Постанова 4851 № 440/3476/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 вересня 2020 р.Справа № 440/3476/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Рєзнікової С.С., Суддів: Бегунца А.О. , Мельнікової Л.В. , за участю секретаря судового засідання Машури Г.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.07.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Удовіченко С.О. , вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 16.07.20 року по справі № 440/3476/20 за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіті Фінанс" про визнання незаконною та скасування постанови, ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича, в якому просив суд: - визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича від 22.06.2020 про відкриття виконавчого провадження № 62396042. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено про протиправність оскаржуваного рішення, у зв`язку з відсутністю підстав для прийняття до виконання виконавчого напису нотаріуса та відкриття виконавчого провадження у виконавчому окрузі м. Києва, оскільки позивач (боржник) зареєстрований та проживає у м. Полтаві. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 16.07.2020 позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича про відкриття виконавчого провадження ВП № 62396042 від 22.06.2020. Стягнуто з приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клименка Романа Васильовича на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у сумі 1471,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2500 грн. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, згідно з якою апелянт просить суд скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідачем зазначено про правомірність дій при винесенні оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження, оскільки у виконавчому написі, що підлягав примусовому виконанню, зазначено місцем фактичного проживання боржника, ОСОБА_1 , саме: АДРЕСА_4 Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 25.09.2015 між ОСОБА_1 (адреса реєстрації та фактичного місяця проживання: АДРЕСА_2 ), укладено договір про надання кредиту №RO031.0052507 з ПАТ банк "Траст". 30.05.2020 приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області В.В. Колейчик вчинено виконавчий напис № 11604 про звернення стягнення з ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - невідомо, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ; місце проживання: АДРЕСА_4 , який є боржником за кредитним договором RO31.0052507 від 25.09.2015, укладеним із ПАТ банк "Траст", правонаступником якого є ТОВ "ФК "Сіті Фінанс" (а.с. 73). 22.06.2020 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича уповноваженою особою стягувача подано заяву про примусове виконання рішення, а саме: виконавчого напису № 11604 від 13.05.2020 (а.с. 66). Зі змісту вказаної заяви встановлено, що адресу реєстрації боржника вказано АДРЕСА_2 / адреса проживання: АДРЕСА_4. 22.06.2020 приватним виконавцем Клименком Романом Васильовичем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису № 11604 від 13.05.2020 у виконавчому провадженні № 62396042 (а.с. 7-78). Вказана постанова направлена приватним виконавцем боржнику за адресами: АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 (а.с. 82). Не погодившись з прийнятою постановою, позивач звернулася до суду з даним позовом. Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості. Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне. Так, спірні правовідносини врегульовані положеннями Законом України «Про виконавче провадження», відповідно до яких визначені умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку. Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів - виконавчих написів нотаріусів. Відповідно до п. 10 ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю. Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів". Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 23 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (надалі - Закон №1403-VIII), у Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність. Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 25 Закону №1403-VIII, виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя. Приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ. Місце виконання рішення згідно з п. 10 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.12 за №512/5, визначається відповідно до вимог, встановлених ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження". Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження", приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Згідно з ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що ними визначені вимоги (критерії) до місця відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження. При цьому згідно з ч. 3 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" право приватного виконавця відкривати виконавче провадження обмежується виконавчим округом, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність та відомості щодо якого внесені та містяться у Єдиному реєстрі приватних виконавців України. При цьому, в силу положень ч. 2 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження", якщо місце проживання, перебування боржника - фізичної особи та місцезнаходження боржника - юридичної особи або місцезнаходження майна боржника розташовано в окрузі, в якому приватний виконавець здійснює діяльність та відповідно на яку розповсюджується відповідна компетенція цього приватного виконавця, він має право прийняти до виконання відповідні виконавчі документи та відкрити виконавче провадження з їх виконання. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам колегія суддів зазначає наступне. Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Так, як свідчать матеріали справи, позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 9), зокрема, місце реєстрації позивача вказано в паспорті, копія якого знаходиться в матеріалах справи. Крім того, у виконавчому написі нотаріуса № 11604 від 13.05.2020 зазначено аналогічну адресу реєстрації боржника, однак місцем його фактичного проживання вказано: АДРЕСА_4 . Приймаючи зазначений виконавчий документ до виконання, відповідач виходив з того, що адресою боржника є зазначена у виконавчому написі нотаріуса фактична адреса: АДРЕСА_4 . На цій підставі приватний виконавець дійшов висновку про проживання боржника у м. Києві та, як наслідок, наявність підстав для відкриття ним виконавчого провадження. Проте, жоден з доданих стягувачем документів: ні заявка до договору, ні будь-який інший документ не вказує на можливе місце проживання позивача саме в місті Києві. Також, суд зазначає про те, що при поданні стягувачем вказаної заяви, останнім не надано будь-яких доказів, які б підтверджували місце проживання позивача станом на момент подання заяви про примусове виконання виконавчого напису. Відсутні такі відомості і у матеріалах виконавчого провадження, копія яких надана відповідачем до матеріалів справи. Колегія суддів зазначає, що відповідачем не надано обґрунтованих пояснень та доказів на підтвердження проживання боржника на території Київської області, а також про наявність у боржника майна або про отримання ним доходів на території Київської області. Інформація у заяві про примусове виконання рішення про адресу, а саме: АДРЕСА_4 , не може слугувати належним доказом на підтвердження місця проживання позивача та спростовується наявними у матеріалах справи доказами. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №826/7969/16. Отже, відповідачем, ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанції не надано належних та допустимих доказів, що у своїй сукупності свідчили б про наявність визначених законом підстав для відкриття виконавчого провадження №62396042 у межах виконавчого округу Київської області, відтак позовні вимоги підлягають задоволенню. Стосовно розподілу судових витрат понесених позивачем під час розгляду справи судом першої інстанції та в суді апеляційної інстанції колегія суддів зазначає наступне. Згідно з ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Згідно ч. 4 ст. 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Таким чином, на підтвердження судових витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення; про відрядження). При цьому, недопустимими є документи, які не відповідають встановленим вимогам. До складу витрат включаються лише фактично сплачені стороною або її представником витрати. В підтвердження здійсненної правової допомоги, необхідно долучати й розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором. Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Відповідно до ч. 5 ст. 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Судом встановлено, що 30.06.2020 між адвокатом Нестеренко А.В. та клієнтом ОСОБА_1 укладено договір про надання професійної правничої допомоги, за умовами якого вартість однієї години надання професійної правничої допомоги складає 500 грн. Фактична кількість витраченого часу на надання професійної правничої допомоги та загальна вартість надання професійної правничої допомоги визначається у підписаному сторонами Акті про надання професійної правничої допомоги (а.с. 92). 01.07.2020 між Нестеренко А.В. та ОСОБА_1 підписано Акт про надання професійної правничої допомоги, згідно якого адвокатом надано послуги по складанню позовної заяви - 4 год., складання заяви про забезпечення позову - 1 год. (а.с. 95). Факт сплати адвокату грошових коштів за надані послуги підтверджується квитанцією № 1 від 01.07.2020 (а.с. 96). Вирішуючи питання про розподіл судових витрат на оплату професійної правничої допомоги, суд виходить з реальності вказаних витрат (чи мали місце ці витрати, чи була в них необхідність), а також розумності їх розміру. Такі критерії застосовує Європейській суд з прав людини. У справі «East/West Allianse Limited», суд зазначив, що заявник має право на компенсацію судових витрат, тільки якщо буде доведено, що такі витрати фактично мали місце, були неминучі, а їх розмір є обґрунтованим. Дослідивши акт виконаних робіт за договором, оцінивши усі необхідні аспекти цієї справи: складність та обсяг виконаних адвокатом робіт, час, витрачений на виконання відповідних робіт, значення справи для сторони, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про необхідність стягнення на користь ОСОБА_1 з приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката в сумі 2500 грн. Крім того, позивачем понесено судові витрати зі сплати судового збору за подання позову до суду першої інстанції у розмірі 1471,40 грн., які підлягають стягненню на його користь за рахунок відповідача. Дослідивши зміст наданих до суду документів на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів дійшла висновку, що розмір витрат є співмірним із складністю цієї справи та об`ємом наданих адвокатами послуг. Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. За приписами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається. Крім того, представником позивача 21.09.2020 подано до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якому, зокрема, представником позивача заявлено клопотання про стягнення на користь позивача понесених судових витрат на правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції. Колегією суддів встановлено, що позивачем понесені судові витрати на правову допомогу надану під час апеляційного розгляду справи у розмірі 1500,00 грн., що підтверджується актом надання професійної правничої допомоги від 18.09.2020, ордер серія ВІ № 1015430 від 30.06.2020 та квитанцією № 2 від 18.09.2020 на суму 1500,00 грн., які підлягають стягненню на користь позивача з приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клименка Романа Васильовича. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 271, 272, 287, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.07.2020 року по справі № 440/3476/20 залишити без змін. Стягнути з приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клименка Романа Васильовича на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1500 (одна тисяча п`ятсот) грн. 00 коп. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя С.С. Рєзнікова Судді А.О. Бегунц Л.В. Мельнікова Повний текст постанови складено 22.09.2020 року