Постанова Закарпатський апеляційний суд № 308/2952/20

Справа № 308/2952/20 Закарпатський апеляційний суд П О С Т А Н О В А І м е н е м У к р а ї н и 15.09.2020 м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд в особі судді Стана І. В., розглянувши клопотання, яке подав ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження, в с т а н о в и в : постановою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09 червня 2020 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , гр. України, заступник директора ТОВ «Центравто», визнаний винним і на нього накладено адміністративне стягнення за ч. 6 ст. 470 МК України у виді штрафу в розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 170 000 (сто сімдесят тисяч) гривень. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 420,40 грн.. Згідно постанови, 02.03.2020 о 01 год. 48 хв. у зону митного контролю ділянки «виїзд» митного посту «Ужгород» Закарпатської митниці Держмитслужби, заїхав легковий автомобіль марки «Skoda», модель «Octavia», реєстраційний номерний знак України НОМЕР_1 , під керуванням гр. України ОСОБА_2 , де в якості пасажира слідував гр. України ОСОБА_1 , який їхав з України до Польщі у приватних справах. Формою проходження митного контролю гр. України ОСОБА_3 обрав порядок проходження митного контролю по смузі руху «зелений коридору». До митного контролю гр. України ОСОБА_4 було подано паспорт гр. України для виїзду закордон НОМЕР_2 від 28.08.2017, технічний паспорт НОМЕР_3 та паспорт пасажира, який разом з ним перетинав митний кордон України. Під час здійснення митних формальностей було проведено аналітично-перевірочні заходи з використанням баз даних, а саме: АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України, внаслідок чого встановлено, що 23.04.2018 через пункт пропуску «Косино» Закарпатської митниці ДФС гр. України ОСОБА_1 на митну територію України в митному режимі «транзит» ввезено легковий автомобіль марки «OPEL», моделі «ASTRA», номер кузова № НОМЕР_4 , реєстраційний номерний знак Польщі НОМЕР_5 . Станом на 07.02.2020 року вищезазначений транспортний засіб за межі митної території України не вивезено та продовжує перебувати на митній території України з порушенням строку транзиту. Від пояснення гр. України ОСОБА_1 відмовився, посилаючись на ст. 63 Конституції України «Особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім`ї чи близьких родичів, коло якої визначається законом...» Згідно з даними мережі Інтернет ресурсу https://www.mobile.de вартість аналогічного/подібного автомобіля складає 950 євро, що згідно з курсом НБУ на 02.03.2020 р. становить 25 629 грн. 96 коп. (двадцять п`ять тисяч шістсот двадцять дев`ять грн. 96 коп.). Таким чином, громадянин ОСОБА_1 перевищив встановлений статтею 95 Митного кодексу України строк доставки транспортного засобу особистого призначення, а саме: легкового автомобіля марки «OPEL», моделі «ASTRA», номер кузова № НОМЕР_4 , реєстраційний номерний знак Польщі НОМЕР_5 , що перебуває під митним контролем, до органу доходів і зборів призначення (а при переміщенні в межах зони діяльності однієї митниці - від одного підрозділу цієї митниці до іншого), більше ніж на тридцять діб. Не погоджуючись з указаною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій порушує питання про скасування постанови та закриття провадження у справі. Одночасно, ОСОБА_1 порушує питання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Вказує на те, що його не було повідомлено про час та місце розгляду справи, а копію оскаржуваної постанови отримав 13.08.2020, після чого, подав апеляційну скаргу, яка постановою Закарпатського апеляційного суду йому була повернута. Дослідивши матеріали справи про порушення митних правил та доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд прийшов до висновку про те, що клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження судового рішення задоволенню не підлягає з таких підстав. Відповідно до ч. 5 ст. 529 МК України постанова суду (судді) у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або митним органом, який здійснював провадження у цій справі. Порядок оскарження постанови суду (судді) у справі про порушення митних правил визначається Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законами України. Частиною 2 статті 294 КУпАП передбачено, що постанова судді в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів із дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений тільки у випадку, якщо він пропущений із поважних причин, і лише на підставі клопотання особи, яка подає апеляційну скаргу. Поважність причин його пропуску має довести апелянт, який заявив таке клопотання. Вищевказана норма ч. 2 ст. 294 КУпАП, забезпечує, за аналогією із правом на доступ до суду, закріпленим у п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законну мету і не порушує саму сутність цього права, а також свідчить про те, що початок відліку перебігу строку на апеляційне оскарження судового рішення у справі про адміністративне правопорушення розпочинається саме з моменту його винесення, а не з моменту отримання копії оскаржуваного судового рішення. Апеляційний суд може поновити строк на апеляційне оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення, якщо його порушено з поважних причин (хвороба, відрядження, стихійне лихо, хвороба близьких родичів тощо). Апеляційний суд виходить із того, що про поважність причин на поновлення строку апеляційного оскарження може свідчити наявність конкретних обставин, які об`єктивно перешкоджали своєчасному зверненню до суду зі скаргою протягом встановленого законом строку на апеляційне оскарження рішення суду, які виникли раптово, носили несподіваний характер і не могли бути контрольовані апелянтом. З матеріалів справи про порушення митних правил вбачається, що оскаржувана постанова винесена 09.06.2020, що свідчить про те, що, відповідно до ст. 294 КУпАП, останнім днем подання на неї апеляційної скарги є 19.06.2020. З матеріалів справи також убачається, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 подав 01.09.2020, тобто із пропуском передбаченого ч. 2 ст. 294 КУпАП десятиденного строку на апеляційне оскарження постанови від 09.06.2020. Підстави, на які посилається ОСОБА_1 у підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження (його не було повідомлено про час та місце розгляду справи, а копію оскаржуваної постанови отримав 13.08.2020, після чого, подав апеляційну скаргу, яка постановою Закарпатського апеляційного суду йому була повернута), апеляційний суд не може визнати поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження з огляду на наступне. Так, із матеріалів справи про порушення митних правил вбачається, що ОСОБА_1 було відомо про наявність в Ужгородському міськрайонному суді справи щодо нього, оскільки зі змісту протоколу про порушення митних правил вбачається, що ОСОБА_1 роз`яснено, що справа буде розглядатися Ужгородським міськрайонним судом. При цьому, 09.06.2020, тобто в день розгляду судом першої інстанції справи, ОСОБА_1 подав клопотання про закриття провадження у справі, що свідчить про те, що йому було відомо про розгляд справи саме 09.06.2020. Разом із тим, відповідно до практики Європейського суду з прав людини сторона,яка задіяна в ході судового розгляду, та належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення у справі «Пономарьов проти України»). При цьому, також враховується і те, що інформація про час та місце розгляду судами справ міститься на веб-сайті «Судова влада». Таким чином, апеляційним судом не встановлено поважних причин, із яких ОСОБА_1 не подав апеляційну скаргу в передбачений ч. 2 ст. 294 КУпАП строк (до 19.06.2020 включно), а зазначені ОСОБА_1 у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження обставини, із урахуванням наведеного вище, не можуть бути визнані поважними причинами пропуску такого строку. Разом із тим, апеляційний суд враховує те, що, подаючи апеляційну скаргу вперше 13.08.2020, тобто також із пропуском строку на апеляційне оскарження, ОСОБА_1 не клопотав про поновлення пропущеного строку, в зв`язку з чим, постановою судді Закарпатського апеляційного суду від 20.08.2020 таку йому повернуто. При цьому, враховується і те, що незнання положень законодавства в частині вирішення питань щодо пропуску строку на апеляційне оскарження не може бути визнано поважною причиною для поновлення пропущеного строку. Крім того, зі змісту апеляційної скарги вбачається, що апелянт не вказує на обставини (хвороба, відрядження, стихійне лихо, хвороба близьких родичів тощо) у підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, що в свою чергу свідчить про те, що апелянтом не доведено поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення. За таких обставин, зазначене в апеляційній скарзі клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження є необґрунтованим, обставини, на які посилається ОСОБА_1 у підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, визнаються не підтвердженими й не визнаються поважними, у зв`язку з чим, підстав для поновлення пропущеного строку на оскарження судового рішення апеляційний суд не вбачає, а тому, апеляційна скарга, подана із пропуском строку на апеляційне оскарження, підлягає поверненню ОСОБА_1 .. При прийнятті рішення про необхідність відмови ОСОБА_1 у поновленні строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд також враховує положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; що суд, за відсутності обґрунтованих клопотань не вправі витребовувати будь-які докази; те, що апелянтом не доведено поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення й не надано таких доказів, які б підтверджували поважність причин його пропуску; що пропущений строк є значним; що необґрунтоване поновлення процесуального строку на оскарження остаточного судового рішення порушує принцип юридичної визначеності і перешкоджає своєчасному виконанню рішення суду, яке набуло законної сили. Разом із тим, апеляційний суд зазначає, що при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення, апеляційний суд не перевіряє доводи щодо законності, обґрунтованості та справедливості оскаржуваного рішення, оскільки така оцінка може бути дана судом тільки в результаті розгляду апеляційної скарги по суті. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В : подане ОСОБА_1 клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення залишити без задоволення та відмовити у поновленні пропущеного строку. Апеляційну скаргу, яку подав ОСОБА_1 на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09 червня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 470 МК України, - повернути ОСОБА_1 з усіма доданими до неї матеріалами, як особі, що їх подала, а також надіслати йому копію даної постанови. Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя І. В. Стан