Постанова КАС ВС № 804/3108/16

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 вересня 2020 року м. Київ справа № 804/3108/16 адміністративне провадження № К/9901/38432/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Коваленко Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у касаційному порядку адміністративну справу № 804/3108/16 за позовом публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» до Головного управління Державної служби з питань праці у Дніпропетровській області про скасування пункту припису за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю., Семененка Я.В. від 2 березня 2017 року, У С Т А Н О В И В : І. ІСТОРІЯ СПРАВИ Короткий зміст позовних вимог У травні 2016 року публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг» (далі - ТОВ «АрселорМіттал Кривий Ріг», позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної служби з питань праці у Дніпропетровській області (далі - ГУ Держпраці у Дніпропетровській області, відповідач), в якому (з урахуванням уточнень позовних вимог) просило визнати неправомірним та скасувати пункт 1 припису Головного управління Державної служби з питань праці у Дніпропетровській області № 2/3.4-1 від 22 квітня 2016 року. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» не погоджується з висновками, викладеними в акті перевірки, щодо встановлення порушень товариством діючого законодавства України, яке регламентує ведення робіт, пов`язаних з геологічним вивченням надр, їх використанням та охороною, вважає їх безпідставними, у зв`язку з чим припис, виданий на усунення порушення, на думку позивача, підлягає скасуванню. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 3 серпня 2016 року адміністративний позов задоволено. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що проєктом заходів охорони селища Жуківка передбачено необхідність збереження домоволодінь (будівель) селища в зоні зсуву на період досягнення допустимих деформацій. Проте, на цей час не вбачається досягнення в районі селища деформацій допустимих (критичних) величин, оскільки зафіксована відносна сумарна горизонтальна деформація у зоні зсуву є меншою від допустимої величини, передбаченої Проєктом заходів охорони селища Жуківка. При цьому судом першої інстанції відхилені посилання відповідача на те, що неодноразово надходили офіційні звернення мешканців селища Жуківка щодо негативного впливу підземних гірничих робіт. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 2 березня 2017 року апеляційну скаргу ГУ Держпраці у Дніпропетровській області задоволено, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 3 серпня 2016 року скасовано та прийнято нову постанову про відмову в задоволенні позову. Ухвалюючи рішення про задоволення апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що висуваючи позивачу вимогу про усунення у термін до 1 червня 2016 року виявлені порушення щодо невиконання Проєкту заходів в частині збереження домобудівель в зоні зрушення завдяки проведенню поточного ремонту до періоду досягнення допустимих деформацій земної поверхні, відповідач діяв на підставі та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України. Короткий зміст вимог касаційної скарги Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» звернулося з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 3 серпня 2016 року. ІІ. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У касаційній скарзі скаржник зазначає, що висновки суду апеляційної інстанції про те, що позивачем допущено порушення пункту 1.4 розділу 1 Правил охорони будівель та природних об`єктів від шкідливого впливу підземних гірничих робіт в Криворізькому залізорудному басейні (ВНДМІ, 1975 року) є хибними, оскільки не відповідають фактичним обставинам справи. Зазначає, що у силу вимог розділу 7 «Міри охорони села Жуківка» обов`язковою передумовою та єдиною підставою для проведення ремонтних робіт домобудівель селища Жуківка є наявність деформацій земної поверхні як результату здійснення гірничих робіт Шахтоуправління з підземного видобутку руди (на правах шахт) гірничого департаменту ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». Зазначає, що оскільки позивач до листопада 2014 року не здійснював гірничі роботи в тій частині, що має вплив на селище Жуківка, то, на думку скаржника, це позбавляє необхідності проведення обстеження та ремонту будинків селища Жуківка. Також скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції не надав правової оцінки тому, що відповідно до пункту 8 «Міри охорони села Жуківка» планування ремонтних робіт здійснюється на основі прогнозів деформації земної поверхні, здійснених спеціалізованими організаціями. Зазначає, що у матеріалах справи наявні документи, які підтверджують відсутність шкідливого впливу виробничої діяльності позивача на земну поверхню і домоволодіння селища Жуківка у 2013- 2015 роках, яким судом апеляційної інстанції не надано належної оцінки. Від ГУ Держпраці у Дніпропетровській області надійшли заперечення на касаційну скаргу ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», в яких зазначається, що рішення суду апеляційної інстанції є законним та обґрунтованим, прийнятим на підставі повного та всебічного дослідження обставин справи, у зв`язку із чим просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін. III. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ Касаційна скарга надійшла до суду 18 квітня 2017 року. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження в адміністративній справі № 804/3108/16, витребувано матеріали справи, надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не було закінчено. Ухвалою Верховного Суду від 16 липня 2020 року прийнято до свого провадження адміністративну справу № 804/3108/16 за касаційною скаргою ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» суддею-доповідачем Берназюком Я.О. та призначено розгляд справи у відкритому судовому засіданні на 15 вересня 2020 року. IV. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» здійснює виробничу діяльність з видобутку руди підземним способом на підставі спеціального дозволу на користування надрами № 4451 від 23 жовтня 2007 року (наказ Державної служби геології та надр України № 454 від 24 вересня 2012 року) та відповідно до проєкту: «Розкриття і розробка горизонту 1135 м шахти ім. Артема» (ДП ДІП ПГП «Кривбаспроект», 2007 року), що пройшов відповідну державну експертизу. ГУ Держпраці у Дніпропетровській області відповідно до звернення голови громади с. Жуківка від 26 січня 2016 року на підставі наказу № 484-П від 19 квітня 2016 року та направлення № 105/3-Н від 19 квітня 2016 року проведено позапланову перевірку ведення робіт, пов`язаних з геологічним вивченням надр, їх використанням та охороною, використанням і переробкою мінеральної сировини Шахтоуправління з підземного видобутку руди (на правах шахт) гірничого департаменту ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» у частині визначення правильності та своєчасності проведення заходів, що гарантують безпеку людей, майна і навколишнього середовища від шкідливого впливу підземних гірничих робіт, пов`язаних з користуванням надрами Шахтоуправління з підземного видобутку руди (на правах шахт) гірничого департаменту ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», за результатами якої складено акт № 2/3.4-1 від 20 квітня 2016 року. В акті перевірки, зокрема, зафіксовано порушення ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» пункту 1.4 розділу 1 Правил охорони будівель та природних об`єктів від шкідливого впливу підземних гірничих робіт в Криворізькому залізорудному басейні, ВНДМІ, 1975 року (далі ? Правила охорони будівель), яке полягає у тому, що на час перевірки не виконані вимоги «Проекту мер охраны жилых зданий поселка Жуковка при ведений подземных горных работ», розробленого ДП ДІП «Кривбаспроект», в частині збереження домобудівель в зоні зрушення завдяки проведенню поточного ремонту до періоду досягнення допустимих деформацій земної поверхні. 22 квітня 2016 року на підставі вказаного акта перевірки ГУ Держпраці у Дніпропетровській області винесено припис № 2/3.4-1, у пункті 1 якого вимагається від ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» усунути у термін до 1 червня 2016 року вищенаведене порушення пункту 1.4 розділу 1 Правил охорони будівель. V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також, виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне. Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (у редакції, чинній на момент ухвалення оскаржуваного судового рішення) та частини четвертої статті 328 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС (у редакції, чинній на момент ухвалення оскаржуваного судового рішення) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) установлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 2 березня 2017 року відповідає, а вимоги касаційної скарги є необґрунтованими з огляду на наступне. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Отже, суди, перевіряючи рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, передусім повинні з`ясувати, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Повноваження ГУ Держпраці у Дніпропетровській області у спірних правовідносинах регулюються, зокрема, Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та Положенням про Державну службу України з питань праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 (тут і далі - у редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин; Положення № 96). Згідно з пунктом 1 Положення № 96 Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі ? загальнообов`язкове державне соціальне страхування) у частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб. Основними завданнями Держпраці є: реалізація державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб (п.п.1 п.3 Положення). У частині першій статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлено, що підставами для здійснення позапланових заходів, зокрема, є: обґрунтоване звернення фізичної особи про порушення суб`єктом господарювання її законних прав. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення. Згідно положень частини шостої статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт. Відповідно до частини восьмої статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» припис ? обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку. З аналізу наведених норм вбачається наявність у відповідача права на проведення перевірок з питань промислової безпеки, здійснення державного гірничого нагляду, складання актів перевірок, які фіксують виявлені порушення, та складання припису про усунення таких порушень. Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, що перевірку позивача проведено на підставі звернення до ГУ Держпраці у Дніпропетровській області від голови громади селища Жуківка Брудька О.Г., як представника мешканців даного селища, щодо негативного впливу підземних гірничих робіт на їхні будівлі підтверджується наданими відповідачем до апеляційної інстанції відповідними доказами. У матеріалах справи також наявні копії заяв та телефонограми про звернення мешканців с. Жуківка щодо негативного впливу підземних гірничих робіт. За результатом перевірки складено акт № 2/3.4-1 від 20 квітня 2016 року, в якому зазначено про порушення вимог законодавства, а саме: на час перевірки не виконані вимоги проєкту «Заходи охорони жилих приміщень селища Жуківка при веденні підземних гірничих робіт», розробленого ДП ДІП «Кривбаспроект», у частині збереження домобудівель в зоні зрушення завдяки проведенню поточного ремонту до періоду досягнення допустимих деформацій земної поверхні; акт обстеження технічного стану домобудівель селища Жуківка складений без участі всіх власників будівель; підприємством з 2007 року не проводились обстеження домобудівель селища Жуківка під час підробки гірничими роботами для встановлення ступеня пошкоджень та обсягів потрібних ремонтних робіт. Судами також встановлено та не заперечується сторонами, що 22 квітня 2016 року начальником відділу нагляд за геолого-маркшейдерськими роботами та переробкою корисних копалин Криворізького гірничопромислового управління ГУ Держпраці у Дніпропетровській області Очкуром Д.Г. винесено припис № 2/3.4-1, в пункті 1 якого вимагається усунути у термін до 1 червня 2016 року порушення, зафіксовані в акті перевірки № 2/3.4-1 від 20 квітня 2016 року. Стосовно доводів скаржника про необґрунтованість вимог, що визначені пунктом 1 оскаржуваного припису, колегія суддів зазначає наступне. Пунктом 1.4 розділу 1 Правил охорони будівель передбачено (мовою оригіналу): «Меры охраны должны быть экономически и технически целесообразными и обеспечивать: а) безопасность людей в охраняемих зданиях и на участках расположения сооружений; б) сохранность обьектов, обеспечивающую или постоянную их эксплуатацию по назначению, или временное изменение характера эксплуатации на период активной стадии процесса сдвижения; в) предотвращение прорыва воды и затопления горных выработок при подработке водных обьектов; г) недопущение излишних потерь руды или консервации ее запасов; д) недопущение неоправданного преждевременного сноса или переноса сооружения; є) возможность применения при необходимости совместной разработки сторождений открытым и подземным способами». ДП ДІП «Кривбаспроект» у 2003 році розроблено Проект заходів охорони жилих будівель селища Жуківка при веденні підземних гірничих робіт (далі - Проект заходів). У даному Проекті заходів зазначено, серед іншого, наступне (мовою оригіналу): розділ 2 «Характеристика объекта охраны»: ? «Посёлок Жуковка входит в состав Саксаганского района г.Кривой Рог, находится в западной части г.Кривого Рога на удалении 2,5 км от жилой застройки города». ? «Посёлок состоит из 32 одноэтажных жилых домов и хозяйственных построек, которые располагаются на двух улицах: Чистопольская и Лавринева». розділ 4 «Характеристика процесса сдвижения земной поверхности»: ? «Посёлок Жуковка находится в висячем боку отрабатываемых залежей, на стыке горных работ шахт «Родина» и им.Артема, попадает в зону вредного влияния этих шахт». «Деформации земной поверхности в мульде сдвижения в районе посёлка Жуковка, проявились в виде плавного прогиба, без разрывов сплошности». розділ 5 «Прогноз деформаций земной поверхности на территории пос.Жуковка»: «В 1985 году образовалась воронка». «В 1991, 94, 97 г.г. образовались трещины на земной поверхности со стороны висячего бока залежи». розділ 6 «Расчет допустимых деформаций земной поверхности»: «Допустимыми деформациями земной поверхности считаются деформации, могущие вызвать такие повреждения в сооружениях, при которых для дальнейшей эксплуатации их по прямому назначению достаточно проведения текущих наладочных и ремонтных работ». розділ 7 «Меры охраны поселка Жуковка»: «Сопоставляя ожидаемые… и допустимые деформации земной поверхности, определяем проектный срок сноса поселка 2008 год». «Это подлежит уточнению в процессе отработки месторождения по фактическому развитию зоны сдвижения и деформациям». розділ 8 «Наблюдения за сдвижением земной поверхности и деформациями зданий»: «Наблююдения за сдвижением земной поверхности проводятся на существующих профильных линиях грунтовых реперов «Дорога», «ЛСП-1200» и вновь закладываемой линии по ул.Чистопольская…». «Для планирования ремонтных работ и сноса домостроений шахтоуправлением с привлечением специализированных организаций (Научно-исследовательской ГО «Суха Балка») ежегодно составляются прогнозы деформацій на ближайшие 1-2 года». «Частота наблюдений два раза в год, осенью и весной». «Методика наблюдений согласно Инструкции» (Инструкция по наблюдениям за сдвижением горных пород и земной поверхности при подземной разработке рудных месторождений, М. Недра, 1983 г.). «Ремонт зданий определяется комиссией шахтоуправления по сотоянию зданий». Отже, зі змісту «Заходів охорони жилих будівель селища Жуківка при веденні підземних гірничих робіт», порушення якого встановлено в акті перевірки, і на усунення яких видано оскаржуваний припис, вбачається, що для мінімізації цього шкідливого впливу, для відкладення у часі виникнення допустимих деформацій земної поверхні, при наявності яких подальша експлуатація за призначенням споруд при їх пошкодженні можлива за умови проведення поточних налагоджувальних і ремонтних робіт. «Заходами охорони жилих будівель селища Жуківка при веденні підземних гірничих робіт» також передбачається: ? періодичне спостерігання (два рази на рік) за зрушенням земної поверхні у результаті здійснення гірничих робіт Шахтоуправлінням відповідно до вищевказаної Інструкції, ?? планування ремонтних робіт домобудівель, для чого Шахтоуправлінням із залученням спеціалізованих організацій щорічно має складатись прогноз деформацій на найближчі 1-2 роки, та визначення обсягу ремонтних робіт, який має визначатись комісією Шахтоуправління в залежності від стану будівель. Оскільки позивачем обґрунтованість закріплених у «Заходах охорони жилих будівель селища Жуківка при веденні підземних гірничих робіт» вимог не спростовується, доводи скаржника про те, що обов`язковою передумовою та єдиною підставою для проведення ремонтних робіт домобудівель селища Жуківка є наявність деформацій земної поверхні, як результату здійснення гірничих робіт Шахтоуправлінням, колегією суддів відхиляються. На цій підставі колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що заходи зі збереження домобудівель у зоні зрушення шляхом проведення поточного ремонту до періоду досягнення допустимих деформацій земної поверхні, невиконання яких зафіксував відповідач в акті перевірки від 20 квітня 2016 року, передбачені у «Заходах охорони жилих будівель селища Жуківка при веденні підземних гірничих робіт». Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи невиконання позивачем вимог, суть яких викладена в акті перевірки від 20 квітня 2016 року, зокрема: не надано складених Шахтоуправлінням із залученням спеціалізованих організацій щорічних (після 2003 року) прогнозів деформацій на найближчі 1- 2 роки, доказів періодичного спостерігання (два рази на рік) за зрушенням земної поверхні, результатів роботи комісії, яка б була створена Шахтоуправлінням для визначення обсягу ремонтних робіт будівель у с. Жуківка, вчинення дій за результатами роботи такої комісії (за умови необхідності їх вчинення) за період з 2003 року (рік складання проєкту заходів) по дату проведення вищевказаної перевірки (квітень 2016 року). За таких обставин, оцінюючи оскаржуваний пункт 1 припису ГУ Держпраці у Дніпропетровській області № 2/3.4-1 від 22 квітня 2016 року на відповідність критеріям, зазначеним у частині третій статті 2 КАС України, суд апеляційної дійшов правильного висновку, що, висуваючи позивачу вимогу про усунення у термін до 1 червня 2016 року виявлених порушень щодо невиконання Заходів в частині збереження домобудівель в зоні зрушення завдяки проведенню поточного ремонту до періоду досягнення допустимих деформацій земної поверхні, відповідач діяв на підставі та у спосіб, що передбачений чинним законодавством України. Водночас доводи скаржника стосовно ненадання судом апеляційної інстанції оцінки поданим позивачем висновкам та звітам спеціалізованих організацій про відсутність шкідливого впливу виробничої діяльності товариства на земну поверхню і домоволодіння селища у 2013- 2015 роках є безпідставними, оскільки суд апеляційної інстанції надавав правову оцінку таким доказам та відхилив їх, мотивуючи це тим, що у 2003 році при розроблені проєкту «Заходів охорони жилих будівель селища Жуківка при веденні підземних гірничих робіт» був встановлений факт шкідливого впливу виробничої діяльності шахт на земну поверхню і домоволодіння селища с. Жуківка, що і зумовило прийняття відповідних Заходів. Касаційна скарга не містить належних та обґрунтованих доводів, які б спростовували вищенаведені висновки суду. У ній також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки апеляційного суду та щодо яких не наведено мотивів відхилення відповідного аргументу. Розглядаючи цю справу в касаційному порядку суд також враховує, що згідно з імперативними вимогами стаття 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги; на підставі встановлених фактичних обставин справи лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права. Колегія суддів також виходить з того, що статтею 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави. Відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Частиною п`ятою статті 319 Цивільного кодексу України власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Згідно з положеннями частин першої та другої статті 5 Господарського кодексу України (ГК України) правовий господарський порядок в Україні формується на основі оптимального поєднання ринкового саморегулювання економічних відносин суб`єктів господарювання та державного регулювання макроекономічних процесів, виходячи з конституційної вимоги відповідальності держави перед людиною за свою діяльність та визначення України як суверенної і незалежної, демократичної, соціальної, правової держави. Конституційні основи правового господарського порядку в Україні становлять, зокрема, забезпечення державою екологічної безпеки та підтримання екологічної рівноваги на території України; Частиною другою статті 10 ГК України передбачено, що держава здійснює екологічну політику, що забезпечує раціональне використання та повноцінне відтворення природних ресурсів, створення безпечних умов життєдіяльності населення. Відповідно до частини першої статті 246 ГК України здійснення будь-якої господарської діяльності, що загрожує життю і здоров`ю людей або становить підвищену небезпеку для довкілля, забороняється. Згідно з частиною другою статті 10 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» діяльність, що перешкоджає здійсненню права громадян на безпечне навколишнє природне середовище та інших їх екологічних прав, підлягає припиненню в порядку, встановленому цим Законом та іншим законодавством України. Водночас відповідно до статті 3 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», визначено принцип пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності. Отже, у спорі, що розглядається, індивідуальне право (інтерес) у формі гарантованого частиною першою статті 42 Конституції України права на підприємницьку діяльність, що не заборонена законом, протиставляється публічному інтересу, який виражається у дотриманні вимог екологічної безпеки, забезпеченні державою права на безпечне для життя і здоров`я людини довкілля, гарантованого статтею 50 Конституції України та, за загальним правилом, має безумовний пріоритет. Цей висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 18 жовтня 2018 року у справі № 820/3552/17, від 3 вересня 2019 року у справі № 815/3210/18, від 20 серпня 2020 року у справі № 820/6785/16. У зв`язку з цим, колегія суддів вважає, що оскаржуваний пункт припису відповідає критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, оскільки прийнятий, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія). Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо такі рішення ухвалені без порушень норм матеріального і процесуального права. Оскільки при ухваленні рішення судом апеляційної інстанції не допущено неправильного застосування норм матеріального або порушень норм процесуального права, колегія суддів дійшла до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови суду апеляційної інстанції - без змін. Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. У зазначеному Висновку також акцентується увага на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Крім того, у пункті 80 рішення у справі «Перес проти Франції» («Perez v. France», заява № 47287/99) ЄСПЛ зазначив, що гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції право на справедливий судовий розгляд включає право сторін, що беруть участь у справі, представляти будь-які зауваження, які вони вважають доречними до їхньої справи. Оскільки метою Конвенції є забезпечення не теоретичних чи ілюзорних прав, а прав фактичних і ефективних (див. рішення у справі «Артіко проти Італії» (Artico v. Italy), заява № 6694/74, пункт 33), це право можна вважати ефективним тільки в тому випадку, якщо зауваження були дійсно «заслухані», тобто належним чином враховані судом, який розглядає справу. Отже, дія статті 6 Конвенції полягає в тому, щоб, між іншим, зобов`язати суд провести належний розгляд зауважень, доводів і доказів, представлених сторонами у справі, неупереджено вирішуючи питання про їхню належності до справи (див. рішення у справі «Ван де Хурк проти Нідерландів» (Van de Hurk v. Netherlands), заява № 16034/90, пункт 59). Також у пункті 71 рішення у справі «Пелекі проти Греції» (Peleki v. Greece, заява № 69291/12) ЄСПЛ нагадав, що внутрішнє рішення суду може бути визначене як «довільне» з точки зору порушення справедливого судового розгляду лише в тому випадку, якщо воно позбавлене міркувань або якщо це міркування ґрунтується на явній помилці факту чи закону, допущеної національним судом, що призводить до «заперечення справедливості» (Moreira Ferreira v. Portugal (no 2), заява № 19867/12, пункт 85). Із цього також випливає, що зобов`язання судових органів мотивувати свої рішення передбачає, що сторона судового розгляду може очікувати конкретної та чіткої відповіді на аргументи, що є визначальними для результату судового провадження. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення суду апеляційної інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір відповідно до нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, у судовому рішенні повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують. Оскільки суд касаційної інстанції залишає без змін рішення суду апеляційної інстанції, то в силу статті 139 КАС України судові витрати новому розподілу не підлягають. Керуючись статтями 3, 341, 344, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 Перехідних положень КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» залишити без задоволення. Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 2 березня 2017 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена. Головуючий Я.О. Берназюк Судді: І.В. Желєзний Н.В. Коваленко