Ухвала КАС ВС № 182/7444/19(6-а/0182/17/2019)

УХВАЛА 21 вересня 2020 року м. Київ справа № 182/7444/19(6-а/0182/17/2019) адміністративне провадження № К/9901/12056/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Стеценка С.Г., суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю., перевіривши касаційну скаргу Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 13.03.2020 у справі №182/7444/19(6-а/0182/17/2019) за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації про зміну способу та порядку виконання постанови суду, - ВСТАНОВИВ: Департамент соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації звернувся до суду із заявою про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання здійснити перерахунок та виплатити недоплачену щорічну грошову допомогу до 05 травня за 2016 рік. Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18.11.2019 у задоволенні заяви Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії відмовлено. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду 13 березня 2020 року апеляційну скаргу Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації на ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18.11.2019 - повернуто заявнику. 04.05.2020 на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 13.03.2020, в якій скаржник просить скасувати вказане рішення та направити справу на розгляд до суду апеляційної інстанції. Ухвалою Верховного Суду від 18.05.2020 вказану касаційну скаргу залишено без руху та встановлено десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали, але не пізніше 10 днів з дня закінчення карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID -19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 для усунення недоліків шляхом надання квитанції про сплату судового збору та заявлення клопотання про продовження строку на касаційне оскарження із зазначенням належного обґрунтування причин пропуску строку на касаційне оскарження. З метою забезпечення правової визначеності в питанні застосування процесуальних строків та наслідків їх спливу та з урахуванням пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 18.06.2020 №731-IX, ухвалою Верховного Суду від 06.08.2020 продовжено скаржнику строк на усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в ухвалі Верховного Суду від 18.05.2020 до 31.08.2020. На виконання вимог ухвали Суду скаржник надав копію супровідного листа Третього апеляційного адміністративного суду з відбитком штампу вхідної кореспонденції. Колегія суддів зазначає, що відмітка про реєстрацію вхідної кореспонденції на супровідному листі не є належним доказом дати вручення копії судового рішення учаснику справи, а лише засвідчує дату реєстрації відповідного документа в канцелярії установи і не може беззаперечно свідчити про дату фактичного отримання відповідачем копії оскаржуваної ухвали апеляційного суду. Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Відповідно до пункту 6 частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки. Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Враховуючи викладене, особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановленому вказаним Кодексом порядку. Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява №23436/03). Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги. Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин. Інших поважних причин неможливості звернення до суду касаційної інстанції у строк встановлений статтею 329 Кодексу адміністративного судочинства України скаржником не наведено. З огляду на викладене, підстави, наведені в клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження, не можуть бути визнані поважними. Тому, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження слід відмовити. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 333 КАС суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо, зокрема, скаржник у строк, визначений судом, не подав заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними. З огляду на викладене, керуючись пунктом 4 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд, -

УХВАЛИВ: У задоволенні заяви Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації про поновлення строку на подання касаційної скарги - відмовити. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 13.03.2020 у справі №182/7444/19 (6-а/0182/17/2019) за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації про зміну способу та порядку виконання постанови суду. Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. СуддіС.Г. Стеценко Л.Л. Мороз А.Ю. Бучик