Постанова Харківський апеляційний суд № 640/733/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Справа № 640/733/18 Головуючий суддя І інстанції Золотарьова Л. І. Провадження № 22-ц/818/2101/20 Суддя доповідач Яцина В.Б. Категорія: інша ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 вересня 2020 року м. Харків. Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Яцини В.Б., суддів: - Бурлака І.В., Хорошевського О.М., за участю секретаря: - Семикрас О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 21 січня 2020 року у складі судді Золотарьової Л.І. у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Київського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , Харківська філія Державного підприємства «Сетам», про визнання недійсними електронних торгів, акту державного виконавця, договору іпотеки, скасування свідоцтва про право власності та державної реєстрації, витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання права власності на квартиру, в с т а н о в и в : Представник відповідача 30 вересня 2019 року звернувся до суду з заявою про скасувати заходи забезпечення позову, вжиті постановою Харківського апеляційного суду від 09.01.2019 року у цивільній справі № 640/733/18. Заява мотивована тим, що у провадженні судді Київського районного суду м. Харкова Попрас В.О. знаходилася інша цивільна справа № 640/19335/16-ц за аналогічним позовом ОСОБА_2 , яка є правонаступником ОСОБА_5 , до державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби Харківського управління юстиції Казанцева Дмитра Олександровича, Сіренко Любові Миколаївни, ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , приватний нотаріус ХМНО Лазарев Віталій Миколайович, Харківська філія ДП «Сетам» про визнання правочинів недійсними, скасування свідоцтва про право власності та державної реєстрації. Чинними рішенням Київського районного суду м. Харкова від 19 липня 2017 року та додатковим рішенням цього ж суду від 18 грудня 2017 року у цивільній справі № 640/19335/16-ц було у задоволенні згаданого позову було відмовлено. Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 08 липня 2019 року було скасовано заходи забезпечення позову у цивільній справі № 640/19335/16-ц, а саме: знято заборону відчуження квартири АДРЕСА_1 , накладеного ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 22.12.2016. Вважає, що оскільки цивільна справа № 640/19335/16-ц є аналогічною з предметом спору і складом учасників у даній справі № 640/733/18, в межах якої постановою Харківського апеляційного суду від 09.01.2019 було вжито заходів забезпечення позову, внаслідок цього ці заходи забезпечення позову мають бути скасовані. Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 21 січня 2020 року було відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову встановлені постановою Харківського апеляційного суду від 09 січня 2019 року. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу скасувати, а її клопотання про скасування заходів забезпечення позову задовольнити. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, порушено та неправильно застосовано норми процесуального права. Зазначила, що суд не взяв до уваги, що внаслідок остаточного розгляду касаційним судом справи № 640/19335/16-ц, яким у задоволенні аналогічного позову ОСОБА_2 було відмовлено, забезпечений позов ОСОБА_2 у даній справі не має позитивних перспектив, тому необхідно скасувати заходи забезпечення позову. Відзив на апеляційну скаргу не надійшов. Відповідно до ст. 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції розглянув справу за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими для апеляційного провадження, з повідомленням учасників справи. Вислухавши доповідь судді-доповідача, за відсутності учасників справи, належним чином повідомлених про розгляд справи, що відповідно до ст.ст. 131, 372 ЦПК України не перешкоджає її подальшому розгляду, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає. У статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Вказаним вимогам оскаржена ухвала суду у повній мірі відповідає. Відмовляючи у задоволенні клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжиті постановою Харківського апеляційного суду від 09.01.2019 у цивільній справі № 640/733/18, суд першої інстанції виходив з того, що представником відповідача не доведено про необхідність скасування заходів забезпечення позову. Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду. Відповідно до ст. 2 ЦПК України Згідно з частиною 2 статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Аналогічні положення містили статті 151-152 ЦПК України у редакції, чинній на час вжиття заходів забезпечення позову у справі. Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. По суті забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених претензій позивача (заявника). Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Таким чином, підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Частинами першою, другою, дев`ятою, десятою статті 158 ЦПК України передбачено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду. Згідно ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. У статті 11 ЦПК України визначено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо. Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 18 січня 2018 року було відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 , яка діяла в інтересах недієздатної ОСОБА_5 про забезпечення позову по цій справі. Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 26 березня 2018 року провадження у вказані справі було зупинено до залучення до участі у справі правонаступників ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . Ухвалою Харківського апеляційного суду від 03 грудня 2018 року було відновлено провадження у вказаній справі, залучено до участі у справі на стадії апеляційного провадження у якості правонаступника ОСОБА_5 - ОСОБА_2 .. Постановою Харківського апеляційного суду від 09 січня 2020 року ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 18 січня 2018 року скасовано, заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову - задоволено. Заборонено відчуження квартири, яка на праві власності належить ОСОБА_1 , розташованої за адресою: АДРЕСА_2 . Частиною 9 ст. 158 ЦПК України передбачено, що у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. Відповідно до правової позиції, яка міститься у п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування. Оскільки у клопотанні про скасування заходів забезпечення позову, що надійшло 30 вересня 2019 року до суду першої інстанції від учасника справи ОСОБА_1 , необхідність скасування забезпечення позову була обґрунтована посиланням на те, що розгляд цивільної справи № 640/19335/16-ц, яка є аналогічною з предметом спору і складом учасників у даній справі № 640/733/18, справа № 640/19335/16-ц є розглянутою, і ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 08.07.2019 було скасовані заходи забезпечення позову, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні клопотання, оскільки розгляд справи № 640/733/18 не закінчено. У контексті згаданих норм ст.ст. 2, 11 ЦПК України колегія суддів апеляційного суду погоджується з такою правовою позицією суддів касаційного суду. Той факт, що аналогічна справа була розглянута по суті відповідно до ст. 82 ЦПК України не має преюдиціального значення по цій справі, оскільки за змістом норми ч. 4 ст. 82 ЦПК України преюдиціальне значення можуть мати лише обставини, встановлені рішенням суду у іншій цивільній справі, що набрало законної сили, які відповідно до принципу правової визначеності повторно не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (res judicata pro veritate habetur). Тому колегія суддів відхиляє наведені з цього приводу доводи скарги, за їх необґрунтованістю. Судом першої інстанції відповідно до ст.ст. 89, 263 ЦПК України правильно досліджені і оцінені обставини по справі, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Таким чином, оскільки суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи скарги цього висновку не спростували, то відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційна скарга залишається без задоволення, а ухвала суду - без змін. Керуючись ст.ст. 268, 367, 368, п. 1 ч.1 ст. 374, ст.ст.375, 381-384, 388, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 21 січня 2020 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст судового рішення складено 21 вересня 2020 року. Головуючий В.Б. Яцина. Судді колегії І.В. Бурлака. О.М. Хорошевський.