Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/595/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 23 вересня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/595/20 Категорія: 108020000 Головуючий в 1 інстанції: Свида Л.І. Місце ухвалення: м. Одеса Дата складання повного тексту: 26.03.2020 р. Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Бітова А.І. суддів Лук`янчук О.В. Ступакової І.Г. у зв`язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, справа розглянута згідно п.1 ч.1 ст. 311 КАС України, розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Галицької митниці Держмитслужби на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 березня 2020 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Таврія-В" до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, В С Т А Н О В И Л А : У січні 2020 року ТОВ "Таврія-В" звернулося до адміністративного суду з позовною заявою до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, оформленого карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2019/70023 від 10 грудня 2019 року. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що декларантом були надані усі необхідні документи на підтвердження преференційного походження товару, проте Галицькою митницею Держмитслужби прийнято рішення про відмову у митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, оформлене карткою відмови у митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2019/70023 від 10 грудня 2019 року, навівши при цьому підстави, що не свідчать про наявність об`єктивних сумнівів у преференційному походженні товару. Відповідач позов не визнав, вказуючи, що оскільки підставою для оформлення оскаржуваної картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленню випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення слугувала неможливість завершення митного оформлення у зв`язку із тим, що документ про походження визнається непридатним для застосування преференцій відповідно до норм ст. 32 Доповнення І "Щодо визначення поняття "походження товарів" і методів адміністративного співробітництва" до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження в рамках Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії їхніми державами членами, з іншої сторони від 27 червня 2017 року, оскільки сертифікат (або декларацію походження) видано (складено) експортеру (ом), який експортував товари походження яких не підтверджено митними органами країн ЄС. Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 березня 2020 року позовну заяву ТОВ "Таврія-В" до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, оформленого карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2019/70023 від 10 грудня 2019 року задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Галицької митниці Держмитслужби про відмову в митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, оформленого карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2019/70023 від 10 грудня 2019 року. Стягнуто з Галицької митниці Держмитслужби за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ТОВ "Таврія-В" сплачений судовий збір у розмірі 2 102 грн. В апеляційній скарзі Галицької митниці Держмитслужби ставиться питання про скасування судового рішення, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи, судом порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, а обставини, які мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими були недоведеними належними та допустимими доказами. Доводи апеляційної скарги: - питання застосування преференційного походження та застосування "преференційних ставок ввізного мита" (щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі) врегульовано, виключно Регіональною конвенцією про пан-європо-середземноморські преференційні правила походження (далі Конвенція), до якої Україна приєдналась згідно Закону України "Про приєднання України до Регіональної конвенції про євро-середземноморські преференційні правила походження" від 08 листопада 2017 року; - відповідно до ст. 16 Доповнення І до Конвенції у розділі V ст. 16 визначено, що товари, які походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів: сертифікат з перевезення товару ЕUR.1; сертифікат з перевезення товару ЕUR-МЕD; у випадках, вказаних у ст. 21(1), декларація (надалі іменуватиметься "декларацією походження" або "декларацією походження ЕUR-МЕD"), надана експортером до інвойса, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати; - на думку апелянта, документом, що дає підстави для застосування преференційної ставки мита є документи, визначені у Доповненні І до Конвенції, а посилання суду першої інстанції на наявність у матеріалах справи Сертифікату якості товару, виданого Інспекцією з якості сільськогосподарських та продовольчих продуктів Республіки Польща, а також експортної декларації країни відправлення, є недоречним, оскільки такі документи не є підставою для застосування до товарів преференційних ставок мита; - посилання суду першої інстанції про обґрунтованість сумнівів щодо достовірності документів про походження товару (відсутності заповнених певних граф, печаток, підписів, штампів митних органів країни відправлення) також є недоречним, оскільки у випадку наявності таких недоліків митний орган зобов`язаний відмовити у застосуванні преференційної ставки мита до товарів. При цьому у разі наявності таких обставин верифікація не здійснюється, а оригінал цього сертифіката повертається імпортеру для отримання нового сертифіката після здійснення експорту товарів; - помилковим є твердження суду про те, що у випадку наявності сумнівів орган доходів і зборів, повинен за кожним випадком здійснювати перевірку, шляхом направлення запитів до компетентних органів країни відправлення з метою здійснення верифікації документа; - сумнівів у митниці в тому, що країною походження імпортованих позивачем товарів, є Польща немає, відтак посилання суду першої інстанції на наявність сертифікатів походження товару, експортних декларацій країни відправлення, що свідчать про походження товару, жодним чином не впливає на можливість застосування до таких преференційних ставок. Апелянт не погоджується із позицією суду, за якою суд критично оцінює Пояснення Комісії ЄС (2007/С 83/01 від 17 квітня 2017 року) щодо практики перевірки документів про походження товарів та застосування преференцій, адже положення ч.1 ст. 32 Конвенції дає право здійснювати перевірку у довільному порядку, а не виключно у випадку наявності обґрунтованих сумнівів, проте дана обставина, на думку апелянта, належним чином не взята судом до уваги. У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "Таврія-В" вказувало, що вважає рішення суду першої інстанції цілком законним та обґрунтованим з підстав, викладених в мотивувальній частині рішення, а апеляційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби такою, що не підлягає задоволенню. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Галицької митниці Держмитслужби, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного. Обставини встановлені судом першої інстанції, підтверджені судом апеляційної інстанції та неоспорені учасниками апеляційного провадження: 14 лютого 2018 року між ТОВ "Таврія-В" (покупець) та компанією "BRAND DISTRIBUTION SP. Z O.O" (Польща) (продавець) укладений договір поставки №148/3, за яким компанія "BRAND DISTRIBUTION SP. Z O.O" (Польща) зобов`язується передати у власність ТОВ "Таврія-В" товар, що належить продавцю, а покупець зобов`язується прийняти поставлений товар та оплатити його. Відповідно до розділів 1, 2 вказаного договору поставка товару здійснюється на умовах FCA - Чарна-Белостоцка, у відповідності до правил Інкотермс 2010, а також на умовах даного договору. Повна назва товару, його опис та характеристики, кількість товару, ціна одиниці товару, вартість та інші характеристики вказані у узгодженій сторонами специфікації, яка після її підписання сторонами є невід`ємною частиною даного договору. Ціна договору складає вартість товарів вказаних у специфікаціях, які є невід`ємною частиною даного договору. Валютою є Євро. Покупець зобов`язується оплатити товар на умовах: товар підлягає оплаті покупцем у вигляді 50% попередньої оплати після отримання підтвердження прийняття замовлення. Оплати здійснюються на основі специфікацій шляхом банківського переказу грошових коштів на рахунок продавця. Всі банківські витрати на території покупця оплачує покупець. Всі банківські витрати поза територією покупця сплачує продавець. Поставка товару здійснюється на умовах FCA Incoterms 2010. Поставка здійснюється однією партією транспортним засобом вантажний автомобіль. Відповідно до умов зазначеного контракту на митну території України поставлений товар: кава смажена, з кофеїном торгівельної марки "Lavazza", вафлі солодкі, покриті та не покриті шоколадом, не містять ГМО, торгівельної марки "Loacker", напої безалкогольні негазовані з додаванням цукру чи інших підсолоджувальних речовин, торгівельної марки "AriZona", "OSHEE", кондитерський виріб з цукру, без вмісту какао, жувальні цукерки торгівельної марки "Haribo" "TROLLI", печиво сухе з начинкою у вигляді сендвічів, без ГМО, шоколад у вигляді плиток з начинкою, без додавання зерна зернових культур, горіхів або фруктів, торгової марки "Shogeten", шоколадні вироби а саме, шоколадно-молочна паста, що містить какао, без ГМО, вода мінеральна природна газована без додавання цукру та ароматичних речовин, розлита у скляні пляшки, без ГМО SAN PELLEGRINO. З метою митного оформлення вищезазначеного товару, 10 грудня 2019 року декларантом (ТОВ "Абсолют Вест Сервіс" до Галицької митниці Держмитслужби подана електронна митна декларація №UA209170/2019/700456, в якій митна вартість визначена за основним методом за ціною контракту №148/3 від 14 лютого 2018 року, та документи, які підтверджують вартість товару, зокрема: - зовнішньоекономічний контракт №148/3 від 14 лютого 2018 року; - доповнення до договору №1 від 11 березня 2018 року; - доповнення до договору №2 від 13 листопада 2018 року; - доповнення до договору №22 від 04 грудня 2019 року; - доповнення до договору №3 від 16 квітня 2019 року; - сертифікат якості КО.824.181.2019 від 04 грудня 2019 року; - пакувальний лист №2019/12/FEX/CDB/000006 від 04 грудня 2019 року; - рахунок-фактуру (інвойс) №2019/12/FEX/CDB/000006 від 04 грудня 2019 року; - автотранспортну накладну ВDEX12/6 від 06 грудня 2019 року; - сертифікат походження товару №PL/MF/AR 0059869 від 05 грудня 2019 року; - сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 №PL/MF/AR 0128885 від 05 грудня 2019 року; - рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №149 від 09 грудня 2019 року; - документ, що підтверджує вартість перевезення товару №169 від 09 грудня 2019 року; - договір (контракт) про перевезення №20/01 від 20 січня 2015 року; - заяву декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом б/н від 04 грудня 2019 року; - інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів №4934734 від 10 грудня 2019 року; - копію митної декларації країни відправлення №19PL311010E0491147 від 06 грудня 2019 року. Проте, за результатами розгляду декларації №UA209170/2019/700456 від 10 грудня 2019 року та доданих до неї документів, Галицькою митницею Держмитслужби складена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2019/70023 від 10 грудня 2019 року. Позивачу відмовлено у митному оформленні товарів з причин неможливості завершення митного оформлення у зв`язку із тим, що документ про походження визнається непридатним для застосування преференцій відповідно до норм ст. 32 Доповнення І "Щодо визначення поняття "походження товарів" і методів адміністративного співробітництва" до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження в рамках Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії їхніми державами членами, з іншої сторони від 27 червня 2017 року, оскільки сертифікат (або декларацію походження) видано (складено) експортеру (ом), який експортував товари походження яких не підтверджено митними органами країн ЄС. Постанова Кабінету міністрів від 21 травня 2012 №450 "Питання, пов`язані із застосуванням митних декларацій" (зі змінами), Наказ Міністерства фінансів від 30 травня 2012 року №631 "Про затвердження Порядку виконання митних формальностей при здійснені митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа" (зі змінами), Наказ Міністерства фінансів від 30 травня 2012 №651 "Про затвердження Порядку митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа". Крім того, митним органом роз`яснено позивачу щодо необхідності подання нової митної декларації, заповненої відповідно до вимог чинного законодавства України. Отримавши відмову у застосуванні преференційних ставок на ввезений товар, позивачем розмитнений товар на загальних підставах за митною декларацією №UA209170/2019/700629. Не погоджуючись із прийнятою Галицькою митницею Держмитслужби карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2019/70023 від 10 грудня 2019 року, позивач звернувся до суду з цим позовом. Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалах справи відсутні докази підтвердження сумнівів у достовірності поданих документів, статусі походження відповідних товарів, а контролюючим органом не здійснювалось жодних перевірочних дій, не надсилалось запитів про надання відповідних доказів чи інформації щодо сертифікату EUR.1 №PL/MF/AP0128885 на підставі якого здійснювалось ввезення товару. Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 6-12, 73, 74, 77, 78 КАС України, ст.ст. 36, 43, 44, 280, 281 МК України, Закону України "Про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони". Судова колегія не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного. З картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2019/70023 вбачається, що відповідач відмовив позивачу у митному оформлені (випуску) товарів з причин неможливості завершення митного оформлення у зв`язку із тим, що документ про походження визнається непридатним для застосування преференцій …, оскільки сертифікат (або декларацію походження) видано (складено) експортеру (ом), який експортував товари походження яких не підтверджено митними органами країн ЄС. З правової позиції Галицької митниці Держмитслужби вбачається, що підставою оскаржуваних дій відповідача є оформлення сертифікату перевезення товару EUR.1 експортером "BRAND DISTRIBUTION", відносно якого, раніше, була проведено перевірка європейського (преференційного) походження товарів, за результатами якої не підтверджено відповідність ряду товарів вимогам правил про преференційне походження, і як наслідок, статус походження товарів не підтверджено. Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч.1 ст. 248 МК України, митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію. Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії (ч.1 ст. 257 МК України). Згідно з ч.5 ст. 280 МК України, ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України. До товарів, що походять з України або з держав - членів Світової організації торгівлі, або з держав, з якими Україна уклала двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України, якщо інше не встановлено законом. Частиною 1 ст. 281 МК України передбачено, що допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори. Законом України №1678-VII від 16 вересня 2014 року ратифіковано Угоду про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі - Угода). Відповідно до п.1 ст. 16 протоколу 1 до Угоди про асоціацію товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання сертифікату з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку ІІІ до цього Протоколу. Частиною 1 ст. 36 МК України передбачено, що країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі. Згідно з ч.2 ст. 36 МК України, країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч.6 ст. 36 МК України, положення цього Кодексу застосовуються для визначення походження товарів, на які при ввезенні їх на митну територію України поширюється режим найбільшого сприяння (непреференційне походження), з метою застосування до таких товарів передбачених законом заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. У відповідності до ч.7 ст. 36 МК України повністю вироблені або піддані достатній переробці товари преференційного походження визначаються на основі законів України, а також міжнародних договорів України, згоду на обов`язковість яких надано Верховною радою України. Статтею 43 МК України передбачено, що документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару. Відповідно до ст. 43 МК України встановлено, що сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару. Засвідчена декларація про походження товару - це декларація про походження товару, засвідчена державною організацією або компетентним органом, наділеним відповідними повноваженнями, а декларація про походження товару - це письмова заява про країну походження товару, зроблена у зв`язку з вивезенням товару виробником, продавцем, експортером (постачальником) або іншою компетентною особою на комерційному рахунку чи будь-якому іншому документі, який стосується товару. Додатковими відомостями про країну походження товару є відомості, що містяться в товарних накладних, пакувальних листах, відвантажувальних специфікаціях, сертифікатах (відповідності, якості, фіто санітарних, ветеринарних тощо), митній декларації країни експорту, паспортах, технічній документації, висновках експертизи відповідних органів, інших матеріалах, що можуть бути використані для підтвердження країни походження товару. Відповідно до п.1 ч.3 ст. 44 МК України, у разі ввезення товару на митну територію України, сертифікат про походження товару подається обов`язково на товари, до яких застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України. Згідно з ч.1 ст. 16 розділу V "Підтвердження походження" Протоколу І Угоди, товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання сертифіката з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку ІІІ до цього Протоколу, як одного з таких документів. Як вбачається з матеріалів справи, позивач подав митному органу пакет документів, які посвідчують походження товару, серед іншого, сертифікат про походження товарів (Sertificate of origin), сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (MOVEMENT CERTIFICATE EUR), пакувальний лист, рахунок-фактуру, зовнішньоекономічний договір (контракт) поставки із доповненнями та інші. Частиною 1 ст. 15 Конвенції передбачено, що товари, що походять з однієї з Договірних Сторін, і ввозяться в інші Договірні Сторони, підпадають під дію цієї Угоди за умови подання сертифікату з перевезення товару EUR

1. Сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами Договірної сторони-експортера на письмову заявку експортера або, під відповідальність експортера, його уповноваженим представником (ч.1 ст.16 Конвенції). Таким чином, сертифікат з перевезення товару EUR.1 та сертифікат про походження товару є підставою для застосування до товару тарифної преференції. Враховуючи викладене, судова колегія зазначає, що саме сертифікат з перевезення товару EUR 1 є підставою для застосування до товару тарифної преференції, і як вбачається з матеріалів справи, вказаний сертифікат було надано позивачем до митного оформлення. Судовою колегією було проаналізовано вказаний сертифікат з перевезення товару EUR.1 та встановлено, що він в повному обсязі відповідає зразку наведеному в Додатку №ІІІ до Протоколу І Угоди, та у розділі "11 Митний дозвіл" проставлена печатка митного органу Республіки Польща, м. Белосток При цьому судом першої інстанції було вірно враховано, що сертифікат якості товару, наявний у матеріалах справи, було видано Інспекцією з якості сільськогосподарських та продовольчих продуктів Республіки Польща. Експортна декларація і сертифікат EUR.1 було оформлено польською митницею. Щодо доводів апелянта, що помилковим є твердження суду про те, що у випадку наявності сумнівів орган доходів і зборів, повинен за кожним випадком здійснювати перевірку, шляхом направлення запитів до компетентних органів країни відправлення з метою здійснення верифікації документа, колегія суддів оцінює їх критично з огляду на наступне. Відповідно до ч.ч.1, 3 та 5 ст. 33 "Перевірка підтверджень походження" розділу VI Протоколу І Угоди подальші, перевірки підтверджень походження мають здійснюватись у довільному порядку або тоді, коли митні органи країни імпорту мають обґрунтовані сумніви в достовірності таких документів, статусі походження відповідних товарів або виконанні інших вимог цього Протоколу. Перевірка має бути здійснена митними органами країни експорту. Для виконання цього завдання вони мають право вимагати будь-яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть належними. Митні органи, на запит яких була здійснена перевірка, мають бути повідомлені про її результати якомога раніше. Ці результати повинні чітко вказувати на те, чи є перевірені документи достовірними та чи розглядувані товари можуть бути визнані такими, що походять з Європейського Союзу або України і відповідають іншим вимогам цього Протоколу. Відповідно до ч.1 ст. 45 МК України, у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, орган доходів і зборів може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей. Отже, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що митний орган повинен у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності поданих документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, орган доходів і зборів звертатися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, щодо кожного окремого випадку, із запитом про проведення перевірки поданих декларантом документів про походження товару чи надання додаткових відомостей. Доводи апелянта про те, що він не зобов`язаний за кожним випадком здійснювати перевірку, шляхом направлення запитів до компетентних органів країни відправлення з метою здійснення верифікації документа, суперечить вимогам ч.1 ст. 45 МК України та вимогам Угоди. Так, за приписами Угоди сертифікат з перевезення (походження) товару EUR.1 видається на кожну поставку і товари, які в ньому зазначені проходять перевірку щодо їх походження. Таким чином, у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності, наданого декларантом документа про походження товару, митний орган, відповідно до ст. 45 МК України, повинен провести перевірку. У зв`язку з цим, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що Галицька митниця Держмитслужби не вжила будь-яких заходів щодо перевірки сертифікату з перевезення товару EUR.1 №PL/MF/AP 0128885, не зважаючи на те, що згідно з листом ДФС від 28 грудня 2018 року №40584/7/99-99-19-04-17 визнанню непридатними документів про походження товарів (сертифікат з перевезення товару форми EUR.1) передує здійснення верифікації (перевірка достовірності). Зокрема, відповідач не звертався до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей. Натомість, керуючись виключно листом ДФС від 28 грудня 2018 року №40584/7/99-99-19-04-17, вважав поданий сертифікат непридатним для підтвердження країни походження без жодної його перевірки. Таким чином, судова колегія доходить висновку, що у митного органу були відсутні правові підстави в порядку ст. 33 Протоколу І, ст. 45 МК України для здійснення перевірки сертифікату з перевезення EUR.1 №PL/MF/AP 0128885, оскільки обґрунтовані сумніви щодо достовірності цього документу про походження товару об`єктивно відсутні, чим спростовуються доводи апеляційної скарги у цій частині. Судова колегія зазначає, що доводи апеляційної скарги є тотожними відзиву на адміністративний позов, та зроблених висновків не спростовують. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного судового рішення, в апеляційній скарзі не зазначено. Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Судова колегія не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України. Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, судова колегія, П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 березня 2020 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України. Повне судове рішення складено 23 вересня 2020 року. Головуючий: Бітов А.І. Суддя: Лук`янчук О.В. Суддя: Ступакова І.Г.