Постанова 4802 № 161/21001/19

Справа № 161/21001/19 Провадження №33/802/245/20 Головуючий у 1 інстанції:Кихтюк Р. М. Категорія:ст.124, ч.1 ст.130, ч.1 ст.139 КпАП України Доповідач: Гапончук В. В. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 18 вересня 2020 року місто Луцьк Волинський апеляційний суд в складі: судді - Гапончука В.В., за участю секретаря - Старенько Л.М. особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 захисника особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - Гаврилюка В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу особи, що притягається до відповідальності, ОСОБА_1 на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 березня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , непрацюючого, до адміністративної відповідальності за ст.124, ч.1 ст.130, ч.1 ст.139 КпАП України, В С Т А Н О В И В: Вказаною постановою судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03.03.2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ч.1 ст.139 КпАП України, та на підставі ст.36 КпАП України, остаточно накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі шістсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200,00 гривень (десять тисяч двісті гривень), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , за ст.124 КпАП України - закрито на підставі п.8 ч.1 ст.247 КпАП України, а саме у зв`язку з наявністю по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення. Постановою суду стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок судового збору. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 10.12.2019 року о 13 годині 30 хвилин у місті Луцьку по вулиці Кравчука, 26, керуючи транспортним засобом Chrysler Voyager, НОМЕР_1 , не переконався, що це буде безпечно та здійснив наїзд на технічні засоби організації дорожнього руху. Такі дії кваліфіковані поліцейським як порушення п.2.3 «б» ПДР, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.139 КпАП України. Він же, тоді ж, як слідує із протоколу від 10.12.2019 року серія БД №204116, керуючи транспортним засобом Chrysler Voyager, SH 72556, пошкодив технічні засоби організації дорожнього руху здійснивши наїзд на них, а саме знаки 1.37, 4.8, 2.6. Такі дії кваліфіковані поліцейським як порушення п.2.3 «б» ПДР, за що передбачена відповідальність ст.124 КпАП України. При цьому він, керував транспортним засобом Chrysler Voyager, SH НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується висновком Волинського обласного наркологічного диспансеру. Такі дії кваліфіковані поліцейським як порушення п.2.9 «а» ПДР, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КпАП України. Не погоджуючись з оскаржуваною постановою ОСОБА_1 в апеляційній скарзі вважає постанову необґрунтованою, безпідставною та такою, що не відповідає нормам матеріального та процесуального права. Просить постанову скасувати, а провадження у справі закрити. Вказує на те, що не заперечує факту перебування його у стані алкогольного сп`яніння 10.12.2019 року, але автомобілем не керував, за кермом перебувала інша особа, яка в той день придбала у нього автомобіль. Суд першої інстанції, не дослідивши належних доказів, послався на показання свідка ОСОБА_2 , яка не вказала хто саме перебував за кермом автомобіля, який збив огорожу, після чого вона ж викликала працівників поліції. Судом не взято до уваги та не надано жодних спростувань до показань свідків ОСОБА_3 , яка була очевидцем того, що після зупинки автомобіля з місця водія вийшов не він, а інша особа, яка разом ще з одним чоловіком, який знаходився на задньому сидінні, пішли після зупинки авто. Вона також підтвердила той факт, що вона бачила як з місця пасажира він перемістився на місце водія, не виходячи з авто. Вважає, що основною підставою для скасування постанови є те, що протокол про адміністративне правопорушення складається на протязі 24 годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення. В даному випадку правопорушення мало місце 10.12.2019 року, а протокол про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України був складений у нього вдома лише 15.12.2019 року о 07.30 годині. Вважає, що даний протокол не має жодної юридичної сили і не може бути прийнятий судом до уваги, так як оформлений з грубим порушенням вимог чинного законодавства. Перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши ОСОБА_1 та його захисника Гаврилюка В.В., які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, приходжу до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав. Відповідно до ч.2 ст.7 КпАП України провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. За положеннями статтей 245, 252, 280 КпАП України, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. На думку апеляційного суду, вказаних вимог закону при розгляді справи, суд першої інстанції дотримався в повному обсязі. Висновок суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, за обставин викладених у постанові, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується сукупністю доказів, перевірених у судовому засіданні та належно оцінених судом. Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст.251 КпАП України, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, а також іншими документами. Факт вчинення ОСОБА_1 згаданого адміністративного правопорушення, за обставин зазначених в оскаржуваній постанові судді, підтверджуються зібраними у справі і належним чином дослідженими судом доказами. Так, його вина у вчиненні цього адміністративного проступку доводиться: - протоколом про адміністративне правопорушення серії БД №204117 від 15.12.2019 року (а.с.1); - висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакцій від 10.12.2019 року - встановлено, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння, складеного лікарем КП «Волинський обласний наркологічний диспансер» ОСОБА_4 (а.с.10); - відеозаписом з нагрудних камер інспекторів поліції (а.с.13). Проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважаю, що винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КпАП України, є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КпАП України, які містяться в матеріалах справи. Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.139 КпАП України повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, що ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та у взаємозв`язку для ухвалення даного рішення. Не заслуговують на увагу суду доводи ОСОБА_1 про те, що він не керував транспортним засобом, а за кермом автомобіля перебувала інша особа, оскільки такі його твердження не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи апеляційним судом. В ході розгляду справи апеляційним судом було допитано в якості свідка працівника поліції ОСОБА_5 , яка підтвердила факт вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень передбачених ч.1 ст.130 та ч.1 ст.139 КпАП України. Також не заслуговують на увагу суду доводи ОСОБА_1 та його захисника Гаврилюка В.В., про те, що протокол про адміністративне правопорушення про порушення ч.1 ст.130 КпАП України був складений 15.12.2019 року, а не 10.12.2019 року, що є грубим порушенням, на його думку, ч.2 ст.254 КпАП України. В ході розгляду справи апеляційним судом, було допитано в якості свідка працівника поліції ОСОБА_5 , яка пояснила, що протокол про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України був складений 10.12.2019 року в день вчинення такого правопорушення. Так як її колегою було допущено механічну помилку, протокол про адміністративне правопорушення було переписано в її присутності за участі ОСОБА_1 15.12.219 року о 07.30 годині у нього вдома. А протокол з допущеною механічною помилкою було списано відповідно до адміністративної практики. Згідно довідки Управління патрульної поліції у Волинській області від 16.12.2019 року, ОСОБА_1 не має повторності вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.130 КпАП України. Окрім того до адміністративної відповідальності за ст.130 КпАП України на протязі року не притягувався (а.с.8). Вищевикладені докази у своїй сукупності відтворюють реальну картину перебігу подій, є чіткими та послідовними та не викликають сумніву в апеляційного суду. Беручи до уваги вище наведене, апеляційний суд прийшов до висновку, що доводи ОСОБА_1 , викладені в апеляційній скарзі не спростовують наведених вище висновків суду першої інстанції, а фактично спрямовані на уникнення ним адміністративної відповідальності. З урахуванням наведеного, апеляційний суд вважає, що місцевий суд обґрунтовано визнав винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 та ч.1 ст.139 КпАП України, постанова судді першої інстанції є законною та мотивованою, а накладене на ОСОБА_1 безальтернативне стягнення відповідає вимогам ст.ст. 23, 33 КпАП України. За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було прийнято законне і обґрунтоване рішення, при цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та зміни чи скасування оскаржуваної постанови. З огляду на наведене, керуючись ст. 294 КпАП України, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу особи, що притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 березня 2020 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Волинського апеляційного суду В.В. Гапончук