Ухвала КЦС ВС № 127/33179/19

У Х В А Л А 17 вересня 2020року м. Київ справа № 127/33179/19 провадження № 61-10297 ск 20 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сімоненко В. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького районного суду Кінницької області від 05 березня 2020 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 01 червня 2020 рокув справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бортняка-5», про усунення перешкод в користуванні місцем загального користування - сходовою клітиною шляхом зобов`язання знести цегляну перегородку, демонтувати двері, В С Т А Н О В И В : В грудні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -ОСББ «Бортняка-5», про усунення перешкод в користуванні місцем загального користування. Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 05 березня 2020 року, яке залишене без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 01 червня 2020 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено. 01 липня 2020 року, засобами поштового зв`язку, до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Вінницького районного суду Кінницької області від 05 березня 2020 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 01 червня 2020 року, в якій вона просить скасувати ці судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі. Ухвалою Верховного Суду від 17 липня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано для усунення недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Скаржнику необхідно було сплатити судовий збір та надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій зазначити конкретний (конкретні) пункт (пункти) частини другої статті 389 ЦПК України та/або пункт ( абзац та\або пункт) статей 392 та/або 411 ЦПК України який (які) відповідно до змісту касаційної скарги є підставою (підставами) подачі цієї касаційної скарги та обґрунтування (мотивування) наявності цієї підстави (підстав) та надати належні та допустимі докази, на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення. На виконання вимог вказаної ухвали, 03 вересня 2020 року ОСОБА_1 подала заяву, до якої долучила квитанцію про сплату судового збору за подання касаційної скарги, однак скаржник не виконало вимоги частини 2 статті 389 та пункту 5 частини 2 статті 392 ЦПК Українита не зазначає певний (певні) норму (норми) процесуального закону, на підставі яких подана касаційна скарга (підстави касаційного оскарження судового рішення). Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню із таких підстав. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті. Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається заявникові. Також згідно з пунктом 4 частини четвертої статті 393 ЦПК України касаційна скарга не приймається до розгляду та повертається судом, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» від 23 жовтня 1996 року, Reports 1996-V, p. 1544, § 45; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» від 19 грудня 1997 року). У відповідності до частин 1, 2 та 4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Невиконання ОСОБА_1 приписів статті 389 ЦПК України порушує права іншої сторони на рівність у цивільному судочинстві. Відповідно до положень частини другої статті 393 ЦПК України та статті 185 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу і заявник не усунув повністю недоліки скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається заявнику. Отже, оскільки ОСОБА_1 не виконала повністю вимоги ухвали Верховного Суду від 17 липня 2020 року та приписи ст. 389 ЦПК України, а саме не надала суду уточнену касаційну скаргу із зазначенням конкретного конкретних пункту (пунктів), на який (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) касаційного оскарження, та обґрунтування (мотивування) наявності цієї підстави (підстав), така скарга підлягає поверненню заявнику. Повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення. Керуючись статями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, У Х В А Л И В : Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького районного суду Кінницької області від 05 березня 2020 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 01 червня 2020 рокувважати неподаною та повернути заявнику. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя В. М. Сімоненко