Постанова Полтавський апеляційний суд № 552/2408/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 552/2408/20 Номер провадження 22-ц/814/1839/20Головуючий у 1-й інстанції Миронець О.К. Доповідач ап. інст. Триголов В. М. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 вересня 2020 року м. Полтава Колегія суддів судової палати у цивільних справах Полтавського апеляційного суду в складі: головуючого - судді: Триголова В.М., суддів: Дорош А.І., Лобова О.А., секретар: Ачкасова О.Н., розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Полтава цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на ухвалу Київського районного суду м.Полтави від 06 липня 2020 року у справі за скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на дії державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції,- В С Т А Н О В И Л А : У травні 2020 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися в суд із скаргою на дії державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції. В обгрунтування скарги зазначено, що заявники не згодні із сумою боргу, яку з них стягують, а саме 12130, 86 гривень. Окрім того, виконавчі провадження повертались стягувачу ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго», а отже державний виконавець не повинен був їх приймати знову до провадження, оскільки строк для пред`явлення виконавчих листів було пропущено. У скарзі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 просили визнати дії Київського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції протизаконними, скасувати постанови державних виконавців щодо скаржників по рішеннях судів за номером 552/1396/15-ц, №2н-1999/2011, №2-209/2009, стягнути сплачені ними кошти та зняти арешт з рахунків. Ухвалою Київського районного суду м.Полтави від 06 липня 2020 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - відмовлено. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 подали на ухвалу апеляційну скаргу, в якій просять її скасувати та задовольнити їх вимоги, скасувавши виконавчі провадження в т.ч. по рішеннях судів за №552/1396/15-ц, №2н-1999/2011, №2-209/2009. У скарзі посилаються на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи. В обгрунтування скарги зазначають, що виконавча служба не вправі була повторно відкривати виконавчі провадження по вказаних рішеннях судів, оскільки стягувач пропустив строки для повторного відкриття виконавчих проваджень. Також ОСОБА_1 , ОСОБА_2 вказують про виконання судового рішення у 2015 році і сплату коштів на суму 7233, 62 грн. Окрім того, вважають помилковим посилання суду на наявність зведеного виконавчого провадження під №61444520. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що на виконанні у Київському ВДВС у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) перебуває на виконанні зведене виконавче провадження №61444520. В склад даного провадження входить: виконавче провадження №60521568 з примусового виконання виконавчого листа Київського районного суду м. Полтави від 07.10.2015 року №552/1396/15-ц про стягнення солідарно з ОСОБА_1 на користь ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» заборгованості у розмірі 7233,62 гривень, виконавче провадження №60614766 з примусового виконання судового рішення Київського районного суду м. Полтави від 11.04.2012 року №2н-1999/2011, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» заборгованості у розмірі 3499,89 гривень, виконавче провадження №58871876 з примусового виконання виконавчого листа Київського районного суду м. Полтави від 20.05.2009 року №2-209/2009 про стягнення солідарно з ОСОБА_1 на користь ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» заборгованості у розмірі 1925,98 гривень. (залишок боргу 362, 30 грн.) Згідно автоматизованої системи виконавчого провадження вказані виконавчі документи перебували на виконанні в період з 01.08.2016 року по 28.02.2017 року ВП №51788986 з 04.10.2016 року по 28.02.2017 року, ВП№52507423 з 14.01.2011 року по 27.04.2016 року ВП №23805500 та повертались стягувачу, у зв`язку з відсутністю майна, на яке може бути звернуто стягнення. Відповідно до ст. 124 ч. 5 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України, а невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Згідно ч.1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Відповідно до вимог ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Згідно п.2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо: у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. (в редакції Закону на час повернення виконавчих документів). Статтею 12 Закону визначено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення. (в редакції Закону на час повернення виконавчих документів). Згідно ч.5 Прикінцевих та перехідних положень Закону виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом. Згідно ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи. Частиною 3 ст. 451 ЦПК України визначено, що якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги. З матеріалів справи слідує, що приватним виконавцем правомірно було вжито дії для примусового виконання судових рішень, зокрема, відкрито виконавче провадження за поданими ПОКВПТ «Полтаватеплоенернго» виконавчими документами. А тому даючи оцінку діям приватного виконавця, суд першої інстанції правильно застосував положення Закону України "Про виконавче провадження" та не знайшов обгрунтованих підстав для визнання дій виконавця неправомірними. Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про неправомірність дій державного виконавця щодо прийняття до виконання виконавчих документів після їх повернення з підстав відсутності майна, на яке може бути звернуто стягнення. Згідно положень Закону України «Про виконавче провадження» у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення. На час видачі виконавчих документів, Законом було встановлено строк для їх пред`явлення в один рік, але після їх повернення та переривання строку, стягувач правомірно звернувся до виконавчої служби в межах трирічного строку, який було встановлено у Прикінцевих та перехідних положеннях нового Закону України «Про виконавче провадження». Посилання у скарзі на виконання судового рішення і сплату коштів в сумі 7233, 62 грн. нічим не підтверджені, при цьому також не були доведені скаржниками і доводи щодо невірної суми боргу за виконавчими провадженнями. Так, згідно інформації, надано державною виконавчою службою (облікова картка на зведене виконавче провадження) в процесі виконання судового наказу від 11.04.2012 року про стягнення 3499, 89 грн. стягнуто 1057, 45 грн., залишок боргу 2442, 44 грн.; залишок боргу по виконавчому листу №552/1396/15-ц про стягнення 7233, 62 грн. складає 7233, 62 грн.; виконавчий лист №2-209/2009 про стягнення 1925,98 грн. залишок боргу 362, 30 грн., повністю виконаний. Також неспроможними є доводи скарги про те, що зведеного виконавчого провадження за №№61444520 не існує. З наданих державною виконавчою службою матеріалів, а також з постанови від 03.03.2020 року про об`єднання виконавчих проваджень вбачається, що виконавчі провадження №№60521568 з примусового виконання виконавчого листа Київського районного суду м. Полтави від 07.10.2015 року №552/1396/15-ц про стягнення солідарно з ОСОБА_1 на користь ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» заборгованості у розмірі 7233,62 гривень, виконавче провадження №60614766 з примусового виконання судового рішення Київського районного суду м. Полтави від 11.04.2012 року №2н-1999/2011, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» заборгованості у розмірі 3499,89 гривень, виконавче провадження №58871876 з примусового виконання виконавчого листа Київського районного суду м. Полтави від 20.05.2009 року №2-209/2009 про стягнення солідарно з ОСОБА_1 на користь ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» заборгованості у розмірі 1925,98 гривень. (залишок боргу 362, 30 грн.) об`єднані у зведене виконавче провадження №61444520. За таких обставин, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга ОСОБА_1 , ОСОБА_2 залишенню без задоволення. Керуючись ст.ст. ст. 367, п.1 ч.1 ст. 374, ст. 375 ЦПК України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - залишити без задоволення. Ухвалу Київського районного суду м.Полтави від 06 липня 2020 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий: В.М. Триголов Судді: А.І. Дорош О.А. Лобов