Постанова Чернігівський апеляційний суд № 751/348/20

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А іменем України 21 вересня 2020 року м. Чернігів Унікальний номер справи № 751/348/20 Головуючий у першій інстанції - Маслюк Н. В. Апеляційне провадження № 22-ц/4823/761/20 Суд у складі: головуючого - судді Євстафіїва О.К., суддів: Бечка Є.М., Губар В.С., за участю секретаря Кривопиші Я.О., заявник - ОСОБА_1 , суб`єкт оскарження - державний виконавець Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), заінтересована особа - Акціонерне товариство «Альфа-Банк» особа, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_1 , на ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 05 березня 2020 року; час, місце ухвалення і дата складання повного її тексту: 10.03.2020, м. Чернігів, в с т а н о в и в: У січні 2020 р. ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою, у якій просила зобов`язати державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Бутрименко Г.Г. скасувати арешт всього належного їй нерухомого майна, що накладений постановою суб`єкта оскарження № 26014787 від 20.04.2011, та поновити їй строк звернення до суду. Заявлені вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що Новозаводським районним судом м. Чернігова 10.11.2010 видано виконавчий лист № 6-2217 про стягнення з неї на користь АТ «Альфа-банк» 115911 грн 07 коп. заборгованості за кредитним договором. 20.04.2011 державним виконавцем відкрито виконавче провадження з виконання вказаного листа та накладено арешт на все нерухоме майно, яке їй належить. ОСОБА_1 також зазначає, що постанову про відкриття виконавчого провадження вона не отримувала, про наявність арешту дізналася від нотаріуса. 19.12.2019 остання звернулася до державної виконавчої служби із заявою про зняття цього арешту. Згідно з отриманою відповіддю на це звернення від 04.02.2020, державним виконавцем в 2013 році винесено постанову про повернення згаданого виконавчого листа стягувачу. Тож ОСОБА_1 просить поновити їй строк звернення до суду з цією скаргою. Крім того, в рахунок погашення боргу, про стягнення якого йдеться у названому виконавчому листі, з прилюдних торгів було реалізовано автомобіль марки Форд Фієста, реєстраційний № НОМЕР_1 . До того ж, вартість майна заявника значно перевищує суму її боргу. Оскільки натепер у державній виконавчій службі відсутні виконавчі провадження щодо ОСОБА_1 , а арешт, про який йдеться, державним виконавцем не знятий, то цей арешт порушує право власності на належне їй майно. Оскаржуваною ухвалою в задоволенні скарги відмовлено. Постановляючи цю ухвалу, суд І інстанції виходив з того, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу законом не передбачено такого наслідку, як зняття арешту з майна боржника. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати зазначену ухвалу та задовольнити її вимоги. Доводи апеляційної скарги зводяться до такого: - натепер реальне виконання виконавчого листа № 6-2217 від 10.11.2010 не здійснюється, так як його повернуто стягувачеві. Ця обставина ставить під сумнів необхідність перебування під арештом майна ОСОБА_1 ; - строк повторного пред`явлення вказаного листа до виконання пропущено, про що свідчить лист начальника Центрального відділу ДВС у м. Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 04.02.2020, а тому арешт, про який йдеться, є невиправданим; - ситуація, в якій до особи на невизначений термін застосовується обмеження її прав, суперечить принципу правової визначеності. Арешт належного ОСОБА_1 нерухомого майна порушує її право володіти, користуватися й розпоряджатися її власністю; - перевірка правомірності дій державного виконавця є обов`язком суду незалежно від того, чи заявлена така вимога. Відзиву на апеляційну скаргу не надходило. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що вона підлягає задоволенню. У справі встановлено таке. Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 10.11.2010, яка набрала законної сили, постановлено видати Публічному акціонерному товариству «Альфа-Банк» виконавчий лист на підставі рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 28.05.2010 у справі № 932-9/108/10, яким стягнуто солідарно з ОСОБА_2 і ОСОБА_1 на користь вказаного товариства заборгованість за кредитним договором у сумі 115811 грн 11 коп. та витрати по сплаті третейського збору в сумі 99 грн 96 коп. (копія цієї ухвали на арк. 49). Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 06.12.2019 № 191920350, 20.04.2011 на підставі постанови державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції Бутрименко Г.Г. про відкриття виконавчого провадження № 26014787 накладено арешт на все нерухоме майно боржника ОСОБА_1 (арк. 23-24). В Єдиному реєстрі боржників станом на 10.01.2020 інформація про те, що ОСОБА_1 є боржником, відсутня (арк. 19). Учасники справи не заперечують, що процесуальним правонаступником державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції Бутрименко Г.Г. є державний виконавець Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області. 13.01.2019 ОСОБА_1 звернулася до Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області із клопотанням про скасування арешту, накладеного на все її нерухоме майно постановою державного виконавця від 20.04.2011. Це клопотання вмотивоване тим, що згадана у ньому постанова порушує право ОСОБА_1 на вільне розпорядження належною їй власністю (копія клопотання на арк. 21). Начальник Центрального відділу ДВС у м. Маріуполі Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків) у листі від 04.02.2020 № 9957 повідомив ОСОБА_1 про те, що 20.09.2013 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу згідно з п. 2 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження». Повторно виконавчий документ до відділу не надходив (арк. 38). Інформацію такого ж змісту надано у листі цієї ж посадової особи від 02.03.2020 без вихідного номера (арк. 48). Аналізуючи надані докази та норми права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить таких висновків. Відповідно до ч. 1 ст. 56 нині чинного Закону України «Про виконавче провадження» і ч. 1 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-ХІV, що був чинним до 04.10.2016, арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Проте у справі відсутні докази про наявність будь-якого виконавчого провадження, у якому ОСОБА_1 є боржником. Вичерпний перелік випадків, у яких державний виконавець (виконавець) вправі чи зобов`язаний зняти арешт з майна боржника, містився в ч. ч. 2-5 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-ХІV, що діяв до 04.10.2016, і міститься у ч. ч. 2-4 ст. 59 нині чинного Закону України «Про виконавче провадження». Ці переліки не містять такої підстави, як повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-ХІV, що був чинним до 04.10.2016 (відсутність у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними). Отже суб`єкт оскарження не може задовольнити вимоги ОСОБА_1 . У той же час арешт, який є об`єктом судового розгляду, перешкоджає ОСОБА_1 користуватися й розпоряджатися належною їй власністю (ч. 1 ст. 319 ЦК України), зокрема квартирою АДРЕСА_1 . Для перевірки дотримання балансу законних прав та інтересів ОСОБА_1 - боржника і АТ «Альфа-Банк» - стягувача, на захист прав та інтересів якого накладено арешт, який є об`єктом судового розгляду, ухвалою апеляційного суду від 06.07.2020 цьому товариству запропоновано надати суду належно посвідчені копії документів про розмір погашеної на виконання виконавчого листа від 10.11.2010 № 6-2217 кредитної заборгованості ОСОБА_1 за рахунок продажу автомобіля Форд Фієста, державний реєстраційний № НОМЕР_1 , що належав родині ОСОБА_1 , і детальний розрахунок непогашеної кредитної заборгованості, стягнутої з останньої на виконання зазначеного виконавчого листа. Копію цієї ухвали вручено АТ «Альфа-Банк» під розписку, але останнє її не виконало. З наведеного випливає, що апеляційний суд не може констатувати, що виконавчий лист № 6-2217 від 10.11.2010 ОСОБА_1 не виконаний чи що він виконаний незначно або малозначно - настільки, що мається або нагальна потреба, або доцільність в арешті всього належного їй майна, зокрема названої вище квартири. Крім того, апеляційний суд погоджується з твердженням ОСОБА_1 про те, що внаслідок арешту її нерухомого майна вона по цей час перебуває у ситуації, в якій до неї на невизначений термін застосовано обмеження права володіти, користуватися й розпоряджатися її власністю. Ця ситуація суперечить принципу правової визначеності. Тому апеляційний суд не може дійти висновку, що арешт належного ОСОБА_1 нерухомого майна, про який йдеться, не порушує її права власності на арештоване майно, та що по цей час він захищає кредиторські права АТ «Альфа-Банк». На підставі вищевикладеного суд доходить висновку про наявність правових підстав для зняття арешту, накладеного в межах виконавчого провадження із виконання виконавчого листа від 10.11.2010 № 6-2217, в порядку ч. 5 ст. 59 нині чинного Закону України «Про виконавче провадження». Висновок місцевого суду про поновлення заявникові строку звернення до суду зі скаргою є законним. Отже оскаржувана ухвала підлягає скасуванню в частині вирішення вимог ОСОБА_1 до суб`єкта оскарження як така, що постановлена з порушенням норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, а її скарга - задоволенню. В порядку ч. 13 ст. 141 ЦПК України, у зв`язку з задоволенням скарги з Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на користь ОСОБА_1 належить стягти витрати по сплаті судового збору в сумі 420 грн 40 коп. (квитанція на арк. 76). Керуючись ст.ст. 374, 376 ч. 1 п. 4, 381, 382 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 05 березня 2020 року скасувати в частині вирішення вимог ОСОБА_1 до суб`єкта оскарження; скаргу задовольнити. Зобов`язати державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) скасувати арешт всього належного ОСОБА_1 нерухомого майна, що накладений постановою державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції Бутрименко Г.Г. про відкриття виконавчого провадження № 26014787 від 20.04.2011. Стягти з Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на користь ОСОБА_1 420 (чотириста двадцять) грн 40 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але вона може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, протягом 30 днів з дня її складення. Ідентифікаційні дані учасників справи: - ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ; - державний виконавець Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), місцезнаходження: вул. Грецька, № 19, м. Маріуполь, Донецька обл., 87515; - Акціонерне товариство «Альфа-Банк», місцезнаходження: вул. Велика Васильківська, № 100, м. Київ, 03150, код 23494714; - Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків), місцезнаходження: вул. Ярослава Мудрого, № 16, м. Харків, 61002, код 43315445. Головуючий: Судді: