Постанова 4824 № 357/9167/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 22-ц/824/10588/2020 Головуючий у 1-й інстанції: Кошель Б.І. 357/9167/19 Доповідач-Чобіток А.О. ПОСТАНОВА Іменем України 14 вересня 2020 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого - Чобіток А.О. суддів - Немировської О.В., Ящук Т.І. секретар - Зиль Т.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Києва апеляційну скаргу Білоцерківської міської ради Київської області на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 квітня 2020 року в справі за позовом Білоцерківської міської ради Київської області до ОСОБА_1 , Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, ОСОБА_2 , третя особа: Державний нотаріус Другої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори Київської області Приймак Альона Петрівна про вчинення певних дій, - у с т а н о в и в : У серпні 2019 року позивач пред`явив вказаний позов до відповідачів та зазначав, що 28.04.2011 року відповідач ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу придбала у власність торговий павільйон, розташований в АДРЕСА_1 . 16.11.2011 року між Білоцерківською міською радою та ФОП ОСОБА_1 було укладено договір оренди землі №263 під розміщення існуючого павільйону за вказаною адресою строком на три роки. Рішенням Білоцерківської міської ради від 20.03.2014 року ФОП ОСОБА_1 поновлено договір оренди землі під розміщення павільйону та укладено договір оренди землі №54 від 14.04.2014 року під розміщення існуючого павільйону, строком на три роки. 23.03.2014 року управлінням містобудування та архітектури БМР було видано паспорт прив`язки тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності павільйону по продажу промислових товарів, термін дії якого закінчився 19.03.2017 року. Станом на 19 квітня 2019 року ФОП ОСОБА_1 не зверталась стосовно продовження дії зазначеного паспорту, термін паспорту прив`язки не продовжено. На даний час, на підставі заяви ОСОБА_1 , Білоцерківською міською радою прийнято рішення від 25.05.2017 року, відповідно до якого припинено договір оренди землі від 14.04.2014 року №54. Відповідно до п. 2 вказаного рішення між БМР та ФОП ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду №73 від 05.12.2017 року до договору оренди землі від 14.04.2014 року та зареєстровано припинення права оренди земельної ділянки. 18 серпня 2016 року Департаментом державної архітектурно - будівельної інспекції у Київській області, ФОП ОСОБА_1 (замовнику) видано Декларацію про початок виконання будівельних робіт від 18 серпня 2016 року №КС 082162311877. 22 вересня 2016 року Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області зареєстровано Декларацію про готовність об`єкта до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності за №КС 142162661999. У подальшому, державним нотаріусом Другої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори Київської області Приймак А.П. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 32084054 від 27 жовтня 2016 року та зареєстровано право власності за ОСОБА_1 на нежитлову будівлю (магазин), за адресою: АДРЕСА_1 . Уподальшому, 11 січня 2017 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі (магазину) загальною площею 22,7 кв.м., розташованої за вказаною адресою, який був посвідчений державним нотаріусом Другої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори Київської області Приймак А.П.. Відповідно до Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 21 жовтня 2011 року N244, тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. Як вбачається із Декларації про початок виконання будівельних робіт, вона була видана відповідно до містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 18 вересня 2015 року №57 виданих управлінням містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради Київської області. З листа управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради від 01 квітня 2019 року №15/400 вбачається, що ОСОБА_1 містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки не видавалися. Крім того, 01 квітня 2019 року на ім`я міського голови ОСОБА_3 надійшла службова записка ОСОБА_4 - головного спеціаліста по технічному нагляду відділу капітального будівництва Білоцерківської міської ради, в якій зазначено, що відомості зазначені у декларації про готовність об`єкта до експлуатації, які стосуються ОСОБА_4 не відповідають дійсності. В подальшому, державним нотаріусом Другої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори Київської області Приймак А.П. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 32084054 від 27 жовтня 2016 року та зареєстровано право власності на нежитлову будівлю (магазин), за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначене рішення приймалося на підставі: декларації про готовність об`єкта до експлуатації, виданої 22 вересня 2016 року Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області. Документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав. У такому разі заявник в поданій заяві обов`язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки. Так, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно: нежитлова будівля (магазин), загальною площею 22,7 кв.м., знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . 20 березня 2014 року Білоцерківською міською радою прийнято рішення №1184-57-УІ «Про скасування рішення міської ради від 27 вересня 2012 року №728-29-УІ «Про затвердження Положення про реєстр адрес, вулиць та інших поіменованих об`єктів міста Біла Церква» та затвердження Положення про реєстр адрес у місті Біла Церква». Відповідно до листа управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради від 04 липня 2010 року 1 квітня 2019 року №15/400 - рішень про присвоєння адреси нежитловій будівлі магазину по АДРЕСА_1 не приймалось. Отже, на час вчинення реєстраційних дій у ОСОБА_1 був відсутній офіційний документ, що підтверджував присвоєння об`єкту нерухомого майна нежитлової будівлі (магазину) вказаної адреси, що відповідно свідчить про порушення чинного законодавства України під час державної реєстрації прав. Враховуючи зазначені вище порушення, пов`язані із зведенням магазину та державної реєстрації прав на нього, 11 січня 2017 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, загальною площею 22,7 кв.м., розташованого за вказаною адресою. Розуміючи незаконність зведення магазину, позивач вважає укладення зазначеного договору купівлі-продажу умисним, з метою фактичного узаконення магазину, зміни власника об`єкта нерухомого майна та подальшого вилучення частини земель територіальної громади м. Біла Церква із комунальної власності в порушення вимог земельного законодавства. З метою ефективного захисту порушених прав, позивач уважає необхідним скасувати зазначений договору купівлі-продажу магазину від 11 січня 2017 року та відповідно скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Отже, оскільки самочинну забудову здійснено на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети, застосування інших способів захисту, зокрема, зобов`язання провести перебудову об`єкта, не відновить порушеного права територіальної громади на доступ до забудованої земельної ділянки, у зв`язку із чим така ділянка залишиться вилученою із комунальної власності. Оскільки, будівництво нежитлової будівлі здійснено на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети, тому, позивач просить скасувати реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт від 18 серпня 2016 року №КС 082162311877 щодо будівництва магазину з продажу продовольчих товарів за вказаною адресою, зареєстровану Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області; скасувати реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності від 22 вересня 2016 року №КС142162661999 щодо будівництва спірного магазину з продажу продовольчих товарів, зареєстровану департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 32084054 від 27 жовтня 2016 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_1 на спірну нежитлову будівлю (магазин), загальною площею 22,7 кв.м та запис про право власності: 17137866 від 25 жовтня 2016 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за нею ; визнати недійсним та скасувати договір купівлі-продажу нежитлової будівлі між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідченого державним нотаріусом Другої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори Київської області Приймак А.П. 11 січня 2017 року та зареєстрованого у реєстрі за №3-40; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 33394478 від 11 січня 2017 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_2 на спірну нежитлову будівлю (магазин), загальною площею 22,7 кв.м., розташовану завказаною адресою та запис про право власності:18532707 від 11 січня 2017 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ним; усунути перешкоди у користуванні комунальною власністю територіальної громади м. Біла Церква, а саме: земельною ділянкою площею 0,0035 га, кадастровий номер 3210300000:04:015:0147, шляхом зобов`язання ОСОБА_1 за власний рахунок знести об`єкт самочинного будівництва: нежитлову будівлю (магазин), загальною площею 22,7 кв.м. , та стягнути з відповідача судові витрати. Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 квітня 2020 року позов залишено без задоволення. В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про задоволення позову. Зазначає, що судом допущено порушення норм матеріального та процесуального права. У відзивах на апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 погоджуються із рішенням суду першої інстанції. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Заслухавши доповідь судді, пояснення представників позивача та відповідача ОСОБА_2 , обговоривши доводи апеляційної скарги, обставини справи, дослідивши її матеріали, колегія суддів приходить до наступного. Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Згідно із частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час подання позову), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 4 КАСУ (у редакції на час подання позову), публічно-правовий спір - це спір, зокрема у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій. Суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг ( п. 7). За правилами пунктів 1,3, 5 частини другої статті 19 КАСУ (у редакції на час подання позову) , юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом. Відповідно до частини четвертої статті 46 КАС, громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об`єднання, юридичні особи, які не є суб`єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб`єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об`єднання; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об`єднання; 3) про затримання іноземця або особи без громадянства чи примусове видворення за межі території України; 4) про встановлення обмежень щодо реалізації права на свободу мирних зібрань (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, коли право звернення до суду надано суб`єкту владних повноважень законом. Відповідно до статті 7 Закону України «Про основи містобудування», державне регулювання у сфері містобудування здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою та Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами в порядку, встановленому законодавством. Статтею 31 Закону України «Про місцеве самоврядування» визначено перелік повноважень міських рад у галузі будівництва, з яких до власних повноважень зокрема належать визначення у встановленому законодавством порядку відповідно до рішень ради території, вибір, вилучення (викуп) і надання землі для містобудівних потреб, визначених містобудівною документацією; підготовка і подання на затвердження ради відповідних місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови населених пунктів, іншої містобудівної документації; встановлення на відповідній території режиму використання та забудови земель, на яких передбачена перспективна містобудівна діяльність; надання відповідно до закону містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок. Також до місцевих рад належать і делеговані повноваження у галузі будівництва, серед яких зокрема надання (отримання, реєстрація) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів у випадках та відповідно до вимог, встановлених ЗакономУкраїни "Про регулювання містобудівної діяльності"; здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об`єктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу; вирішення відповідно до законодавства спорів з питань містобудування; Статтею 33 Закону України «Про місцеве самоврядування» визначено перелік повноважень міських рад у сфері регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища, з яких до делегованих повноважень зокрема належать здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів. Пунктом 4 частини 1 статті 38 Закону України «Про місцеве самоврядування» місцевим радам надані повноваження звернення до суду про визнання незаконними актів органів виконавчої влади, інших органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальної громади, а також повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування. Згідно із п. 1 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою КМУ від 09.07.2014 року (що діяла на час виникнення спірних правовідносин) та п. 1 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою КМУ від 09.07.2014 року (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 7 червня 2017 р. № 408), Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Основними завданнями Держархбудінспекції є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, а саме: внесення на розгляд Віце-прем`єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства пропозицій щодо забезпечення формування державної політики з питань, що належать до сфери діяльності Держархбудінспекції; здійснення державного контролю та нагляду за дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил; виконання дозвільних та реєстраційних функцій у будівництві, ліцензування у визначених законодавством випадках ( п. 3). Пунктом 4 Положень визначено Держархбудінспекція відповідно до покладених на неї завдань: 1) узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до її компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавчих актів, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правових актів міністерств та в установленому порядку подає їх Віце-прем`єр-міністру України - Міністру регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства; 2) приймає в установленому порядку в експлуатацію закінчені будівництвом об`єкти (видає відповідні сертифікати, реєструє декларації про готовність об`єкта до експлуатації та повертає такі декларації); 3) реєструє повідомлення та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення та декларації про початок виконання будівельних робіт та у визначених законодавством випадках повертає такі декларації; 4) у визначених законодавством випадках видає дозволи на виконання будівельних робіт, відмовляє у видачі таких дозволів, анулює дозволи на виконання будівельних робіт; 5) здійснює ліцензування господарської діяльності, пов`язаної із створенням об`єктів архітектури; 6) веде єдиний реєстр отриманих повідомлень про початок виконання підготовчих та будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, виданих дозволів на виконання будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про готовність об`єкта до експлуатації та виданих сертифікатів, повернених декларацій та відмов у видачі таких дозволів і сертифікатів, а також реєстр виданих ліцензій провадження господарської діяльності, пов`язаної із створенням об`єктів архітектури; 7) здійснює державний контроль за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час провадження містобудівної діяльності; ліцензійних умов на провадження господарської діяльності; 8) перевіряє на відповідність вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил рішення, прийняті територіальними органами; 9) у визначених законодавством випадках проводить перевірки: відповідності підготовчих та будівельних робіт, будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що застосовуються під час будівництва об`єктів, вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, технічним умовам, затвердженим проектним вимогам, рішенням; своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів (у тому числі наявності у виконавця будівельних робіт сертифікатів на будівельні матеріали, вироби і конструкції) та іншої документації; дотримання порядків прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, проведення обстеження об`єктів та реалізації заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час їх експлуатації; 10) проводить аналіз та узагальнення результатів контролю за якістю виконаних будівельних робіт, будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що застосовуються під час будівництва, відповідно до закону здійснює державний ринковий нагляд за будівельними виробами, подає відповідним органам пропозиції щодо вдосконалення державних стандартів, будівельних норм і правил; 11) у визначених законодавством випадках зупиняє підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; 12) здійснює контроль за виконанням виданих приписів у визначених законодавством випадках; 13) відповідно до закону складає протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, накладає штрафи; 14) у визначених законодавством випадках розглядає справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та справи про адміністративні правопорушення із прийняттям відповідних рішень; 15) проводить у встановленому порядку конкурс на кращі будинки і споруди, збудовані та прийняті в експлуатацію на території України, та інші конкурси згідно із законодавством; 16) організовує проведення або проводить навчання, підвищення кваліфікації, підготовку та перепідготовку фахівців для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, ліцензування, обстеження та інших функцій, що належать до сфери діяльності Держархбудінспекції; 17) бере участь у підготовці міжнародних договорів України з питань державного архітектурно-будівельного контролю, відповідно до законодавства укладає міжнародні договори України міжвідомчого характеру та здійснює міжнародне співробітництво з питань, що належать до її компетенції; 18) здійснює інші повноваження, визначені законом. Пунктом 6 Положень визначено, що Держархбудінспекція для виконання покладених на неї завдань має право: 1) залучати в установленому порядку до участі у вивченні окремих питань вчених і фахівців, працівників центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ та організацій; 2) залучати до проведення перевірок представників органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських об`єднань (за погодженням з їх керівниками), фахівців науково-дослідних та науково-технічних організацій; 3) одержувати безоплатно від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, їх посадових осіб, а також громадян та громадських об`єднань інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на неї завдань і функцій; 4) скликати наради, утворювати комісії та робочі групи, проводити наукові конференції та семінари з питань, що належать до її компетенції; 5) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій; 6) видавати у визначених законодавством випадках обов`язкові до виконання приписи; 7) складати акти перевірок у сфері містобудівної діяльності; 8) вносити замовникам пропозиції щодо припинення фінансування будівництва об`єктів на період до усунення виявлених у результаті архітектурно-будівельного контролю порушень; 9) одержувати від посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування, замовників, проектних, експертних та будівельних організацій, підприємств, що надають технічні умови, письмові пояснення щодо причин допущення порушень законодавства у відповідній сфері; 10) використовувати у своїй діяльності власні акредитовані лабораторії та контрольно-вимірювальні засоби, сертифіковані в установленому законодавством порядку; 11) користуватися відповідними інформаційними базами даних державних органів та органів місцевого самоврядування, державною системою урядового зв`язку та іншими технічними засобами; 12) брати в установленому законодавством порядку участь у роботі комісій, що утворюються з метою розслідування причин і наслідків аварій на будівництві; 13) проводити претензійно-позовну роботу, звертатися до суду з позовами щодо захисту своїх прав та законних інтересів; Держархбудінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи. Держархбудінспекція є юридичною особою публічного права (п. 7,14). У даній справі Білоцерківська міська рада Київської області звернулася до суду з позовом, у якому просила суд скасувати реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт від 18 серпня 2016 року №КС 082162311877 щодо будівництва магазину з продажу продовольчих товарів за вказаною адресою, зареєстровану Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області; скасувати реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності від 22 вересня 2016 року №КС142162661999 щодо будівництва спірного магазину з продажу продовольчих товарів, зареєстровану департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області. При цьому позивачем зазначалось, що Державною архітектурно-будівельною інспекцією у Київській області вказані декларації видано з порушенням вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». З викладеного вбачається, що вказані спірні правовідносини в цій справі обумовлені реалізацією позивачем передбачених Законом України «Про місцеве самоврядування» щодо здійснення державного контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності. І в даному випадку спір віник між суб`єктами владних повноважень. Звертаючись до суду з позовною вимогою про усунунення перешкод у користуванні комунальною власністю територіальної громади м. Біла Церква, а саме: земельною ділянкою площею 0,0035 га, кадастровий номер 3210300000:04:015:0147, шляхом зобов`язання ОСОБА_1 за власний рахунок знести об`єкт самочинного будівництва: нежитлову будівлю (магазин), загальною площею 22,7 кв.м., Білоцерківська міська рада мотивувала її порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Таким чином, спори, які виникають за участю суб`єкта владних повноважень з метою реалізації у спірних відносинах наданих йому законодавством владних управлінських функцій, є публічно-правовими. Указаної правової позиції притримувалась Велика Палата Верховного Суду на час пред`явлення даного позову та її розгляду судом першої інстанції (постанова від 10.04.2018 року № 1519/2-787/11), притримується і наразі ( постанова від 29.05.2019 року №520/9778/13). При цьому інші заявлені позивачем вимоги про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та визнання недійсними та скасування договорів купівлі-продажу нежитлової будівлі є похідними від указаних вище вимог, оскільки їх вирішення залежатиме від вирішення вимог про скасування реєстрацій декларації про початок виконання будівельних робіт. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Проте, розглянувши дану справу в порядку цивільного судочинства, суд першої інстанції на вказане уваги не звернув. Частиною 1 ст. 377 ЦПК України встановлено, що судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу. Суд апеляційної інстанції за вказаних вище обставин, приходить до висновку про скасування рішення суду першої інстанції з закриттям провадження в справі, з підстав того, що дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Керуючись ст. ст. 374, 377, 381-384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції , - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Білоцерківської міської ради Київської області задовольнити частково. Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 квітня 2020 року скасувати, а провадження в справі закрити. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів . Головуючий: А.О. Чобіток Судді: О.В. Немировська Т.І. Ящук