Постанова Київський апеляційний суд № 756/9720/20

Справа № 756/9720/20 Головуючий в суді І інстанції - Родіонов С.О. Провадження № 33/824/3752/2020 Доповідач - Миколюк О.В. КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 18 вересня 2020 року м. Київ Суддя Київського апеляційного суду Миколюк О.В., за участю особи, що притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , захисника-адвоката Смєхнова В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Смєхнова В.А., на постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 20 серпня 2020 року, - В С Т А Н О В И В : Постановою судді Оболонського районного суду м. Києва від 20 серпня 2020 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять) тисяч гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 420 грн. 40 коп. Згідно з постановою суду, відповідно до протоколупро адміністративне правопорушення, 30.07.2020 о 13.15 год. в магазині "Грузинська випичка" за адресою: м.Київ, на вул. З. Гайдай,2/4 відсутній журнал термометрії, відсутнє щоденне вимірювання температури персоналу,відсутні маски та руковиці, чим ОСОБА_1 , як продавець магазину, вчинив правопорушення, передбачене ст.44-3 КУпАП. Не погоджуючись з постановою суду, захисник особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Смєхнов В.А. в апеляційній скарзі просить її скасувати та провадження по справі закрити, за відсутністю складу адміністративного правопорушення. В обґрунтуванні вказує, що в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, які саме норми профільного Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», або пункти постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року №211 зі змінами та доповненнями, або рішення органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними порушив ОСОБА_1 , тому вважає, що зміст протоколу не відповідає вимогам ст.256 КупАП, крім того звертає увагу, що до протоколу про адміністративне правопорушення не було додано відомостей про свідків, які б підтвердили виявлені недоліки, вони не встановлені та не опитані, а також в матеріалах справи відсутні фото-, відеодокази порушень. Зазначає, що суд першої інстанції у постанові перекрутив пояснення ОСОБА_1 щодо визнання вини, оскільки останнім було сказано лише про усунення недоліків, зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення. Також в протоколі неправильно зазначено прізвище та ім`я особи щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення: замість ОСОБА_1 , зазначено ОСОБА_1 . Заслухавши доповідь судді, думку ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Смєхнова В.А., які просили задовольнити подану апеляційну скаргу, вивчивши матеріали адміністративної справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного. Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення. При розгляді справи про адміністративне правопорушення в суді першої інстанції не були дотримані вимоги закону щодо повного та всебічного з`ясування обставин справи, а викладений у постанові судді висновок про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, не відповідає фактичним обставинам справи, що є підставою для скасування судового рішення. У відповідності до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Диспозицією ст.44-3 КУпАП передбачено відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішеннями органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами. Таким чином, ст.44-3 КУпАП є бланкетною, тому серед ознак, які мають бути відображені при викладенні суті даного правопорушення, обов`язковим є наведення конкретного норматнвноправового акту, а також рішення органу місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами,якими встановлюються відповідні правила та яких така особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не дотрималася, порушивши тим самим законодавчі приписи. Суть адміністративного правопорушення повинна бути розкрита безпосередньо у протоколі, в якому має бути зазначено, які конкретно дії вчинила особа для вчинення адміністративного правопорушення. Оскільки ст.44-3 КУпАП не визначає конкретних правил карантину, за порушення яких настає відповідальність, проте такі правила встановлюються відповідними актами законодавства. Зокрема таким актом є постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 (зі змінами та доповненнями), яка передбачає що на всій території України діє карантин з 12.02.2020 р. до 24.04.2020. Кабінетом Міністрів України на період карантину початково встановлено лише декілька обмежувальних заходів. У подальшому перелік обмежень розширено шляхом внесення змін до відповідних нормативних актів. Так, постановами Кабінету Міністрів України від 16 березня 2020 року №215, від 02 квітня 2020 року №255, від 20 травня 2020 року №392, від 12 червня 2020 року №480, від 17 червня 2020 року №500 вносилися відповідні зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211. У підпунктах пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 зі змінами та доповненнями був наведений конкретний перелік дій, які заборонені під час дії карантину на всій території України. Тому, виявлення порушень з визначеного переліку цих дій є підставою для застосування до правопорушників санкцій, передбачених ст.44-3 КУпАП. В той же час в п.3.3 рішення Конституційного Суду України від 28 серпня 2020 року №10-р/2020 зазначено: Конституційний Суд України зазначає, що згідно зі статтею 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України; в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень; не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 Конституції України. Конституційний Суд України наголошує, що обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина є можливим у випадках, визначених Конституцією України. Таке обмеження може встановлюватися виключно законом - актом, ухваленим Верховною Радою України як єдиним органом законодавчої влади в Україні. Встановлення такого обмеження підзаконним актом суперечить статтям 1, 3, 6, 8, 19, 64 Конституції України. Протокол про адміністративне правопорушення це процесуальний документ, з якого починається розгляд справи про вчинення фізичною особою адміністративного правопорушення, і кінцевим результатом якого є прийняття судом судового рішення від імені держави на підставі всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом та забезпечення виконання винесеної постанови. Відповідно до ч.1 ст.256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Однак, в протоколі серія КВ №02 про адміністративне правопорушення від 30.07.2020 року не зазначено, які саме норми профільного Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», або пункти постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 зі змінами та доповненнями, або рішення органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами порушив ОСОБА_1 . За таких обставин зміст протоколу не відповідає вимогам ст.256 КУпАП, а суд першої інстанції при цьому не вправі виходити за межі своєї компетенції щодо зміни змісту протоколу стосовно фактичних обставин справи та конкретних дій, які були вчинені особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. Окрім того до даного протоколу на доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, уповноваженою особою не надано відомостей про свідків, які б підтвердили виявлені недоліки, ці особи не встановлені та не опитані, а також відсутні фото-, відеодокази порушень. Також, в протоколі та в постанові суду неправильно зазначене прізвище і ім`я особи щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення: замість ОСОБА_1 зазначено: ОСОБА_1 , та відсутня копія паспорту або іншого документу, що посвідчує особу правопорушника (що підтверджується наданою в апеляційній інстанції посвідкою на тимчасове проживання в Україні ОСОБА_1 ). Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення серії КВ №02-030 від 30.07.2020 року як доказ у відповідності до ст.252 КУпАП, складений без дотримання вимог процесуального закону, що тягне за собою визнання його, як доказу, недопустимим. Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційному принципі: презумпції невинуватості (ст. 62 Конституції України). Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов`язку доводити свою причетність до скоєння правопорушення. Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за відсутності складу адміністративного правопорушення (ст.247 п.1 КУпАП). Приймаючи до уваги, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущейнях і усі сумніви щодо доведеності вини особи слід тлумачити на її користь, матеріали справи не містять доказів вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП, тобто судом першої інстанції не доведено складу адміністративного правопорушення ОСОБА_1 за ст.44-3 КУпАП. Відтак провадження в адміністративній справі підлягає закриттю з підстав, передбачених п.1 ст.247 КУпАП. Згідно ст.129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини. З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про відсутність у діянніОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП. У зв`язку з цим постанова судді підлягає скасуванню, а справа щодо ОСОБА_1 - закриттю на підставі п.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Керуючись ст.ст. 247, 294 КУпАП,- постановив: Апеляційну скаргу захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Смєхнова В.А.-задовольнити. Постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 20 серпня 2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП, скасувати, а провадження у даній справі закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Постанова остаточна та оскарженню не підлягає. Суддя: