Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/7282/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/7282/20 Суддя (судді) першої інстанції: Бояринцева М.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 вересня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Федотова І.В., суддів: Коротких А.Ю. та Сорочка Є.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 липня 2020 року у справі за адміністративним позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Громадська організація "Український інститут з прав людини" про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до суду з позовом до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Громадська організація "Український інститут з прав людини", в якому просило: - визнати протиправною бездіяльність старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчука К.П. щодо не закінчення виконавчого провадження № 60215145; - зобов`язати старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчука К.П. закінчити виконавче провадження № 60215145 на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження"; - визнати протиправними дії старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчука К.П. щодо стягнення з НАК "Нафтогаз України" коштів на загальну суму 17149,92 грн., тобто виконавчий збір у сумі 16 692 грн. та витрати на проведення виконавчих дій у сумі 457,92 грн. у виконавчому провадженні №60215145; - зобов`язати старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчука К.П. повернути НАК "Нафтогаз України" кошти на загальну суму 17149,92 грн., тобто виконавчий збір у сумі 16692 грн. та витрати на проведення виконавчих дій у сумі 457,92 грн. у виконавчому провадженні № 60215145 Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 липня 2020 року позов Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в частині визнання протиправними дії старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчука К.П. щодо стягнення з НАК "Нафтогаз України" коштів на загальну суму 17149,92 грн., тобто виконавчий збір у сумі 16692 грн. та витрати на проведення виконавчих дій у сумі 457,92 грн. у виконавчому провадженні №60215145 та про зобов`язання старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчука К.П. повернути НАК "Нафтогаз України" кошти на загальну суму 17149,92 грн., тобто виконавчий збір у сумі 16692 грн. та витрати на проведення виконавчих дій у сумі 457,92 грн. у виконавчому провадженні № 60215145 залишено без розгляду. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 липня 2020 року у задоволенні адміністративного позову було відмовлено. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач вказує, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність, оскільки рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.01.2019 у справі № 826/14346/18 про зобов`язання НАК "Нафтогаз України" вчинити певні дії як боржником виконано добровільно до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а тому наявні підстави для закінчення виконавчого провадження №60215145. Сторони у судове засідання не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Як вірно встановлено судом першої інстанції, постановою старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 04.10.2019 відкрито виконавче провадження № 60215145 по примусовому виконанню виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва №826/14346/18 від 01.07.2019 про зобов`язання Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" надати Громадській організації "Українській інститут з прав людини" інформацію та копії документів, у відповідь на запит на публічну інформацію від 04.07.2018. Листом від 18.11.2019 № 14/5-859-19 Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" повідомило Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві про виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.01.2019 у справі № 826/14346/18. В листі зазначено, що на виконання рішення суду НАК "Нафтогаз України" листом від 12.06.2019 № 14-4189/1.18-19 (на лист Громадської організації "Український інститут з прав людини" від 31.05.2019 № 14вих/19) надала Громадській організації "Український інститут з прав людини" запитувану інформацію (рекомендоване поштове відправлення № 0100109745957). Повторно листом від 22.07.2019 № 14-4703/1.2-19 (на лист Громадської організації "Український інститут з прав людини" від 16.07.2019 №15вих/19) надала Громадській організації "Український інститут з прав людини" запитувану інформацію (рекомендоване поштове відправлення № 0100100144713). 26.03.2020 Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві із заявою № 14/5-1305-20, в якій просило відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" закінчити виконавче провадження №60215145. Листом від 11.03.2020 за № 60215145/26 Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві повідомив Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про відсутність правових підстав для закінчення виконавчого провадження, оскільки лист від 12.06.2019 № 14-4189/1.18-19 не може свідчити про повне фактичне виконання рішення суду. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивачем рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.01.2019 у справі №826/14346/18 не виконано, а тому відсутні підстави для закінчення виконавчого провадження №60215145 по примусовому виконанню виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва №826/14346/18 від 01.07.2019 про зобов`язання Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" надати Громадській організації "Українській інститут з прав людини" інформацію та копії документів, у відповідь на запит на публічну інформацію від 04.07.2018. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного. Згідно із ч.1, 2 ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановленому законом. Відповідно до частини 1 статті 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р. № 1404-VIII. Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. За приписами п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» примусовому виконанню підлягають виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України. Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначається резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень. За приписами ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Згідно п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Відповідно до п. 5 та 6 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню). Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Судом першої інстанції вірно встановлено та з матеріалів справи вбачається, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.01.2019 у справі №826/14346/18 зобов`язано Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" надати Громадській організації "Українській інститут з прав людини" інформацію та копії документів, у відповідь на запит на публічну інформацію від 04.07.2018. Підставою для закінчення виконавчого провадження позивач вказує фактичне виконання рішення суду та надання відповіді Громадській організації "Український інститут з прав людини" листами від 12.06.2019 №14-4189/1.18-19 та від 22.07.2019 № 14-4703/1.2-19. Так, листом від 12.06.2019 за № 14-4189/1.18-19 Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" повідомило Громадську організацію "Український інститут з прав людини" про те, що запитувані інформація та документи є відомостями досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000001782, що проводиться Національним антикорупційним бюро України та зазначено, що передача запитуваних відомостей має відбуватись з урахуванням обмежень, визначених Кримінальним процесуальним кодексом України, тобто за наявності відповідного письмового дозволу слідчого або прокурора на їх розголошення. Листом від 22.07.2019 за № 14-4703/1.2-19 Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" повідомило Громадську організацію "Український інститут з прав людини" про надання відповіді на виконання рішення суду листом від 12.06.2019 № 14-4189/1.18-19. При цьому підставою для закінчення виконавчого провадження з підстав визначених пунктом саме 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» є фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, тобто постанова про закінчення виконавчого провадження приймається за умови повного та безумовного виконання виконавчого документа. Відтак, доводи позивача про наявність підстав для закінчення виконавчого провадження з підстав, визначених 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» є безпідставними. Покладені судом зобов`язання виконані позивачем не у порядку, встановленому судовим рішенням та не в межах покладених зобов`язань. Колегія суддів вважає, що оскільки позивачем не було доведено фактичного виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.01.2019 у справі № 826/14346/18 в спосіб ним визначений, то у державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчука К.П. були відсутні визначені Законом України "Про виконавче провадження" підстави для закінчення виконавчого провадження. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог та відсутність правових підстав для задоволення позову. Поряд з цим, слід зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Таким чином, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування. Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 липня 2020 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України. Головуючий суддя: Судді: