Постанова Чернівецький апеляційний суд № 2-682/10

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 15 вересня 2020 року м. Чернівці справа № 2-682/10 провадження №22-ц/822/646/20 Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого Височанської Н. К. суддів: Литвинюк І.М., Половінкіної Н.Ю. секретар Герман Я.І. за участю: представника заявника ОСОБА_1 , представника ТОВ «Віріді-Люкс» Косовського М.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за заявою ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення у справі за позовом ВАТ комерційний банк «Надра» в особі філії ВАТ КБ «Надра» Чернівецьке РУ до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 26 червня 2020 року, постановлену під головуванням судді Яківчика І.В., В С Т А Н О В И В: Короткий зміст обставин Заочним рішенням Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 12 серпня 2010 року позовні вимоги ВАТ КБ «Надра» в особі філії ВАТ КБ «Надра» Чернівецьке РУ задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь ВАТ КБ «Надра» в особі філії ВАТ КБ «Надра» Чернівецьке РУ заборгованість за договором позики в розмірі 2024635,41 грн. У квітні 2020 року ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 12 серпня 2010 року. Посилалася на те, що про існування вказаного рішення їй нічого не було відомо. Тільки 06 квітня 2020 року до неї звернулися представники колекторської компанії ТОВ «Віріді-Люкс» та повідомили їй про те, що між ними та фінансовою компанією було укладено договір відступлення права вимоги та вказали на існування судового рішення. Зазначала, що вона не була повідомлена про час та місце розгляду справи. Також посилалася на те, що 30 листопада 2007 року вона виступила майновим поручителем по зобов`язанням ОСОБА_3 . Проте, суд стягнув кредитну заборгованість з неї та ОСОБА_3 в солідарному порядку. Просила поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення та скасувати заочне рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 12 серпня 2010 року. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Ухвалою Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 26 червня 2020 року в прийнятті заяви ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення відмовлено. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що станом на дату розгляду заяви про перегляд заочного рішення цивільна справа знищена, в зв`язку з чим неможливо перевірити причини неявки відповідача в судове засідання, направлення йому повісток-викликів в судові засідання, а також докази на які посилається відповідач. Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги та позиції інших учасників На дану ухвалу суду ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти заяву про перегляд заочного рішення до розгляду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. Вказує на те, що постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції фактично обмежив її конституційне право на звернення до суду, а сам факт знищення судової справи не може обмежувати її в цьому. Крім того, процесуальним законодавством передбачена процедура для відновлення втраченого судового провадження. Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 24 липня 2020 року залучено до участі у справі правонаступника ВАТ КБ «Надра» в особі філії ВАТ КБ «Надра» Чернівецьке РУ - ТзОВ «Віріді-Люкс». У відзиві на апеляційну скаргу ТзОВ «Віріді-Люкс» просило апеляційну скаргу відхилити, а ухвалу суду - залишити без змін. Посилалося на те, що про існування судового рішення ОСОБА_2 було відомо, оскільки проводились дії по виконанню судового рішення. Так, 19 березня 2013 року під час проведення виконавчих дій ОСОБА_2 відмовилась від надання дозволу на добровільний опис майна, а також від підпису на акті державного виконавця. Крім цього, відповідачка ОСОБА_2 в своїй заяві про перегляд заочного рішення посилається на те, що виступила лише майновим поручителем по кредитним зобов`язанням ОСОБА_3 . Дане твердження не відповідає дійсності, оскільки 30 листопада 2007 року ОСОБА_2 , крім договору іпотеки, уклала з ВАТ КБ «Надра» також і договір поруки, відповідно до якого взяла на себе зобов`язання разом з позичальником відповідати перед кредитором як солідарні боржники. Позиція апеляційного суду Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а ухвала суду першої інстанції скасуванню з наступних підстав. Фактичні обставини справи Апеляційним судом встановлено, що заочним рішенням Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 12 серпня 2010 року позовні вимоги ВАТ КБ «Надра» в особі філії ВАТ КБ «Надра» Чернівецьке РУ задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь ВАТ КБ «Надра» в особі філії ВАТ КБ «Надра» Чернівецьке РУ заборгованість за договором позики в розмірі 2024635,41 грн. У квітні 2020 року ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про поновлення строку на перегляд заочного рішення та про перегляд заочного рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 12 серпня 2010 року. Ухвалою Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 26 червня 2020 року в прийнятті заяви ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення відмовлено. Мотиви, з яких виходив апеляційний суд та застосовані норми права Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону судове рішення не відповідає. Відповідно до положень статті 228 ЦПК України в редакції чинній на час ухвалення рішення суду першої інстанції (далі ЦПК України 2004 року) заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. Відповідно до вимог статті 72 ЦПК України 2004р. право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо суд за клопотанням особи, що їх подала, не знайде підстав для поновлення або продовження строку. Згідно статті 73 ЦПК України 2004р. суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин. При цьому, норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи. Звертаючись до суду першої інстанції із заявою про перегляд заочного рішення від 12 серпня 2010 року, відповідачка ОСОБА_2 як на поважність причин пропуску строку на перегляд заочного рішення посилалась на те, що про наявність заочного рішення їй стало відомо 06 квітня 2020 року від представників правонаступника ВАТ КБ «Надра» - ТзОВ «Віріді-Люкс». Відмовляючи в прийнятті заяви ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення, суд першої інстанції виходив із того, що дана цивільна справа знищена, що позбавляє суд перевірити причини неявки відповідача в судове засідання, а також докази, на які відповідач посилався в заяві про перегляд заочного рішення. Проте, суд першої інстанції не взяв до уваги ту обставину, що норми ЦПК України не передбачають таку підставу для відмови в прийнятті заяви, як знищення цивільної справи. Відсутність матеріалів справи є підставою для відновлення втраченого судового провадження. З огляду на викладене, ухвала суду від 26 червня 2020 року є незаконною та підлягає скасуванню. Разом з тим, для вирішення питання про перегляд заочного рішення, колегія суддів вважає, що в першу чергу слід вирішити питання щодо строку на подання заяви про перегляд заочного рішення. Як було зазначено вище, що норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи. Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року (заява № 3236/03) вказав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип остаточності судового рішення. Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява № 8371/02, від 26 квітня 2007 року, «Трух проти України», заява № 50966/99, від 14 жовтня 2003 року). У рішенні в справі «Каракуця проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявники повинні проявляти належну зацікавленість у розгляді їхньої справи. Колегія суддів апеляційного суду вважає, що відповідачка ОСОБА_2 пропустила строк на подачу заяви про перегляд заочного рішення суду від 12 серпня 2010 року без поважних причин. Так, в апеляційній інстанції встановлено, що відповідно до рішення суду від 12 серпня 2010 року судом першої інстанції 31 січня 2011 року був виписаний виконавчий лист і пред`явлений до виконання. З інформації про виконавче провадження №27373617 вбачається, що виконавче провадження за вказаним виконавчим листом відкрите 04 липня 2011 року. З акту державного виконавця від 19 березня 2013 року вбачається, що 19 березня 2013 року було проведено спільний виїзд з працівниками банку «Надра» за адресою АДРЕСА_1 . Було виявлено майно, яке належить боржнику, незавершене будівництво, яке перебуває в заставі банку. Боржник на місті виявлений, від надання дозволу на добровільний опис майна відмовилась. Даний акт був підписаний представником банку, двома понятими та державним виконавцем. Також в акті є відмітка, що ОСОБА_2 від підпису відмовилась. Отже, даний акт свідчить про обізнаність відповідачки ОСОБА_2 про виконання рішення суду від 12 серпня 2010 року, а, відповідно, і про саме рішення. Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що ОСОБА_2 , будучи обізнаною ще в 2013 році про виконання судового рішення, пропустила процесуальний строк на перегляд заочного рішення без поважних причин. Крім цього, апеляційний суд вважає, що пропуск процесуального строку без поважних причин та зі спливом майже десяти років призведе до порушення принципу правової визначеності, яка є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та передбачає повагу до принципу (res judicata) - принципу остаточності рішення суду, що є підставою для залишення заяви про перегляд заочного рішення без розгляду. Враховуючи те, що заява ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення подана після закінчення процесуального строку, визначеного у статті 228 ЦПК України 2004р. і немає поважних причин для поновлення процесуального строку, вона підлягає залишенню без розгляду. Відповідно до п.2 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення. Згідно п.4 ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково. Ухвалу Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 26 червня 2020 року скасувати. Заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 12 серпня 2010 року залишити без розгляду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Повний текст постанови складений 21 вересня 2020 року. Головуючий Н.К. Височанська Судді: І.М. Литвинюк Н.Ю. Половінкіна