Постанова Київський апеляційний суд № 759/3391/18

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 18 вересня 2020 року місто Київ Єдиний унікальний номер справи 759/3391/18 Номер провадження № 22-ц/824/11035/2020 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Вербової І.М., суддів: Саліхова В.В., Шахової О.В., розглянувши в порядку письмового провадженняв місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 13 березня 2020 року, ухвалене під головуванням судді Величко Т. О. у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири, в с т а н о в и в : У березні 2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до Святошинського районного суду міста Києва з позовом, з урахуванням подальших уточнень, до ОСОБА_3 , Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва» про стягнення солідарно з ОСОБА_3 , Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва» на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди у розмірі 10 657 грн. 50 коп., суму індексу інфляції 1 265 грн. 93 коп., 3 % річних в розмірі 390 грн. 50 коп., моральну шкоду в розмірі 10 000 грн., витрати за юридичні послуги у розмірі 14 000 грн., витрати за послуги експерта у розмірі 2 000 грн.; стягнення солідарно з ОСОБА_3 , Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва» на користь ОСОБА_2 матеріальної шкоди у розмірі 10 657 грн. 50 коп., суму індексу інфляції 1 265 грн. 93 коп., 3 % річних в розмірі 390 грн. 50 коп., моральну шкоду в розмірі 10 000 грн. та судовий збір у розмірі: 704 грн. 80 коп., 63 грн. 60 коп. та 704 грн. 80 коп. Позовна заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками квартири АДРЕСА_1 . Позивачі зазначають, що починаючи з 02 червня 2017 року та по день звернення до суду з квартири АДРЕСА_2 відбувається залиття квартири АДРЕСА_1 . Вказаний будинок знаходиться на обслуговуванні Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва», структурним підрозділом якого, зокрема, є ЖЕД-5 до кола повноважень якого, належить, зокрема, складання відповідних актів у разі залиття квартири. Згідно актів обстеження від 02 червня 2017 року та від 29 січня 2018 року, складеного представниками ЖЕД-5, залиття квартири АДРЕСА_3 сталося внаслідок халатного відношення мешканців квартири АДРЕСА_2 до сантехнічного обладнання, у результаті чого, в квартирі позивачів було пошкоджено оздоблення чим завдано останнім значних збитків. В подальшому залиття квартири не припинилося та після звернення з позовною заявою до суду, у зв`язку з халатним відношенням мешканців квартири АДРЕСА_2 до сантехнічного обладнання, представниками ЖЕД-5 були складені акти обстеження від 19 квітня 2018 року, 30 травня 2018 року, 18 липня 2018 року, 07 вересня 2018 року та 22 лютого 2019 року. Таким чином, в результаті неодноразового залиття квартири АДРЕСА_3 , її оздоблення було пошкоджено, чим завдано значних збитків позивачам. Згідно звіту № 122/01-18 від 08 лютого 2018 року з визначення вартості матеріального збитку нанесеного через пошкодження оздоблення квартири, складеного спеціалістом ТОВ «Експертна Компанія «Укравтоекспертиза-Стандарт», розмір матеріальної шкоди, заподіяної позивачем, становить 21 315 грн. Позивачі зазначаю, що крім матеріальної шкоди, останнім було завдано ще й моральну шкоду розмір якої на їх думку становить 20 000 грн. Крім того, позивачами були понесені витрати, пов`язані з розглядом даної справи, а саме за послуги експертної компанії, яка здійснювала оцінку вартості матеріального збитку у сумі 2 000 грн. та за послуги надані адвокатом у сумі 14 000 грн. Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 13 березня 2020 року (т. І а.с. 226-231) позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 10 657 грн. 50 коп.; моральну шкоду 5 000 грн.; суму індексу інфляції за період з 08 лютого 2018 року по 30 квітня 2019 року у розмірі 1 265 грн. 93 коп.; 3% річних за період з 08 лютого 2018 року по 30 квітня 2019 року 390 грн. 50 коп.; витрати за послуги експерта 2 000 грн. Всього на загальну суму: 19 313 грн. 90 коп. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 10 657 грн. 50 коп.; моральну шкоду 5 000 грн.; суму індексу інфляції за період з 08 лютого 2018 року по 30 квітня 2019 року у розмірі 1 265 грн. 93 коп.; 3% річних за період з 08 лютого 2018 року по 30 квітня 2019 року 390 грн. 50 коп.; судовий збір у розмірі 1 409 грн. 60 коп. Всього на загальну суму: 18 333 грн. В решті позовних вимог - відмовлено. Не погоджуючись з вищевказаним рішенням суду, 23 липня 2020 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій, просив рішення Святошинського районного суду міста Києва від 13 березня 2020 року в частині відмови у стягненні витрат на правничу допомогу змінити, стягнувши з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 14 000 грн. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що при зверненні до суду позивачем було заявлено вимогу про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в розмірі 14 000 грн. та надано належним чином завірені копії ордеру та свідоцтва адвоката, квитанцію до прибуткового касового ордеру від 16 лютого 2018 року та розрахунок сум витрат які понесли та очікують понести позивачі. Крім того, представник позивачів приймав особисту участь у судових засіданнях, разом з тим, судом було відмовлено у задоволенні позовних вимог в частині стягнення витрат на правову допомогу, чим на думку скаржника, порушено норми матеріального права. Ухвалою Київського апеляційного суду від 31 липня 2020 року відкрито апеляційне провадження за поданою апеляційною скаргою, надано строк для подачі відзиву. Відзиву подано не було. Ухвалою Київського апеляційного суду від 31 липня 2020 року закінчено проведення підготовчих дій, призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження, без повідомлення осіб, які брали участь у справі. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та письмові докази у їх сукупності, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для її часткового задоволення, виходячи з наступного. Виходячи зі змісту частин 1-5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Так, оскільки рішення Святошинського районного суду міста Києва від 13 березня 2020 року оскаржується лише в частині відмови у стягненні з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу то й переглядається вказане рішення саме в цій частині, в іншій частині, вказане судове рішення, згідно приписів ч. 1 ст. 367 ЦПК України перегляду не підлягає. Так, відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідачів на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу суд першої інстанції виходив з того, що позивачами не надано доказів на підтвердження понесення витрат у заявленому позивачами розмірі. Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на таке. Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 1395 від 18 листопада 1999 року, Патрик Г. Г. має право на заняття адвокатською діяльністю (т. І а.с. 59). 16 лютого 2018 року адвокатом Патрик Г. Г. було виписано ордер серії КВ № 7 10454 на представництво інтересів ОСОБА_1 у Святошинському районному суді міста Києва на підставі договору про надання правничої допомоги від 16 лютого 2020 року (т. І а.с. 58). Із додатку № 6 до позовної заяви, а саме, попереднього визначення суми судових витрат, які позивачі понесли і які очікують понести у зв`язку із розглядом справи вбачається, що витрати на професійну правничу допомогу складають 14 000 грн. (т. І а.с. 60). Як вбачається з квитанції до прибуткового касового ордера № 1, 16 лютого 2018 року ФОП «Адвокат Патрик Г. Г.» на підставі договору про надання правничої допомоги від 16 лютого 2018 року прийнято від ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 14 000 грн. Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Відповідно до ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Згідно ч.ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Відповідно до ч. 1 ст.. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Відповідно до ч.ч. 3-4, 9 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку. У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору. Під час апеляційного перегляду колегією суддів встановлено, що у позовній заяві позивачі просили, зокрема, стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у сумі 14 000 грн. На підтвердження вказаної вимоги, до позовної заяви позивачами було додано свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1395 видане Патрик Г. Г. на підставі рішення Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 18 листопада 1999 року № 9, ордер серії КВ № 7 10454 та квитанцію до прибуткового касового ордеру №

1. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що у матеріалах справи наявні належні та допустимі докази на підтвердження розміру понесених ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу. Крім того, колегія суддів вважає, що вказані витрати є співмірними із складністю справи та виконаною адвокатом роботою, а відтак, колегія суддів приходить до висновку щодо наявності підстав для стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 14 000 грн. Відповідно до п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Київський апеляційний суд,- постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 13 березня 2020 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з ОСОБА_3 , Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу - скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення наступного змісту. Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) витрати на правничу допомогу у сумі 14 000 (чотирнадцять тисяч) грн. В іншій частині рішення суду - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню в касаційному порядку. Повне судове рішення складено 18 вересня 2020 року. Суддя-доповідач: І.М. Вербова Судді: В.В. Саліхов О.В. Шахова