Постанова КАС ВС № 826/1733/16

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 вересня 2020 року м. Київ справа № 826/1733/16 адміністративне провадження № К/9901/23267/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: cудді-доповідача - Радишевської О. Р., суддів - Кашпур О. В., Уханенка С. А. за участю: секретаря судового засідання: Волощука В.В., представника відповідача-1: Божинського В.В. розглянув у відкритому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу №826/1733/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Клайт» до Київської обласної державної адміністрації, Конкурсного комітету з проведення обласних конкурсів на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, віднесених до компетенції Київської обласної державної адміністрації, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіо Транс», Публічного акціонерного товариства «Північтранс» - про визнання протиправними та скасування рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Клайт» на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року, прийняту у складі: головуючого судді Безименної Н.В., суддів Аліменка В.О., Епель О.В., УСТАНОВИВ: І. Суть спору

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Клайт» (далі - ТОВ «Клайт», позивач) звернулося до суду з позовом до Київської обласної державної адміністрації (далі - Київська ОДА, відповідач-1) і Конкурсного комітету з проведення обласних конкурсів на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, віднесених до компетенції Київської обласної державної адміністрації (далі - Конкурсний комітет, відповідач-2), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіо Транс» (далі - ТОВ «Кіо Транс», третя особа-1), Публічного акціонерного товариства «Північтранс» (далі ПАТ «Північтранс», третя особа-2) - з вимогами: 1.1. визнати протиправним і скасувати рішення Конкурсного комітету від 22 листопада 2013 року, оформлене протоколом №17, у частині недопущення ТОВ «Клайт» до участі в конкурсі з визначення перевізника на автобусному маршруті загального користування №301 «Вишневе - Київ АС «Дачна»; 1.2. визнати протиправним і скасувати рішення Конкурсного комітету від 22 листопада 2013 року, оформлене протоколом №17, у частині оголошення ТОВ «Кіо Транс» переможцем конкурсу на автобусному маршруті загального користування №301 «Вишневе - Київ АС «Дачна»; 1.3. визнати протиправним і скасувати розпорядження Київської обласної державної адміністрації від 02 грудня 2013 року №461 щодо введення в дію рішення конкурсного комітету від 22 листопада 2013 року в частині оголошення ТОВ «Кіо Транс» переможцем конкурсу на автобусному маршруті загального користування №301 «Вишневе - Київ АС «Дачна».

2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані рішення відповідачів були прийняті на підставі судових рішень в справі №826/5580/13-а, які в подальшому були скасовані судом касаційної інстанції. ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

3. Київською обласною державною адміністрацією організовано конкурс на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, участь в якому по автобусному маршруту №301 «Вишневе - Київ АС «Дачна» (об`єкт конкуру №14) узяли ПАТ «Північтранс», ТОВ «Клайт», ТОВ «Кіо Транс».

4. Рішенням Конкурсного комітету, оформленим протоколом від 07 серпня 2012 року №5, переможцем конкурсу на автобусному маршруті загального користування №301 «Вишневе - Київ АС «Дачна» (об`єкт конкурсу № 14) визнано ПАТ «Північтранс», друге місце посіло ТОВ «Клайт», ТОВ «Кіо Транс» визнано таким, що зайняло третє місце.

5. На підставі подання прокуратури Київської області від 30 січня 2013 року, 28 лютого 2013 року Конкурсним комітетом було здійснено перегляд результатів конкурсу з перевезення пасажирів на приміських та міжміських автобусних маршрутах загального користування, проведеного 07 серпня 2012 року, у тому числі на автобусному маршруті загального користування №301 «Вишневе - Київ АС «Дачна» (об`єкт конкурсу № 14), у зв`язку з чим прийнято рішення, оформлене протоколом від 28 лютого 2013 року № 11, яким: 1) не допущено до участі в конкурсі, що відбувся 07 серпня 2012 року, автомобільного перевізника ПАТ «Північтранс»; 2) визнано ТОВ «Клайт» переможцем конкурсу (26,3 балів) на здійснення перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування №301 «Вишневе - Київ АС «Дачна»», який був об`єктом конкурсу №14, та визнано претендентом-перевізником, який посів друге місце, - ТОВ «Кіо Транс».

6. Розпорядженням Київської обласної державної адміністрації від 28 квітня 2015 року № 145 уведено в дію рішення Конкурсного комітету від 28 лютого 2013 року №11.

7. Не погодившись з рішенням Конкурсного комітету від 28 лютого 2013 року №11, ТОВ «Кіо Транс» оскаржило його в судовому порядку.

8. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 травня 2013 року у справі №826/5580/13-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2013 року, позов ТОВ «Кіо Транс» задоволено повністю: 8.1. визнано протиправним і скасовано рішення Конкурсного комітету від 28 лютого 2013 року, оформлене протоколом №11, у частині визнання ТОВ «Клайт» переможцем конкурсу на об`єкті №14 на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування № 301 «Вишневе - Київ АС «Дачна»; 8.2. зобов`язано Київську ОДА організувати перерахунок балів перевізнику-претенденту - ТОВ «Кіо Транс» на об`єкті №14 на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування № 301 «Вишневе - Київ АС «Дачна» з урахуванням обов`язку недопуску ТОВ «Клайт» до участі в конкурсі.

9. На виконання вимог рішення суду в справі №826/5580/13-а Конкурсним комітетом було прийнято оскаржуване рішення від 22 листопада 2013 року, оформлене протоколом №17, яким вирішено: 9.1. з урахуванням фактів, установлених під час розгляду справи №826/558/13-а, недопустити ТОВ «Клайт» до участі в конкурсі на об`єкті №14; 9.2. визнати ТОВ «Кіо Транс» переможцем конкурсу на здійснення перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування №301 «Вишневе - Київ АС «Дачна», який був об`єктом №14 конкурсу, що відбувся 07 серпня 2012 року.

10. Оскаржуваним розпорядженням Київської ОДА від 02 грудня 2013 року № 461 «Про виконання судового рішення» Управлінню інфраструктури та туризму Київської ОДА доручено в тридцятиденний строк здійснити заходи щодо підготовки проекту договору про організацію перевезень пасажирів на зазначеному маршруті з автомобільним перевізником - ТОВ «Кіо Транс» та подати його для розгляду і підписання від імені Київської обласної державної адміністрації заступнику голови Басаю О.В.

11. Проте ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09 вересня 2014 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2013 року в справі №826/5580/13-а скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

12. За результатами нового розгляду адміністративної справи №826/5580/13-а постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 листопада 2014 року позов ТОВ «Кіо Транс» задоволено: визнано протиправним і скасовано рішення Конкурсного комітету від 28 лютого 2013 року, оформлене протоколом №11, у частині визнання переможцем конкурсу на об`єкті №14 ТОВ «Клайт» і зобов`язано Київську ОДА організувати перерахунок балів перевізнику-претенденту ТОВ «Кіо Транс» на об`єкті конкурсу №14, з урахуванням обов`язку недопущення ТОВ «Клайт» до участі в конкурсі на об`єкті №14.

13. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15 липня 2015 року, задоволені апеляційні скарги ТОВ «Клайт» та ПАТ «Північтранс»; постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 листопада 2014 року скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову ТОВ «Кіо Транс» до Київської ОДА за участю третіх осіб - ТОВ «Клайт», Конкурсного комітету - про визнання протиправним і скасування рішення Конкурсного комітету від 28 лютого 2013 року, оформленого протоколом №11, у частині визнання переможцем конкурсу ТОВ «Клайт» і зобов`язання вчинити дії по перерахунку балів - відмовлено.

14. Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд апеляційної інстанції, з позицією якого погодився суд касаційної інстанції, уважали, що позов подано до неналежного відповідача (Київської ОДА замість Конкурсного комітету).

15. Судом апеляційної інстанції також з`ясовано, що ТОВ «Кіо Транс», урахувавши мотиви, з яких суд відмовив у задоволенні позовних вимог у справі №826/5580/13-а, ініціював ще одне судове провадження, предметом якого було рішення Конкурсного комітету від 28 лютого 2013 року, оформлене протоколом №11.

16. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 червня 2015 року у справі №826/7230/15, залишеною без змін ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2015 року та Вищого адміністративного суду України від 02 лютого 2016 року, адміністративний позов ТОВ «Кіо Транс» до Київської обласної державної адміністрації та Конкурсного комітету, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - ТОВ «Клайт», ПАТ «Північтранс» - про визнання протиправними та скасування рішень задоволено: 16.1. визнано протиправним і скасовано рішення Конкурсного комітету від 28 лютого 2013 року, оформлене протоколом №11, у частині визнання ТОВ «Клайт» переможцем конкурсу на автобусному маршруті загального користування №301 «Вишневе - Київ АС «Дачна»; 16.2. визнано протиправним і скасовано розпорядження Київської ОДА від 28 квітня 2015 року №145 «Про введення в дію рішення Конкурсного комітету з підготовки та проведення обласних конкурсів на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, віднесених до компетенції Київської обласної державної адміністрації, від 28 лютого 2013 року, оформленого протоколом №11, у частині об`єкта № 14 конкурсу, що відбувся 07 серпня 2012 року».

17. Позивач доводить, що оскаржувані рішення Конкурсного комітету та Київської ОДА були прийняті на виконання судових рішень в справі №826/5580/13-а, які потім були скасовані судом касаційної інстанції, а тому є протиправними і порушують його права як учасника конкурсу на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування. ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

18. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2016 року адміністративний позов задоволено: 17.1. визнано протиправним і скасовано рішення Конкурсного комітету від 22 листопада 2013 року, оформлене протоколом №17, у частині недопущення до участі в конкурсі на об`єкті №14, що відбувся 07 серпня 2012 року, автомобільного перевізника ТОВ «Клайт», а також у частині визнання ТОВ «Кіо Транс» переможцем конкурсу на здійснення перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування №301 «Вишневе - Київ АС «Дачна» (45 оборотних рейсів у звичайному режимі руху та 45 оборотних рейсів у режимі маршрутного таксі, щоденно, самостійно), який був об`єктом №14 конкурсу, що відбувся 07 серпня 2012 року; 17.2. відмовлено у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним і скасування розпорядження Київської ОДА від 02 грудня 2013 року №461 щодо введення в дію рішення Конкурсного комітету від 22 листопада 2013 року, оформленого протоколом №17, у частині оголошення Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіо Транс» переможцем конкурсу на автобусному маршруті загального користування №301 «Вишневе - Київ АС «Дачна»; 17.3. вирішено вийти за межі позовних вимог і скасувати розпорядження Київської ОДА від 02 грудня 2013 року №461 «Про виконання судового рішення».

19. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції керувався тим, що рішення Конкурсного комітету від 22 листопада 2013 року, оформлене протоколом №17, було прийняте на виконання судових рішень в справі №826/5580/13-а, які потім були скасовані судом касаційної інстанції.

20. Суд першої інстанції уважав, що з урахуванням відмови в задоволенні позову у справі №826/5580/13-а (за наслідками нового розгляду), предметом якого було рішення Конкурсного комітету від 28 лютого 2013 року, оформлене протоколом №11, про визнання переможцем конкурсу на маршруті №301 «Вишневе - Київ АС «Дачна» ТОВ «Клайт», останнє є чинним. Одночасно з цим відпали правові підстави, на яких ґрунтувалися оскаржувані в цій справі рішення Конкурсного комітету 22 листопада 2013 року, оформлене протоколом №17, та розпорядження Київської ОДА від 02 грудня 2013 року №461 «Про виконання судового рішення».

21. Отже, суд першої інстанції дійшов висновку, що рішенням Конкурсного комітету 22 листопада 2013 року, оформленим протоколом №17, та розпорядженням Київської ОДА від 02 грудня 2013 року №461 «Про виконання судового рішення» порушуються права позивача як переможця конкурсу на автобусному маршруті загального користування №301 «Вишневе - Київ АС «Дачна».

22. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2016 року скасовано та ухвалено нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

23. Відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції не погодився з висновками суду першої інстанції про те, що оскаржувані в цій справі рішення порушують права позивача як переможця конкурсу на автобусному маршруті загального користування №301 «Вишневе Київ АС «Дачна ».

24. Суд апеляційної інстанції зазначив, що приймаючи рішення в справі, суд першої інстанції не врахував, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 червня 2015 року у справі №826/7230/15, залишеною без змін ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2015 року та Вищого адміністративного суду України від 02 лютого 2016 року, рішення Конкурсного комітету від 28 лютого 2013 року, оформлене протоколом № 11, у частині визнання ТОВ «Клайт» переможцем конкурсу на автобусному маршруті загального користування №301 «Вишневе - Київ АС «Дачна» визнано протиправним і скасовано.

25. З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції уважав, що оскаржувані в цій справі рішення не породжують для ТОВ «Клайт» будь-яких прав чи обов`язків, а тому не порушують його прав.

26. Суд апеляційної інстанції також уважав, що скасування рішень, прийнятих відповідачами на виконання судових рішень в справі №826/5580/13, які потім були скасовані судом касаційної інстанції, має вирішуватися в порядку повороту виконання судового рішення, а не в порядку окремого судового провадження. IV. Провадження в суді касаційної інстанції

27. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати його рішення і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

28. На обґрунтування вимог касаційної скарги позивач зазначає, що висновок суду апеляційної інстанції про те, що оскаржуваними рішеннями не порушуються права ТОВ «Клайт» є безпідставними, адже останнє було учасником конкурсу на автобусному маршруті загального користування №301 «Вишневе - Київ АС «Дачна», а тому рішення про визначення переможця такого конкурсу має очевидний та беззаперечний вплив на права та інтереси ТОВ «Клайт».

29. Щодо висновків суду апеляційної інстанції в частині необхідності застосування інституту повороту виконання судового рішення, позивач зазначив, що питання про поворот виконання судового рішення зобов`язаний вирішити суд апеляційної чи касаційної інстанції, який скасував судові рішення. А у випадках, коли суд з власної ініціативи це питання не вирішив, поворот виконання судового рішення здійснюється за заявою відповідача.

30. Позивач наполягає на тому, що в межах адміністративної справи №826/5580/13-а він мав процесуальний статус третьої особи, у зв`язку з чим позбавлений права самостійно ініціювати питання щодо повороту виконання судових рішень в справі №826/5580/13-а.

31. Посилаючись на вказані особливості застосування інституту повороту виконання судового рішення, позивач наполягає на тому, що, звернувшись до суду з окремим позовом, правильно обрав спосіб захисту порушених інтересів, водночас суд апеляційної інстанції, відмовляючи в задоволенні позову з указаних підстав, свавільно обмежив право ТОВ «Клайт» на судовий захист порушених прав незаконними рішеннями суб`єктів владних повноважень.

32. ТОВ «Кіо Транс» подало до суду касаційної інстанції заперечення проти касаційної скарги, у яких зазначило, що суд апеляційної інстанції повно та всебічно встановив обставини, що мають значення для розгляду справи, і правильно застосував норми матеріального права до спірних правовідносин, у зв`язку з чим підстав для скасування його рішення немає.

33. ТОВ «Кіо Транс» доводить, що підставою для визнання протиправним і скасування рішення суб`єкта владних повноважень є встановленні судом порушення під час його прийняття критеріїв, визначених у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України. Водночас позивач у позові жодних обставин, які б свідчили, що оскаржувані рішення прийняті незаконно, не наводить.

34. Як зазначає третя особа-1, фактично вимоги позивача направлені на поворот виконання судового рішення в справі №826/5580/13-а, який мав би здійснюватися в порядку, строки та спосіб, що визначені статтею 265 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року), а не в порядку окремого позовного провадження.

35. Інші учасники справи правом подати заперечення на касаційну скаргу не скористалися.

36. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 січня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою. 37. 15 грудня 2017 року, у зв`язку з початком роботи Верховного Суду, припинено процесуальну діяльність Вищого адміністративного суду України. 38. 15 лютого 2018 року касаційну скаргу передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду.

39. За наслідками автоматизованого розподілу касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Білоусу О.В., суддям Шарапі В.М., Желтобрюх І.Л.

40. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду - від 30 травня 2019 року, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача в цій справі, призначений повторний автоматизований розподіл указаної касаційної скарги.

41. За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 червня 2019 року касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О. Р., суддям Кашпур О. В., Уханенку С. А. V. Джерела права та акти їхнього застосування

42. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №?2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набрав чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.

43. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

44. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані й розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. 45. 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року №460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», яким до окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України, у тому числі щодо меж касаційного перегляду, унесені зміни.

46. Водночас, пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону від 15 січня 2020 року №460-IX передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

47. З урахуванням викладеного, розглядаючи цю справу, Суд керується положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, що діяли до набрання чинності змін, унесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX.

48. Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначено Законом України від 05 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон № 2344-III).

49. Згідно зі статтею 43 Закону № 2344-III визначення автомобільного перевізника на автобусному маршруті загального користування здійснюється виключно на конкурсних засадах.

50. Частиною дев`ятою статті 44 Закону № 2344-III визначено, що для підготовки та проведення конкурсу органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування утворюють конкурсний комітет, до складу якого входять представники відповідних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та територіальних органів Міністерства внутрішніх справ України, відповідальних за безпеку дорожнього руху, а також громадських організацій у сфері автомобільного транспорту.

51. Постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2008 року №1081 затверджено Порядок проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування (далі - Порядок №1081).

52. Пунктом 2 Порядку № 1081 визначено, що конкурсний комітет - це постійний або тимчасовий орган, утворений організатором для розгляду конкурсних пропозицій та прийняття рішення про визначення переможця конкурсу. Організатор - це орган виконавчої влади, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, який самостійно або із залученням робочого органу проводить конкурс.

53. Згідно з пунктами 8, 49 Порядку № 1081 рішення про переможця конкурсу приймається конкурсним комітетом. Рішення конкурсного комітету обов`язкове для виконання організатором, крім випадків, передбачених пунктом 54 цього Порядку.

54. Рішення конкурсного комітету про визначення переможця конкурсу, а також перевізника-претендента, який за результатами розгляду посів друге місце, оголошується перевізникам-претендентам під час конкурсу, у 10-денний строк оформляється протоколом, який підписується присутнім головою або заступником голови та секретарем конкурсного комітету, і подається організатору.

55. Пунктом 46 Порядку №1081 передбачено, що переможцем конкурсу визнається перевізник-претендент, який за результатами розгляду набрав найбільшу кількість балів відповідно до системи оцінки пропозицій перевізників-претендентів. VI. Позиція Верховного Суду Щодо порушених прав та інтересів ТОВ «Клайт»

56. Частиною другою статті 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

57. Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні та конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, у Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові та службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, установлених Конституцією та законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист. Право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

58. Відповідно до частини третьої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

59. Відповідно до частини першої статті 6 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

60. Аналогічні за змістом положення містяться у частині першій статті 2, частині першій статті 5 КАС України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року).

61. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року №18-рп/2004 поняття «порушене право», за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». Щодо останнього, то в цьому ж Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

62. Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

63. Для визначення інтересу як об`єкта судового захисту в порядку адміністративного судочинства, окрім загальних ознак інтересу, він повинен містити спеціальні, визначені КАС України. Якщо перша група ознак необхідна для віднесення тієї чи іншої категорії до інтересу, то друга - дозволяє кваліфікувати такий інтерес як об`єкт судового захисту в адміністративному судочинстві.

64. Верховний Суд у своїй практиці неодноразово застосовував критерії, які дозволяють виявити наявність або відсутність охоронюваного законом інтересу в особи, яка звертається за судовим захистом. Судовому захисту в адміністративному судочинстві підлягає законний інтерес, який: - має правовий характер, тобто перебуває у сфері правового регулювання, але виходить за межі суб`єктивного права; - пов`язаний з конкретним матеріальним або нематеріальним благом; - є визначеним. Благо, на яке спрямоване прагнення, не може бути абстрактним або загальним. У позовній заяві або скарзі особа повинна зазначити, який саме її інтерес порушено та в чому він полягає; - є персоналізованим (суб`єктивним). Тобто належить конкретній особі - позивачу або скаржнику. - порушений суб`єктом владних повноважень.

65. В аспекті викладеного Суд зазначає, що позивач оскаржує рішення Конкурсного комітету від 22 листопада 2013 року, оформлене протоколом №17, яким позивача вирішено не допустити до участі в конкурсі на визначення переможця на здійснення перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування №301 «Вишневе - Київ АС «Дачна», і визначено переможцем на вказаному маршруті третю особу-1, та розпорядження Київської ОДА від 02 грудня 2013 року №461 «Про виконання судового рішення», яким Управлінню інфраструктури та туризму Київської ОДА доручено підготувати проект договору про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування №301 «Вишневе - Київ АС «Дачна» з ТОВ «Кіо Транс».

66. Отже, оскаржувані рішення безпосередньо стосуються інтересів позивача, оскільки обмежують його право змагатися за перемогу в конкурсі на здійснення перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування №301 «Вишневе - Київ АС «Дачна».

67. Та обставина, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 червня 2015 року у справі № 826/7230/15, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2015 року, рішення Конкурсного комітету від 28 лютого 2013 року №11, яким ТОВ «Клайт» було визначено переможцем конкурсу на автобусному маршруті загального користування №301 «Вишневе-Київ АС «Дачна», було скасовано не змінює правового статусу позивача як учасника зазначеного конкурсу, а тому не дає підстав для висновку про відсутність у нього інтересу, на захист якого поданий позов у справі, рішення в якій переглядаються.

68. З урахуванням викладеного, висновок суду апеляційної інстанції про те, що оскаржувані рішення відповідачів не порушують прав позивача є неправильним. Щодо застосування інституту повороту виконання судового рішення в спірних правовідносинах

69. Відповідно до частини першої статті 265 КАС України (у редакції, чинній на момент розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій) питання про поворот виконання судового рішення вирішує суд апеляційної чи касаційної інстанції, якщо, скасувавши судове рішення (визнавши його нечинним або таким, що втратило законну силу), він закриває провадження у справі, залишає позовну заяву без розгляду або відмовляє у задоволенні адміністративного позову чи задовольняє позовні вимоги у меншому розмірі.

70. Згідно з частиною другою статті 265 КАС України (у редакції, чинній на момент розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій) у випадках, встановлених частиною першою цієї статті, суд, ухвалюючи нове судове рішення, повинен зобов`язати позивача повернути відповідачеві безпідставно стягнене з нього за скасованим судовим рішенням або визначити інший спосіб і порядок здійснення повороту виконання.

71. Частиною третьою статті 265 КАС України (у редакції, чинній на момент розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій) передбачено, що якщо питання про поворот виконання судового рішення не було вирішене судом апеляційної чи касаційної інстанції, заява відповідача про поворот виконання розглядається адміністративним судом, у якому знаходиться справа. Заяву про поворот виконання може бути подано протягом одного року з дня виникнення підстав для повороту виконання.

72. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) судового рішення, мета якого досягається шляхом відновлення становища, яке існувало до виконання такого рішення.

73. Особливістю інституту повороту виконання судового рішення в КАС України в редакції, що була чинною на момент розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій було те, що поворот виконання застосовувався за ініціативою суду, який скасовує відповідне судове рішення, а у випадку, коли суд апеляційної чи касаційної інстанції питання про поворот виконання судового рішення не вирішив, - за ініціативою відповідача.

74. Суд зазначає, що ТОВ «Клайт» брало участь в справі №826/5580/13-а в процесуальному статусі третьої особи, отже в розумінні статті 265 КАС України в редакції, чинній на момент звернення ТОВ «Клайт» до суду першої інстанції, останнє не було суб`єктом, за ініціативою якого відповідний суд міг здійснити поворот виконання судового рішення в справі №826/5580/13-а. Водночас відповідач в справі своїм правом порушити відповідне питання не скористався.

75. Суд також зауважує, що відмовляючи в задоволенні позовних вимог в справі №826/5580/13-а, суд апеляційної інстанції, позицію якого підтримав суд касаційної інстанції, виходив з того, що позов подано до неналежного відповідача. Зокрема, суд апеляційної інстанції в справі №826/5580/13-а зазначив, що належним відповідачем в справі, основними вимогами в якій є визнання протиправним і скасування рішення Конкурсного комітету від 28 лютого 2013 року, оформленого протоколом №11, є саме Конкурсний комітет, а не Київська ОДА.

76. З урахуванням того, що зміст позовних вимог в справі №826/5580/13 не узгоджувався з її суб`єктним складом (неналежний відповідач) неправильними і непослідовними видаються висновки суду апеляційної інстанції про те, що вимоги про скасування рішення Конкурсного комітету, який не був стороною в справі №826/5580/13-а, мали б вирішуватися в межах справи №826/5580/13-а із застосуванням інституту повороту виконання судового рішення.

77. Отже, беручи до уваги, що оскаржувані рішення Конкурсного комітету від 22 листопада 2013 року, оформлене протоколом №17, і розпорядження Київської ОДА від 02 грудня 2013 року №461 були прийняті на підставі судових рішень в справі №826/5580/13-а, які в подальшому були скасовані ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09 вересня 2014 року, і позивач у цій справі не міг відновити порушені такими рішеннями права із застосуванням інституту повороту виконання судового рішення через процесуальні обмеження щодо звернення до суду з такими заявами, висновок суду апеляційної інстанції про безпідставність позовних вимог ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального та процесуального права.

78. Суд також не може повністю погодитися з мотивами, якими керувався суд першої інстанції, скасовуючи оскаржуване рішення й розпорядження.

79. Так, задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що із скасуванням ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09 вересня 2014 року постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2013 року та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2013 року в справі №826/5580/13-а та відмовою в задоволенні позову в цій справі за наслідками її нового розгляду, рішення Конкурсного комітету від 28 лютого 2013 року, оформлене протоколом №11, про визнання ТОВ «Клайт» переможцем конкурсу на маршруті №301 «Вишневе - Київ АС «Дачна» є чинним. Одночасно з цим суд першої інстанції зазначив, що відпали правові підстави, на яких ґрунтувалися оскаржувані в цій справі рішення Конкурсного комітету від 22 листопада 2013 року, оформлене протоколом №17, та розпорядження Київської ОДА від 02 грудня 2013 року №461 «Про виконання судового рішення».

80. Суд погоджується з висновками суду першої інстанції в частині того, що із скасуванням ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09 вересня 2014 року постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2013 року та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2013 року в справі №826/5580/13-а, припинили існувати обставини, які були покладені в основу оскаржуваних рішення та розпорядження.

81. Водночас Суд не може погодитися з висновками суду першої інстанції про те, що ТОВ «Клайт» є переможцем конкурсу на маршруті №301 «Вишневе - Київ АС «Дачна», а оскаржувані в цій справі рішення та розпорядження суперечать раніше прийнятому й чинному рішенню Конкурсної комісії від 28 лютого 2013 року №11.

82. Суд апеляційної інстанції в цій частині правильно зазначив про те, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 червня 2015 року у справі №826/7230/15, залишеною без змін ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2015 року та Вищого адміністративного суду України від 02 лютого 2016 року, рішення Конкурсного комітету від 28 лютого 2013 року, оформлене протоколом № 11, у частині визнання ТОВ «Клайт» переможцем конкурсу на автобусному маршруті загального користування №301 «Вишневе - Київ АС «Дачна» визнано протиправним і скасовано.

83. Отже, на момент розгляду справи судом першої інстанції, обставини юридичного конфлікту між рішеннями Конкурсного комітету від 28 лютого 2013 року, оформленим протоколом №11 (про визнання переможцем конкурсу позивача), і рішенням Конкурсного комітету від 22 листопада 2013 року, оформленим протоколом №17 (про визнання переможцем конкурсу ТОВ «Кіо Транс»), на які посилався суд першої інстанції, задовольняючи позов, не існували.

84. Проте неповне вставлення обставин справи в цій частині судом першої інстанції, виправлене судом апеляційної інстанції, не вплинуло на правильність вирішення спору по суті.

85. Таким чином, Суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необхідності скасування рішення Конкурсного комітету від 22 листопада 2013 року, оформленого протоколом №17, і розпорядження Київської ОДА від 02 грудня 2013 року №461 «Про виконання судового рішення», але з мотивів, що зазначені в цій постанові.

86. Пунктом 3 частини першої статті 349 КАС України (у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) передбачено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

87. Відповідно до частин першої-третьої статті 351 КАС України (у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

88. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

89. Згідно з частиною четвертою статті 351 КАС України (у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

90. У зв`язку з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням вимог процесуального права, рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню. Водночас у зв`язку з порушенням судом першої інстанції вимог процесуального права, унаслідок чого ним було неповно встановлені обставини, що мають значення для розгляду справи, його рішення підлягає зміні в мотивувальній частині щодо мотивів задоволення адміністративного позову.

91. Керуючись статтями 3, 341, 344, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

92. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Клайт» задовольнити частково.

93. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року скасувати.

94. Змінити постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2016 року, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

95. У решті постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2016 року залишити без змін.

96. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

97. Повний текст постанови складений 21 вересня 2020 року. Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська Судді: О.В. Кашпур С.А. Уханенко