядку позовного провадження. До того ж приписами ч.2 ст.166 ЦПК України передбачено, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п.5 ч.1 ст.165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному провадженні. Таким чином, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п.5 ч.1 ст.165 ЦПК України, не позбавляє заявника права звернутися з такими самими вимогами в порядку позовного провадження, та відповідно доводити факт переривання строку позовної давності у разі подання боржником заяви про застосування строку позовної давності. Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала судді першої інстанції є законною і обґрунтованою, судом додержано вимоги матеріального та процесуального права, а тому цю ухвалу відповідно до ст.375 ЦПК України необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Центренерго» в особі відокремленого структурного підрозділу Трипільської теплової електростанції залишитибез задоволення. Ухвалу судді Обухівського районного суду Київської області від 07 лютого 2020 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у ч.3 ст.389 ЦПК України. Головуючий Судді: